Тестові завдання з укр. мови

1. Як називається система правил про способи передачі на письмі
звукового складу слів, написання їх разом, окремо і через дефіс,
вживання великої букви, правильне перенесення частини слова з рядка в
рядок?

а) орфоепією; б) орфографією; в) графікою.

2. Що є одиницею орфографії?

а) орфограма; б) пунктограма; в) графема.

3. Яке практичне значення додержання орфографічних норм?

а) відіграє важливу роль у спілкуванні людей, сприяє піднесенню рівня
мовної культури;

б) відіграє важливу роль у спілкуванні людей;

в) сприяє піднесенню рівня мовної культури.

4. Коли вперше було видано «Найголовніші правила українського
правопису»?

а) 1918р.; б) 1920р.; в) 1921 р.

5. Хто були творцями основних правописних правил з кінця XVIII і до 20-х
рр. XX ст.?

а) І. Котляревський, О. Павловський;

б) М. Максимович, М. Драгоманов;

в) І. Котляревський, О. Павловський, М. Максимович, М. Драгоманов, П.
Куліш, Є. Желехівський. :

6. Коли було видано повний український правопис? а) 1929р.; б)
1930р.; в) 1931 р.

7. У яких роках його перевидавали?

а) 1933р.; б) 1937р.; в) 1933 і 1937 рр.

8. Як побудовано «Український правопис» 1946 року?

а) враховано специфіку української мови;

б) забезпечено спільність з російським правописом;

в) враховано специфіку української мови і водночас забезпечено
наближеність до російського правопису.

9. Коли вийшло третє, значно перероблене і доповнене видання?

а) 1989р.; б) 1990р.; В) 1991 р.

10. Яким роком датується четверте видання правопису?

а) 1993р.; б). 1994р.; в) 1995 р.

Принципи української орфографії .

1. Які принципи покладено в основу української орфографії?

а) фонетичний, морфологічний;

б) фонетичний, історичний;

в) фонетичний, морфологічний, історичний.

2. Який принцип полягає в тому, що певна морфема чи певний звук у
морфемі всюди пишеться однаково, хоч в інших формах цього слова або в
окремих споріднених словах вимовляється інший звук?

а) фонетичний; б) морфологічний, історичний;

в) морфологічний.

3. Який принцип враховує те, що слова пишуться так, як вони вимовляються
в літературній мові?

а) фонетичний; б) морфологічний; в) історичний.

4. Який принцип полягає в тому, що слова передаються на письмі за
традицією?

а) фонетичний; б) морфологічний; в) історичний.

5. Який принцип полягає в розрізненні значень слів під час їх написання?

а) смисловий; б) диференціальний; в) смисловий або диференціальний.

Правопис префіксів

І. Перед якими приголосними префікс з- переходить у с-?

а) глухими; б)к,п,г,ф,х; в) дзвінкими.

2. У яких випадках вживається префікс зі-, а в небагатьох словах зо-,
зу-?

а) якщо корінь починається двома-трьома приголосними;

б) якщо корінь починається двома приголосними;

в) якщо корінь починається трьома приголосними.

3. Чи переходить приголосний а у с у префіксах без-, воз-, роз-, через-?

а) так; б) Інколи; в) ні.

4. Чи завжди у префіксах від-, між-, над; об; під;перед-, понад-
пишуться букви д, ж, б?

а) так;

б) д переходить у т;

в) ні.

5. Коли вживається префікс пре-?

а) у дієсловах, що означають наближення;

б) у якісних прикметниках і прислівниках для вираження найвищого ступеня
ознаки;

в) у дієсловах, що означають приєднання.

6. Коли вживається префікс при-?

а) у дієсловах, що означають наближення, приєднання, частковість та
результат дії, а також у похідних словах;

б) у прикметниках, утворених від іменників з прийменником при, і в
похідних словах;

в) у дієсловах, що означають наближення, приєднання, частковість та
результат дії, і в похідних словах, а також у прикметниках, утворених
від іменників з прийменником при, і в похідних словах.

7. Що являють собою пре, при у словах іншомовного походження?

а) префікси;

б) частину кореня;

в) можуть бути в одних випадках префіксами, в інших — частиною кореня.

8. У яких словах прі є префіксом?

а) прірва;

б) прізвисько, прізвище;

в) прірва, прізвисько, прізвище.

9. Які значення має префікс пере-?

а) «наново», «по-іншому», «через щось», «через когось»;

б) завершення дії;

в) «наново», «по-іншому», «через щось», «через когось»,. завершення дії.

10. Які особливості вживання префіксів від-, од-?

а) у мові художньої літератури вони виступають, як правило, паралельно;
у науковій та спеціальній літературі від-;

б) у мові художньої літератури вживається префікс од-, а в науковій та
спеціальній від-;

в) вони вживаються паралельно як у мові художньої літератури, так і
наукової й спеціальної.

