Реферат на тему:
Взаємовідношення семантики та етимології термінів греко-латинського
походження
Семантика сучасного терміна і його етимологія можуть бути у складних
відносинах між собою. Інколи вони збігаються, проте буває, що семантика
ніби виростає з етимологічного значення давнього слова, надбудовується
на ньому, як на своїй уявній основі, пояснюючи значення терміна. Інколи
між ними виникає протиріччя і сучасна семантика цілком не відповідає
етимології, яка дозволяє виявити помилкове розуміння минулих поколінь.
Хоча етимологія викликає безсумнівне історико-наукове та пізнавальне
зацікавлення, проте вона може служити лише підмогою й орієнтиром у
з’ясуванні значення термінів. Тому вимога, щоб семантика й етимологія
терміна відповідали між собою, не завжди є обґрунтованою. Якщо порівняти
сучасну семантику запозичених термінів греко-латинського походження із
значенням тих слів у класичних мовах-джерелах, то можна розрізнити дві
групи запозичень. Одну групу утворюють повні запозичення звукового
комплексу слова із збереженням основних елементів значення в класичній
мові. До цієї групи відносяться давньогрецькі найменування: аналгезія
(аnаlgesiа :: analgesia), аритмія (аrrhythmia :: arrhythmia). До тієї ж
групи можна віднести латинські терміни: карієс (саries :: caries),
медицина (mеdicinа :: medicine). Іншу групу складають неповні
запозичення, тобто слова грецької чи латинської мов, які увійшовши до
складу науково-медичної термінології, набули нового значення. Серед них
(перша підгрупа) взагалі не мали в класичній мові спеціального медичного
значення, а були загальновживаними, повсякденними словами; а (друга
підгрупа) використовувалися у мові древньої медицини, але в значеннях,
які істотно відрізняються від тих, що їм додала медицина нового і
новітнього періоду. До першої підгрупи відноситься термін ідіотія,
значення якого в психіатрії не має нічого спільного з грецьким словом
idioteiа (неосвіченість; життя людини, яка віддалилася від суспільства).
Грецьке слово аutopsiа (бачення власними очима) стало
патологоанатомічним терміном аутопсія, що означає розкриття трупа;
грецьке слово mеiosis (зменшення, скорочення) стало фундаментальним
терміном біології мейоз. Запозиченому з класичної латині слову infectio
(фарбування, просочування, псування, розтління, від infiсio, infесtum –
впроваджувати, просочувати) К. Гуфеланд у 1841 р. додав нове значення –
„зараження хворобою”. Так виник термін інфекція. Латинське слово 1ens і
грецьке рhакоs у класичних мовах позначали сочевицю. Згодом наукова
анатомія використовувала ці слова для позначення кришталика, що за
формою схожий на сочевичне зерно. Неповні запозичення (друга підгрупа),
– це спеціальні найменування античної медицини, значення яких у наступні
епохи радикально змінилося. У давньогрецькій медицині словом аsphyxiа
(негативний префікс а- + sphyxis – пульс) називали стан, для якого був
характерний слабкий пульс. Згодом Аретей і Гален назвали цим словом
випадок відсутності пульсу, що супроводжуються припиненням дихання. У
сучасній медицині терміном асфіксія позначають загрозливий життю
патологічний стан, обумовлений гостро розвиненими гіпоксією і
гіперкапнією. Словом tурhos (дим, чад) грецькі лікарі називали гострий
пропасний стан, що супроводжувався затьмаренням свідомості. У сучасній
медицині слово тиф служить складовою термінів, що позначають деякі
інфекційні хвороби, для яких характерна наявність stаtus typhosus.
Грецькі лікарі називали словом 1ерrа хворобу, нині іменовану псоріаз. З
3 ст. слово 1ерrа у грецькій мові стало вживатися у сучасному значенні.
Вони використовували слова sаtyriаsis, 1еоntiasis, а згодом
е1ерhаntiasis для позначення властивих лепрі змін рис обличчя, які
викликають асоціації із сатиром (Sаtyrоs) чи левом (1еоn, 1еоntos),
потовщення і складчастості шкіри, як у слона (elephas, еlephаntоs). За
назвою glаuкоmа грецькі лікарі описували різні захворювання очей, при
яких спостерігалося синювате чи зеленувате фарбування (помутніння)
зіниці, іменоване нині катарактою. Термін глаукома у сучасному значенні
застосовується з 60-70 років 19 ст. Вивчення етимології дозволяє
зрозуміти, чому згадане слово чи звуковий комплекс почали
використовуватися для позначення визначеного медичного поняття. Словом
-eklampsis (спалах) греки називали хворобу, виникнення якої настільки ж
раптове, як спалах світла. У сучасному науковому змісті термін эклампсія
затвердився у 18 ст. Давньогрецький корінь hist- (гіст-), що
використовувався у біології і медицині для позначення поняття тканина,
був пов’язаний з ремісничою термінологією грецьких корабелів і ткачів.
Histos від histemi- (ставити) мало кілька значень: 1) корабельна щогла;
2) ткацький навій, тобто вал, на який навивають основу; 3) вал разом з
навитою на нього основою; 4) основа тканини, тканина, будь-який шматок
матерії. Цікаву етимологію має термін гібрид, що походить від
латинського слова hуbrіdа (дитина, яка народилася від шлюбу римлянина і
не римлянки). Слово мало відтінок осудження, осуду і походило від
грецького слова hуbrіs, hybridos (хтивість, кровозмішання, позашлюбна
дитина). Етимологія допомагає відновлювати найдавніші уявлення греків
про причини та патогенез хвороби. Сучасне розуміння слова „істерія” не
має нічого спільного з тим значенням, яке вкладали у слово hystеriа
грецькі лікарі, утворивши його від hуstеrа (матка), оскільки думали, що
причина істерії полягає в порушеннях функції матки. Створений у ранній
період давньогрецької медицини термін артерія (аrteriа), як показує
етимологія (аer- повітря + tеrео- містити), відображає уявлення, що
артерії містять повітря. Древні греки думали, що оскільки після смерті
людини ці судини виявляються порожніми, то у живої людини вони також
нічого, крім повітря, вони не містять. Тому тривалий час грецькі анатоми
не знаходили функціонального розходження між власне артеріями і трахеєю;
те й інше називалось словом arteriа, розходження між ними виражалося
епітетами: артерія – аrteriа 1еiа (1еs – гладкий), а трахея –trachys –
шорсткуватий). Якщо український термін може складатися з грецьких чи
латинських етимонів, то це не означає, що у класичному словнику дане
слово існувало у готовому вигляді; оскільки дуже часто воно є
неокласицизмом.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
