Реферат на тему:
Відображення космогонічних уявлень у німецьких фразеологізмах
Питання сутності мовної картини по-різному розв’язується в сучасному
мовознавстві – від її максимального зближення з концептуальною картиною
світу до визнання різного ступеня своєрідності відображення світу в
кожній мові. Саме в мовній картині виявляється своєрідність членування
концептуальної картини світу у різних народів. У різних мовах картини
світу мають своєрідні характерні особливості, і навіть серед споріднених
мов відмінності у сприйнятті, концептуалізації і репрезентації світу
мовними засобами можуть бути суттєвими. Можливості мовного відображення
картин світу в цілому і навколишньої дійсності кожного мовця зокрема є
практично необмеженими. Адже універсальність мови як системи, яка
забезпечує відображення картини світу за допомогою ряду специфічних
структур, у лексико-фразеологічній сфері зумовлюється тим, що відповідні
одиниці, неоднорідні за своїм семантичним наповненням, референтним
відношенням, іншими параметрами, здатні однаково брати участь у
всеохоплюючому мовному відображенні картини світу і в окремих описах її
фрагментів. Об’єктивна реальність при цьому існує незалежно від
суб’єкта, який її називає, вона є об’єктом найменування.
Вивчення мовної картини світу протягом останніх десятиліть орієнтується
на розуміння семантики слова, фразеологізму не тільки в межах побутової
картини світу, яка об’єктивує передусім реальну дійсність, актуальний
світ, але й будь-якої іншої, зокрема космогонічної. Космогонія як
розповідь про структурування, формування упорядкованого світу із його
хаотичного першочергового стану є міфологічною інформацією. Вона є
найбільш сприятливою сферою взаємодії мови та культури, оскільки мовні
та міфологічні чинники тісно перетинаються і взаємодіють: мотиви, що
утворюють сюжетний каркас міфу, реалізуються в семантичних мотиваціях
ключових космологічних понять; у свою чергу, внутрішня форма слів постає
як унікальне джерело міфологічної інформації.
Космогонічні архаїчні вірування та уявлення відображені у фразеологічних
одиницях (ФО) німецької мови, в основу рубрикації внутрішніх форм яких
покладено міфологічно-філософські класифікаційні схеми першоелементів. У
каркасі цих фразеологізмів вичленовуються образи-символи: вогонь, вода,
повітря, погода, які виступають у семантиці ФО окремими семами. Коли
йдеться про ФО, в основі значення яких лежить той чи інший елемент
космогонічної системи, то ми не обмежуємося тільки словами, що називають
ці стихії, але також маємо на увазі ті лексеми, які виражають окремі їх
властивості: нім. das brennt mir auf der Seele – укр. горить мені на
душі, нім. das Blut kochte j-m in den Adern – укр. хто-небудь закипів
гнівом, нім. j-s Blut wallt auf – укр. у кого-неб. кров закипає, нім.
j-m das Blut in den Adern sieden (або kochen) machen – укр. довести
кого-небудь до білої гарячки, нім. feuriges Blut – гаряча кров,
запальний темперамент, нім. hei?es Blut haben – укр. бути схвильованим,
нім. j-d hat ein warmes Herz – укр. у кого-небудь гаряче серце, нім. j-m
wird (es) warm ums Herz – укр. у кого-небудь теплішає на серці (при
вигляді чого-небудь, при думці про що-небудь), нім. Sonne im Herzen
haben – укр. випромінювати радість, досл. мати сонце у серці,in tiefster
Seele – укр. від усієї душі, нім. aus tiefster Seele etw. hoffen – укр.
надіятися від усієї душі, нім. er tut mir in tiefster Seele leid – укр.
мені шкода від усієї душі, нім. j-m aus tiefster Seele danken – укр.
бути вдячним кому-неб. від усієї душі, нім. in tiefster Seele – укр. від
усієї душі, нім. aus dem Grunde seiner Seele [seines Herzens] hassen –
укр. ненавидіти від глибини душі (серця), нім. aus tiefstem Herzen –
укр. від усього серця: щиро, відверто; нім. im Grunde seines Herzens –
укр. від усієї душі, нім. j-n, etw. aus tiefstem Herzen verabscheuen –
укр. відчувати огиду, ненависть від усього серця нім. die Seele
aushauchen – укр. спустити дух, сконати, нім. er hat seine Seele
ausgehaucht – укр. він спустив дух, помер.
може бути представлений таким зведеним переліком міфологічних значень:
жива, одухотворена і амбівалентна стихія; руйнівна, спопеляюча сила;
талісман злагоди і щастя, атрибут очищення, символ оновлення; образ
повітря виступає у ФО як жива, одухотворена і амбівалентна стихія,
медіатор між світом мертвих і живих – місцезнаходження душ мертвих,
атрибут хтонічних міфосвітів, засіб передачі сакральної інформації.
Таким чином, компоненти класифікаторської космогонічної схеми вода,
вогонь і повітря являють собою полівалентні символи, які пучками своїх
ознак моделюють внутрішні форми ФО німецької мови. Таким чином,
кристалізація подібних космогонічних елементів в образній складовій ФО
доводить, що порівняння фразеологічної картини світу з міфологічною не є
випадковим.
Перспектива дослідження полягає в подальшій розробці
загальнофразеологічних проблем, установленні закономірностей і характеру
віддзеркалення екстралінгвістичних реалій в образній системі і
внутрішній формі фразеологічних одиниць.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
