Реферат на тему:

Особливості інтернаціоналізації наукових досліджень

Світові витрати на наукові дослідження ростуть із кожним роком, і
транснаціональні компанії всі частіше переносять наукові підрозділи в
країни, що розвиваються. При цьому відносно невисока вартість послуг
науковців не є головний визначальним фактором для прийняття такого
рішення.

В «Доповіді про світові інвестиції 2005 року» [1], представленому ООН на
конференції по торгівлі й розвитку (UNCTAD), особлива увага приділялася
інтернаціоналізації науково-дослідних і опитно-конструкторських робіт
(НДОКР). Коли виробники розширюють свою міжнародну діяльність, їм
необхідно адаптувати технології до місцевих потреб і успішно
реалізовувати свою продукцію на нових ринках. Але в деяких країнах СНД
корпорації все частіше орієнтують наукову працю на глобальні ринки.

Інтернационалізація НДОКР шляхом винесення їх у країни  пострадянського
простору має ряд особливостей:

— по мірі нарощування корпораціями своєї виробничої діяльності в
країнах, що розвиваються, теж саме повинне відбуватися й з НДОКР для
того, щоб адаптувати продукцію до місцевих вимог;

— як одна з форм непрямих виробничих послуг, НДОКР можуть
«подрібнюватися» і виноситися в райони, де буде забезпечений
максимальний ефект;

— науково-дослідні роботи являють собою таку форму послуг, що вимагає
високої кваліфікації, що повною мірою характерна для наукових спільнот
Росії й України;

— у ході проведення НДОКР потрібен тісний обмін інформацією між
споживачами й виробниками;

— можливість одержати доступ до передових технологій і адаптувати товари
до вимог найважливіших експортних ринків;

— інтернаціоналізація наукових праць відкриває можливості приймаючим
країнам не тільки переймати технології, що створені за кордоном, але й
розробляти їх.  Це дозволяє Україні зміцнити свій науковий,
технологічний і інноваційний потенціал.

У процесі інтернаціоналізації НДОКР бере участь все більше число країн з
перехідною економікою. Вони стають привабливими для проведення складних
досліджень.

ься потреба використати можливості закордонних центрів знань для
одержання нових технологій, наймання найбільш кваліфікованих фахівців і
контролю над діяльністю конкурентів [2]. У той же час недавній бурхливий
ріст НДОКР, проведених міжнародними корпораціями в окремих країнах,
пояснюється прагненням знизити витрати й використати зростаючі кадрові
ресурси й науковий потенціал цих країн.

Рушійною силою інтернаціоналізації інновацій є взаємодіючі між собою
фактори:

— загострення конкуренції;

— ріст витрат на дослідження в розвинених країнах і нестача
науково-технічних кадрів разом з підвищенням складності робіт;

— спеціалізації й інтернаціоналізації досліджень і розробок;

— зростаюча армія кваліфікованих науково-технічних кадрів, що пропонують
свої послуги по цілком прийнятній ціні;

— доступність робочої сили;

— глобалізація виробничих процесів у промисловості;

— швидкий ріст досить ємних ринків в Україні;

— загальне поліпшення інвестиційного клімату;

— істотні зміни політичного характеру в області захисту прав
інтелектуальної власності;

— реформування державної дослідницької діяльності;

— державне заохочення інвестицій у НДОКР.

Існує чимало фундаментальних причин для продовження інтернаціоналізації
НДОКР:

— компанії зіштовхуються з гострою конкуренцією, що змушує їх активно
займатися новаторством;

— для підвищення гнучкості інноваційних досліджень в умовах швидкого
технічного прогресу потрібне велике число кваліфікованих кадрів, що
спеціалізуються в різних областях, а також організація наукових праць у
тих місцях, де такі кадри є;

— старіння населення в багатьох розвинених країнах швидше за все приведе
до нестачі працівників, що володіють спеціалізованими сучасними
професійними навичками. Це змусить міжнародні корпорації шукати нові
таланти в інших країнах;

— завдяки кумулятивним процесам накопичення знань  у місцевих
підприємств та установ держави поступово розширять власні можливості для
активізації досліджень.

У цей час умови, необхідні для участі в такій діяльності, склалися в
декількох країнах бувшого СРСР — Росії, Україні, Білорусії, Казахстані.

Література:

1. Доклад ООН о мировых инвестициях 2005 года. Материалы конференции по
торговле и развитию (UNCTAD). — 2005. — 112 с.

2. Ольшевский А. Научные исследования выгоднее проводить в развивающихся
странах // Генеральный директор. —  2006. — №2. — С.8-15

Похожие записи