РЕФЕРАТ

на тему:

Аналіз і оформлення результатів дослідження

У процесі педагогічного дослідження, організованого з метою отримання
нових фактів, використовують систему методів аналізу
науково-педагогічного дослідження.

Метод науково-педагогічного дослідження — шлях вивчення й опанування
складними психолого-педагогічними процесами формування особистості,
встановлення об’єктивної закономірності виховання і навчання.

Організовуючи дослідження, необхідно оптимально поєднувати комплекс
методів, маючи на увазі, що таке поєднання покликане забезпечити
отримання різнобічних відомостей про розвиток особистості, колективу або
іншого об’єкта виховання чи навчання, а використовувані методи повинні
забезпечити одночасне вивчення діяльності, спілкування та інформованості
особистості. При цьому задіяні методи мають відображати динаміку
розвитку окремих якостей як на певному віковому відрізку, так і впродовж
усього процесу дослідження, забезпечити постійне отримання відомостей
про учня з якнайбільшого числа джерел, від найкомпетентніших осіб, які
постійно спілкуються, взаємодіють з ним, що дасть змогу аналізувати не
лише перебіг процесу, його результати, а й умови, в яких він
відбувається.

Процес і результати науково-педагогічного дослідження фіксуються
багатьма способами. Для цього вироблено певні типи документації: анкети,
плани спостереження, здійснення педагогічних експериментів, втілення
результатів дослідження в практику, магнітофонні записи, фотокартки,
кінострічки; протоколи обговорення уроків, виховних заходів та ін.;
конспекти опрацьованої літератури, архівних матеріалів; описи досвіду
роботи шкіл та інших виховних закладів; статистичні дані, математичні
обчислення.

Організовуючи дослідження конкретної педагогічної проблеми, дотримуються
певної послідовності, а саме:

1. Визначення проблеми дослідження, яка має актуальне, життєве значення.

2. Ґрунтовне, всебічне і глибоке вивчення встановлених наукою фактів,
положень, висновків.

Під час вивчення літературних джерел з’ясовують головну ідею, позицію
автора та особливості наукового доробку з досліджуваної проблеми.
Важливо також простежити причину та логіку полеміки автора з іншими
дослідниками, особливості його аргументації, виробити власну думку щодо
його позиції. Аналіз проблеми, яка не знайшла відображення в його праці,
допоможе чіткіше сформулювати завдання щодо глибшого вивчення проблеми.

3. Вивчення шкільної практики.

У процесі аналізу літератури про досвід школи слід з’ясувати: що у
вирішенні цієї проблеми вчитель здійснює найуспішніше, з якими
труднощами він стикається; типові недоліки в його роботі з цього
питання, головні причини труднощів і недоліків. Важливо знати, чи
досягає вчитель успіхів у роботі, раціонально витрачаючи час, чи вони
пов’язані з перевантаженням його роботою в якомусь одному напрямі на
шкоду іншим.

4. Формулювання гіпотези, тобто наукового припущення, ймовірного
висновку з дослідження.

5. Здійснення експериментальної роботи.

6. Вивчення передового досвіду.

7. Зіставлення експериментальних даних з масовою практикою.

8. Узагальнення результатів дослідження, формулювання наукових
висновків, доведення або спростування гіпотези.

9. Оформлення результатів дослідження, їх упровадження в життя.

Розпочинаючи педагогічне дослідження, важливо з’ясувати його вихідні
положення, а саме: актуальність проблеми, об’єкт, предмет, мету,
гіпотезу та завдання дослідження. (Сутність цих вихідних положень далі
проілюстровано на матеріалі кандидатської дисертації «Особливості
морального виховання неповнолітніх засуджених у виховно-трудових
колоніях», яку захистив у Тернопільському державному педагогічному
університеті імені Володимира Гнатюка пошукувач П.Вівчар.)

Проблема дослідження в широкому значенні — складне теоретичне або
практичне питання, що потребує вивчення, вирішення.

Проблема має бути відображена насамперед у темі дослідження.

Об’єкт дослідження — частина об’єктивної реальності, яка на цьому етапі
стає предметом практичної й теоретичної діяльності людини як соціальної
істоти (суб’єкта).

Об’єктами педагогічних досліджень можуть бути діяльність педагогів,
учнів, педагогічні стосунки між суб’єктом і об’єктом навчально-виховної
роботи, особистістю та колективом, між вихованням і самовихованням,
організація пізнавальної діяльності учнів, навчально-виховний процес
тощо.

Предмет дослідження — зафіксовані в досвіді, включені в процес
практичної діяльності людини сторони, якості та відносини досліджуваного
об’єкта з певною метою за даних умов.

Предмет дослідження вужче поняття, ніж об’єкт дослідження. Об’єктами,
наприклад, можуть бути методи виховання, а предметом — тільки одна група
цих методів, наприклад, методи стимулювання виховання.

Мета дослідження — ціль, яку поставив перед собою дослідник.

Формулюючи мету дослідження, дослідник з’ясовує, який результат
передбачає отримати і яким він має бути.

Гіпотеза дослідження — наукове передбачення його результатів.

Вона повинна формулюватися так, щоб з цього формулювання проглядалися
положення, які потребують перевірки у процесі дослідження.

Список використаної літератури:

Рудницька О.П., Болгарський А.Г., Свистєльнікова Т.Ю. Основи
педагогічних досліджень. – К., 1998.

Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих
педагогічних закладів освіти. – К., 2001.

PAGE

PAGE 2

Похожие записи