Реферат на тему:

Структурні моделі складених термінів із семою вода

Незаперечним є той факт, що складені терміни є невід’ємною частиною
кожної галузевої терміносистеми, якщо не сказати більше – саме такі
номінації кількісно значно перевищують терміни-однослови. Складеним
термінам, які займають одне з перших місць у будь-якій терміносистемі,
віддають перевагу тому, що вони здатні найбільш повно відобразити
необхідні розрізнювальні ознаки певного поняття. На думку М. Годованої,
причина того, що аналітичні терміни є більш продуктивними, полягає в
тому, що, на відміну від термінів-однословів, вони виявляють більшу
здатність до конкретизації значень „завдяки їхній можливості надавати
додаткові уточнювальні галузеві характеристики загальновживаним словам”
[4, с.101]. З лінгвістичної теорії відомо, що складений термін – це
синтаксична конструкція, що складається з кількох компонентів, певним
чином між собою пов’язаних. Особливості таких термінологічних сполук
аналізували у своїх працях В. Даниленко, Р. Стецюк, Б. Михайлишин, Д.
Лотте, Б. Головін та ін.

Мета роботи – виокремити продуктивні структурні моделі складених
термінів із семою вода, які зафіксовані у лексикографічних працях з
теплоенергетики, радіотехніки, електротехніки, екології тощо, з’ясувати
роль означуваного та означеного компонентів.

Учені по-різному підходять і до структури складених термінів, і до їх
визначення. На думку В. Даниленко [6], надзвичайно важливо, щоб у
терміні розпізнавалося значення його складових частин і щоб ці значення
не суперечили змістовності самого терміна. Тому В. Даниленко за ступенем
розкладання складених термінів пропонує виділяти такі типи: [6, с.105],
і саме такий розподіл використовуємо для тих термінів-словосполучень, що
становлять предмет нашого дослідження:

1. Нерозкладні терміни-словосполучення: у складі таких термінів нема
частин, які були б термінами чи технічними словами, що використовують у
їх прямому значенні. У термінах цього типу відображаються лише деякі
зовнішні ознаки іменованих предметів і понять. Наприклад: водна гігієна
– „забезпечення задовільного стану води у водному об’єкті” [1, с. 278]:
як бачимо, властивий медицині термін гігієна частково втрачає своє
значення, адже вживається стосовно стану води, а не здоров’я людини;
водний гіацинт – „плодючий докучливий бур’ян, що засмічує судноплавні
русла” [1, с.278]: у цій терміноодиниці термін біології гіацинт, що
означає квітку яскраво-червоного кольору, зберігає лише деякі ознаки –
очевидно, зовні бур’ян схожий саме на таку квітку; така ж тенденція
простежується в термінах річкова сліпота – „хвороба спричинена
бактеріями, поширеним у воді” [1, с. 219], цвітіння води – „масовий
розвиток планктонних водоростей, що спричиняє „цвітіння” води, яке
негативно позначається на водопостачанні” [10, с. 301] тощо.

2. Формально розкладні, які розділяють на два підтипи:

а) 1 – й підтип: сюди зараховують словосполучення, що складаються з
елементів термінологічного характеру і які зберігають самостійність
поняттєвого змісту кожного зі слів-термінів (вода гігроскопічна, вода
гравітаційна, вода капілярна, ґрунтові води, інвентаризація вод,
артезіанські води, атмосферна вода, режим течії, метод „дощу” тощо);

б) 2 – й підтип: терміни-словосполучення, у яких один із компонентів
може не бути терміном (фаза парова, латунь морська, підперта вода,
підвішена вода, вода недоступна, вода тала, вода тверда тощо).

Вищезазначені типи аналітичних термінів властиві лише двокомпонентним
моделям, оскільки у трикомпонентних значення терміноодиниці виводиться
зі значення складових частин. Тому пропонуємо детальніше розглянути
моделі складених термінів із семою вода.

Двокомпонентні:

1. Модель „прикметник + іменник” об’єднує терміни-словосполучення, у
яких:

а) терміном є атрибутивна частина (прикметник), а іменник –
загальновживана лексема: артезіанські води, капілярна вода, озонна ріка,
ґрунтові води, вода гравітаційна, мезотропні озера тощо;

б) терміном є іменник, атрибутивна частина – загальновживане слово: фаза
парова, латунь морська, водна гігієна, водний гіацинт, річкова сліпота
тощо;

в) обидві частини не є термінами: високі води, внутрішнє море, рожева
вода тощо.

