ЗНАЧУЩІ ЧАСТИНИ СЛОВА

Мета: поглибити знання учнів про значущі частини слова, формувати
вміння добирати спільнокореневі слова, розбирати слова за будовою,
визначати значення та відтінки значення, що надають словам префікси і
суфікси;

розвивати увагу, логічне мислення. удосконалювати вміння застосовувати
на практиці здобуті теоретичні знання, навички колективної і самостійної
роботи з підручником;

виховувати любов до рідної мови.

Тип уроку: урок-дослідження.

Обладнання: сюжетні малюнки (творчість учнів), опорно-зорові картинки,
таблиця “Значущі частини слова”, “Морфологічний словник” Л.Полюги.

Хід уроку:

Епіграф: До словечка,

До слов’ятка притулися,

Може, так хоч мови рідної навчишся.

І – організаційний момент, повідомлення теми і мети уроку.

Вчитель: Вдумуючись у ці слова, ми задумуємось над нашою геть поширеною
бездуховністю сьогодні.

Криза мовна і криза душевна. Криза політична і економічна. Все звідкись
почалось, усе має кінець.

З мовою зникає душа, з душею милосердя. Без милосердя ґвалтується світ.

Історія дала нам шанс. Гріх не скористатися ним сповна. Бути чи не бути
мові, залежить від кожного з нас. Щоб стати нарешті собою, а не
придатком до когось, щоб створити незалежну й міцну економіку, багату
культуру, науку, потрібно насамперед відродити рідну мову.

Сьогодні в нас незвичайний урок, а урок – дослідження “Значущі частини
слова”. Прошу звернути вашу увагу на § 29 с. 209.

Хто з вас, учні, зможе сформулювати мету уроку?

(вчитель допомагає, коригує її, записує на дошці).

ІІ – мотивація навчальної діяльності

“Можу!”

1. У тексті, записаному на дошці, дописати замість крапок пропущені
слова.

Майже з перший шкільних класів ви дізналися, що слово складається з
певних елементів:… (коренів, префіксів, суфіксів, закінчень).
Найголовнішим серед них є… (корінь), бо він – носій основного значення
слова. Без …(кореня) слів не буває.

2. Із поданої групи слів виписати спільнокореневі, визначити в них
корінь.

“П’яте зайве”

Будівля, будувати, будильник, будова, будинок.

Підводний, водолаз, підвода, вода, водяний.

Гірський, міжгір’я, гора, погоріле, гірка.

Нічний, нічого, нічка, вночі, ночівля.

ІІІ – засвоєння та сприйняття нових знань.

– А зараз послухайте лінгвістичну казку.

Казковий замок

Жили-були собі слова. Вони змінювались, росли, як дерева. З кожним роком
слів ставало все більше і більше. І от виріс пишний, квітучий сад. Коли
слова-дерева гойдались від вітру, вони звучали, нагадували чарівний спів
солов’я. Старі люди називали милозвучну мову солов’їною.

Добре жилось словам: вони дружили, допомагали один одному. Вирішили
слова побудувати „величезний Замок дружби слів. На будівництві трудились
усі часточки слів: і корені, і суфікси, і префікси, і закінчення. Корені
споруджували стіни, суфікси робили вікна, двері, а закінчення вилізли на
дах будинку, щоб покрити його червоною черепицею. Префікси подавали
цеглу мулярам-кореням. Дружно працювали слова. Прийшли на допомогу своїм
родичам спільнокореневі слова.

Здавна на Україні завівся хороший звичай: збиратися на будівництво
нового будинку усім товариством. Цей звичай називається толокою.

Ось і готовий Замок. У ньому будуть жити слова, які приносять людям
радість.

“Цікавинки на уроках рідної мови”

Підраховано, що в українській мові близько 15000 коренів, 400 суфіксів
та їхніх варіантів (у тому числі понад 20 з них іншомовного походження),
понад 100 префіксів.

Познайомившись з китайською мовою, європейці були вражені тим, що слова
мови не мають ні префіксів, ні суфіксів.

Робота в групах.

