Реферат на тему:

Запозичення в сучасній лексиці

Лексичний склад української мови формувався і нагромаджувався протягом
віків, удосконалюючись у всіх своїх компонентах. Лексика сучасної
української мови неоднорідна за своїм походженням. Вона складається не
тільки з українських слів, але й із слів, запозичених з інших мов.
Іншомовні джерела збагачували українську мову на протязі всього процесу
її історичного розвитку. Одні запозичення були зроблені ще у давнину,
інші зовсім недавно. З приводу використання іншомовних слів
висловлювалися визначні вчені, письменники, політичні діячі (
О.Сумароков. В.Даль, В.Бєлінський, П.Житецький). Питанням запозичень в
сучасній українській мові займаються Г.Вознюк, Н. Непийвода, О.Кочерга,
А.Медведєва, Л.Козак, Р.Вовченко та інші.

Розвиток і стан мови значною мірою залежить від стану суспільства.
Економічні, політичні, культурні контакти з іншими країнами, воєнні
зіткнення накладають свій відбиток на розвиток мови. Лексичний склад
мови постійно змінюється. Однією з зовнішних причин мовних змін є
контактування мов. На думку А.Мартіне, мовні контакти – один із
наймогутніших стимулів мовних змін. [7] Контактування мов може зумовити:
запозичення лексики і фразеології, засвоєння артикуляційних особливостей
іншої мови, зміну наголосу, зміни у граматичній будові мови, зміни у
словотворі. [6] Нові слова проникають в українську мову (усну та
писемну) в результаті зв’язків українського народу з іншими народами
безпосередньо або опосередковано, через якусь третю мову. Використання
іншомовних слів у сучасному житті абсолютно закономірно і пов’язано з
прогресом. Але не всяке запозичення іншомовних слів зрозуміло, особливо
для масового сприйняття. Не ясними інколи бувають слова політичні,
економічні, вузькопрофесійні, які належать до активного використання.

В останні роки у сучасному мовленні найбільш поширеними є запозичення:

політичні: президент, прем’єр, прем’єр-міністр, спікер, губернатор,
чиновник, радник, депутат, євродепутат, олігарх, парламент, департамент,
офіс, регіон, балотуватися, інаугурація, імпічмент, рейтинг, референдум,
електорат, плюралісти, коаліція, піар, імідж;

правові: легітимний, федеральний, екстрадиція, сепаратист;

економічні: бізнес, бренд, дефолт, дилер, інвестиція, інфляція,
ліцензія, ваучер, приватизація, фірма, холдинг, емісія, маржинальний;

релігійні: хамас, таліби, ваххабіти;

технічні: інтернет;

психологічні: менталітет, пси-фактор, тінейджер та інші.

Запозичення контактують з самими різними областями людської діяльності.
Деякі нові запозичення не засвоєні ще в повній мірі мовною свідомістю і
не занесені у словники української мови, але вже використовуються у
мові. Тому треба звертатися і до словників мов-донорів. Вихідне слово
може бути багатозначним, тому слід розуміти про яку сферу людської
діяльності, який функціональний стиль і т.п. йде мова.

Виникло багато різних професій, які мають назви іншомовного походження.
Наприклад: мерчендайзер, супервайзер, логістик, маркетолог,
маркетолок-координатор, менеджер, оператор ПК, секретар-референт,
WEB-дизайнер, ріелтор, офіс-менеджер, бренд-менеджер,
дизайнер-візуалізатор, хостес та інші.

Таким чином, ми бачимо, що в останні роки зроблені запозичення з різних
сфер людської діяльності, і це було обумовлено змінами
суспільно-політичних умов, актуалізація певних реалій, для яких в
українській мові або не було адекватних позначень, або існуючі
позначення за тими або іншими причинами не влаштовували носіїв мови.
Зміни суспільно-політичного, державного й економічного устрою України,
зміна переважної форми власності, науково-технічний прогрес, — всі ці
події й процеси продовжуються і, незалежно від свого позитивного чи
негативного значення, для українського суспільства, продовжують бути
причиною запозичення нових слів.

Сьогодні можна назвати такі найбільш актуальні причини іншомовних
запозичень і виникнення нових слів:

вони виникають як найменування нової реалії, нового предмета, нового
поняття, що з’явилося у суспільстві (бренд, піар, хостес, супервайзер);

нові слова, що означають явища, які й раніше були присутні в житті
суспільства, але вони не мали відповідного позначення (мафія, рекет);

нове слово є більш удобним позначенням того, що раніше називалося за
допомогою словосполучення (рейтинг – положення фірми, політичного діяча,
імідж — свій образ, який утворює політик, актор, тележурналіст);

нові слова виникають у результаті необхідності підкреслити часткову
зміну соціальної ролі предмета у змінному соціумі (офіс – контора,
службове приміщення);

запозичення нових слів обумовлено впливом іншомовної культури,
диктеється модою на іншомовні слова (піар, шопінг, уікенд, хеппі-енд,
офшор, бутік).

Мова надзвичайно чутлива до різних соціальних змін. Це своєрідний
барометр, що визначає стан погоди в державі. Тому важливо точне і
коректне використання іншомовних слів, а також і правильне введення
таких слів у текст. Використання запозичень повинно бути виправдане.

Запозичення нових слів активний процес, і ніяке дослідження в цій
області не може закрити цю тему, поки існують різні мовні культури і
відбувається спілкування між ними.

ЛІТЕРАТУРА

Блик О.П. Українська мова: Частина 1. Підручник. – К.: Четверта хвиля,
1997. – 400 с.

Большой словарь иностранных слов. – М.: ЮНВЕС, 1999. – 784 с.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. – К.: Ірпінь, 2003

Головащук С.І. Українське літературне слововживання: Слов.-довід. – К.:
Вищ. Шк., 1995. – 319 с.

Дончик В. Мова не винна // Слово і Час. – 2001. — №2

Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К.: Академія, 1999. – 288 с. – С.
188-190

Мартине А. Основы общей лингвистики // Новое в лингвистике. – М., 1963.
– Вып. 3. — С. 83

Мельничук О.С. Словник іншомовних слів. – К.: головна ред. укр. рад.
енциклопедії АН УРСР, 1975

Пилинський М.М. Мовна норма і стиль. – К., 1976

Попов Р.Н. Новые слова и словосочетания в языке современной прессы //
«Русс. Яз. В школе» — №1. – 1996. – С.70-73

Похожие записи