Реферат на тему:

Вивчення розділу «Дієприслівник» у 7 класі

На сучасному етапі розвитку суспільства освіта є дійовим чинником його
прогресу і добробуту, тому проблема якості навчання набуває особливої
актуальності для всіх держав. Процеси оновлення європейських освітніх
систем, що відбуваються останні двадцять років, сприяли і реформуванню
освіти в Україні. Ці зміни стосуються створення нових освітніх
стандартів, оновлення та перегляду навчальних програм, модернізації
підручників. І хоча зміст навчально-дидактичних матеріалів, підручників
та посібників постійно змінюється, їх відповідність потребам часу ще є
недостатньою.

Шкільний підручник і на сьогодні відіграє важливу роль у
навчально-виховному процесі в середній освіті, є одним із основних
засобів передачі знань, тому зусилля вчених, методистів спрямовані на
оновлення його методичного апарату, підпорядкування змісту і форми
вимогам часу.

Нові підходи до вивчення української мови ми прагнули реалізувати у
підручнику української мови для 7 класу загальноосвітніх шкіл з
російською мовою навчання. Презентуємо один із його розділів –
«Дієприслівник».

Державний статус української мови передбачає її пріоритетне використання
в усіх сферах суспільного життя. Створюючи пропоновану методику, автори
виходили з того, що: а) знання української мови має бути достатнім для
того, щоб з її допомогою випускник школи зміг реалізувати свої життєві
потреби в умовах зрослого попиту суспільства на мислячу, діяльну, творчу
особистість, патріота своєї держави; б) її об’єктом є процес навчання
української мови в умовах українсько-російської двомовності.

Для досягнення поставлених цілей і завдань методика навчання української
мови в ЗНЗ з російською мовою викладання визначає загальний напрямок, а
також конкретні методи і прийоми, здатні забезпечити успішне засвоєння
учнями-росіянами української мови. Загальний напрямок — це обов’язкова
опора на рідну мову (попередження інтерференції та використання
транспозиції). Таким чином, методичний апарат підручника української
мови для 7 класу ЗНЗ з російською мовою викладання базується на принципі
взаємопов’язаного навчання близькоспоріднених мов.

З навчальною метою ми розмежовуємо в обох мовах (рідній — російській, і
другій — українській) такі явища і факти: а) схожі і спільні; б)
характерні для обох мов, але не тотожні з точки зору способів, засобів
мовного вираження; в) специфічні — притаманні одній із мов, але відсутні
в іншій. Така диференціація навчального матеріалу дозволила застосувати
у нашій методиці специфічний метод — прогнозування труднощів і їх
характеру під час засвоєння української мови учнями-росіянами.

Визначаючи лінгводидактичні принципи вивчення прислівника,
дієприкметника, дієприслівника та службових частин мови в умовах
білінгвізму, автори підручника спиралися, по-перше, на дані українського
і російського мовознавства про морфологічну будову обох мов; по-друге,
на результати порівняльного аналізу споріднених мов; по-третє, на досвід
викладання української мови в школах з російською мовою навчання. Окрім
того, враховувались особливості національно-мовного мислення учнів,
оскільки є всі підстави вважати, що чим ближче система рідної мови і
мови, яка вивчається, тим важливіше вивчати другу (українську) мову з
опорою на рідну (російську).

Вивчення розділу «Дієприслівник» ми розпочинаємо вправами, що
допомагають учням здійснити транспозицію знань, одержаних на уроках
рідної мови (деякі тексти вправ ми подаємо у скороченому вигляді і без
питань за змістом). Під час вивчення цього розділу учні зазнають певних
труднощів, зокрема, складним для засвоєння є визначення семантики
дієприслівника (додаткова дія). Школярам важливо усвідомити, що дію,
виражену дієприслівником, завжди виконує та ж особа або предмет, які
здійснюють основну дію, тобто дію, виражену присудком. Часто нерозуміння
семантики дієприслівника стає причиною неправильного вживання його у
мовленні. Наприклад: Готуючись до написання твору, учням необхідно було
скласти його план. Йдучи до школи, почався дощ. Почувши знайому мелодію,
мені захотілося співати.

Вправа. Прочитайте текст. Назвіть у ньому дієслова-присудки. Знайдіть
слова, які пояснюють у реченнях дієслова, вказуючи на додаткову дію? Чи
змінюються вони за особами і числами? Пригадайте, як такі слова
називаються. Чи є вони частиною мови?

