Реферат на тему:
Амарант в iнтенсифiкацiї кормовиробництва
???????????його цiннiсть та смаковi якостi. Hасiння амаранту за смаком
нагадує горiхи. За годiвлi насiнням амаранту у птицi значно збiльшується
вихiд яєць, спостерiгається iнтенсивний рiст молодняку. Олiя, яку
одержують iз зерна, характеризується лiкувальними властивостями. В
останнi роки вченi виявили в насiннi амаранту дуже цiнну бiологiчно
активну речовину — сквален. До недавнього часу сквален одержували
виключно з жиру печiнки акул. Доведено, що сквален характеризується
сильним лiкувальним ефектом. За вживання насiння амаранту, в якому
мiститься сквален, полiпшується стан здоров’я, пiдвищується опiрнiсть
органiзму до рiзного роду захворювань, радiозахисна активнiсть,
виводяться радiонуклiди. Олiя, добута з насiння амаранту, з успiхом
використовується при хворобах шлунку, променевих ураженнях шкiри,
рiзного роду опiках, пролежнях, екземi, променевiй терапiї раку.
Заслуговують уваги ефективне лiкування насiнням атеросклерозу, цукрового
дiабету i попередження ракових захворювань. Лiкувальними властивостями
характеризується вся рослина. Таким чином, висока пристосованiсть до
рiзних грунтово-клiматичних умов, посухостiйкiсть, висока врожайнiсть
зеленої маси i насiння, здатнiсть до швидкого вiдростання пiсля
скошування або випасання — все це дає змогу швидко збiльшити посiви
амаранту, сприяє швидкому впровадженню в сiльськогосподарське
виробництво як однiєї з найбільш цiнних кормових культур. Високий урожай
культури забезпечують тiльки умови високого рiвня культури землеробства,
виконання агротехнiчних вимог у всiх ланках технологiї вирощування,
правильне розмiщення культури на полях сiвозмiни, своєчасне i якiсне
виконання технологiчних операцiй обробiтку грунту, удобрення, пiдготовка
насiння, своєчасний висiв. Амарант вирощують у кормових i польових,
прифермських сiвозмiнах, а також поза ними на вивiдних полях. Кращими
попередниками для амаранту є: просапнi культури — картопля, кукурудза,
кормовi коренеплоди, озимі пшениця та жито, ярi зерновi (серед останнiх
найкращий — ячмiнь), овочевi культури, пiсляукiснi та пiсляжнивнi посiви
кормових культур. Власне, попередниками можуть бути рiзнi культури, але
кращi тi, якi рано звiльняють площi. Hасiння амаранту дуже дрiбне. Маса
1000 насiнин становить 0,5–0,6 г. Дрiбне насiння i повiльний рiст рослин
у перший перiод пiсля сiвби, чутливiсть до засмiчення бур’янами
вимагають ретельної пiдготовки грунту. Готуючи грунт пiд амарант,
потрiбно досягти такого стану, щоб забезпечити максимальне збереження
вологи, знищити якомога бiльше бур’янiв, створити сприятливi умови для
якiсної сiвби, дружного проростання насiння та розвитку рослин, особливо
на початку вегетацiї. Обробiток грунту пiд амарант починають з лущення
стернi пiсля стерньових попередникiв на глибину 10–12 см, за потреби
лущення повторюють. Цей захiд забезпечує боротьбу з бур’янами,
збереження вологи грунту, полiпшує умови проведення оранки. Hа зяб орють
плугом з передплужником на глибину орного шару залежно вiд типу грунту.
Передпосiвна весняна пiдготовка грунту починається з ранньовесняного
закриття вологи боронуванням. Для бiльш повного знищення бур’янiв перед
сiвбою грунт культивують на глибину 6–8 см. Оскільки насiння дуже
дрiбне, а під час сiвби воно загортається на глибину не бiльше 0,5–1 см,
важливою операцiєю є ретельне вирiвнювання поверхнi грунту. Тому перед
висiванням поле потрiбно вирiвняти за допомогою шлейф-волокуш. Під час
сiвби амаранту необхiдно забезпечити загортання насiння на однакову
глибину з метою одержання дружних сходiв. Для цього перед сiвбою i пiсля
неї коткують грунт котками. Культура амаранту формує високу врожайнiсть,
тому вона вимоглива до удобрення. Для одержання високих урожаїв потрiбно
пiд оранку вносити 20–30 т/га гною, а перед посiвом мiнеральнi добрива:
азоту 45–60, фосфору 60, калiю 90 кг/га. У технологiї вирощування
амаранту велике значення має строк сiвби, вiд правильного вибору якого
залежать польова схожiсть насiння, ступiнь забур’яненостi, розвиток
рослин, густота та врожайнiсть. Hайкращим строком посiву є
ранньовесняний. Для одержання зерна культуру висiвають тiльки рано
навеснi, а для зеленої маси можливi i лiтнi строки посiву. Слiд
зауважити, що ранньовеснянi посiви забезпечують бiльш високу врожайнiсть
порiвняно з iншими строками. Hорма висiву культури залежить вiд того, з
якою метою культуру використовують, та вiд способу посiву. Hа кормовi
цiлi норма висiву становить 1–1,5, а на насiння — 0,5–0,8 кг/га. Для
висiву культури використовується звичайна зернова сiвалка СЗ-3,6. Сiють
культуру на кормовi цiлi з шириною мiж рядками 30–45 см, на насiння —
широкорядним способом з мiжряддями 60–70 см. Глибина загортання насiння
повинна бути не глибшою 0,5–1 см. Є науковi данi, що глибоке загортання
насiння не дає сходiв, тому глибина загортання повинна бути чiтко
витримана. Hасiння амаранту дуже сипуче, а норма висiву дуже мала. Тому
для рiвномiрного висiву малої кiлькостi насiння до нього обов’язково
домiшують баласт (прожарене насiння проса, свирiпи, рiпаку, сухий
суперфосфат). Пiсля висiву культури для одержання дружних сходiв
проводять коткування. Урожайнiсть, цiннiсть корму залежать вiд строку
збирання культури. Hа кормовi цiлi амарант збирають у фазi цвiтiння, на
зерно — у фазу воскової — на початку повної стиглостi. Таким чином,
амарант є одним iз найреальнiших і надійніших джерел поповнення
рослинного бiлка та збалансування кормових рацiонiв щодо перетравного
протеїну. Висока продуктивнiсть i поживнiсть культури вказують на те, що
її широке впровадження у сiльськогосподарське виробництво є надiйним
шляхом змiцнення кормової бази та iнтенсифiкацiї кормовиробництва.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
