Зв’язна мова (урок)
Тема: Повторення вивченого про текст і стилі мовлення. Поняття про
публіцестичний стиль. Навчальне аудіювання.
Мета: повторити відомості про текст і його основні ознаки. про стилі
мовлення; дати поняття про публіцистиїх на слух; виховувати ощадливість,
повагчний стиль; розвивати вміння розпізнавати тексти публіцистичного
стилю, сприймати у до історичного минулого.
Обладнання: текст для аудіювання, кодоскоп. Таблиця
„Публіцестичний стиль”.
Чимало легенд і повір’їв пов’язано з рослинами. Давню славу має євшан –
зілля. Хто мав при собі цю траву, ніколи не забував про рідну землю.
Згадка про неї наповнювало людину силою і неабиякою наснагою. Великим
везіння вважалось знайти квітку папороті. Рибалкам було корисно мати
нечуй – вітер.
З однієї квітки бере змія отруту, а бджоли – мед. А в народі кажуть: „Де
волошки, там хліба трошки”. Очерет використовували як покрівельний
матеріал, з нього робили огорожі та стіни допоміжних споруд. Кошовий
отаман мав не завжди, а часом і очеретяну булаву, що була символом його
влади.
– Дайте визначення поняття «текст». Назвіть його основні ознаки.
ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ
IV. ОПРАЦЮВАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Пояснення вчителя.
1) Ознаки тексту:
– пов’язаність речень за змістом (темою);
– наявність головної думки та її розвиток;
– певна послідовність речень, їх зв’язок між собою за допомогою
займенників, сполучників, синонімів, спільнокореневих слів.
2) Публіцистичний стиль — це різновид літературної мови, який
використовується у суспільно-політичній сфері життя.
Вживається у газетах, суспільно-політичних журналах, виступах, у радіо
та телепередачах.
Робота з таблицею „Публіцистичний стиль”.
Стиль мовлення Публіцистичний
Сфера застосування Суспільне життя, політика, мова радіо та телебачення,
газет, журналів
Мета спілкування Точно, доступно, яскраво інформувати читача про події
про життя нашої держави та зарубіжжя. Викликати певне ставлення до того,
що повідомляється, спонукається до дії
Жанри висловлювання – Звернення – інтерв’ю
– відозва – замітка
– огляд – прокламація
– лекція – стаття
– виступ – доповідь
Ознаки стилю Закличність, пристрасність, оцінний характер,
інформативність, фактографічність, логічність, образність.
Мовні засоби Суспільно політична лексика, висока лексика, слова з різко
негативним значенням, спонукальні, окличні речення, риторичні запитання,
звертання, повтори, антитези, інверсія
3. Робота з текстом
Прочитайте текст, визначте тему та головну думку. Який стиль мовлення
покладено в основу висловлювання? Відповіді, аргументуйте. Усно стисло
перекажіть текст із збереженням стильових ознак. Поясніть назву.
Доберіть свій заголовок.
Сонячні тотеми
Математик – програміст Надія Васильєва вперше взяла до рук фотоапарат
п’ятнадцять років тому — позичила його у дітей, щоб увічнити якийсь
пейзаж… Нинішня персональна виставка світлин художниці в Києві —
перша. Її відкрив радник-посланник Надзвичайного й Повноважного Посла
Російської Федерації в Україні Всеволод Лоскутов. “Це міст
взаєморозуміння між українським і російським народами. Дуже важливо
влаштовувати такі зустрічі, встановлювати контакти, спілкуватися, щоб
більше дізнатися одне про одного”,— сказав Всеволод Володимирович.