На півдні України простяглись родючі землі Таврії, розіславшись зеленою
скатертиною. У цьому мальовничому куточку розкинулися безплідні сипучі
піски, захопивши площу в сто п’ятдесят тисяч гектарів. Тут часто дме
злий, колючий вітер, здіймаючи вгору темну хмару піску. Шаленіє буря,
посипаючи піском сади, поля, вириваючи з корінням кволі саджанці й
молоді дерева. Та їх знову висаджують лісівники, оживляючи пустелю.
Сьогодні, насаджуючи сосни, вони створюють лісову казку над Дніпром (За
С. Жураховичем).

Елементи етимологічного аналізу терміну рідної мови «деепричастие»
допомагають учням краще зрозуміти природу дієприслівника. Пропонуючи
семикласникам згадати визначення «деепричастия», зазначаємо, що — це
дієслівна форма, яка поєднує ознаки «глагола і наречия» (укр. — дієслова
і прислівника). Термін «дієприслівник» має спільний корінь з терміном
«прислівник». Після визначення дієприслівника як незмінної дієслівної
форми ознайомлюємо учнів з таблицею, поданою нижче, пропонуємо навести
свої приклади:

Виконуємо вправу на знаходження і виділення дієприслівника за певними
граматичними ознаками.

Вправа. Прочитайте речення, назвіть у них слова, які вказують на
додаткову дію. Користуючись таблицею, поданою вище, назвіть ознаки
дієслова і прислівника у кожному дієприслівнику.

1. Не один десяток років буде проводжати мене мати, дивлячись крізь
сльози на дорогу. 2. Довго вириватимусь я в дорогу, поспішаючи в
тривожну далечінь. 3. П’ю воду, убрівши по коліна в Десну і витягнувши
шию. 4. І вже я не ходжу, а тільки літаю, ледве торкаючись лугу. 5.
Поділивши копиці, кожен стягав їх у стоги до свого куреня. 6. Часом я
засинав ще до вечері, дивлячись на зорі або на Десну. 7. Мати співає,
гойдаючи колиску. (З тв. О. Довженка).

Далі опрацьовуємо теоретичний матеріал про творення дієприслівників.

В українській і російській мовах дієприслівники характеризуються одними
й тими ж морфологічними особливостями: зберігають вид дієслова, від
якого утворені, не змінюють своєї форми. В обох мовах виділяються
дієприслівники доконаного і недоконаного виду. У їх творенні багато
схожого і одночасно немало специфічного для кожної мови. Так,
дієприслівники недоконаного виду в українській і російській мовах
утворюються від основи теперішнього часу, але при цьому використовуються
різні суфікси: в українській мові — суфікси -учи-(-ючи), наприклад:
уміючи, несучи, гріючи; у російській

— суфікси -а-, -я-, зрідка -учи-, наприклад: умеючи, неся, грея. В обох
мовах вони можуть утворюватися від зворотних дієслів, наприклад:
возвращаясь, разгоняясь

— повертаючись, розганяючись. Утворюючи дієприслівники, учніросіяни
нерідко

використовують суфікси рідної мови. Наприклад: Посміхаясь, вона
запропонувала пройти до кімнати.

Дієприслівники доконаного виду утворюються в українській і російській
мовах від основи дієслова минулого часу (або неозначеної форми) за
допомогою суфіксів -вши-, -ши-, наприклад: повернувшись, задумавшись —
вернувшись, задумавшись. У російській мові поруч із цими суфіксами
використовується суфікс -в-, якого немає в українській мові.

Вивчаючи несхожий граматичний матеріал вправ на відтворення і
систематизацію опорних знань з рідної мови, учні виконують вправи на
диференціацію інтерферентних явищ близькоспоріднених мов. Такі вправи
допоможуть попередити помилки у творенні дієприкметників. Особливо
корисні вправи-переклади.

Вправа. Прочитайте. Пригадайте, як творяться дієприслівники
(деепричастия) у російській мові. Усно перекладіть речення українською
мовою. Після перекладу перевірте написання дієприслівників за
російсько-українським словником. Випишіть дієприслівники, позначте у них
суфікси. Порівняйте творення дієприслівників в українській і російській
мовах.

Зразок: чувствуя — відчуваючи.

gd Tu

сетителей, стоя у бассейна, радостно хлопала в ладоши (С. Сахарнов). 5.
Вернувшись в классную, Карл Иванович велел мне встать и приготовить
тетрадь для писания под диктовку. 6. На опушке леса, приложив одно ухо и
приподняв другое, перепрыгивал заяц (Л. Толстой). 7. Вспомнив об отце,
Дымов перестал есть и нахмурился. 8. Увидев мальчика, оба старика
изобразили на лицах удивление и радость (А. Чехов).

Далі пропонуємо вправи на закріплення знань та формування умінь
утворювати дієприслівники.

