Реферат на тему:

Нобелівський лауреат Йоганн Фрідріх Вільгельм Адольф фон Байєр (Baeyer)

За заслуги в розвитку органічної хімії й хімічної промисловості,
зокрема, за роботи з органічних барвників і гідроароматичних сполук

роки життя: 1835 — 1917 рр.

?????????_?айєр працює понад чотири десятиліття, будучи центром
зосередження безлічі обдарованих студентів. 1883 р. Байєр публікує свої
результати про точну хімічну структуру індиго, модель якої протягом 40
років залишалася незмінною. Вивчення барвників спонукає Байєра до
дослідження бензолу – вуглеводню, в молекулі якого 6 атомів вуглецю
утворюють кільце. Після проведених досліджень він висуває власну теорію
щодо природи зв’язків між атомами вуглецю й розташуванням атомів водню
всередині молекулярного кільця, яка дістає назву “теорія напруги”.
Дослідження бензолу дали можливість Байєру відкрити бензольну групу
ароматичних сполук, що дістали назву гідроароматичних. За визнання
заслуг перед Німеччиною у 1885 р. Байєру був дарований спадкоємний
титул, який дає право ставити частку “фон” перед прізвищем. За заслуги в
розвитку органічної хімії й хімічної промисловості, зокрема, за роботи з
органічних барвників і гідроароматичних сполук у 1905 р. Байєру
присуджується Нобелівська премія з хімії. Аж до виходу у відставку Байєр
займається дослідницькою діяльністю, відмовляючись від привабливих
пропозицій щодо промислового застосування своїх відкриттів. Серед
нагород Байєра є медаль Деві Лондонського королівського товариства.
Помер Байєр 20 серпня 1917 р. у своєму будинку під Мюнхеном.

Література:

Альфред Нобель. Шведський інститут, 2004 р.

Нобелівська премія перші 100 років.

Альфред Нобель і Нобелівські премії.

HYPERLINK «http://www.nobel.org.ua/» http://www.nobel.org.ua/

HYPERLINK «http://www.peoples.ru/finans/undertake/nobel/index2.html»
http://www.peoples.ru/finans/undertake/nobel/index2.html

Похожие записи