Реферат на тему:

Термін «москаль»: вживання на Україні

Тарас Шевченко. Ілюстрація до поеми «Катерина». Олія. 1842.

На задньому плані офіцер-москаль, що зрадив дівчину.

Зміст

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.95.D1.82.D0.B8.D0.BC.D0.BE.D0.BB.D0.BE.D0.B3.D1.96.D1.8F_.D1.82.D0.
B0_.D1.96.D1.81.D1.82.D0.BE.D1.80.D1.96.D1.8F» 1 Етимологія та історія

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.A1.D0.BB.D0.BE.D0.B2.D0.BE_.D0.BC.D0.BE.D1.81.D0.BA.D0.B0.D0.BB.D1.
8C_.D0.B2_.D1.83.D0.BA.D1.80.D0.B0.D1.97.D0.BD.D1.81.D1.8C.D0.BA.D1.96.D
0.B9_.D0.BB.D1.96.D1.82.D0.B5.D1.80.D0.B0.D1.82.D1.83.D1.80.D0.BD. 2
Слово москаль в українській літературній традиції

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.9F.D1.80.D0.B8.D1.81.D0.BB.D1.96.D0.B2.27.D1.8F_.D1.82.D0.B0_.D0.BF
.D1.80.D0.B8.D0.BA.D0.B0.D0.B7.D0.BA.D0.B8_.D0.BF.D1.80.D0.BE_.D0.BC.D0.
BE.D1.81.D0.BA.D0.B0.D0.BB.D1.96.D0.B2» 3 Прислів’я та приказки про
москалів

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.92.D0.B6.D0.B8.D0.B2.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D1.82.D0.B5.D1.80.D0.
BC.D1.96.D0.BD.D1.83_.D0.B2_.D0.BD.D0.B0.D1.88_.D1.87.D0.B0.D1.81_.D0.B2
_.D0.A3.D0.BA.D1.80.D0.B0.D1.97.D0.BD.D1.96_.D1.82.D0.B0_.D0.A0.D0 4
Вживання терміну в наш час в Україні та Росії

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.A2.D0.B5.D1.80.D0.BC.D1.96.D0.BD_.C2.AB.D0.BC.D0.BE.D1.81.D0.BA.D0.
B0.D0.BB.D1.8C.C2.BB_.D0.B2_.D0.B0.D0.BD.D0.B5.D0.BA.D0.B4.D0.BE.D1.82.D
0.B0.D1.85» 5 Термін «москаль» в анекдотах

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.86.D0.BD.D1.88.D1.96_.D0.B7.D0.BD.D0.B0.D1.87.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.
8F» 6 Інші значення

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.9F.D1.80.D0.B8.D0.BC.D1.96.D1.82.D0.BA.D0.B8» 6.1 Примітки

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.94.D0.B6.D0.B5.D1.80.D0.B5.D0.BB.D0.B0» 6.2 Джерела

Москаль — застаріла назва HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%8F%D0%BD%D0%B8
» \o «Росіяни» росіян серед HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86
%D1%96» \o «Українці» українців , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81
%D0%B8» \o «Білоруси» білорусів та HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%BA%D0%B8» \o
«Поляки» поляків . Також цей термін застосовують до військових або
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B2%D0%B0» \o
«Москва» москвичів . В сьогоденні вживається доволі часто як
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F» \o
«Іронія» іронічна назва HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F
%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE» \o «Громадянство» громадян HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%8F» \o «Росія»
Росії незалежно від походження. В Росії москалями називають жителів
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B2%D0%B0» \o
«Москва» Москви .

Етимологія та історія

Походження терміну «москаль» є доволі очевидним — від назви Московської
держави або як називали її в Україні та HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81
%D1%8C» \o «Білорусь» Білорусії  — HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%89
%D0%B8%D0%BD%D0%B0» \o «Московщина» «Московщина» .

Самоназвою людей Московщини було «православні», рідше «русскіє». Іван
Аксаков в листі до письменника Ф. Достоєвського пише: «Мудра річ
написати заклик до русского народу, як його пишуть в інших країнах:
«французи» або «британці» — «Русские!» не годиться, сама мова не
терпить. А на всіх сходках щоденно по всіх просторах Росії виголошуються
промови із закликом: «Православные». Ось як русскій народ визначає свою
національність».

