Реферат на тему:

Змістовно-мовні потреби читачів донецької області

За умови розбудови незалежної української держави важливим чинником
діяльності бібліотечних закладів є максимальне задоволення потреб
читачів як у змістовному, так і в мовному аспекті. Необхідність вивчення
цієї проблеми викликана специфікою національного складу населення
регіону, переважно російськомовного, труднощами, пов’язаними з
упровадженням державної мови як у офіційне, так і в побутове
спілкування. Гострота проблеми пов’язана зі станом комплектування фондів
у галузевому і мовному відношенні, відповідністю реальному та бажаному
читанню користувачів.

Одержання розширеної соціологічної інформації про змістовно-мовні
потреби населення та ступінь їх задоволення бібліотеками стали основною
метою комплексного соціологічного дослідження. Перед дослідниками
поставлені завдання з вивчення складу читачів за різними соціальними
ознаками; складу бібліотечних фондів відносно галузей знань і мов
видання; співвідношення галузевого та мовного аспектів читання, мовного
спілкування та читання; ступеня задоволення читацьких інтересів та
потреб; структури незадоволених читацьких запитів; оцінки бібліотекарями
бібліотечного фонду та читацького попиту на літературу.

Вивчення вищеназваних характеристик здійснювалось за допомогою
анкетування читачів і бібліотекарів, аналізу читацьких формулярів,
звітів бібліотек, щоденників роботи бібліотек.

Базами дослідження було обрано 57 бібліотек 9-ти ЦБС Донецької області.
У ході дослідження було проведено:

— анкетування читачів бібліотек – 1721 респондент;

— анкетування бібліотекарів – 127 респондентів;

— аналіз читацьких формулярів – 1780 одиниць.

Характеристика базових бібліотек

Збір первинної соціальної інформації здійснювався на території шести
міст і трьох районів Донецької області. У соціологічному дослідженні
брали участь 57 бібліотек, у т. ч.: 5 центральних міських, 2 центральні
міські для дітей, 28 міських бібліотек-філій, 3 центральні районні
бібліотеки, 2 центральні районні бібліотеки для дітей, 17 сільських
бібліотек-філій.

На момент дослідження основні показники діяльності бібліотек були
такими: кількість обслугованих читачів – 143892 ос., бібліотечний фонд –
2092262 примірники, книговидача – 3228446 примірників. Порівняно з
показниками дослідження 1998 року кількість читачів зменшилась на 5915
ос., книговидача – на 53582 примірники. Бібліотечний фонд збільшився на
42922 одиниці.

10 бібліотек з 57 (17,5%) потребують капітального ремонту, 4 бібліотеки
(7,0%) мають площу до 50 кв.м, 10 (17,5%) – до 100 кв.м. Більшість
бібліотек (особливо сільські) не мають якісних технічних засобів.
Сучасні інформаційні технології впроваджуються в Артемівській,
Горлівській, Донецькій, Харцизькій міських ЦБС; в Артемівській та
Харцизькій ЦБС у 2002 році відкриті інтернет-центри.

Аналіз мовного змісту бібліотечних фондів свідчить про те, що частка
україномовних видань зростає. Якщо у попередньому році у фондах
налічувалося 569733 примірники (27,8%) видань українською мовою, то нині
– 609763 примірники (29,1%). Відчутно збільшився фонд україністики в
Горлівській ЦБС (на 24769 примірників), Донецькій ЦБС для дорослих (на
11673 примірники), Красноармійській (на 2239 примірників), Харцизькій
ЦБС (на 3653 примірники). Порівняно з даними попереднього року на 10690
одиниць збільшилась кількість нових надходжень українською мовою.

У фондах бібліотек є видання мовами національних меншин. Найширше
представлена література грецькою мовою – 362 примірники. У секторі
єврейської літератури Артемівської ЦМБ лише 15 книжок на івриті, проте
близько 500 видань єврейських авторів, перекладених російською і
українською. Протягом двох років кількість книг грецькою мовою
збільшилась на 42 примірники, найбільше – у Володарському районі.

Аналіз бібліотечних фондів у галузевому аспекті показує, що зростає
кількість видань гуманітарного комплексу, – з 61,3% до 61,7%. Щодо
видання літератури українською мовою, то воно, на жаль, за досліджуваний
період зменшилось на 2,1%. Обертаність фонду україніки знизилась з 1,2
до 1,0.

Щодо видання галузевої літератури – спостерігається зростання кількості
книг суспільно-політичної тематики (на 37647 примірників), що цілком
виправдано. Видання природничо-наукової, технічної,
сільськогосподарської літератури, видань гуманітарного комплексу
зменшується.

Зниження показників ефективності діяльності базових бібліотек
пояснюється об’єктивними факторами – скороченням бібліотечних
працівників (5), роботою на 0,5–0,25 посадової ставки (особливо в
районних ЦБС), невідповідністю якісного складу бібліотечних фондів
читацьким вимогам, слабкою матеріально-технічною базою.

