Тема: Узагальнення й систематизація знань з теми “Складнопідрядне
речення”.
Мета: Повторити відомості про складне речення, його види, типи
складнопідрядних речень; закріпити вміння знаходити в тексті складні
речення, посилювати пунктограми речення, впізнавати орфограми та
обґрунтовувати правила їх написання; удосконалювати навички
синтаксичного розбору речень.
Ознайомити учнів з творчим шляхом видатного українського педагога Василя
Олександровича Сухомлинського та уривками його творів, поглядами на
основні проблеми виховання.
Продовжувати працювати над збагаченням словникового запасу і творчим
розвитком зв’язного мовлення учнів.
Обладнання: Портрет В.О.Сухомлинського, картки-завдання, книги педагога,
опорні таблиці.
Епіграф уроку. Гідність – це мудра влада тримати себе в руках.
Благородство твоєї людської особистості виявляється в тому, наскільки
мудро і тонко ти зумів визначити, що гідне, що негідне. Гідне повинне
стати самою суттю твоєї духовної культури, негідне нехай викликає в тебе
презирство й огиду.
В.О.Сухомлинський
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
1. Бесіда
Яке речення називається складним?
Які ви знаєте складні речення?
Чим відрізняється складносурядне від складнопідрядного?
Назвіть сполучники сурядності і підрядності.
Чи можна поставити запитання до речень, зв’язаних сурядним зв’язком?
Чи рівноправні частини у складнопідрядному реченні?
2. Прочитайте епіграф уроку.
Визначте види речень та поясніть пунктограми.
IV. Робота над завданнями уроку.
1. Повідомлення вчителя.
Зверніть увагу чиї це слова. А от перед вами його портрет. Василь
Олександрович Сухомлинський – видатний український педагог, кандидат
педагогічних наук, талановитий вихователь і добра людина.
Становлення В.Сухомлинського як науковця, педагога і методиста
відбувалося протягом усього життя, у складних умовах тоталітарної
системи. Він пройшов шлях від учителя української мови, літератури,
директора середньої школи, який створив експериментальну
школу-лабораторію у Павлиші Кіровоградської області, до видатного
вченого. Вся педагогічна діяльність його спрямовувалася на те, щоб
“життєдайне джерело – багатство рідної мови, було відкрите для дітей з
перших кроків їхнього життя”. У багатьох працях Василя Олександровича:
“Слово рідної мови”, “На трьох китах”, “Сто порад вчителеві”, знаходимо
відповіді на актуальні питання: як навчитися сприймати, розуміти і вдало
використовувати слово в усному і писемному мовленні. Бо хто серцем
відчуває слово, той піднімається на сходинку вище людської культури і
навпаки низька мовна культура збіднює духовний світ людини.
По закінченні школи В.О.Сухомлинський навчається в Полтавському
педінституті і одержує кваліфікацію вчителя української мови і
літератури.
Та ось почалася Велика Вітчизняна війна і молодий вчитель пішов на
фронт. Воював з фашистами під Москвою і Смоленськом, був тяжко поранений
під Ржевом. Довго лікувався в госпіталях, але все життя носив у тілі
осколки ворожого снаряда.
Після війни колишній політрук гвардійської роти став директором
Павлишської середньої школи, це він разом з дітьми і вчителями насадив
чудовий сад, створив у ньому своєрідні лабораторії, куточки Мрії, Казки,
Живої природи, заклав виноградники і дослідні ділянки.
За сміливість вільних суджень, за новаторство у впровадженні сучасних
наукових методів педагогічної практики молодому вченому Василеві
Олександровичу Сухомлинському було присвоєно звання кандидата
педагогічних наук. Його творча спадщина “Духовний світ школяра”, “На
нашій совісті – людина”, “Моя педагогічна віра”, “Серце віддаю дітям”
звучить актуально до сьогодення і має велике значення для долі
відродження України, підвищення національної свідомості народу, для
розвитку науки і культури. Якщо я змогла когось із вас зацікавити цією
талановитою людиною, то читайте, вчіться і беріть за приклад самовіддане
служіння рідному народу.
А зараз ми прослухаємо уривки з його творів і ви висловите своєї
судження.
2. Усні відповіді учнів за картками-завданнями. (Кожна картка з
індивідуальним завданням. Картки-завдання додаються).
3. Виписати з тексту складне речення, розібрати його синтаксично,
побудувати схему. Вміти пояснити пунктограму. (Учні самостійно працюють
з картками, а два учні – біля дошки).
Питання для індивідуального опитування:
Чим відрізняється складне речення від простого?
Що таке граматична основа речення?
Яке речення називається складносурядним?
Які речення називаються складнопідрядними?
На які три основні види поділяються складнопідрядні речення? і т.п.
4. Вибірковий диктант.
Знайти кожному у своїй карточці слова на орфограми “Вживання м’якого
знаку і апострофа”, “Написання ЙО, ЬО”. Зачитати ці слова і записати в
зошит.
(Після написання диктанту троє учнів дають визначення цим орфограмам).
5. Фонетичний розбір.
Вибрати з тексту слово, у якому було б більше букв ніж звуків і навпаки.
6. Словотвірний розбір.
Розібрати за будовою слова: тисячолітнє, прикарпатський.
Назвати їх спосіб творення.
V. Закріплення знань. Підсумок уроку.
На які три основні види поділяються складнопідрядні реченні речення?
Якими ознаками характеризуються складнопідрядні рчення з підрядними
означальними?
На які питання відповідають підрядні з’ясувальні?
Як в тексті розпізнати підрядні обставинні?
Про кого сьогодні ми вели мову?
Що ви можете сказати про педагога, що запам’ятали на уроці?
А чи знаєте ви, що означає в перекладі слово “педагог”?
Так у Давній Греції називали людину, яка водила дітей до школи –
дослівний переклад: “вести дитину”.
І я сподіваюсь, що серед вас знайдуться бажаючі обрати цю творчу і
шляхетну професію. А коли станете педагогами, бажаю вам вести дітей до
світла знань, до пошуків і відкриттів, до найвищих висот людських
досягнень.
VI. Домашнє завдання. За опорними словосполученнями (додаються) написати
твір-мініатюру про В.О.Сухомлинського, дати заголовок твору. В тексті
обов’язково повинні бути складні речення.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