Правопис суфіксів

1. Чи завжди у суфіксах -альник, -ильник, -Ільник,

-альність після л перед н пишемо ь?

а) так; б) ні; в) у винятках не пишемо.

2. У якому значенні вживаються іменники з суфіксом -инн-?

а) означають збірні поняття;

б) означають процеси;

в) означають збірні поняття або процеси.

3. Яке значення мають іменники з суфіксом -інн-?

а) означають збірні поняття;

б) означають процеси;

в) означають збірні поняття або процеси.

4. Яке значення мають іменники з.суфіксом –енн?

а) означають збірні поняття;

б) означають процеси, абстрактні поняття;

в) означають збірні поняття або процеси.

5. У яких іменниках вживаються суфікси -ичок, -ичк(а)?

а) середнього роду із здрібніло-пестливим значенням;

б) чоловічого і жіночого роду із здрібніло-пестливим значенням;

в) усіх трьох родів із здрібніло-пестливим значенням.

6. У яких іменниках вживаються суфікси -вчок,-єчок, -вчк(а), -єчк(а)?

а) середнього роду із здрібніло-пестливим значенням;

б) чоловічого і жіночого роду із здрібніло-пестливим значенням;

в) усіх трьох родів із здрібніло-пестливим значенням.

7. Який суфікс пишеться у чоловічих іменах по батькові?

а) -Івн; б) -ович; в) -евич.

8. За допомогою яких суфіксів творяться жіночі імена по батькові?

а) -івн(а), -ївн(а); б) -івн(а); в) -ївн(а).

9. Які наголошені суфікси вживаються для підкреслення найвищого ступеня
вияву ознаки? а) -єни-; б)-анн-; в) -єни-,-анн-.

10. Які суфікси вживаються у прикметниках, утворених від слів
іншомовного походження, після д, г, з, с, ц, ж, ч, ш, р?

а) -Ічн-; б) -їчн-; в) -ичн-.

11. Які суфікси вживаються у прикметниках, утворених від слів
іншомовного походження, після приголосних, крім д, т, з, с, ц, ж, ч, ш,
р?

а) -ічн-; б) -їчн-; в) -ичн-.

12. Які суфікси вживаються у прикметниках, утворених від слів
іншомовного походження, після голосних? а) -ічн-; б) -їчн-; в)
-ичн-.

13. Коли у прикметниках вживаються суфікси -ев, -єв?

а) у прикметниках з основою на м’який приголосний;

б) у прикметниках з основою на м’який приголосний .та шиплячий, якщо
наголос падає на основу слова;

в) у прикметниках з основою на м’який приголосний та шиплячий.

14. Коли у прикметниках пишемо суфікс -ов?

а) у прикметниках з основою на м’який приголосний;

б) у прикметниках з основою на шиплячий;

в) у прикметниках з основою на м’який приголосний та шиплячий, якщо
наголос падає на закінчення.

15. У яких прикметниках завжди пишемо суфікси -ев, -єв?

а) якісних; б) відносних; в) присвійних.

16. Коли у прикметниках вживається, суфікс -ист?

а) після голосних;

б) після м’яких приголосних;

в) після приголосних.

17. Коли у прикметниках пишемо суфікс -Ісг?

а) після голосних заднього ряду;

б) після голосних;

в) після голосних переднього ряду.

18. Коли у словах вживається суфікс -ова?

а) коли наголос падає на о;

б) коли наголос падає на корінь;

в) коли наголос падає на закінчення.

19. У яких дієсловах вживаються суфікси -ір, -ир?

а) коли наголос падає на суфікс;

б) коли наголос падає на закінчення;

в) у словах іншомовного походження.

Позначення м’якості приголосних на письмі

1. Чим позначається м’якість приголосних на письмі?

а) буквою ь (м’яким знаком);

б) буквами я, ю, є, ї;

в) буквою ь та буквами я, ю, е, Т.

2. Коли м’який знак пишеться після м’яких приголосних [д’], [т’], [з’],
[с’], [ц-], [дз’], [л1], [н’]?

а) у кінці слова;

б) у кінці слова та складу;

в) у кінці складу.

3. Коли м’який знак пишеться перед о?

а) на початку слова;

б) у кінці слова;

в) після м’яких приголосних у середині складу.

4. У яких суфіксах пишеться м’який знак?

а) у суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-, після з, с, ц;

б) у суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-;

в) у суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-, -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-,
-юсіньк-.

5. Коли після [л] перед наступним приголосним пишеться м’який знак?

а) коли [л] позначає м’який приголосний;

б) коли наступний приголосний м’який;

в) коли [л] пом’якшився внаслідок уподібнення перед наступною буквою на
позначення м’якого приголосного (крім л)..