Результати анкетного опитування читачів

Виявити ступінь задоволення змістовно-мовних потреб читачів, наявність і
відсутність у бібліотеці необхідних видань дозволило анкетне опитування
1721 респондента. Серед них 30,7% чоловіків і 67,5% жінок (1,8 % стать
не вказали). За віком вони розподілились так: діти – 13,1%, юнацтво –
33,4%, молодь – 10,8%, 31–45 років – 21,2%, 46–60 років – 13,9%, більше
60 років – 6,5%. За освітнім рівнем більшість склали школярі – 29,1%,
потім особи із середньою спеціальною освітою – 26,3%, середньою – 21,8%,
вищою (у т. ч. незакінченою вищою) – 19,6%.

Серед опитаних – представники найрізноманітніших соціально-професійних
груп: кількісно переважають учні загальноосвітніх шкіл – 31,0%, наступна
за чисельністю категорія – пенсіонери, інваліди – 10,1%, далі –
працівники освіти, культури – 9,8%, студенти вузів – 9,6%, робітники –
8,6%, службовці – 6,6%. Незначна частка працівників держадміністрацій та
управлінського апарату – 0,2%, підприємців, бізнесменів – 0,7%,
військових, працівників міліції, органів юстиції – по 0,3%. В окремі
категорії виділилися колгоспники – 2,4%, спеціалісти сільського
господарства – 0,3%, орендарі, фермери – 0,2%. Серед опитаних — 2,0%
економістів, бухгалтерів, 1,2% медичних працівників, 4,5% студентів
технікумів, 4,8% домогосподарок, безробітних. По 0,2% складають
працівники сфери побуту, торгівлі, шевці, кухарі, журналісти, 0,1% –
учні гімназій, ліцеїв, ПТУ, спортсмени, працівники зв’язку.

Більшість респондентів (55,7%) мають читацький стаж від 2 до 10 років,
тобто записались до бібліотеки в 90-ті роки минулого століття. Є в
бібліотеках читачі, які відвідують їх з моменту відкриття – 0,1%, з
дитинства – 0,2%, дуже давно – 0,1%. У 30-ті роки записались до
бібліотек 0,1% читачів, у 50-ті – 1,4%, 60-ті – 3,9%, 70-ті – 8,9%,
80-ті – 17,5%.

Вивчення регулярності відвідувань показало, що 48,2% опитаних заходять
до бібліотеки раз на тиждень і частіше; 39,2% відвідують її приблизно
раз на місяць; 8,9% – раз на 2–3 місяці і 3,2% респондентів відповіли,
що бувають у бібліотеці 2–3 рази на рік і менше.

З якою ж метою приходять до бібліотеки? Більшість відвідувань (48,9%)
пов’язана з підготовкою до навчальних занять, тобто найчастіше
відвідують бібліотеку школярі, студенти. На другому місці – з метою
розширювання світогляду (48,15%). На третій позиції – емоційна розрядка
та відпочинок (47,8%). Також до бібліотеки приходять поспілкуватися з
цікавими людьми (18,1%), з метою підвищення професійного рівня (16,1%),
привертає читачів також громадська діяльність (4,4%) і аматорські
заняття (3,4%).

Важливим моментом дослідження було вивчення мовного аспекту спілкування
користувачів. Одержані дані свідчать про те, що основною мовою
спілкування є російська. Так, в сім’ї розмовляють російською мовою 67,3%
опитаних, як російською, так і українською – 16,4% і лише 15,3% опитаних
спілкуються вдома українською мовою. 2,4% читачів розмовляють в сім’ї
іншою мовою: грецькою, білоруською, татарською, вірменською, польською.
Подібна ситуація склалася і в професійному спілкуванні: 32,1% опитаних
розмовляють на роботі російською мовою, 9,8% – як російською, так і
українською, 9,5% – українською. Це викладачі української мови та
літератури ЗОШ, інших навчальних закладів, колгоспники, спеціалісти
сільського господарства. У спілкуванні за місцем навчання перше місце
посідає також російська мова – 35,3%, 11,5% респондентів однаково
послуговуються як російською, так і українською і лише 7,4% спілкуються
українською мовою. Незважаючи на це, труднощі при читанні літератури
українською мовою відчувають 26,7% опитаних. Для 53,3% читачів мова
видання не має значення, 44,0% від усієї кількості респондентів
стверджують, що мова видання для них має значення.

