Реферат на тему:
Українська мова в Словаччині
Українська національна меншина в Словаччині зосереджена переважно на
сході республіки, в Пряшівському краї, в округах Снина, Гуменне,
Міжлабірці, Свидник, Бардіїв, Стара Любовня, де знаходяться і школи для
українців. Мова йде про державні школи різного типу – з українською
мовою викладання, з вивченням української мови як окремого предмета.
Зміни в громадському житті Словаччини після листопадових подій 1989 року
визначають головне спрямування школи – гуманізацію і демократизацію
всього навчально-виховного процесу. Гуманізація освіти означає посилення
її впливу на формування особистості як найвищої цінності суспільства. У
формуванні такої особистості важливу роль відіграє рідна мова, мова
предків, що пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, з
їх духовним надбанням, культурою, звичаями, традиціями, мистецтвом,
літературою. І. Огієнко підкреслює: “Мова – це наша національна ознака,
в мові наша культура, ступінь нашої свідомості. Мова – це форма нашого
життя, життя культурного й національного. Мова – душа кожної
національності, її святощі, її найцінніший скарб…” [Методика… 2000:
15].
Діти засвоюють рідну мову в сім’ї від своїх батьків. Однак специфічні
умови, в яких живе українська національна меншина Словаччини, певна
байдужість до мови і культури свого народу, спричинили ситуацію,
наслідком якої значна частина українців-русинів не володіє рідною мовою
або володіє нею недосконало. У багатьох українських сім’ях повністю
користуються словацькою мовою чи її говірками.
Важливу роль у засвоєнні рідної мови має відіграти школа. Навчання дітей
у Словацькій Республіці починається з 6-ти років: спочатку в основних
школах І ступеня, які охоплюють класи 1–4, продовжується навчання II
ступеня – класи 5–9. На початковому етапі освіти, тобто на I ступені
основної школи, педагог повинен увести дітей у світ української
культури, навчити їх розуміти українську мову, пристойно читати, писати
й розмовляти. На цьому етапі вважається найсприятливішим засвоєння
другої мови. Її оволодіння буде більш усвідомленим, якщо мову
вивчатимуть з опорою на знання, вміння і навички, одержані учнями на
уроках рідної мови.
На II ступені основної школи важливим аспектом навчання української
мови має бути її комунікативне спрямування разом із засвоєнням певних
теоретичних знань, ознайомлення з українською мовою як системою.
Випускники основних шкіл можуть здобувати знання в гімназіях (4 роки), в
чотирирічних технікумах (промислові школи) та в різних
професійно-технічних училищах. Абсольвенти гімназій та промислових шкіл
після матури мають право вступати у вищі навчальні заклади. На жаль,
кількість національних шкіл після 1989 року зменшилася з об’єктивних і
суб’єктивних причин. Головна причина, на нашу думку, в тому, що батьки
не бачать потреби, щоб їх діти вивчали українську мову.
Ситуацію в національних дитсадках ми не фіксували. Учителі для
дошкільних закладів здобували знання в Пряшівській середній педагогічній
школі, але тепер нема в школі навіть паралельних класів з вивченням
української мови.
За нашими даними, у Словаччині сьогодні існує близько двох десятків
національних повноорганізованих загальноосвітніх основних шкіл.
Сучасний стан [Separбt 2001]:
Бардіїв
6
2
4
59
31
Гуменне
13
6
7
174
82
Міжлабірці
12
4
8
99
46
Пряшів
7
2
5
87
42
Стара Любовня
4
4
0
40
19
Пряшівський край
разом:
42
18
24
459
220
шкіл
1.-4.
5.-9.
учнів з того
дівчат
Середніх шкіл з українською мовою викладання та з вивченням української
мови є лише шість – Гімназія ім. Т. Шевченка у Пряшеві (єдина має статус
школи з українською мовою викладання, хоч більшість навчальних предметів
викладають по-словацьки), Гімназія у Свиднику (де українську мову
вивчають факультативно), Середня торговельна школа в Свиднику (в якій
вивчають українську мову лише в 3 та 4 класах), Середня здоровельна
школа в Гуменному (в якій існують паралельно словацькі та українські
класи), Гімназія та Середня сільськогосподарська технічна школа в
Меджилабірцях. З наведеного зрозуміло, що наших шкіл – основних і
середніх – все менше і менше. У багатьох школах українську мову вивчають
лише завдяки словеснику, учителю української мови, а з його відходом на
пенсію відійде зі школи і українська мова.
Уже 50 років існує кафедра української мови і літератури при
філософському факультеті Пряшівського університету, яка готує фахівців з
української мови і літератури, майбутніх учителів української мови і
літератури для II ступеня основної школи і середніх шкіл усіх типів.
Члени кафедри проводять і науково-дослідну роботу з мови і літератури, а
також залучені й до укладання підручників з української мови і
літератури. Студенти кафедри беруть активну участь у конкурсі на краще
декламування української поезії та прози Струни серця, присвяченому
Ірині Невицькій, у Фестивалі драми й художнього слова, які організує
Союз русинів-українців Словацької Республіки. Студенти кафедри щороку
проводять місячне стажування в Національному педагогічному університеті
імені М. Драгоманова в Києві. Такого стажування бракує учителям
української мови основних і середніх шкіл. В минулому в Україні
проводили літні курси та стажування з метою підвищення кваліфікації
вчителів української мови.
”
$
&
@”B”D”H”J”N”P”T”V”\”^”d”naaaaaaaaaa
gduPO
a$gduPO
##nnnnnnnnnn
# #-# #,#.#:#Література Брандис, О. До проблем викладання української мови в словацькій аудиторії. / Cestou vzбjomnosti. Zbornнk prнspevkov z medzinбrodnej vedeckej kоnferencie Slovensko-ukrajinskй vzќahy a sъvislosti, konanej v Banskej Bystrici 23-24. oktуbra 2003. Banskб Bystrica: Partner z. р,. 2003. S. 299–305. Gajdoљ, M: Rusнni (Ukrajinci) na Slovensku po roku 1989. In: Etnickй minority na Slovensku. Koљice: Spoloиenskovednэ ъstav SAV, 1997. S. 82. Ванат, I., Ричалка, M.Чума A.: До питань післявоєнного розвитку, сучасного стану та перспектив українського шкільництва в Словаччини. Пряшів: Союз русинів-українців ЧСФР, 1992. С. 13 Методика навчання української мови в гімназії. Київ: Ленвіт , 2000. 272 с. Освіта національних меншин Словаччини в 21 столітті. Інтерв’ю з академіком М. Мушинкою. Нове життя. № 39–40. 1999. С.6. Separбt љtatistickej roиenky љkolstva SR 2001. Bratislava: Ъstav informбciн a prognуz љkolstva ,2001. S. 38. Иiћmбrovб M., Kundrбt, J.: Ukrajinsko-slovenskэ slovnнk pre zбkladnй a strednй љkoly. Preљov: Exco, 2003. 352 s.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