6. Які є винятки з цього правила?

а) коли після л стоїть друге л: ллє, ллю, зілля;

б) у суфіксах -алн-, -илн-: держално, пужално, грабилно;

в) коли після л стоїть друге л: ллє, ллю, зілля; у суфіксах -алн-,
-илн-: держално, пужално, грабилно; у сполученнях -лч-, -лід-, якщо вони
утворилися з -лк-: спілка, спілчанин — у спілці, але Галька — Гальчин —
Гальці, донька — доньчин — доньці.

7. Коли м’який знак не вживається?

а) після губних, шиплячих, після р у кінці слова і складу;

б) після н перед шиплячими та суфіксами -ськ-,-ств-, після ц у кінці
слова в іменниках чоловічого роду іншомовного походження;

в) після губних, шиплячих, після р у кінці слова і складу (крім
Горький), після н перед шиплячими та перед суфіксами -ськ-, -ств-, після
ц у кінці слова в іменниках чоловічого роду іншомовного походження, а
також у деяких вигуках.

Вживання апострофа

1. Коли пишеться апостроф після губних приголосних?

а) на позначення їх роздільної вимови перед я, ю, є, ї;

б) якщо перед губними немає іншого приголосного, що належав би до
кореня;

в) на позначення їх роздільної вимови перед я, ю, є, ї, якщо перед
губними немає іншого приголосного, що належав би до кореня (крім р).

2. Коли пишеться апостроф після р?

а) на початку складу;

б) у кінці складу;

в) у кінці складу перед я, ю, є, ї.

3. Коли пишеться апостроф після к та інших приголосних?

а) у власних назвах у кінці складу перед я, ю, е, ї;

б) у власних назвах перед я, ю, в, ї;

в) у кінці складу перед я, ю, є, ї.

4. Коли ще пишеться апостроф у словах українського походження?

а) після префіксів, що закінчуються на приголосний перед я, ю, є, ї;

б) після першої частини складних слів, що закінчуються на приголосний,
перед я, ю, є, ї;

в) після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на
приголосний, перед я, ю, є, ї.

5. Коли апостроф не пишеться у власних назвах?

а) у середині складу після к та інших приголосних;

б) у тих випадках, коли я, ю, є позначають м’якість попереднього
приголосного;

в) коли ці власні назви — прізвища.

6. Коли апостроф не пишеться після губних приголосних у загальних
назвах?

а) коли перед буквами б, п, в, м, ф, що позначають

губні приголосні, стоїть інша буква на позначення приголосного (крім р),
який належить до кореня слова;

б) коли перед губними стоїть інша буква на позначення приголосного;

в) коли перед губними стоїть інша буква на позначення приголосного (крім
р).

7. Коли апостроф не пишеться після р?

а) у кінці складу перед я, ю, е, що позначають один звук;

б) якщо перед р є інший приголосний, що належить до кореня;

в) після р на початку складу, якщо наступні я, ю, є позначають один звук
після м’якого приголосного.

Написання слів разом і через дефіс

1. Як пишуться всі складноскорочені слова і похідні від них?

а) разом; б) окремо; в) через дефіс.

2. Як пишуться складні слова, у яких першою частиною виступають;

авіа-, авто-, агро-, б/о-, вело-, водо-, газо-, гелю-, гео-, гідро-,
екзо-, екстра-, електро-, зоо-, /зо-, квазі-, кіно-, космо-, лже-,
макро-, мета-, метео-, мікро-, міні-, моно-, мото-, нео-, палео-,
псевдо-, радіо-, рентгене-, соціо-, стерео-, теле-, гермо-, гурбо-,
фоно-, фото-?

а) разом; б) окремо; в) через дефіс.

3. Як пишуться складні слова, першою частиною яких є кількісний
числівник?

а) разом; б) окремо; в) через дефіс.

4. Як пишуться складні іменники, що не мають сполучного голосного?

а) разом; б) окремо; в) через дефіс.
:

5. Як пишуться складні слова з пів-, якщо другою

частиною є власна назва?

а) разом; б) окремо; в) через дефіс.

6. Як пишуться складні іменники, утворені з двох або кількох основ за
допомогою сполучних літер о, е чи без них?

а) разом; б) окремо; в) через дефіс.

7. Як пишуться складні прикметники, дієслова і прислівники, у яких
повторюються однакові або синонімічні лексичні одиниці?

а) разом; б) окремо; в) через дефіс.

8. Як пишуться складні прикметники, що означають різні кольори чи
відтінки кольорів, передають додатковий відтінок якості?

а) разом; б) окремо; в) через дефіс.

9. Як пишуться складні прикметники, утворені від сполучень іменника з
прикметником, дієслова з іменником, прикметника або дієприкметника з
прислівником?

