Реферат на тему:

Загальна характеристика просторової диференціації побутової лексики
південнослобожанських говірок

Кінець ХХ століття означений помітним розвитком української
лінгвістичної географії, було активізовано й вивчення південно-східних
говорів, зокрема слобожанського. У лінгвогеографічному плані активно
досліджується східна частина Слобожанщини (див. праці К.Д.Глуховцевої
[2-4], В.В.Лєснової [7-9], І.О.Ніколаєнко [12-13], І.В.Магрицької
[10-11] та ін.). Як ареальне продовження вивчення Слобожанщини нами були
обстежені її південні говірки, одним із результатів чого став „Атлас
побутової лексики південнослобожанських говірок”.

Матеріалом для атласу послужили польові записи, зроблені за спеціально
укладеною програмою, що охоплює 112 питань, об’єднаних за трьома
тематичними підрозділами: 1) назви житлових приміщень;

2) назви господарських приміщень; 3) назви меблів та предметів хатнього
вжитку. Лексичний матеріал до атласу було зібрано упродовж 1994-1999
р.р. експедиційним методом у 107 населених пунктах обстеженого регіону.
Загалом бланківка карт охоплює населені пункти Нововодолазького,
Чугуївського, Великобурлуцького, Балакліївського, Лозівського,
Барвінківського, Ізюмського, Борівського, Близнюківського районів
Харківської області, Краснолиманського, Слов’янського,
Олександрівського, Артемівського, Костянтинівського районів Донецької
області, а також кілька населених пунктів Кремінського та Лисичанського
районів Луганської області.

“Атлас побутової лексики південнослобожанських говірок” є першим
лінгвогеографічним дослідженням цієї території. Під час підготовки
зазначеної праці було взято до уваги думку Й.О.Дзендзелівського, що “при
визначенні ареалу (району) регіонального атласу дуже важливо, щоб цей
район мав більшу чи меншу діалектну здиференційованість; щоб тут
стикалися б межі якихось говіркових чи етнографічних угрупувань,
проходили давні адміністративні та політичні межі, торгові тракти; щоб
різні говори цієї досліджуваної території свого часу зазнавали впливів
різних мов та діалектів” [5, 14]. Територія поширення
південнослобожанських говірок є перехідною зоною між слобожанськими та
степовими говірками, яка постійно зазнавала й продовжує зазнавати впливу
суміжних та більш віддалених говорів і мов, у давні часи слугувала
кордоном між слобожанськими поселеннями та Диким полем, а тому є
надзвичайно цікавим фрагментом дослідження, особливо в
лінгвогеографічному плані.

Метою створення “Атласу побутової лексики південнослобожанських говірок”
була експлікація зібраного матеріалу для вивчення особливостей
просторового розміщення й варіативності лексики народного побуту
зазначених говірок. Південнослобожанські говірки належать до
новостворених, тому атлас, що охоплює територію їх поширення, має свою
специфіку. На думку Ф.Т.Жилка, завданням регіонального атласу
новостворених говорів є: “1) визначити ареали тих елементів, що не
відображені в загальномовному атласі, зокрема, специфічних елементів,
які виникли внаслідок місцевих діалектотворчих процесів (різні
мікродіалектні елементи); 2) виявити особливості міждіалектних контактів
у говорах атласу” [6, 11]. Крім того, метою регіонального атласу є
охопити порівняно невелику територію з густою сіткою обстеження й
відобразити на картах вузьколокальні мовні риси, які є цінними для
дослідження історії мови й покликані доповнити загальномовний атлас.

Лінгвогеографічні джерела можуть бути використані і в дослідженні мови
пам’яток писемності, топонімії, антропонімії, міжговіркових контактів і
т. ін. “Із лінгвістичних карт не можна безпосередньо вивести історію
мовних явищ та діалектів. Але лінгвістична географія виявляється
надзвичайно важливою для історії мови та історії діалектології й може
допомогти установити шлях розвитку явища, час його утворення й первісної
території його поширення” [1, 25].