Вправа. Утворіть від поданих дієслів дієприслівники недоконаного виду
(за поданим зразком). Виділіть у дієприслівниках суфікси.

Зразок: зеленіти — зеленіють (що роблять?) — зеленіючи (що роблячи?);
стояти — стоять (що роблять?) — стоячи (що роблячи?).

1. Думати, спостерігати, нагадувати, вивчати, співати, запам’ятовувати,
сяяти, фарбувати.

2. Мислити, говорити, вірити, бачити, шкодити, переносити, лежати,
служити.

Вправа. Утворіть від кожного з поданих дієслів словосполучення з
дієприслівником недоконаного виду і з дієприкметником у називному
відмінку множини. Зверніть увагу на написання и в кінці дієприслівників.

Зразок: мити — миючи посуд; миючі засоби.

Вітати, стрибати, співати, лежати, аплодують, мити.

Вправа. Утворіть дієприслівники доконаного виду. Поясніть їх написання.
Виділіть у дієприслівниках суфікси.

Зразок: переходити — перейшов (що зробив?) — перейшовши (що зробивши?).

Увімкнути, залишити, посадити, спитати, перескочити, підійти, зігріти,
зварити, надрукувати, переглянути.

Вправа. Прочитайте речення. Перепишіть їх, розкриваючи дужки. Від
дієслів, що в дужках, утворіть дієприслівники, поясніть їх написання.

1. Мати обшивала їх і обпирала, лікувала, коли діти простуджувались,
(наганятися) на однім дерев’янім ковзані. 2. Лікувала їх, (напувати)
міцним окропом, запареним на бузині, калині й липовім цвіті (З тв. І.
Цюпи). 3. Десь за ланами гомонів, (затихати), грім (С. Васильченко). 4.
(Запросити) до столу, Надія чистим рушником стерла пил зі снарядних
ящиків. 5. (Покинути) місця, де цвіла колись Диканька, ми ніяк не могли
зупинитися на нічліг (З тв. О. Ільченка). 6. Чайка скиглить, (літати),
мов за дітьми плаче (Т. Г. Шевченко). 7. Андрій раптом опустився на
землю під березою і якусь хвилину сидів непорушно, (затулити) руками очі
(М. Бубеннов).

Виконуючи наступні завдання, учні самостійно застосовують здобуті
знання. На цьому етапі пропонуються такі типи вправ: конструювання і
переконструювання за зразком і без нього; виправлення помилок з
наступним поясненням; переклад зв’язних текстів, які мають як спільні,
так і відмінні явища української і

російської мов; аналіз і самоаналіз мовлення учнів.

Вправа. Прочитайте речення. Перебудуйте їх, утворивши замість одного з
виділених дієслів дієприслівник. Чи в кожному реченні можна виконати
таку перебудову? Поясніть, коли це неможливо.

1. Зашепотіли збуджені листочки, вони оповідали сни свої. Зашепотіли
збуджені листочки, їм пригадалися сни солодкі. 2. Полохливий заєць
причаївся під кущем, він пригинає вуха, поринає у море лісових звуків.
Полохливий заєць причаївся під кущем, його вуха чують кожен лісовий
звук. 3. Небо грає усякими барвами, своїм блідим сяйвом воно торкає
вершечки чорного лісу. Небо грає усякими барвами, його бліде сяйво
торкає вершечки чорного лісу (За тв. М. М. Коцюбинського).

Вправа. Запишіть дієприслівники, які відрізняються суфіксами в
українській і російській мовах. Виконайте вправу за зразком.

Вправа. Прочитайте текст. Поясніть, з якою метою у ньому вжито
дієприслівники. Перепишіть текст, визначте синтаксичну роль
дієприслівників. Зробіть їх письмовий розбір.

У балці на косогорі стояла невелика пасіка, ховаючись у густому садку.
Коло пасіки росли яблуні й груші, посхилявши густе гілля над уликами.
Джеря сидів на пеньку коло вогню, тримаючи на руках маленького
замурзаного онучка. Любка принесла дідові харч в клунку і стояла під
гіллям груші, схиливши голову і підперши щоку долонею (І.
Нечуй-Левицький).

Вправа. Прочитайте речення. Знайдіть помилки у використанні
дієприслівників. Поясніть їх.

1. Читая книги, ми пізнаємо світ. 2. Написавши переказ, наші зошити були
здані вчителеві. 3. Намагаючись зігрітися, багаття було розпалене. 4.
Повертаючись додому, мені зустрівся однокласник.