префікс корінь суфікс закінчення

Кожній з груп вчитель дає роздруковану інформацію про значущі частини
слова. У групах обирається “доповідач”, “оратор”, “тайм-спікер”. Після 5
хв. ознайомлення кожна з груп звіряє надану інформацію з теоретичним
матеріалом у підручнику — § 29 с. 209. “Доповідач” чітко, виразно,
ґрунтовно викладає основне суттєве, наводячи власні приклади.

ІV – пауза “Відпочинок”

Гра “Сходинки слів”

№ 1

Х І Д

Л І С

№ 2

Завдання: заповнити східці спорідненими словами.

Відгадати слова:

а) Корінь мій знаходиться в “ціні”,

Префікс дай від “оклику” мені,

Суфікс – від “лінійки” чи від “зірки”,

Разом – результати перевірки.

(Оцінка)

б) Корінь з “підкладки”,

префікс – з “обшивки”,

суфікс – із “косинки”,

а все разом – для книжки.

(Обкладинка)

в) Слово складається з двох частин: перша частина – корінь слова
“учитися”, друга – суфікс слова “в’язень”. Ціле слово – синонім слова
“школяр”.

(Учитель)

V – осмислення та усвідомлення взаємозв’язків у вивченому матеріалу
(формування навичок використання на практиці здобутих знань).

1. Пояснювальний диктант (завдання: записати, виділені слова розібрати
за будовою).

Солов’їну, барвінкову, українську рідну мову в дар дали мені батьки.

(В.Лучук)

В серці ніжну і погідну збережу я мову рідну.

(М.Хоросницька).

Рідна мова в рідній школі! Що бринить нам чарівніш?

(О.Олесь)

Яке значення для громадян держави має державна мова?

Вибірковий диктант (завдання: виписати споріднені слова)

На сосні чи на ялинці

Лісові збира гостинці.

А в хатинці лісника

Полісяночка прудка

Знайде печиво й горішки,

Ще й сухариків хоч трішки.

Жвава, як вогонь, швидка,

Донька лісу, хто така?

(Білка)

Самодиктант “Рідна мова” (вставити потрібне закінчення)

Не згуби свого родовод…

Безсмертн… мово,

Ніжн… і терпк…

Ти є душ… співуч… народ…,

Що був, що є, що буде у віках.

Яку роль відіграє мова в житті суспільства?

Графічний диктант (конструювання слів за схемами).

5.Гра “Прочитай” ( за допомогою опорно-зорової картинки учням
пропонується побудувати нові слова, додаючи до кореня значущі частини).

VІ – узагальнення та систематизація вивченого

Робота з перфокартами.

Що я нового дізнався сьогодні на уроці?

Чи досягли ми мети?

Чому державну мову потрібно знати бездоганно?

Робота з технологічними картами.

Оцінювання учнем власної участі в роботі малої групи

Як добре я працював зі своїми товаришами? Завжди Звичайно Іноді Ніколи

Як співробітничав з іншими, коли ми працювали над досягненям загальних
цілей

Як ретельно працював над завданням

Як висловлював нові ідеї

Як вносив конструктивні пропозиції, коли мене просили про допомогу

Як підбадьорував інших

VІІ – підсумки уроку

Учні кожної групи задають запитання. Інші учні відповідають, наводячи
приклади.

Учитель коментує навчальні досягнення учнів, оцінює якість пізнавальної
діяльності (активність, послідовне та чітке доведення думки, обдуманість
відповіді, швидке знаходження відповіді).

VІІІ – домашнє завдання § 29. с. 209.

Проблемно-ситуативне завдання.

В автобусі сидів літній дядечко. На зупинці в салон зайшов чоловік.

Проходячи повз дідуся, він ненароком штовхнув його і промовив:
“Ізвєнітє, пожалуйста”.

Через деяку мить дядечко запитав чоловіка: “Ви за національністю
українець?” “Так”, — відповів той. “То хіба ж не знаєте, що
по-українськи слід говорити: “Вибачте, будь ласка”? “А яке це має
значення?” – здивувався чоловік. “А ви подумайте, добре подумайте…”.

Завдання: 1. Напишіть, про що мав подумати чоловік.

2. Зробіть морфемний аналіз п’ятьох слів.

Тема. Будова слова. Значущі частини слова. Тематичне тестування.

Мета: систематизувати й узагальнити вивчене про значущі частини слова;
з’ясувати рівень засвоєння знань, сформованості вмінь і навичок з теми
«Значущі частини слова»; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять;
формувати вміння застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці;
удосконалювати навички самостійної роботи; збагачувати словниковий запас
учнів.