Ні у поляків, ні у білорусів, ні в українців не прижилася назва
«русскіє», на відміну від західноєвропейських народів. Видно, етнічна
уява цих трьох сусідніх з Московщиною народів ніяк не могла змиритися,
щоб так знані їм назви HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C» \o «Русь»
«Русь» і HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9
» \o «Руський» «руські» перенести на московитів. Книжною формою слова
«москаль» було «московит». Пізніше у письмовій формі було введено термін
«росіянин», що походить від HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0
_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0» \o «Грецька мова» грецької назви
HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%8F»
\o «Росія» «Росія» (??????). Першими його стали вживати HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%BA%D0%B8» \o
«Поляки» поляки . Наслідуючи їх, в окремих випадках, головним чином
через HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%83%D1%80%D0%B0
» \o «Цензура» цензурні міркування, стали вживати HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B
D%D1%96%D0%B7%D0%BC%D0%B8&action=edit» \o «Полонізми» полонізм
«росіянин» українські та білоруські автори.

Слово москаль в українській літературній традиції

«Кохайтеся чорнобриві, та не з москалями…»

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81_%D0%A8%D0%B
5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE» \o «Тарас Шевченко» Т.Шевченко

Слід відзначити, що HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81_%D0%A8%D0%B
5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE» \o «Тарас Шевченко» Т. Шевченко
ніколи не вживав терміну «росіянин». Класична українська література
HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/XIX_%D1%81%D1%82.» \o «XIX ст.»
XIX ст. була зорієнтована на живу, розмовну HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81
%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0» \o «Українська мова»
українську мову .

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D0%B
0%D0%BD%D0%BA%D0%BE» \o «Іван Франко» Іван Франко у поезії “Не пора”
закликав:

Не пора, не пора, не пора

Москалеві й ляхові служить;

Довершилась України кривда стара

— Нам пора для України жить!

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD_%D0%93%D1%8
0%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0» \o «Євген Гребінка» Євген
Гребінка , автор романсу «Очи черные», перекладаючи поему HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD
%D0%B4%D1%80_%D0%9F%D1%83%D1%88%D0%BA%D1%96%D0%BD» \o «Олександр Пушкін»
Пушкіна «Полтава», замість слова «русский» вживає слово «москаль», де
в Пушкіна Росія, у Гребінки Московщина. Слова Пушкіна:

Без милой вольности и славы

Склоняли долго мы главы

Под покровительством Варшавы

Под самовластием Москвы.

Но независимой державой

Украйне быть уже пора.

Євген Гребінка переклав так:

Давно без батьківської слави

Ми, як воли, в ярмі жили,

У підданстві або Варшави,

Або великої Москви.

Возиться годі з москалями

Украйні царством буть пора.

Вислів Пушкіна “Когда Россия молодая” Гребінка перекладає “Московщина”.
Строфа “Казак на север держит путь” — “ HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BA» \o «Козак»
Козак в Московщину летить”.

Приклади творчості майстрів українського слова, як HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9A%D0%BE%D1%8
2%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9» \o «Іван
Котляревський» І. Котляревський , Т. Шевченко, І. Франко, П.
Гулак-Артемовський, Є. Гребінка, HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D1%81%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%8
0%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%BA%D0%B0» \o «Леся Українка» Леся Українка ,
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9D%D0%B5%D1%8
7%D1%83%D0%B9-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9» \o
«Іван Нечуй-Левицький» І. Нечуй-Левицький , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%93%D1%8
0%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE» \o «Борис Грінченко» Б.
Грінченко , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE_%D0%9A%D1%8
0%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9» \o
«Марко Кропивницький» М. Кропивницький , А. Свидницький достатньо
переконливо свідчать, що колись нормою української мови були терміни
«москаль», «Московщина» та похідні. Ця норма виводилася із живої
розмовної мови українського народу і широко відображена у HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BB%D0%BE
%D1%80» \o «Фольклор» фольклорі . Ось як пише ( HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C
%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD» \o «Руданський
Степан» С. Руданський у HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%93%D1%83%D0%BC%D0%BE%D1%8
0%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B0&action=edit» \o «Гумореска» гуморесці
«Вареники-Вареники!»)

Сидить москаль на прилавку,

Прищурює очі…

Так і знати: москалина

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BA
%D0%B8» \o «Вареники» Вареників хоче.

Хоче бідний вареників,

То й ніщо питати!

Та тільки їх по-нашому

Не вміє назвати.

«Хазяюшка, галубушка! —

Став він говорити. —

Свари-ка мне вот энтаво!..»

«Та чого зварити?..»

«Да энтаво… как, бишь, ево

У вас называют?..