Народилася Надія Васильєва в Росії, у місті Кірові. Отож з дитинства
зачарована тим чудовим, хоча й суворим краєм. Його людьми, які, попри
нелегкий побут та клімат, зуміли зберегти в душ: добро. Чи не тому на
світлинах – і оленяр серед розбурханої стихії своїх плеканців, і
землероб, що тяжко оре нивку… Незбагненна доля привела жінку в
стародавній Львів із зовсім іншою культурою, енергетикою… Та пані
Надія не могла не полюбити його бруковані вузенькі вулички, готичні
будинки, а особливо — Карпати. запашне різнотрав’я, праліси із замшілими
поваленими хтозна-коли деревами. І передусім — людей, котрі живуть серед
первісної природи. Наївні й щирі, щедрі Й талановиті, красиві й горді…
Молодичка в кептарику сушить десятків з три ліжників. Відчувається: десь
поряд гірський потічок, на дні якого лежали оці коци, привалені гірським
камінням — щоб прудка вода розпушила вовну. Літня гуцулка в осінньому
лісі. Жовтогаряче — аж червоне — листя, високе небо й сиві трави…
Завершується цикл і в природі, і в житті людини… А солярні знаки,
помічені художницею в юрті саамі, нагадують їй символи, що зустрічаються
в старовинних гуцульських колибах. І трактують їх у таких віддалених
куточках майже однаково, бо в основі лежить головний тотем — сонце. Пані
Надія переймається тим, що народ саамі зникає зі світової мали: на
Кольському півострові їх нараховується близько двох тисяч. Що все ;
менше в світі стає незайманих місцин. Отож і поспішає спіймати об’єктив,
зафіксувати на плівці все цікаве…
Експозиція в Національній спілці художників на Львівській інці триватиме
до 19 грудня.
(Віра Кульова)
4. Проведення навчального аудіювання
1) Інструктаж щодо проведення аудіювання.
2) Прочитання тексту вчителем.
Коли з’явилась гривня?
Незалежно від своєї могутності чи слабкості, держави і їхні правителі
завжди використовували гроші, щоб підняти власний престиж серед своїх
васалів або сусідів. Гроші завжди з успіхом використовувалися практично
в кожному скільки-небудь розвиненому суспільстві. Вигляд грошей (як
правило, це були монети) може багато чого розповісти про держави та
їхніх правителів. Крім того, аналіз складу монет і місць, де їх було
знайдено, дає вичерпну інформацію про утворення політичних союзів,
переселення
народів, про економіку, воєнну і політичну історію стародавніх держав,
яка без цього могла б і не дійти до нас.
Майже за 2 тисячі років, до появи монет у VII столітті до н. е.,
торгівля здійснювалась за допомогою зливків різних металів. Спочатку це
була мідь, яку використовували як гроші протягом тривалого часу
(особливого поширення це набуло на Кіпрі), потім — свинець, але через
те, що ці зливки були надто важкими,
до того ж легко піддавались корозії, згодом їх замінили на срібні.
Перша валюта виникла, коли на зливки почали ставити печатку, до певної
міри гарантуючи тим самим їхню якість.
Грецький історик Геродот, який жив у кінці V століття до н. є.,
повідомляє, що лідійці, котрі мешкали на північному заході сучасної
Туреччини, вважались першими людьми, що почали використовувати золоті та
срібні монети і започаткували роздрібну торгівлю. У VI столітті до н. є.
в Лідії жив цар Крез, його ім’я пов’язане з незліченним багатством. Саме
він почав карбувати монети з чистого золота.
Незалежно від Лідії, срібні монети почали карбувати на грецькому острові
Егіні. На ковадлі обов’язково вирізали зображення черепахи, тому що
мешканці острова особливо шанували бога Аполлона, а черепаха була його
священною твариною.
Спочатку монети перебували тільки в місцевому обігу. Адже для того щоб
отримати визнання, монети повинні були матп на собі печатку особи чи
організації, надійність яких не викликала б ані найменшого сумніву.
Кожна держава карбувала власні монети з певними знаками або з
ідеалізованими портретами своїх володарів. Так, неподалік від лиману, де
розливається Дністер-річка, у старовину стояло місто Тіра, а в ньому
чеканили свої монетки, на одному боці яких був напне «TYRA», а на іншому
– зображення риби, винограду, бика та інше. У Херсонесі чеканили власні
монети – срібні та мідні з зображенням богині Діви, оленя, бика. А на
монетці давнього міста Феодосія було написано «ФЕОДО».
v
?
?
««wa
”
4
r
t
v
v
x
c
¦
?
?
¬
I
Ue
TH
?