Укладений нами атлас показує, що досліджуваний матеріал не засвідчує
чіткого ареального протиставлення, однак можна простежити тенденції у
формуванні ареалів. Так, частина лексичного матеріалу виявилася
територіально нерелевантною, тобто такою, що не дає чіткого
протиставлення, частина – є варіативною на рівні фонетики, частина на
рівні морфології. Чимало досліджуваних лексем розташовані як вкраплення
чи острівці. Карти засвідчили наявність дублетних та паралельних
номінацій, природа й характер яких потребує докладного вивчення у
південнослобожанських говірках, напр., усю обстежувану територію
покриває репрезентант семи ‘сільський житловий будинок’ |хата
(зафіксовано в 106 із 107 н. п.), розріджений південний макроареал
утворює лексема дом, зафіксована у 35 н. п., та її словотвірний варіант,
що став уже сталою номінацією, – |дом’ік. У досліджуваних говірках
відзначено функціонування дублетних назв дом, |хата (35 н. п.),
наявність яких утворює чітку опозицію до північного мікроареалу, де
репрезентант |хата виступає бездублетно, як монономінація. Поширення
останньої назви на всій обстеженій території і як монономінації (68 н.
п.), і як дублетної пари |хата, дом дозволяє зробити висновок, що
репрезентант дом становить пізніше нашарування.

Крім того, дослідження територіального розміщення і варіювання
південнослобожанських назв житлових та господарських приміщень, меблів
та предметів хатнього вжитку дає підстави для виділення в обстеженому
континуумі двох зон – північної та південної. Своєрідність лексичного
складу північної зони характеризують такі основні ознаки:

1. Однотипність у репрезентації сем – здебільшого репертуар семи на
зазначеній території представлено 1–3 лексемами, напр., |хата
‘селянський житловий будинок’, п|риз’ба ‘невисокий, переважно земляний
насип, обшитий дошками, який споруджують уздовж стін хати знадвору’;
п’ідод’і|йал’ник, р’ад|но ‘велика наволока на ковдру’, |погр’іб,
п’ід|вал ‘сховище для городини й різних харчів з похилим крутим спуском
і сходами’; од’і|йало, покри|вало, |коўдра ‘ковдра бавовняна’, в’ід|ро,
цеб|ро, це|берка ‘велике дерев’яне відро для витягання води з колодязя
журавлем’, пото|лок, до|шчани? пото|лок, па|лат’і ‘дощана стеля в хаті’.
Найбільшу кількість у північній зоні складають семи, що виражені двома
лексемами (близько 35 % від загальної кількості випадків картографування
репрезентантів сем). Відповідно семи, що репрезентовані трьома
лексемами, складають близько 28 %, однією – 16 %, чотирма – 13 %,
п’ятьма – 7 % і шістьма – близько 1 %.

2. Функціонування лексики, що не була зафіксована в інших
південнослобожанських говірках: запо|личка ‘нижня частина віконної рами
(плита, дошка)’, при|бо?чик ‘прибудова із східцями біля входу в
будинок’, п’ід|пора ‘поздовжня міцна балка, яка підтримує стелю в хаті’
та ін.

Серед характерних рис побутової лексики південної зони
південнослобожанських говірок найголовнішими є такі:

1) широкий репертуар лексем на позначення однієї семи

(від трьох до дев’ятнадцяти репрезентантів), причому найбільший відсоток
(90 %) складають семи з репертуаром від 4-х до 13-ти лексем, 7,3 % сем
репрезентують від 14 до 19 лексем, лише 2,7% сем маніфестують по 3
лексеми;

d»o%A/Z2?9E;¤oooooooooooaOeOeOeOeOeOeEEEEE

H ‘неопалюване невелике приміщення в житловому будинку або окрема
прибудова біля хати для зберігання їстівних припасів, різних речей’,
об|кат, об|катка ‘невисокий, переважно земляний насип, який споруджують
уздовж стін хати знадвору’;

3) наявність номінацій, що не були зафіксовані в північній зоні
південнослобожанських говірок: це|рета, |дечка, п|л’онка ‘тканина,
покрита з одного або двох боків особливою речовиною, що робить її
водонепроникною’; прос|тинка, прости|радло, р’ад|но, |верето
‘простирадло’; п’іл, со|фа, тап|чан, ку|шетка, ка|напа ‘диван’;