Вот, что, знаешь… берут тесто,

Сыром накладают…»

«Та бог його святий знає,

Що вам, служба, гоже!..

Тісто сиром накладають…

То HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%83%D1%8
8%D0%BA%D0%B8&action=edit» \o «Галушки» галушки , може?..»

«Не галушки, не галушки,

Я галушки знаю…

Свари-ка мне, галубушка…

Все, бишь, забываю…

Уж с глаз долой, так с памяти!..

Вот энтакой бес-то!..

Да знаешь ли, энтак сыр-то,

А на сыре тесто!..»

«Та бог його святий знає

І добрії люди!..

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%80» \o «Сир»
Сир у тісті?.. Хіба, може,

Чи не HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%B
3&action=edit» \o «Пиріг» пиріг буде?»

«Да не пирог, голубушка…

Экая досада!..

Да знаешь ли, туда масла

Да HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B0
» \o «Сметана» сметаны надо!..»

А вона-то добре знає,

Чого москаль хоче…

Та чекає барабана,

Заким затуркоче.

Як почула барабана…

Слава тобі, боже!

Та й говорить москалеві:

«Вареників, може?..»

Аж підскочив москалина…

Та ніколи ждати.

«Вареники-вареники!»

Та й пішов із хати.

Прислів’я та приказки про москалів

Наскільки семантично розбудований етнонімічний термін «москаль» в
українській мові, можна судити на основі того, що словник Грінченка
подає п’ятдесят шість його значень, форм та відтінків: «Москаленко,
Москаленка; москаленя, москаленяти; москалик, москаличка; москалів,
москалева, москалеве; москалівна, москалівни; москаль, москаля;
москальня, москальні; москальство, москальства; москальча, москальчати;
москальчик, москальчика; москальчук, москальчука; москалюга, москалюги;
москва, москви (тут в етнічному розумінні: “Москаль, що якесь старе
залізо продавав і не чув, що жвавий міщанин у чемерці штовхав його:
“Москва, москва, чи продаєш залізо?”); москвофіл, москвофіла;
москвофільство, москвофільства; москвофільський, москвофільська,
москвофільське; Москівщина, Московщина, Московщини; московець, московці;
московка, московки; московський, московська, московське; московщеня,
московщеняти; московство». У словнику додано ще два фразеологічні
звороти: “підпускати, підвозити москаля”, що означає брехати,
обманювати, і “пеня московська” у розумінні “безпричинно чіплятися”.

Етнограф HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B2%D1%9
6%D0%B9_%D0%9D%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81&action=edit» \o «Матвій Номис»
М. Номис опублікував перший в українській етнографічній науці ряд
приказок і прислів’їв, що були широко розповсюджені у українців, серед
них такі:

«Тату, тату, лізе HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82» \o «Чорт» чорт
у хату» — «Дарма, аби не москаль».

Коли чорт та москаль що вкрали, то поминай як звали.

На HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B2%D0%BA»
\o «Вовк» вовка промовка, а москаль кобилу вкрав.

З москалем дружи, а камінь за пазухою держи.

Варив чорт з москалем HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D0%B2%D0%BE» \o «Пиво» пиво
, та й солоду відрікся.

Казав москаль право, та й збрехав браво.

Хоч убий москаля, то він зуби вискаля.

На грош амуніції, на десять амбіції.

Москаль на сльози не вдаря.

Москаль як HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B
D%D0%B0&action=edit» \o «Ворона» ворона , та хитріший за чорта.

Чорзнащо в лаптях, та й то москаль.

Москаль ликом чванится й кожному під ніс з ним пхається.

Москва на злиднях збудована, та й злиднями годована.

Хоч добрий чоловік, та москаль.

Не впадає москаля дядьком звати, а все дядюшка.

Московський час, як HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B8%D0%B4%D0%B8» \o «Жиди»
жидівський зараз.

Москаль зна дорогу, та питається.

«Щоб ти зозулі не чув» (каже баба). — «Мне и удод закуетъ» (одріка
москаль)

Москалі руйнують Київ. Ілюстрація з підручника «Історія України для
дітей». Львів. 1934.

