Реферат на тему:

Агротехніка вирощування лікарських рослин

gd‚te

справа прибуткова. Наприклад, китайці вважають, що вирощування женьшеню
у 50 разів вигідніше за вирощування пшениці. Інша річ, що вирощений в
Україні женьшень (Київська обл., с. Білки) не знаходить такого шаленого
збуту, як вирощений в Азії: корейський, китайський чи в’єтнамський.
Хоча, за даними лабораторних досліджень, як це не дивно, вирощений в
Україні женьшень значно якісніший за азійський. Можливо, це пояснюється
тим, що за межею природного поширення женьшеневі доводиться боротися за
виживання з невідповідністю клімату України біологічним потребам
рослини, а можливо, штучні умови проживання настільки комфортні для
культури, що активно накопичуються біологічно активні речовини,
панаксозиди. Особливо це стосується далекосхідного виду женьшеню,
батьківщиною якого вважають Приморський та Хабаровський краї, менш
окультуреного, ніж корейський, а тому більш цілющого. В обмеженій за
обсягом статті неможливо розглянути всі варті уваги організаційні та
прикладні аспекти вирощування та переробки лікарських рослин. Бо слід
нагадати й про забруднені після аварії на ЧАЕС землі, де не варто
вирощувати лікарські рослини. Хоча накопичення в грунтах калію з
чилійської селітри подекуди перевершує забрудненість радіонуклідами
техногенного походження, що випали на ці землі під час аварії. Але, у
зв’язку з цією аварією, збільшилася потреба як у рослинах-адаптогенах,
що допомагають організмові людини адаптуватися, тобто пристосуватися до
несприятливих умов навколишнього середовища та стресових ситуацій, так і
в рослинах з антиоксидантними властивостями, а також такими, що виводять
радіонукліди з організму людини, а також тварин та птиці. Отже,
виробництво лікарських рослин — справа загальнодержавного значення. До
речі, препарати з лікарських рослин з успіхом використовують також у
ветеринарії та зоотехніці — для лікування тварин, для стимулювання
фізіологічних процесів: збільшення надоїв молока в результаті додавання
в їжу молокогінних рослин, отримання якіснішого хутра у овець та
хутрових звірів, для профілактики захворювань тощо. Лікарські рослини
здебільшого багаторічні і можуть з успіхом вегетувати й давати врожаї
кілька років поспіль, що значно зменшує затрати в технологічному ланцюгу
й підвищує прибутковість галузі. Вони є унікальною кормовою базою для
збору різних сортів меду з лікарськими властивостями та різновидів
пилку. Розташування пасіки поблизу поля з лікарськими рослинами вигідне
ще й тим, що відпадає потреба у перевезенні вуликів, а стаціонарний
точок для пасіки можна краще обладнати. Лікарські рослини можна
вирощувати як на полях, так і на луках та неугіддях. Багаторічні рослини
можна культивувати на крутосхилах, забезпечуючи задернення міжрядь, що
охоронятиме грунт від ерозії. Чагарники вигідно розміщувати вздовж ярів
та балок, де оранка недоцільна, а випасання худоби призводить до
змивання родючого шару через витоптування. Скажімо, плоди шипшини, цвіт
глоду, плоди горобини чорноплідної тощо можна збирати щорічно. Валеріану
можна культивувати на перезволожених ділянках, зовсім на болотах добре
ростимуть аїр та оман високий. Після збирання ромашки можна отримати ще
врожай кормових культур, бо квітує ромашка ще в травні, тоді ж її й
збирають. Слід лише підібрати сумісні рослини, які не пригнічували б
коренів ромашки лікарської. Такі ущільнені культури, підсіяні в
міжряддя, можуть з успіхом рости ще 3–4 місяці. Отже, вирощування
лікарських рослин допоможе раціонально використовувати земельні угіддя.
Той, хто в змозі зробити значні капіталовкладення, вирощуватиме
лікарські рослини вже з наступної весни, запросивши спеціаліста,
закупивши насіння, техніку, обладнавши переробний комплекс, знайшовши
покупців… А тим, у кого грошей обмаль, слід починати з невеликих
ділянок, а може, й збирати насіння дикорослих лікарських рослин, щоб
створити власну насіннєву базу, заодно й досвід нагромадити, що ніколи
не завадить з новою справою. До дикоросів, що ще збереглись на наших
нерозораних угіддях, слід віднести: ромашку лікарську, звіробій
звичайний, череду трироздільну, валеріану лікарську, материнку звичайну,
оман високий, шавлію лікарську, калган (лапчатку прямостоячу), цикорій
звичайний та багато інших. У магазинах теж продають насіння лікарських
рослин. Принаймні, нагідки лікарські (краще махрові — більший вихід
сировини), лаванду, кмин, фенхель, аніс, майоран садовий, базилік,
гірчицю та багато інших ефіроолійних рослин у невеликій кількості
придбати можна. У тому числі у любителів, слід лише впевнитися, що
насіння свіже: скажімо, принюхатися, адже свіже насіння добре пахне, бо
з нього ще не вивітрились ароматичні речовини. Великі партії насіння
можна придбати в господарствах, де вирощують лікарські рослини, на
науково-дослідних станціях або ж замовити за кордоном.

Похожие записи