Аналіз надання переваги при читанні галузевої літератури дозволив дійти
таких висновків. Найбільшою популярністю у читачів користується художня
література, їй надають перевагу 82,2% опитаних. При цьому детективи,
пригоди, фантастику читають 62,7% респондентів, класику – 40,3%, поезію
37,4%, історичну прозу – 33,8%, побутову прозу – 24,5%, драматургію –
23,5%. На другому місці література з історії – 42,6%, потім природнича –
40,7%. Видання з питань культури, науки, освіти читають 37,8% опитаних,
медицини – 29,9%, техніки – 29,2%. Від 23 до 27% респондентів
цікавляться юридичною, економічною, суспільно-політичною літературою,
виданнями з мистецтвознавства. Приблизно 21–24% читачів віддають
перевагу літературі з питань релігії, філософії, психології. Військовою
справою цікавляться 13,6% відвідувачів.

Що стосується мовного аспекту читання, то тут значна перевага віддається
російськомовній літературі. Так, технічну літературу російською мовою
читають 20,1% опитаних, українською – 2,5%; з питань медицини – 21,5%
російською і 2,4% українською; природознавства – 23,9% російською і 5,2%
українською. Близько 1,4% респондентів віддають перевагу україномовним
виданням з питань психології, філософії, 2,3% – релігії, 5,7% – з
проблем культури, освіти. Від 1,9 до 2,9% респондентів читають
українською мовою видання економічного, суспільно-політичного,
юридичного характеру. Щодо художньої літератури – українські книги та
періодику читають 3,8% опитаних. Серед них найбільшою популярністю
користується українська поезія, а найменше українською мовою читають
детективи, пригоди, фантастику (лише 1,2%). В середньому 20,0% опитаних
відповіли, що читають галузеву літературу як українською, так і
російською; серед художніх видань цей показник становить близько 42,0%.

У процесі опитування, яке характеризувало незадоволений читацький попит,
були названі як галузі знань, так і конкретні твори. Так, на першому
місці за незадоволенням попиту стоять твори художньої літератури (893
згадування), у т.ч. Детективи, пригоди, фантастика (185), друге місце
посідає література з економіки (127), далі – з питань культури, освіти
(102), історії (91), права (89), психології (82), філософії (77),
медицини, природознавства, політики. Незадоволено читацький попит на
сучасні довідкові видання (27), взагалі новинки в різних галузях (16). 7
респондентів відповіли, що в бібліотеках застаріла література, 3 – немає
нової. І, як не дивно, 60 опитаних (3,5%) стверджують, що якісний склад
бібліотечних фондів галузевої літератури їх задовольняє.

Стосовно конкретних видань, які не були одержані читачами, перше місце
посідає також художня література: твори Л. Костенко (5 згадувань),
В. Винниченка (4), А. Ахматової (4), Г. Белля (4). У 3-х випадках читачі
не одержали п’єсу О. Коломійця «Дикий ангел», роман П. Куліша «Чорна
рада», О. Гончара «Собор», В. Барки «Жовтий князь», М. Шолохова «Тихий
Дон», твори С. Кінга, Р. Желязни та ін. В цілому можна сказати, що
відсутні твори української літератури за шкільною програмою, які не
вивчалися раніше: «Марія» У. Самчука, «Суд» Ю. Мушкетика, «Голодомор»
Є. Гуцала, твори Б. Лепкого, М. Вороного, І. Багряного та ін. Серед
інших галузей частіше називають підручники для вищих навчальних
закладів: «Основы экономических знаний», «Основы рыночной экономики»,
«Фінанси підприємства», «Рынок. Микроэкономическая модель», «История
философии», «Основы философии», «Психология», «Социология культуры» та
ін. Тут перевага надається книгам російською мовою. У багатьох випадках
відсутнє конкретне видання, вказується тип літератури – довідники,
енциклопедії (27 згадувань), навчальна література (10), нові видання
(9). 45 респондентів фонди художньої літератури бібліотек цілком
влаштовують.

Набагато ширшим виявився незадоволений читацький попит на періодичні
видання. Це 111 назв газет і 212 назв журналів, з них 67 видань
українською мовою, 256 – російською. Взагалі залишились незадоволеними
1750 читацьких запитів. Серед газет фігурують «Аргументы и факты» (53),
«Комсомольская правда» (42), «Акцент» (41), «СПИД-ИНФО» (31), «Труд»
(27), «Урядовий кур’єр» (17), «Совершенно секретно» (14) тощо. У
переліку потрібних та неотриманих журналів: «Натали» (117), «Лиза» (57),
«Крестьянка» (48), «Бурда моден» (47), «Отдохни» (44), «Здоровье» (44),
«Работница» (36), «Вокруг света» (28), «За рулем» (27), «Огонек» (23),
«Единственная» (18), «Жінка» (12), «Космополитен» (21),
«Моделист-конструктор» (17), «Наука и жизнь» (17), «Приусадебное
хозяйство» (12) та ін. Як бачимо, тут переважають видання
пізнавально-розважального характеру російською мовою.