2. Модель „дієприкметник + іменник”: мандруюча ріка, незарегульована
ріка, падаюча хвиля, біжуча хвиля, упорядкована пара, зв’язана вода,
заражена вода, відпрацьована вода, освітлена вода, дистрофуючі озера.

3. Модель „іменник + іменник” може мати:

а) безприйменникову конструкцію „іменник у називному відмінку + іменник
у родовому відмінку”: рух рідини, проба води, профіль рівчака,
водоносність ріки, дзеркало води, добігання води, долина ріки, „хвіст”
хвилі, кількість течії, точка роси, витрати води, агресивність води,
оздоровлення ріки, в’язкість рідини тощо;

б) прийменникові конструкції (трапляються нечасто) такого типу:

– „іменник у називному відмінку + іменник в орудному відмінку”:
міграція з водою, спадання з дощем тощо;

– „іменник у називному відмінку + іменник у місцевому відмінку”:
гартування в воді, охолодження в воді тощо;

– „іменник у називному відмінку + іменник у родовому відмінку”:
відбиття від дощу тощо;

– „іменник у називному відмінку + іменник у знахідному відмінку”:
заявка на воду тощо.

У складених термінах, що представляють таку модель, трапляються такі, у
котрих:

а) стрижневе слово є терміном: рух рідини, профіль рівчака, дзеркало
води, кількість течії, оздоровлення ріки, міграція з водою;

б) обидві частини не є термінами: добігання води, витрати води.

Двокомпонентні моделі складених термінів із семою вода є
найпродуктивнішими. Крім того, у своїй структурі вони можуть містити як
елементи термінологічного характеру, що належать до різних наукових
галузей, зокрема, радіотехніки, електромеханіки, екології,
машинобудування тощо, так і загальновживані слова.

Менш уживаними є трикомпонентні терміни, що охоплюють такі моделі:
„іменник + прикметник (дієприкметник) + іменник”, „прикметник
(дієприкметник) + іменник + іменник”, „дієприкметник (прикметник) +
прикметник + іменник”, і рідше трапляються чотирикомпонентні
(„прикметник + іменник + прикметник + іменник”, „іменник + прикметник +
іменник + іменник”).

Розглянемо детальніше трикомпонентні моделі складених термінів із семою
вода:

1. Модель „прикметник + прикметник + іменник” (варіант – „прикметник +
дієприкметник + іменник”) – всі компоненти у називному відмінку:
внутрішній водний шлях, фонтанне артезіанське джерело, регенеровані
стічні води, неочищені стічні води, замкнута водна петля.

2. Модель „іменник у називному відмінку + [прикметник (дієприкметник) у
родовому відмінку + іменник у родовому відмінку]”: джерело стічних вод,
відвід охолоджувальної води, басейн проясненої води, зм’якшування
підземних вод, вторгнення морської води, витрати ґрунтової води, лінза
підземних вод, мітка високих вод, рух ґрунтових вод тощо.

У терміноодиницях такого типу немає прийменникових конструкцій.

3. Модель „прикметник (дієприкметник) у називному відмінку + [іменник у
називному відмінку + іменник у родовому відмінку або місцевому відмінку
(прийменникова конструкція)]”:

а) безприйменникові конструкції: сумарна жорсткість води, хвилевий рух
рідини, естетична цінність водостоку, мертвий об’єм водосховища, вихідна
якість води, вихровий рух рідини, державний облік води, спокійний стан
потоку тощо;

б) прийменникові: сонячна освітленість у воді тощо.

4. Модель „дієприкметник у називному відмінку + іменник в орудному
відмінку + іменник у називному відмінку” (така модель трапляється
рідко): продута повітрям рідина тощо.

5. Модель (прийменникова) „іменник у називному відмінку + іменник у
родовому відмінку + іменник у місцевому відмінку” (така модель
трапляється нечасто): кругообіг води в природі, баланс води в ґрунті
тощо.

6. Модель (прийменникова) „іменник у називному відмінку + прикметник в
орудному відмінку + іменник в орудному відмінку”: вода з нульовою
жорсткістю тощо.

7. Модель (прийменникова) „іменник у називному відмінку + іменник у
місцевому відмінку + прикметник у називному відмінку”: зависі у воді
механічні тощо.

8. Модель (прийменникова) „іменник у називному відмінку + іменник у
родовому відмінку + іменник у родовому відмінку”: вода для компенсації
втрат тощо.

Чотирикомпонентні:

Gдземне сховище питної води, біологічне очищення стічних вод, насичена
зона підземної води.

