Реферат на тему:
Бактеріальний опік плодових — небезпека плодовим насадженням України
gd…{O
вої кислоти та дитіокарбамати. Так, мідний препарат Копак Е* (аміачний
розчин CuSO4) у боротьбі з бактеріальним опіком при нормі 5–7,5 л/га в
насадженнях плодових та до 10 л/га на декоративних з 10–14-денним
інтервалом між обробками знижує розвиток хвороби на 70–80%. Використання
фосетил алюмінію (Альєтт) було менш ефективним. Е. Гатіною та А. Короїд
(1986) при проведенні заходів захисту на сприйнятливих сортах сливи
отримана висока ефективність дворазової обробки: перша — в період
розпукування бруньок 3% бордоською рідиною; друга — після цвітіння —
0,4% Купрозаном* або 0,2% Бенлатом. Протягом трьох років Купровіт*,
Коцид*, Делан, Дітан М-45 показали непогану ефективність (72, 83, 85,
88,5%) при відповідному показнику на контролі — 100% уражених суцвіть. У
Німеччині (1994–1996 рр.) проти бактеріального опіку на багатьох сортах
яблуні та груші застосовували хлорокис міді (СuСL2 у концентрації 0,03,
0,06, 0,3%; Купроксат (сульфат міді триосновний) — 0,02, 0,04, 0,2%. За
високих концентрацій препарати міді послаблювали ураженість яблуні та
груші бактеріальним опіком, проте поступалися за дією антибіотика
плантоміцину в концентрації 0,075 та 0,06%, де уражуваність знижувалась
на 90%. Досить високу ефективність у пригніченні бактерій Erwinia
amylovora виявляють також стрептоміцин 0,01% (95%), ноусеотрин 0,3–0,5%
(до 91,1%) та фірестон 0,03 (до 95%). Paulin, Lachaud (1984), Борованова
та Боганцевська (1997) рекомендують проводити обприскування дерев
антибіотичними препаратами: ауреоміцин, пеніцилін, плантоміцин в
концентраціях 0,35 та 0,06% (ураженість знижується до 90%).
Високоефективними агентами біологічного контролю за Erwinia amylovora є
бактерії-антагоністи, до яких належать Pantoea agglomerans (Erwinia
herbicola), Pseudomonas spp., Bacillus spp., Bacillus subtilis 494, які
викликали 70% пригнічення патогена, що збігається з активністю
антибіотиків. У ряді країн Західної Європи встановлено, що ефективну дію
проти збудника бактеріального опіку мають також екстракти з рослин
Mahonia aguipolium, Berberis vulgaris, Rhus typhina, Allium sativum.
Профілактичні обробки екстрактами проводили після цвітіння на
високочутливій до хвороби рослині Cotoneaster salicifoliys у
концентрації 0,01% та хлорокисом міді — 0,1%. Усі рослинні екстракти
були середньоефективними порівняно із стрептоміцином. Поодинокі вогнища
бактеріального опіку груші в Україні з’являлися в 1997 та 2002 рр. на
Придністровській дослідній станції садівництва (Чернівецька область), в
Одеській області та АР Крим. Можливе більш широке розповсюдження
хвороби, хоча в наукових і виробничих колах ще йдуть суперечки щодо
точності ідентифікації збудника. Тому проблема розробки заходів
локалізації вогнищ захворювання без радикального знищення цінних
плодових сортів є досить актуальною. В умовах впливу на екологію
довкілля основну увагу слід приділяти методам, що базуються на
використанні природних компонентів, синтетичних індукторів стійкості та
мікроорганізмів — антагоністів збудника хвороби. Дослідження в цьому
напрямі нині активно проводять в Інституті захисту рослин УААН.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