Характеристика читання користувачів бібліотек

(за результатами аналізу читацьких формулярів)

У процесі дослідження здійснено аналіз 1780 читацьких формулярів.
Виявилося, що серед читачів 38,4% чоловіків і 61,6% жінок. За віковими
ознаками переважає 15–21-річна молодь (30,1%), потім школярі до 15 років
(18,5%), 31–45-річні (18,1%), 46–60-річні (15,7%), молодь у віці 22–30
років (10,8%), пенсіонери старші за 60 років (6,7%).

Освітній рівень читачів виявився таким: більшість з них навчається в ЗОШ
– це 34,0%, вищу і незакінчену вищу освіту мають 22,4% респондентів,
середню спеціальну – 20,6%, середню загальну – 18,1%. Невелика кількість
читачів закінчила ПТУ – 4,3%, зовсім незначний відсоток становлять діти
дошкільного віку – 0,2%.

З усіх соціально-професійних груп найбільше представлені учні ЗОШ –
34,5%, пенсіонери, інваліди – 11,7%, робітники – 8,9%, студенти вузів –
7,2%, працівники освіти, культури – 6,6%, студенти технікумів – 5,2%,
службовці – 4,7%, домогосподарки, безробітні – 4,4%. Невелика частка
економістів, бухгалтерів – 2,0%, колгоспників – 2,2%, учнів ПТУ – 1,8%,
медичних працівників – 1,6%. Незначна кількість працівників
адміністративного апарату, менеджерів – 0,7%, спеціалістів сільського
господарства, механізаторів, працівників торгівлі – по 0,4%. По 0,1%
складають представники органів юстиції, ЗМІ, спорту. Серед читачів також
1,0% працівників сфери побуту, 0,8% – фермери, підприємці. Більше
половини читачів навчаються в різних навчальних закладах. З них 67,0% –
школярі, 19,4% – студенти вузів, 10,0% – студенти технікумів, 3,6% –
учні ПТУ.

Аналіз читацьких формулярів дозволив визначити співвідношення бажаної і
реальної відвідуваності. Бажана відвідуваність, з урахуванням того, що в
оптимальному варіанті людина приходить до бібліотеки раз на місяць, а
термін видачі літератури 30 днів, складає 11–12 раз на рік. Середня
відвідуваність по області – 7,3 рази.

Відвідуваність чверті користувачів (25,3%) відповідає обласному рівню –
від 6 до 10 разів на рік. 16,8% читачів наближаються до бажаної
відвідуваності – 11–15. Активно беруть літературу 37,5% користувачів,
причому 25,4% бувають у бібліотеці більше 20 разів на рік. Майже п’ята
частина читачів (19,9%) – випадкові відвідувачі: 15,8% приходять до
бібліотеки 3–5 разів, 4,1% – 1–2 рази.

Показник читаності розподіляється нерівномірно. При середній читаності
по області 20,9 книг, 18,2% відвідувачів читають від 11 до 20 книг за
рік; 14,7% – від 21до 30. Більша частина користувачів – 53,7% – прочитує
за рік понад 30 книг. Пасивність читання, тобто до 5 книг, припадає на
3,9% абонентів, від 6 до 10 книг за рік прочитують 9,5% користувачів.

Дані, одержані в результаті аналізу читацьких формулярів, засвідчили, що
більшість читачів звертається до художньої літератури – це 59,5%; 21,5%
цікавляться суспільно-політичною літературою; 11,5% – технічною,
сільськогосподарською і 7,4% – природничою. Якщо проаналізувати мовний
аспект у межах кожної галузі, то вимальовується така картина:
суспільно-політичну літературу 20,4% читають українською мовою і 79,6% –
російською; природничу – 19,1% і 80,9% відповідно; технічну,
сільськогосподарську – 17,3% і 82,7%; художню літературу – 24,0% і
76,0%.

Аналіз показав, що серед прочитаних книжок українською мовою перевага
віддається художній літературі – 64,7% видань; на другому місці
суспільно-політична література – 19,9%, далі технічна,
сільськогосподарська – 9,0% і природнича – 6,4%. Серед видань,
прочитаних російською мовою, аналогічна картина: 58,1% – художня
література, 22,0% – суспільно-політична, 12,2% – технічна,
сільськогосподарська і 7,7% – природнича.

Результати опитування працівників бібліотек

Одним із завдань дослідження було дати оцінку читацького попиту на
літературу різних галузей в мовному аспекті, відповідності бібліотечного
фонду читацьким вимогам, ступеню вживання української мови бібліотечними
працівниками в різних сферах. Воно реалізовувалось за допомогою
анкетного опитування.

Всього в процесі збору інформації було здійснено анкетування 127
бібліотечних працівників, серед яких 25,2% мають вищу спеціальну освіту,
14,2% – вищу загальну, 54,3% – середню спеціальну і 2,4% – середню
загальну освіту.