2. Модель „іменник у називному відмінку + [прикметник + іменник +
іменник] (усі три компоненти у родовому відмінку)”: обрис підземного
стікання води тощо.

3. Модель (прийменникова) „іменник у називному відмінку + іменник у
родовому відмінку + іменник у родовому відмінку + іменник у родовому
відмінку”: водойма для збереження запасу води тощо.

4. Модель „іменник у називному відмінку + іменник у родовому відмінку +
прикметник у родовому відмінку + іменник у родовому відмінку”: система
подавання чистої води, коливання рівня підземних вод тощо.

5. Модель (усі компоненти – у називному відмінку) „іменник + прикметник
+ прикметник + прикметник”: пара водяна суха насичена тощо.

6. Модель (прийменникова) „іменник у називному відмінку + іменник у
родовому відмінку + прикметник у місцевому відмінку + іменник у
місцевому відмінку”: якість води у водному об’єкті тощо.

7. Модель „прикметник у називному відмінку + прикметник у називному
відмінку + іменник у родовому відмінку + іменник у родовому відмінку”:
водний біологічний вид рослин тощо.

8. Модель (прийменникова) „іменник у називному відмінку + прикметник в
орудному відмінку + прикметник в орудному відмінку + іменник в орудному
відмінку”: вода зі складними льодовими умовами тощо.

9. Модель „прислівник + дієприкметник у називному відмінку + прикметник
у називному відмінку + іменник у називному відмінку”: прогресивно
очищена стічна вода тощо.

Багатокомпонентні терміни із семою вода менш продуктивні, оскільки,
виражаючи самостійне науково-технічне поняття, кожен термін сприймається
як дещо ціле. Однак для системності надзвичайно важливо, щоб у терміні
розпізнавалося значення його складових частин і щоб ці значення не
суперечили значенню цілого терміна. [9: 76] Серед багатокомпонентних
моделей термінів можна виділити такі:

а) прийменникові конструкції: ріка з активною динамікою руслових
процесів, реакційні норми якості води у водному об’єкті, придатному для
рекреації, ступінь придатності водостоку для рекреації, вода, що
відповідає вимогам електронної промисловості, навантаження води у
водному об’єкті забруднювальними речовинами тощо;

б) безприйменникові: звичайна система очищення стічних вод,
гідродинамічний контроль конусної течії забрудненої підземної води,
автоматична станція контролю якості води, вода системи аварійного
охолодження активної зони (ядерного реактора), ділянка течії з
недостатньо якісною водою тощо.

Отже, складені терміни із семою вода, що мають у своєму складі три і
більше елементів, переважно утворюються шляхом розширення й уточнення
значень двокомпонентних термінів. Атрибутивні компоненти, що додаються
до структури двокомпонентних моделей, уточнюють значення терміна
словосполучення. У структурі складеного терміна замкнута водна петля
простежується співвідношення понять категорії предметів (петля) за
функцією (замкнута) та місцем знаходження (водна). Додатковий
атрибутивний компонент, що вказує на певну функцію характерний для таких
термінів: регенеровані стічні води, неочищені стічні води.

Трапляються моделі, у яких додатковий елемент вказує на місце перебігу
дії чи процесу. Так, у складеному терміні сонячна освітленість у воді
стрижневе слово (освітленість), вказує на функціональну ознаку (процес),
пов’язану з дієсловом освітлювати, залежне слово виражене прикметником
(сонячна) і передає атрибутивну ознаку. Уточнення цього двокомпонентного
словосполучення додатковим елементом, вираженим іменником з прийменником
(у воді), вказує на місце перебігу процесу, дає змогу виділити
індивідуальні особливості терміноодиниці. Додатковий елемент, що вказує
на місце перебігу дії чи процесу є, наприклад, у терміні внутрішній
водний шлях.

Крім того, додатковий елемент у трикомпонентних моделях термінів може
виражати функціональні ознаки: регенеровані (процес, пов’язаний з
дієсловом регенерувати) стічні води, неочищені стічні води і т. п.

Зауважимо, що процес залучення додаткових елементів до структури
двокомпонентних моделей складених термінів із семою вода не порушує
семантичної цілісності терміноодиниці, а лише уточнює її.

У всіх типах термінів-словосполучень, що становлять предмет нашого
розгляду, складові частини перебувають у співвідношенні означуваного до
означеного.

