Реферат на тему:

Теорія лексико-семантичного поля у дослідженнях мовознавців

Семантичне поле є такою системою, завдяки якій здійснюється вивчення
семантичних змін у мові. Теорії поля більше ніж сто років, однак це не
зменшує цікавості науковців до її дослідження. Про закономірності
семантичних зв’язків між мовними одиницями і про системный характер
лексики писали в кінці ХІХ — на початку ХХ ст. (О.Потебня,
М.Покровеький, Р.Мейер, Г.Іпсен та ін.).

Р.Мейер, наприклад, виділяє три типи семантичних полів: 1) природні
(назви дерев, тварин, частин тіла та ін.), 2) штучні (назви військових
звань, складові частини механізмів та in.), 3) напівштучні (термінологія
мисливців і рибалок, етичні понятгя та iн. [9; ст.105].

Й.Трір став основоположником теорії про системний характер мови,
розробивши нові принципи сиcтемного аналізу лексики та використавши y
своїх дослідженнях обшиpний фактичний матеріал. Теорія Й.Тріра тісно
пов’язана з учениям В.Гумбольдта про внутрішню форму мови, також вона
опирається на думки Ф. де Соссюра про мовні значенневості. Глобальну
систему мови, за Й.Тріром, можна розділити на два паралельні види полів
— понятійні та словесні.

Л. Вейсгербер розвивав теорію поля: як систему, законом розвитку якої
вважав закон органічного виокремлення з цілого. Вчений приділяє увагу
словесним полям, досліджуючи безпосередньо значення слів. Намагаючись
створити поле, Л.Вейсгербер виходив із головного слова, вивчаючи
диференціальні ознаки значень cлів у полі, заклавши таким чином основи
компонентного аналізу. Вивчення лінгвістичних пoлів продовжили Г.Іпсен,
В.Порциг, Ф.Філін та В.Кодухов.

Огляд літератури останніх десятиріч, присвяченої розробці теоретичних
питань лексичної семантики, зокрема лексико-семантичного поля, свідчить
про постійний інтерес дослідників до принципів об’єднання лексем у різні
лексикосемантичні структури.

Як одне з найактуальніших питань у лексичній семантиці О.Антомонов
розглядає структуру лексико-семантичного поля. Вiн називає фактором, що
об’єднує погляди дослідників, розуміння лексико-семантичного поля як
структури, що має ядро і периферію [1].

С.Денисова зазначає, що семантична будова поля (ядерно-периферійна
структура в мові) «утворена не за ознаками бінарної опозиції
(релевантністьнерелевантність), а за принципом градуювання — ступеня
виявлення ознак із центром, що складається з ознак високого ступеня
детермінованості, і периферії — явищ із високим рівнем варіативності»
[4; ст.б5].

М.Жгенті зазначає, що семантична впорядкованість словесного поля
зумовлена семантичною ознакою — словесним значенням одиниць, що входять
до його складу. Дослідник пропонує методику «семантичних ознак», що
дозволяє порівнювати структурно-семантичні організації полів різних мов
[5;ст.12 — 14].

?

gdbu‘

Традиційно дослідження лексики в аспекті польової організації
здійснюється у двох напрямах. 1) ономасіологічному (від поняття) і 2)
семасіологічному ( від слова). Ю.Караулов вважає, що домінантним є
другий підхід, визначаючи лексико-семантичне поле як групу слів однієї
мови, що мають досить тісний смисловий зв’язок [6; ст.57].

Щодо різноманітних груп лексики, то варто відзначити досить довільне
використання терміна „поле» у мовознавстві. В одних із визначень подано
максимальний, дещо надлишковий перелік ознак семантичного поля
(обширність, смислова атракція, цілісність, впорядкованість,
взаємовизначеність елементів, повнота, безперервність, довільність і
розмитість меж [3], в інших наголошено на належності до поля слів зі
спільним компонентом значення та різним граматичним значенням або на
зв’язок з однією і тією ж темою [2,11].

Однак усі ці відмінності об’єднані думкою, що лексико-семантичне поле —
це спосіб відображення системної організації словника.

У сучасній лінгвістиці лексико-семантичне поле — це
семантикопарадигматичне утворення, що має певну автономність і
специфічні ознаки організації: спільну нетривіальну частину у
тлумаченні, ядерно-периферійну структуру, існування зон семантичного
переходу [4;ст.78]. Їхня будова повторює принципову будову багатозначних
слів (Ю.Апресян, М.Нікітін).

Література:

1. Антомонов А.Ю. Исследование структурной организации
лексикосемантического поля: Дис. … канд. филол. наук: 10.02.19. — К.,
1987. — 191с.

2. Арнольд И.В. Лексико-семантическое поле в языке и тематическая сетка
текста // Арнольд И.В. // Семантика. Стилистика. Интертекстуальность:
Сб.ст. / Науч.ред. П.Е.Бухаркин. — СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 1999.
— С.250 — 259.

3. Денисов П.Н. Лексика русского языка и ее описания. — М.: Русский
язык, 1980. — 253с.

4. Денисова С.П. Типологія категорїй лексичної семантики. — К.: Вид-во
Київського держ. лінгвістичногв ун-ту, 1996. — 294с.

5. Жгенти М.В. Семантическое поле как принцип исследования словесных
значений: Автореф. дис…. канд. филол. наук: 10.02.19/ ТГУ — Тбилиси,
1983.-26с.

6. Ю.Н.Караулов.         Структура  лексико-семантического поля       
//Филологические науки. — 1972. — №1. — С.57 -68.

7. Кобзева И.М. Лингвистическая семантика: учебник. — М.: Эдиториал

УРСС, 2000. — 352с.

8. Кузнецова Э.В. Лексикология русского языка: Учеб. пособие. — 2-е
изд., испр. и доп. — М.: Высшая школа, 1989 — 216с.

9. Обзоры. Теория семантических полей // Вопросы языкознания. — 1971.
-№5. -С.105 -113.

Похожие записи