4) збільшення кількості полісемантичної лексики: сто|йак 1) ‘один з двох
вертикальних брусів рами дверей’; 2) ‘соха, на якій утримується журавель
біля колодязя’; 3) ‘стовп, до якого прикріпляють ворота’; 4) ‘закопаний
у землю грубий вертикальний брус – опора дощатого паркану’; гале|рейа 1)
‘неопалюване невелике приміщення в житловому будинку або окрема
прибудова біля хати для зберігання їстівних припасів, різних речей’, 2)
‘прибудова із східцями біля входу в будинок’; ве|лика |хата 1) ‘гарно
прибрана, парадна кімната в будинку’; 2) ‘кімната, у якій споживають
їжу’; 3) ‘передня кімната в сучасному будинку’; баз 1) ‘приміщення або
загорода для утримання свиней’; 2) ‘загородка для овець, кіз’; |балка
1) ‘горизонтальний брус над віконним чи дверним отвором у мурованій
стіні’; 2) ‘один з двох вертикальних брусів рами дверей’; 3) ‘поздовжня
міцна балка, яка підтримує стелю в хаті’; 4) ‘соха, на якій утримується
журавель біля колодязя’.

Як виявило дослідження територіального варіювання побутової лексики
південнослобожанських говірок, елементи тематичної групи здебільшого
утворюють суцільні ареали, особливо в південній частині. Та, незважаючи
на це, зафіксовано також ряд рис, якими південно-західний ареал утворює
опозицію до південно-східного, що зумовлено як специфікою заселення обох
ареалів, так і процесами взаємодії досліджених говірок з порубіжними.
При розмежуванні ареалів першочергово беремо до уваги компонентний склад
сем на обох територіях. Зіставлення репертуару окремих сем у
південно-західному та південно-східному ареалах здійснене на підставі
опозиції “наявність номінації” : “відсутність номінації”. Так,
південно-західний ареал представлений такими лексемами, що відсутні в
південно-східному: коў|чег, зава|л’уха ‘стара селянська хата’, п|риб’ік,
поп’е|р’ечнайа ст’е|на ‘бічна стіна хати’, кал’і|дорчик, ве|лика |хата
‘передня кімната в сучасному будинку’; |перши? кол’і|дор, с’ін|ки,
кори|дор ‘сіни’; кри|лечко, рун|дук, |с’іни, с|х’ідц’і, с|ходи,
кал’і|дорчик, |ганок, гал’е|рейа, сту|пен’ки, с|тупн’і, при|д’ел’чик,
при|c’інок, прис|т’інок, прист|ро?ка ‘прибудова із східцями біля входу в
будинок’ та ін.

На основі опозиції “наявність репрезентанта” – “відсутність
репрезентанта” можна виділити ряд лексем, наявних у південно-східному
ареалі обстеженого континуума і відсутніх у південно-західному: ха|тина,
ха|тинка, ла|чуга, га|д’ушник ‘стара селянська хата’, б’ік, при|ч’ілкова
ст’і|на, |около, га|в’іра ст’і|на ‘бічна стіна хати’, пе|редн’а
к’ім|ната, ве|лика к’ім|ната, пе|редн’а |хата, |перша |хата, гос|т’ін:а,
касо|мари, ве|личка ‘гарно прибрана, парадна кімната в будинку’, |перва
|хата, сто|лова ‘кухн’а в квартирі, будинку’, ве|лика |хата ‘кімната, у
якій споживають їжу’, ган|делик, чор|ниц’а, ком’ір|ч’іна, кори|дор
‘неопалюване невелике приміщення в житловому будинку або окрема
прибудова біля хати для зберігання їстівних припасів, різних речей’,
ма|ла |хата, |перва |хата ‘передня кімната в сучасному будинку’; с’ін|ки
‘сіни’, кри|лечко, кал’і|дорчик ‘прибудова із східцями біля входу в
будинок’ тощо.