За стажем роботи бібліотечні працівники розподілилися таким чином: 20,5%
працюють від 11 до 15 років, 18,1% – 5–10 років, 17,3% – 18–20 років,
14,9% – 21–25 років, 12,6% – 26–30 років, 8,7% – ветерани, які мають
стаж від 31 до 35 років. Новачків у бібліотечній практиці не так вже й
багато: 6,3% мають стаж від 1 до 5 років, 0,8% – до 1 року.

z

|

ьки ж однаково спілкуються як українською, так і російською. При
спілкуванні з колегами 74,8% розмовляють російською мовою, 19,7% –
українською і російською, і лише 5,5% – українською мовою. Трохи більше
половини бібліотечних працівників – 55,9% – розмовляють з читачами
російською мовою, 41,0% – як українською, так і російською і 3,1% –
тільки українською мовою.

На питання щодо існування мовного бар’єру при спілкуванні з читачами
відповіді розподілились таким чином: для 80,3% бібліотекарів мовного
бар’єру не існує і 18,9% його відчувають. Щодо значення мови видання для
читачів 80,3% опитаних відповіли: «має значення» і 17,3% – «ні».

Важливими виявилися відповіді на питання відносно мови читання
бібліотекарів. Професійну літературу українською мовою читають 12,6%
опитаних, російською – 48,8%, українською і російською – 38,6%. Перевагу
художній літературі російською мовою віддають 63,8% респондентів,
українською і російською читають художню літературу 34,6% і лише 0,8% –
тільки українською мовою. Подібна картина спостерігається і в читанні
літератури за своїми уподобаннями: 60,6% – російською мовою, 29,9% – і
російською, і українською, 7,1% – тільки українською. Отже, абсолютна
більшість бібліотечних працівників надає перевагу російськомовним
виданням.

У російськомовному регіоні бібліотекарі стикаються з різними труднощами
при популяризації української книги. Що ж, на думку бібліотекарів,
заважає активізації цієї роботи? Першопричиною вважають відсутність у
фондах потрібних книг – 54,3% опитаних; другу причину вбачають у
пасивності самих читачів – 42,5%; причина мовного бар’єру – 37,0%;
непопулярність української літератури відмічають 26,0% респондентів.

Простеживши такий аспект як мотиви звернення читачів до української
книги, бібліотечні працівники дійшли висновку, що 95,3% читачів
звертаються до неї з метою освіти; 33,9% – спонукає виробничий інтерес;
11,8% – з метою дозвілля і 2,4% мають інші мотиви.

На питання анкети відносно існування попиту на літературу національних
меншин відповіді розподілилися таким чином: 78,7% опитаних вважають, що
такого попиту не існує і 20,5% відповіли: «так». Це в основному
бібліотекарі, які обслуговують населення Володарського та Волноваського
районів, де компактно проживають греки.

Відносно того, література яких галузей і мов переважає в читацьких
запитах, бібліотечні працівники відповіли таким чином: перше місце
(77,2%) посідає художня література російською мовою; друге (39,4%) –
література російською і українською мовами. У межах галузі – 79,5%
детективи, пригоди, фантастика переважно російською мовою (61,4%),
причому 39,4% – як українською, так і російською, 18,1% – тільки
російською, 3,9% – українською; історична проза – 60,6%, з них 3,1%
українською і 36,2% російською. Друге місце за популярністю посідає
література з історії – 75,6% відповідей, причому переважна більшість
читає цю літературу як українською, так і російською, тільки українською
читає 26,0% і 15,0% – тільки російською мовою. На третьому місці –
література економічної тематики – 70,9%, тут переважають видання
російською мовою – 31,5%, українською і російською читають 25,2%
користувачів і тільки українською мовою – 14,2%. Відзначається активний
інтерес до літератури природничої тематики – 68,5%, з питань медицини –
67,0%, техніки, виробництва – 64,6%, філософії – 61,4%, права – 60,6%.
Тут читачі також віддають перевагу російськомовним виданням – приблизно
40–50%. Українською мовою читають від 3,1% до 15,0% користувачів. Ці
дані в основному збігаються з результатами анкетного опитування читачів
і аналізу читацьких формулярів.

Аналогічне спостереження було проведено в розрізі активності
використання періодичних видань. Визначився рейтинг популярності
періодичних видань: газети – «Комсомольская правда» (32), «Урядовий
кур’єр» (21), «Аргументы и факты» (18), «Донбасс» (15), «Голос України»
(14), «Наш край» (12), «Розкажи онуку» (10), «Семья», «Акцент» (9),
«Труд», «Жизнь» (7), «Команда», «СПИД-ИНФО», «Факты» (5); журнали –
«Дивослово» (30), «Натали» (25), «Радио» (20), «Крестьянка» (15),
«Економіка України» (13), «За рулем», «Верена» (12), «Лиза» (8),
«Барвінок», «Моделист-конструктор», «Работница» (7), «Единственная»,
«Здоровье», «Техника – молодежи» (6), «Ровесник», «Радіоаматор» (5).
Всього із 145 назв періодичних видань, які були названі в анкетах, 107
(73,7%) – російською мовою і 38 (26,2%) – українською.