Як в українській, так і в російській мові дієприслівник, як і дієслово,
може керувати залежними словами, утворюючи разом з ними дієприслівникові
звороти, які в реченні є одним членом речення — обставиною. Умови
відокремлення дієприслівникових зворотів у близькоспоріднених мовах
однакові. У курсі української мови використовуються знання, уміння,
навички, набуті учнями на уроках російської мови.

Вправа. Прочитайте текст. Знайдіть у тексті дієприслівники із залежними
словами. Пригадайте, як називаються дієприслівники із залежними словами.
Як вони виділяються у вимові та на письмі?

Найдавніші цінності нашого народу

У незапам’ятні часи на лісових галявинах та луках густо квітували
всілякі злаки, розсіваючи під осінь зерно. І досі наука називає
тринадцять видів жита, розрізняючи одинадцять диких. До наших днів
збереглися такі первісні пшениці, як «однозернянка», «араратська». Так
що наші предки могли вже варити якусь там страву з цього дарового зерна,
розмочуючи його у воді. Вчені засвідчують, що це було в середині
кам’яного віку. Десь з тих пір і бере початок слово «хліб», зробившись
таким дорогим для нас сьогодні (За Д. Прилюком).

Вправа. Прочитайте речення. Перекладіть їх українською мовою.
Пригадайте, що ви вчили на уроках

рідної мови про написання не з дієприслівниками. Знайдіть такі
дієприслівники у реченнях.

1. Мересьев решил идти на восток, идти через лес, не пытаясь искать
удобных дорог. Он полз, не жалея сил, не отдыхая (Б. Полевой). 2.
Тимохин испуганно и недоумевая смотрел на своего командира (Л. Толстой).

Вправа. Запишіть речення, розставляючи розділові знаки при
дієприслівникових зворотах. Розкрийте дужки, поясніть написання не з
дієприслівниками.

1. Дуб стояв (не) скинувши ще сухого торішнього листя (Ю. Смолич). 2.
Квіти вперто не примеркають випромінюючи коротке світло. 3. Під ранок
вони ніби омившися свіжістю починають розвиднятися разом з досвітком (Є.
Гуцало). 4. Він любив допомагати в господарстві виконуючи з власної
ініціативи всяку роботу. 5. Якось Пірат щез загубившись у Борзні на
ярмарку. 6. Він повз до нас кроків сто на животі перекидаючись на спину
і голосно плачучи. 7. В такому стані (не) схотівши навіть пообідати
вийшов я в сад (З тв. О. Довженка). 8. (Не)хтуючи правилами дорожнього
руху ви наражаєте себе і оточуючих на небезпеку.

Вправа. Прочитайте словосполучення. Запишіть їх, поставивши на місці
крапок і чи и. Поясніть правопис дієприкметників та дієприслівників. Зі
словосполученнями з дієприслівниками складіть речення.

1. Співаюч.. птахи. Співаюч.. під гітару. 2. Линяюч.. тканини. Линяюч..
навесні. 3. Відповідаюч.. учні. Відповідаюч.. урок. 4. Літаюч.. об’єкти.
Літаюч.. на геліокоптері.

Вправа. Запишіть речення, розставляючи розділові знаки та розкриваючи
дужки. Поясніть, як виділяються на письмі одиничні дієприслівники.
Поясніть написання дієприслівників.

1. Він сидів замріявшись (не) відриваючи очей від широководдя (Г.
Тютюнник). 2. Вітер граючись весело перелічував на березі червоне золото
листя (М. Бубеннов). 3. Гаснучи квіти яблуні не зовсім пригасають, і
пізнього вечора світяться (Є. Гуцало). 4. Роман (не) гаючись рішучим
стрибком вискочив з окопу (О. Гончар). 5. Він міг працювати до вечора
(не) втомлюючись. 6. Димок від вогнища піднімався вгору танучи у свіжині
теплої літньої ночі (Г. Тютюнник).

Вправа. Перекладіть текст українською мовою. Поясніть уживання
розділових знаків при дієприслівникових зворотах і написання не з
дієприслівниками. Переправа десантников

Переправа была совершена благополучно.

Отыскали еще три бревна и связали плот, скрепив его парашютными
стропами. Не зажигая огня, поплыли, отталкиваясь шестами. Метров за
пятьдесят от берега шесты перестали доставать дно. Не придумав ничего
другого, начали грести прикладами и просто руками. Руки не слушались,
окоченев от холодной воды. Плот все дальше относило течением.

Наконец показался берег, поднявшись черной стеной из воды.

Выгрузившись, развязали плот, столкнули бревна в воду и выкарабкались на
обрыв (За Л. Літовим і Ю. Сальніковим).

Похожие записи