Аналіз просторового варіювання побутової лексики південно-східного
ареалу південнослобожанських говірок виявив такі основні риси цієї зони:

наявність лексики, що має додаткові семантичні відтінки порівняно з
основним значенням, напр., га|д’ушник – не просто стара хата, а стара,
брудна, занехаяна хата;

широке використання двослівних номінацій: пе|редн’а к’ім|ната ве|лика
к’ім|ната, пе|редн’а |хата, |перша |хата, ве|лика |хата, ма|ла |хата,
|перва |хата;

наявність лексем, що були зафіксовані лише в південно-східному ареалі:
|около, га|в’іра ст’і|на, ве|личка, чор|ниц’а, об|катка;

функціонування лексем, що є запозиченнями з інших діалектних систем:
|царга, |в’іко, |корба та ін.;

витіснення питомої української лексики більш новою, запозиченою, часто в
зв’язку із зникненням самої реалії або її видозміною: фун|дамент,
|цокол’;

широке використання російських лексем або репрезентантів, на виникнення
яких здійснила свій вплив російська мова: ла|чуга, гос|т’ін:а, сто|лова,
за|вал’інка.

Отже, аналіз просторової поведінки побутової лексики
південнослобожанських говірок показав, що чітких ізоглос на обстеженій
території лексика досліджуваної тематичної групи не має. Проте на
підставі протиставлення відмінностей репрезентантів окремих сем у різних
мікроареалах обстеженого регіону, а також з огляду на різну
функціональну активність репрезентантів семи, наявність чи відсутність
лексичних відповідників виокремлюємо три зони досліджуваного ареалу:
північна, південно-західна і південно-східна. Північна зона охоплює
говірки Нововодолазького, Чугуївського, Великобурлуцького,
Балакліївського районів Харківської області, південно-західна – говірки
Лозівського, Близнюківського, Барвінківського, Ізюмського
районівХарківської області та північної частини Олександрівського району
Донецької області, південно-східна – говірки Борівського району
Харківської області, Краснолиманського, Слов’янського та північої
частини Артемівського району Донецької області.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Вопросы теории лингвистической географии. – М.: Изд-во АН СССР, 1962.
– 254 с.

2. Глуховцева К.Д. Лексика народного побуту українських
східнослобожанських говірок: Дис. … канд. філол. наук – К, 1992. – 427
с.

3. Глуховцева К. Лексичні особливості західного мікроареалу в системі
українських східнослобожанських говірок // Вісник Луганського держ. пед.
ун-ту ім. Тараса Шевченка. – 2001. – № 12. – С. 7-17.

4. Глуховцева К. Локалізми в системі українських східнослобожанських
говірок // Волинь-Житомирщина: Історико-філологічний збірник з
регіональних проблем. – Вип. 6. – Житомир: Редакційно-видавничий відділ
Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка,
2001. – С. 177-182.

5. Дзендзелівський Й.О. Засади укладання регіональних атласів
слов’янських мов. V міжнародний з’їзд славістів. – 1963. – 43 с.

6. Жилко Ф.Т. Про лінгвогеографічне дослідження новостворених говорів
української мови // Праці ХІІ Республіканської діалектологічної наради.
– К.: Наукова думка, 1971. – С. 3-13.

7. Лєснова В. Ареалогія лексики на позначеня рис характеру людини в
східнослобожанських говірках // Вісник Луганського держ. пед. ун-ту ім.
Тараса Шевченка. – 2001. – № 12. – С. 17-24.

8. Лєснова В.В. Номінація людини та її рис у східнослобожанських
українських говірках: Автореф. дис. … канд. філол. наук. – Запоріжжя,
1999. – 21 с.

9. Лєснова В. Просторова поведінка лексики на позначення людини та її
рис у східнослобожанських українських говірках // Вісник Луганського
держ. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка. – 1999. – № 5. – С. 43-51.

10. Магрицька І.В. Весільна лексика українських східнослобожанських
говірок: Автореф. дис. … канд. філол. наук. – Запоріжжя, 2000. – 23 с.

Похожие записи