Однак бібліотеки мають далеко не всі періодичні видання, які цікавлять
читачів. У багатьох сільських бібліотеках відсутні навіть обласні та
районні газети, що також знайшло підтвердження у відповідях
бібліотекарів на питання щодо незадоволеного читацького попиту на
періодичні видання. Всього вони назвали 174 видання, серед яких 70,7% –
російською мовою і 29,3% – українською. Серед газет це «Комсомольская
правда», «Урядовий кур’єр» (11), «Труд» (10), «Акцент», «Аргументы и
факты» (9), «Совершенно секретно». «Донбасс», «СПИД-ИНФО» (5) та ін.
Перелік журналів, які читачі не змогли одержати в бібліотеці, набагато
ширший: «Здоровье», «Крестьянка» (16), «Бурда моден» (14), «Натали»
(13), «Лиза», «Моделист-конструктор» (12), «Радио» (11), «Работница»,
«Вокруг света», «Техника – молодежи» (10), «Отдохни», «Огонек» (8),
«Налоги и бухгалтерский учет», «Радіоаматор» (6) та ін. Не
задовольняються читацькі запити на такі видання, як «Банковское дело»,
«Бухучет и аудит», «Вестник налоговой службы Украины», «Відомості
Верховної Ради України», «Голос України», «Дім. Сад. Город», «Дошкільне
виховання», «Освіта», «Сільські вісті», «Приусадебное хозяйство» і т.
ін.

Висновки

Підбиваючи підсумки соціологічного дослідження, можна стверджувати, що
воно дало можливість одержати різнобічну інформацію про місце бібліотеки
в житті сучасного читача, склад читачів за різними
соціально-професійними ознаками, склад бібліотечних фондів відносно
галузей знань і мов видання, співвідношення галузевого та мовного
аспектів читання, мовного спілкування та читання, ступінь задоволення
читацьких інтересів і потреб, структуру незадоволених читацьких запитів.

Читацький контингент бібліотек доволі різноманітний. За статевими
ознаками більшість складають жінки – близько двох третин читачів.
Найактивніше відвідують бібліотеки школярі та юнацтво – майже половина
опитаних. Серед соціально-професійних груп більшість склали учні
загальноосвітніх шкіл, люди похилого віку та інваліди. Хоча в цілому
серед користувачів бібліотек представлені усі вікові та
соціально-професійні групи: робітники, службовці, колгоспники,
спеціалісти сільського господарства, менеджери, працівники освіти,
культури, медичні працівники, орендатори, фермери, бізнесмени,
працівники сфери побуту, студенти, економісти, домогосподарки тощо.

Серед читачів більшість складають читачі, які прийшли до бібліотек у
90-ті роки минулого століття.

Дослідження виявило доволі високу активність читацького контингенту:
майже половина читачів приходить до бібліотеки раз на тиждень, третина –
раз на місяць. Ця активність тісно пов’язана з метою відвідування
бібліотеки: майже половина опитаних приходить до бібліотеки для того,
щоб підготуватися до навчальних занять, тобто це школярі та студенти.
Важливе місце серед причин відвідування бібліотек займають відвідування
з метою розширення світогляду, кругозору, спілкування з цікавими людьми.
Тим самим підтверджується соціальний статус бібліотеки як закладу, що є
місцем надання інформації і спілкування.

Вивчення мовного аспекту спілкування і читання є особливо важливим в
умовах російськомовного регіону. Одержані відомості свідчать про те, що
панівною мовою спілкування в сім’ї, з колегами по роботі, за місцем
навчання є російська мова – 67,3%, українською розмовляє значно менша
кількість опитаних – 15,3%, обома мовами спілкуються 16,4%. Таким
чином, понад 31,7% опитаних знають і використовують у спілкуванні
українську мову. Окремі респонденти (2,4%) відповіли, що спілкуються
вдома іншою мовою – грецькою, вірменською, білоруською, польською та ін.
Відповіді на це питання свідчать про те, що мовами національних меншин
володіють далеко не всі їх представники. Важливим є той факт, що для
53,3% читачів мова видання не має значення, що підтверджує вільне
володіння українською мовою. Проте тільки 20% опитаних читають галузеву
літературу російською і українською мовами, а художню літературу
відповідно 42%, і це свідчить про те, що незважаючи на більший відсоток
тих, хто володіє українською мовою, все ж перевагу віддають читанню
літератури російською мовою. Аналіз мовних читацьких уподобань свідчить,
що галузеву літературу читають українською мовою у 10 разів менше
респондентів, ніж російською (тобто в середньому. якщо 20% респондентів
читають російською, то всього біля 2% – українською). Показник читання
художньої літератури українською мовою – лише 3,8%.