В. Даль подає, що термін «москаль» малоросійського походження і означає:
москвич, русский, солдат, военнослужащий. От москаля, хоть полы отрежь,
да уйди! Кто идет? Чорт! Ладно, абы не москаль. С москалем дружись, а
камень за пазухой держи (а за кол держись). Мутит, как москаль, а чтобы
концы хоронил. Знает москаль дорогу, а спрашивает! Москалить — млрс.
мошенничать, обманывать в торговле

Вживання терміну в наш час в Україні та Росії

Слово москаль в Україні з часом втратило первісне значення і не завжди
пов’язується з Москвою. Наприклад в підручнику з Історії України 1934
року зображена сцена руйнування Києва суздальським князем Юрієм
Довгоруким в 1169 році з підписом «Москалі руйнують Київ». Вважаючи на
те, що перша згадка про Москву в літописах була лише двадцяти двома
роками раніше, і вона була в той час невеликим селом, то цей термін
вжитий як загальна назва людей, що жили на території сучасної Росії.

Термін «москаль» в анекдотах

В кінці 80-х років поширилась велика кількість анекдотів, головними
персонажами яких були «москаль» та «бандерівець». Одним із сюжетів цих
анекдотів «москаль», який потрапляє на Західну Україну і зазнає
жорстоких переслідувань і катувань від «кровожерливих бандерівців».
Таким чином у них висміювались поширювані офіційною радянською
пропагандою міфи про русофобію HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86
%D1%96» \o «Українці» українців -«західняків».

Інші значення

Клоп-москаль, HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/Pyrrhocoris_apterus» \o «Pyrrhocoris
apterus» Pyrrhocoris apterus

Москалями або москаликами в Україні називають клопів HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/Pyrrhocoris_apterus» \o «Pyrrhocoris
apterus» Pyrrhocoris apterus , червоних комах з чорними цятками та
приплюснутою спиною, що повзають по землі строєм. В Росії вони мають
назву клоп-солдатик або красноклоп обыкновенный. HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l «_note-0» \o «» [1] HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l «_note-1» \o «» [2]

Також москалями в Україні інколи називають звичайних домашніх тарганів.
Така традиція характерна для багатьох слов’янських народів, у яких
тарган, незважаючи на те, що він живе у будинку господаря сприймається
як загарбник (у росіян — прусак, у чехів ?vab, у поляків francuz)
HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l «_note-2» \o «» [3]

На Східній Україні північно-східний вітер називають москаль. HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l «_note-3» \o «» [4]

Назву москалики (moskaliki) має популярний на пострадянських просторах
польський різновид консервованих оселедців. Таку назву консерви отримали
тому, що оселедці в них дуже тісно запаковані — як москалі у казармі.

Примітки

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l «_ref-0» \o «» ?
Верхратський Іван. Початки до уложення номенклатури і термінології
природописної, народної. — Т. 1. — Львів, 1864. — С. 7.

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l «_ref-1» \o «» ?
Словарь української мови / Упорядкував з додатком власного матеріалу
Борис Грінченко. — Т. 2. — К., 1908. — С. 447.

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l «_ref-2» \o «» ?
HYPERLINK
«http://www.ruthenia.ru/folklore/folklorelaboratory/krivosjapova.htm» \o
«http://www.ruthenia.ru/folklore/folklorelaboratory/krivosjapova.htm»
Мовний та культурний портрет реалій. Таргани

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l «_ref-3» \o «» ?
HYPERLINK «http://poetyka.uazone.net/mosendz/comments.html» \o
«http://poetyka.uazone.net/mosendz/comments.html» Примітки до поеми Л.
Мосендза «Волинський рік»

Джерела

М.Номис. Українські приказки, прислів’я і таке інше / Київ. — № 4, 1991.
С. 143-144

HYPERLINK «http://pidmanula.narod.ru» \o «http://pidmanula.narod.ru»
Анекдоти про москалів

HYPERLINK «http://poetry.uazone.net/kobzar/kateryna.html» \o
«http://poetry.uazone.net/kobzar/kateryna.html» Тарас Шевченко.
Катерина.

HYPERLINK «http://exlibris.org.ua/nakonechny/» \o
«http://exlibris.org.ua/nakonechny/» Євген Наконечний Украдене ім’я,
чому русини стали українцями

HYPERLINK
«http://www.ruthenia.ru/folklore/folklorelaboratory/krivosjapova.htm» \o
«http://www.ruthenia.ru/folklore/folklorelaboratory/krivosjapova.htm»
Мовний та культурний портрет реалій. Таргани

HYPERLINK
«http://www.samvydav.net/index.php?lang=u&material_id=170&page=material»
\o
«http://www.samvydav.net/index.php?lang=u&material_id=170&page=material»
Лабиринт українського самвидаву. В українців єдина мова – українська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org» http://uk.wikipedia.org

Похожие записи