а) разом; б) окремо; в) через дефіс.

10. Як пишуться складні кількісні і порядкові числівники?

а) разом; б) окремо; в) через дефіс.

11. Як пишуться складні іменники та прикметники з першою складовою
частиною в/це-, екс-, лейб-, обвр-, унтер-, штаб-?

а) разом; б) окремо; в) через дефіс.

12. Як пишуться іменники на позначення казкових персонажів та складні
прізвища?

а) разом; б) окремо; в) через дефіс.

13. Як пишуться іменники, які означають складні назви одиниць виміру та
механізмів?

а) разом; б) окремо; в) через дефіс.

14. Як пишуться складні назви державних посад, наукових, військових
звань тощо?

а) разом; б) окремо; в) через дефіс.

15. Як пишуться складні прикметники, останнім компонентом яких є -сотий,
-тисячний, -мільйонний?

а) разом; б) окремо; в) через дефіс.

16. Як пишуться складні слова з пів-, друга частина яких загальна назва?

а) разом; б) окремо; в) через дефіс; г) з
апострофом.

17. Як пишуться складні іменники, що є назвами осіб за спеціальністю,
професією?

а) разом; б) окремо; в) через дефіс.

18. Як пишуться складні іменники, частини яких означають близькі за
змістом поняття?

а) разом; б) окремо; в) через дефіс.

19. Як пишуться прислівники, прийменники і сполучники, утворені
сполученням двох чи більше слів або основ? а) разом; б) окремо;
в) через дефіс.

20. Як пишуться словосполучення з прикладкою, яка стоїть після
пояснюваного іменника і виражає ознаку, що її можна передати
прикметником?

а) разом; б) окремо; в) через дефіс.

21. Як пишуться словосполучення з прикладкою, що стоїть перед
пояснюваним іменником?

а) разом; б) окремо; в) через дефіс.

22. Як пишуться складні іменники, утворені з наказової форми дієслова та
іменника?

а) разом; б) окремо; в) через дефіс.

23. Як пишуться складні іншомовні назви проміжних частин світу?

а) разом; б) окремо; в) через дефіс.

24. Як пишуться складні займенники та прислівники з будь-, небудь-,
казна-, хтозна?

а) разом; б) окремо; в) через дефіс.

25. Як пишуться складні слова, утворені з трьох і більше основ, коренів?

а) разом; б) окремо; в) через дефіс.

26. Як пишуться частки у складі слів?

а) разом; б) окремо; в) через дефіс.

Подвоєння і подовження приголосних

1. Унаслідок чого у словах трапляються поряд дві однакові приголосні
букви?

а) при збігові однакових звуків, що належать до різних значущих частин
слова (морфем);

б) у результаті фонетичного процесу уподібнення;

в) при збігові однакових звуків, що належать до різних значущих частин
слова (морфем), а також унаслідок фонетичного процесу уподібнення.

2. Як називається явище, коли однакові приголосні поряд трапляються у
слові в результаті їх збігу?

а) подовження; б) подвоєння; в) збіг.

3. Як називається явище, коли однакові приголосні поряд трапляються у
результаті фонетичного процесу уподібнення?

а) подовження; б) подвоєння; в) збіг.

4. Що простежується у таких випадках:

1) якщо корінь починається тим самим звуком, на який закінчується
префікс: оббити, відділити;

2) якщо корінь закінчується на [н] або [н’], а далі йде суфікс -н-,
-ник- або -ниц(я); осінній, письменник, Вінниця;

3) у наголошених прикметникових суфіксах -енн(ий),

-анн(ий): здоровенний, невблаганний? а) подовження; б) подвоєння; в)
збіг.

5. Що простежується у таких випадках:

1) в іменниках середнього роду II відміни з кінцевою літерою -я: знання,
зілля;

2) у деяких іменниках чоловічого та жіночого роду І відміни; Ілля,
суддя;

3) у деяких прислівниках: зрання, навмання, попідвіконню?

а) подовження; б) подвоєння; в)
збіг.

6. Що простежується в таких випадках:

1) в орудному відмінку іменників жіночого роду однини III відміни перед
кінцевим -ю, якщо основи їх у називному відмінку закінчуються на
приголосний: молоддю, тінню, річчю;

2) у формах дієслова лити та похідних від нього: ллю, ллєш, ллють,
зілляти?

а) подовження; б) подвоєння;
в) збіг.

7. Що простежується у таких випадках:

1) коли основа дієслова закінчується на –с-, за яким іде суфікс -ся:
розрісся, піднісся:

2) у складноскорочених словах при збігові однакових приголосних:
міськком, заввідділом? а) подовження; б) подвоєння; в) збіг.

Похожие записи