Лінгвоситуація, яка склалася в області, впливає і на активність читання
української книги, реальну картину якої можна простежити завдяки аналізу
читацьких формулярів. Українською мовою читають від 19 до 24%, а решта –
російською. Як бачимо, знову значна перевага віддається читанню
літератури російською мовою.

Дослідження дозволило виявити читацькі смаки як у галузевому, так і в
мовному аспектах. Отже, найпопулярнішою серед читачів є художня
література, причому чільне місце посідають детективи, пригоди,
фантастика – література розважального характеру (62,7% респондентів).
Доволі активно читають класику (за шкільною програмою), поезію,
історичну прозу. Далі рейтинг галузей знань розподілився так: література
з історії, питань культури, освіти, медицини, техніки, правознавства,
економіки, суспільно-політична література, видання з мистецтва, питань
релігії, філософії, психології, військової справи. Як показало
дослідження, читацькі переваги і незадоволений читацький попит майже
співпадають. Найбільше невдоволені читачі відсутністю новинок художньої
літератури, а саме тих же детективів, пригод, фантастики, видань з
економіки, питань культури, освіти, права, психології, філософії тощо.
Можна зробити висновок, що повною мірою читацькі запити не
задовольняються. Серед видань, які конкретно не були отримані
користувачами, називаються в більшості випадків книги російською мовою,
окрім творів української художньої літератури переважно шкільної
програми.

Відсутність нової галузевої літератури призводить до підвищеного попиту
на періодичні видання. За свідченнями бібліотекарів найбільше цікавлять
читачів видання розважального характеру, а потім вже професійного,
навчального. Якщо порівняти рейтинг популярності газет, журналів і
перелік видань, попит на які не був задоволений, то вони будуть майже
однакові. Щодо мови видання – на першому місці російськомовні газети та
журнали.

У ході дослідження підтвердилася гіпотеза, що фонди бібліотек області не
можуть задовольнити різноманітні галузеві, мовні інтереси та запити
читачів через недостатню укомплектованість, відсутність коштів на
передплату періодичних видань і придбання книг, незадовільний стан
книговидавничої справи. Підтвердилося також і те, що мовна специфіка
регіону ускладнює сприйняття видань українською мовою за різними
галузями знань. Звернення до української книги (а також літератури
національних меншин, що проживають в області) обумовлюється переважно
професійними та освітніми потребами читачів, а не є природним бажанням
прочитати книгу українською мовою (мовами національних меншин).

ББК 76.174 (4 Укр)

Людмила НАЗАРОВА,

кандидат економічних наук, головний спеціаліст Головного управління у
справах інформації і видавничої діяльності Донецької обласної державної
адміністрації

ПІДСУМКИ КНИГОВИДАННЯ У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ ЗА 2005 РІК

У Донецькій області до видавничо-поліграфічного комплексу входять:

— понад 230 підприємств, які здійснюють поліграфічні послуги, серед них
3 підприємства обласної комунальної власності, 1 — районної комунальної
власності;

— біля 50 книжкових видавництв і видавничих організацій;

— біля 450 книготорговельних одиниць.

У 2005 році видавничими організаціями Донецької області було видано
понад 1500 найменувань книжкової продукції загальним накладом понад 4,3
млн. екземплярів, що на 37,0 % більше за найменуваннями (1100) та на 8,0
% менше за накладами (4,7 млн. прим.) показників попереднього року.
Україномовні видання у 2005 році склали 35 % за назвами та тиражами.
Якщо проаналізувати показники книговидання за останні 5 років, то
побачимо, що кількість назв зросла в 5 разів, а наклади – в 4. При цьому
постійно зростає питома вага україномовних видань. У структурі
книговидання за цей період теж відбулися зміни: на 25 % збільшилася
кількість найменувань книг для дітей та на 30 % — художньої літератури.

Серед підприємств із найбільшими обсягами можна виділити такі, як
„Тираж-51” (м. Краматорськ), донецькі „БАО”, „Альфа-Прес”, „Сталкер”.

За 2005 рік сегмент художньої літератури збільшився на 20 % від
показників попереднього року і серед виданої книжкової продукції художня
література складає 30 %. Особливо треба відзначити, що за звітний період
були підготовлені і видані такі книги, як: для дітей дошкільного віку —
„Мови чисте джерело” Н. Хаткіної (ПП „ЦСО”), „Світ дитячих запитань” О.
Коритченкової (ПП „Книжковий дім „Проспект-Прес”); для дітей молодшого
шкільного віку і викладачів — „Листи до Тарасика. Подорож Україною в
листах до малого сина” і „Це, мій сину, твоя Україна. Подорож у просторі
та часі” М. Хаткіної (ПП „ЦСО”); для дітей середнього і старшого
шкільного віку – „Козацький оберіг” Д. Білого (ПП „ЦСО”); для широкого
кола читачів – „Заложна душа” Д. Білого, „Танок страху” і „Помста
знехтуваних богів” В. Пеунова (ТОВ „Альфа-Прес”), „Нащадки козаків у
Донбасі” (ВДБВ „Донбас”).