Означувана частина може виражатися різними частинами мови:

— прикметником: важка вода, гравітаційна вода, водяний пил, вільна
течія, кисла вода, водна блоха, водний гіацинт, річковий узор, вода
вільна, агресивна вода, вода недоступна, вода капілярна тощо;

— дієприкметником: незарегульована ріка, мандруюча ріка, наступаюче
море, зв’язана вода, вода підживлювальна, підперта вода, вода відмивна,
заражена вода, відпрацьована вода, дистрофуючі озера тощо ;

— іменником у непрямому відмінку без прийменника: глибина течії, проба
води, напруга течії, точка роси, розчин віднімання, витрати води,
оздоровлення ріки, добігання води, мутність води, аерація води тощо ;

— іменником у непрямому відмінку з різними прийменниками: міграція з
водою, гартування в воді, охолодження в воді, пливти за течією, заявка
на воду тощо.

У більш складних конструкціях терміносполук із семою вода як означувана,
так і означена частина можуть виражатися словосполученням. Крім того,
означувана частина може бути як без прийменника (джерело стічних вод,
мітка високих вод, рух ґрунтових вод, лінза підземних вод, затримка
талих вод, втрати поливної води, зм’якшування підземних вод, вторгнення
морської води тощо), так і з прийменником (водойма для збереження запасу
води, кругообіг води в природі, вода з нульовою жорсткістю тощо).
Означена частина, виражена словосполученням, притаманна таким складеним
термінам: сонячна освітленість у воді, естетичний вплив на воду,
звичайні забруднювачі води, освітлені стічні води, неочищені стічні
води, замкнута водна петля тощо.

Хоча ми проаналізували структуру далеко не всіх складених термінів із
семою вода, спостереження дають змогу говорити про те, що форма
аналітичної конструкції здатна більш точно відтворити зміст конкретного
поняття технічної галузі.

Семантично базовим у цих складних найменуваннях є іменник, який у
структурі свого значення містить ту сему, що формує понятійний зміст
терміносполуки. Незважаючи на те, означуваною частиною аналітичного
терміна є сема вода (та її похідні – водний, річковий, озерний тощо) чи
означеною, вона зберігає наступні значення, подані у Словнику
української мови [11, с. 716]:

1. Прозора, безбарвна рідина, що становить собою найпростішу хімічну
сполуку водню з киснем: аерована вода, атмосферні стічні води, зв’язана
вода, солона вода, знесолена вода тощо.

2. Напій або розчин якоїсь речовини: реакційні норми якості води,
придатна вода, вода підживлювальна, вода сира, норми питної води,
живильна вода, мінералізована вода тощо.

3. Водна маса / водна поверхня джерел, озер, річок, морів, океанів:
колірність води, насичена зона підземної води, вода водних джерел,
водоростевий ставок, водна екосистема.

Література

Балабан Т. Англійсько-український словник-довідник інженерії довкілля:
Близько 15000 термінів. Львів: Видавництво Державного університету
„Львівська політехніка”, 2000. 400 с.

Виноградов В. Основные типы лексических значений слова // Вопросы
языкознания. 1953. № 5. С. 3 – 29.

Войналович О., Моргунюк В. Російсько-український словник наукової і
технічної мови (термінологія процесових понять). К.: Вирій, Сталкер,
1997. 256 с.

Годована М. Словосполучення як джерело поповнення української
термінології // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. Праць.
Вип. VI. / Відп. ред. Л.О.Симоненко. К.: КНЕУ, 2005. 448 с.

Горшкова Т.М. К вопросу о природе терминологического словосочетания //
Термин и слово. Предметная отнесенность и функционирование терминов.
Горький: Издание ГГУ, 1983. 140 с.

Даниленко В.П. Русская терминология. Опыт лингвистического описания. М.:
Наука, 1977. 246 с.

Короткий російсько-український електротехнічний словник / ред. В.С.
Перхач. Львів: ЛПІ, 1990. 126 с.

Короткий російсько-український словник сучасних математичних і
економіко-математичних термінів / Укладачі Л. Г. Боярова, О. П. Корж.
Х.: Основа. 96 с.

Лотте Д.С. Основы построения научно-технической терминологии. М.: Изд-во
АН СССР, 1961. 158 с.

Російсько-український тлумачний теплоенергетичний словник / За ред. Й.
Мисака, М. Крука. Львів: Видавництво Національного університету
„Львівська політехніка”, 2001. 412 с.

Словник української мови: в 11 т. Т. 1./ Гол. ред. І. К. Білодід. К.,
1970.

Похожие записи