Тип уроку: комбінований урок (узагальнення й систематизація вивченого;
перевірка й облік здобутих знань, умінь, навичок).

Обладнання: підручник, тести.

ХІД УРОКУ

І. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

ІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

* Бесіда.

1) Яка частина слова містить лексичне значення слова? •

2) Які значущі частини слова можуть входити до основи?

3) Яка змінна значуща частина слова виражає його граматичне значення?

4) Для чого служить закінчення?

5) Чи мають закінчення незмінні слова? Наведіть приклади незмінних
слів.

6) Яке закінчення називається нульовим? Наведіть приклади слів із
нульовим закінченням.

7) Наведіть приклади спільнокореневих слів, визначте в них корінь.
Дайте визначення кореню.

8) Що називається префіксом? суфіксом?

9) Наведіть приклади слів із префіксами до-, за-, пере- (долетіти,
задумати, перейти).

10) Наведіть приклади слів із суфіксами -ель, -ецъ, -ист (учитель,
молодець, тракторист).

III. Виконання вправ на застосування узагальнених знань.

* Подані слова розібрати, за будовою.

У виділених словах позначити орфограми. Зробити розбір двох-трьох
поданих слів за будовою згідно зі схемою, поданою на с. 211 підручника.

Заколоситися, подорожник, навушник, беззмістовний, роз’єднання,
післягрозовий, задніпровський, під’яр’я.

IV. Проведення тематичного тестування.

1. Спільнокореневі слова — це:

а) слова зі спільним коренем, але з різним лексичним значенням; -S

б) слова, однакові за звучанням і написанням, але різні за лексичним
значенням;

в) слова, різні за звучанням і написанням, але однакові або близькі за
лексичним значенням.

Дібрати й записати 3—4 спільнокореневих слова.

2. Основа слова — це:

а) головна значуща частина слова; (

б) змінна значуща частина слова;

в) частина слова без закінчення.

Записати самостійно дібране слово, виділити в ньому основу й закінчення.

3. Корінь — це:

а) частина слова без закінчення, що виражає лексичне значення слова;

б) головна значуща частина слова, яка містить спільне значення
споріднених слів; (

в) змінна значуща частина слова, яка виражає його граматичне значення.

Дібрати й записати два-три спільнокореневих слова, виділити в них
корінь.

4. Префікс — це:

а) значуща частина слова, що стоїть перед коренем; (

б) значуща частина слова, що стоїть після кореня;

в) значуща частина слова, що може стояти як перед коренем, так і після
нього.

Дібрати й записати два-три слова з тим самим префіксом, префікс
виділити. (Напр.: полетіти, показати, полюбити.)

5. Коренем у словах голова, головний, головешка є:

а) гол;

б) голов; (

в) голови.

Дібрати й записати слово, що складається з префікса, кореня, суфікса й
має нульове закінчення. (Напр.: підсніжник, прикордонний.)

6. За допомогою суфіксів -еньк-, -есеньк-, -юсіньк-, -ісіньк- можна
утворити:

а) прикметники із значенням здрібнілості, пестливості; (

б) прикметники із значенням збільшеної ознаки;

в) іменники — назви людей за національністю.

Дібрати й записати два-три іменники на позначення назви людей за
професією, виділити в них суфікси. (Напр.: учитель, лікар, комбайнер,
таксист).

Граматичні завдання.

Запишіть слова й визначте їх будову.

Повалений, незустріч, усміхнеться, посадять.

Запишіть слова, котрі відповідали б таким схемам:

1 2 3

Дайте обгруднтовану відповідь на зпапитання:

Чому в слові “Гарний” є закінчення. А ва слові “гарно” нема?

Граматичні завдання.

Запишіть слова й визначте їх будову.

Приморський, всупереч, стережіться, привезу.

Запишіть слова, які б відповідали схемам.

Дайте відповідь на запитання:

— Яке закінчення називається нульовим?

V. Відповіді вчителя на запиатння учнів.

(Після того, яе текстові завдання виконано.)

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання.

§ 29, вправа 611.

№ 1

№ 2

№ 3

№ 4

Похожие записи