Можна сказати, що за останній рік виросла кількість дійсно художньої
літератури (регіональні видавництва воліють працювати із місцевими
авторами, що викликає повагу, і при цьому доробку, за аналізом фахівців,
твори написані на дуже високому професійному рівні). Про рівень
здобутків свідчить і той факт, що книги окремих авторів висуваються на
різні премії, як в Україні, так і за її межами (книги В. Пеунова, В.
Герланця).

Щодо поліграфічної бази області, то треба відзначити, що її можливості
збільшуються кожен рік. Так, в Донецьку, Макіївці та Маріуполі є сучасне
потужне поліграфічне обладнання, на базі якого можна виготовляти
високоякісну видавничу продукцію (особливо етикеткову, газетну,
пакувальну).

Підприємства видавничо-поліграфічного комплексу беруть активну участь у
виставкових заходах, що відбуваються як на території області, так і за
її межами.

У лютому 2005 р. у виставковому центрі “ЕКСПОДОНБАС” відбулася 8-а
спеціалізована виставка “РЕКЛАМА. ПОЛІГРАФІЯ. ЗМІ. УПАКОВКА. ЕТИКЕТКА”.
На виставці було представлено поліграфічну продукцію, обладнання та
рекламні можливості 60 підприємств та організацій області, а також інших
регіонів України.

10-11 березня звітного періоду у виставкому центрі „ЕКСПО-2000. Україна”
(м. Київ) відбулася 7-а Європейська конференція з питань політики у
сфері засобів масової інформації. В рамках конференції з 9 по 12 березня
2005 року пройшла Міжнародна виставка „Україна інформаційна”, на якій
було представлено понад 100 експонентів вітчизняних друкованих засобів
інформації, інформаційних агентств, виробників друкованої продукції,
електронних видань, телебачення і радіомовлення та інформаційної мережі
Інтернет. Видавничу продукцію Донецької області було представлено на
колективному стенді „Світ друку Донеччини”.

Вже стало традицією щотравня проводити регіональний фестиваль „Преса і
книга Донеччини”. Черговий відбувся з 24 травня по 4 червня 2005 р. В
рамках фестивальних заходів були проведені конкурси “Поліграфічна
якість-2005”, “Книга Донбасу-2005”, “Преса Донбасу-2005”.

З 31 серпня по 2 вересня минулого року у Донецьку проведено Регіональну
книжкову виставку-ярмарок, у якій взяли участь підприємства книговидання
та книгорозповсюдження Донецької області (АТЗТ „Донеччина”, ЗАТ „Газета
„Приазовский Рабочий”, ТОВ „Східний видавничий дім”, ТОВ „Вестник”, ТОВ
„Бібліосфера”, ТОВ „Кніто” та інші), Києва (Видавничій дім
„Києво-Могилянська Академія”, видавництва „Мистецтво”, „Книжковий парк”,
„Оріяни”, „Соломії Павличко „Основи”), Харкова („Прапор”, „Консул”),
Запоріжжя („Липс”), Луганська („Янтарь”) та інші. Всього у роботі
виставки-ярмарку взяли участь 20 підприємств.

15-18 вересня 2005 р. у роботі ХІІ Національної книжкової
виставки-ярмарку “Форум видавців” (м. Львів) взяли участь 12 видавничих
організацій та підприємств Донецької області.

19-23 вересня у роботі ХІ міжнародної спеціалізованої виставки
“Поліграфія–2005” взяли участь 20 провідних поліграфічних та видавничих
організацій і підприємств Донецької області.

28-30 вересня у роботі V міжрегіональної книжкової виставки-ярмарку
„Книжковий салон” (м. Херсон) взяли участь 8 провідних видавничих
організацій Донецької області. За підсумками виставки-ярмарку делегацію
Донецької області було відзначено дипломом за краще оформлення
виставкового стенду та за сприяння видавничій діяльності.

У жовтні видавці області брали участь у Франкфуртській міжнародній
спеціалізованій книжковій ярмарці. Видавнича продукція донеччан
експонувалася на Національному стенді „Книги України” та отримала дуже
високі відгуки фахівців з книговидання.

23-27 листопада 2005 р. у роботі XII міжнародної виставки „Навчальна
книга” (Бухарест, Республіка Румунія) взяла участь представницька
делегація видавців Донецької області. На Національному стенді „Книги
України” експонувалися книги таких видавництв, як: „Діапрінт”, „ЦСО”,
„Альфа-Прес”, „Кальміус”.

Але, незважаючи на позитивні зміни, що відбуваються у
видавничо-поліграфічному комплексі області, якщо проаналізувати
книжковий ринок, то, на жаль, за об’єктивними причинами частка книг
регіонального виробництва складає близько 5 %. Це знову ж книги „БАО”,
„Донеччини”, небагато — „Сталкера”.

Похожие записи