Реферат на тему:

Нобелівський лауреат Сванте Август Арреніус (Arrhenius)

як визнання особливого значення його теорії електролітичної дисоціації
для розвитку хімії

роки життя: 1859 — 1927 рр.

?????????y?рреніус перебував два роки. 1886 р. Арреніус став
стипендіатом Королівської академії Швеції. Це дало йому змогу проводити
дослідження за кордоном. У Стокгольмському університеті Арреніус одержує
посаду професора і надалі (1897) стає ректором університету. 1903 р.
Арреніусу було присуджено Нобелівську премію з хімії “як визнання
особливого значення його теорії електролітичної дисоціації для розвитку
хімії”. Теорія іонів Арреніуса заклала основи для електрохімії,
“дозволивши застосувати до неї математичний підхід”. Одним з найбільш
важливих результатів теорії Арреніуса є завершення колосального
узагальнення, за яке перша Нобелівська премія з хімії була присуджена
Вант-Гоффу. Однак не тільки цими проблемами займався Арреніус. Він видав
друком статтю про кульові блискавки (1883), вивчив вплив сонячної
радіації на атмосферу, шукав пояснення таким кліматичним змінам як
льодовикові періоди, намагався застосувати фізико-хімічні теорії до
вивчення вулканічної активності тощо. Арреніус одержав багато нагород і
титулів. Серед них – медаль Деві Лондонського королівського товариства
(1902), І медаль Уілларда Гіббса Американського хімічного товариства
(1911). Він був членом багатьох іноземних академій. 2 жовтня 1927 р.
Арреніус після нетривалої хвороби раптово помер у Стокгольмі.

Література:

Альфред Нобель. Шведський інститут, 2004 р.

Нобелівська премія перші 100 років.

Альфред Нобель і Нобелівські премії.

HYPERLINK «http://www.nobel.org.ua/» http://www.nobel.org.ua/

HYPERLINK «http://www.peoples.ru/finans/undertake/nobel/index2.html»
http://www.peoples.ru/finans/undertake/nobel/index2.html

Похожие записи