¬
u
ue
@
B
t
v
c
¦
ue
h9
?0???$?
?0???$?
†
?0???$?
???0???$?
?
?0???$?
?0???$?
% денарій. Він важив 4,5 грама. Денарій поступово витіснив з обігу
монети інших країн, що потрапили під владу римлян. Пізніше назва
«денарій» перейшла до французької монети — «денье».
В арабів це слово перетворилося на «динар». Іноді монети називали просто
— «срібник».
З давніх-давен на тій землі, де тепер лежить Україна, жили племена
прадавніх слов’ян — анти і венеди. Римські купці, що брали в них мед,
віск, хутро, шкіру, давали взамін срібні денарії. Ці блискучі кружальця
з металу подобалися жінкам, які прикрашали ним свій одяг, а також робили
з монеток намиста.
На Русі довгий час не було своїх монет. І тоді русичі вирішили для
великих платежів пустити в діло зливки. Так в XI столі ті з’являється
київська гривня, у XII столітті — новгородська гривня, а потім
чернігівська. У 1288 році волинський князь Володимир Васильович наказав
ливарям перелити в гривні срібні посудини зі своєї скарбниці.
Гривні мали різну форму, різну вагу і зовсім не були схожі на монети —
то були гривні-зливки. Вони важили від 160 до 205 грамів. Ними
розраховувалися лише князі, бояри та купці тобто багаті люди.
Обіг київських гривень поступово почав припинятися в XIIІ столітті, а
новгородська гривня дожила до XV століття. У 1349 І році польський
король Казимир III захопив Галицьку і частину Волинської землі. На ринку
з’явилися польські, чеські й різноманітні західноєвропейські монети. У
XIII столітті в Новгороді увійшло у вжиток слово «рубель», яке поступово
замінило назву гривень новгородських. У XV столітті рубель повністю
витіснив з обігу гривню.
(599сл.)
(З кн. “Світ моєї України”)
3) Виконання учнями тестових завдань.
1. Держави та їхні правителі завжди використовували гроші і для того,
щоб:
а)захопити інші держави;
б)підняти власний престиж серед васалів або сусідів;
в)здійснювати торгівлю;
г)показати свою
могутність.
2. Про що може розповісти вигляд грошей?
а) Про добробут держави;
б) про рівень освіти держави;
в) про монетний двір, де їх виготовили;
г) про держави та їхніх правителів.
3. За допомогою чого здійснювалася торгівля за 2 тисячі років до появи
монет?
а) За допомогою зливків різних металів;
б) за допомогою зерна;
в) за допомогою золота;
г) за допомогою дорогоцінних каменів.
4. Хто вперше почав використовувати золоті й срібні монети і
започаткував роздрібну торгівлю?
а) Фінікійці;
б) лідійці;
в) русичі;
г) римляни.
5. Священною твариною бога Аполлона була:
а) корова;
б) вівця;
в) черепаха;
г) змія.
6. Срібні та мідні монети із зображенням богині Діви, оленя і бика
чеканили у:
а) Феодосії;
б) Туреччині;
в) Херсонесі;
г) Лідії.
7. Найвідомішою монетою Стародавнього Риму вважається:
а) денарій;
б) гривня;
в) крона;
г) песо.
8. На території сучасної України з давніх-давен жили:
а) поляни і древляни;
б) в’ятичі й русичі;
в) печеніги й поляни;
г) анти і венеди.
9. Русичі для великих платежів пустили в діло…
а) золото;
б) срібло;
в) зерно;
г) зливки.
10. Слово «рубель» увійшло в ужиток у:
а) Києві;
б) Новгороді;
в) Галичині;
г) на Волині.
11. Монети з найменуванням «гривня» були введені в обіг при:
а) Петрові
б) Павлові II;
в) Олександрові II;
г) Катерині II.
12. „Гривеник” — це монета номіналом у…
а) 50 копійок;
б) 10 копійок;
в) 25 копійок;
г) 5 копійок.
V. Підбиття підсумків уроку
VI. Домашнє завдання
Дібрати текст публіцистичного стилю, скласти чотири запитання за його
змістом.
PAGE
PAGE 1
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
