РЕФЕРАТ

На тему

“Складнопідрядні речення”

Складнопідрядним називається таке складне речення. В якому одне просте
речення за змістом граматично залежить від іншого і з’єднується з ним за
допомогою підрядного сполучника або сполучного слова. Наприклад: Люблю
народ, якого силу ніхто не зломить у віках. (П.Воронько.).

Складнопідрядне речення складається з головного речення і одного або
кількох підрядних, що пояснюють головне в цілому або один з його членів.
Від головного речення до підрядного в більшості випадків можна поставити
питання. Наприклад: 1. В небі ластівка мріє далека (яка?), що на крилах
весну принесла. (В. Сосюра.) У цьому складнопідрядному реченні перше
просте речення є головним, а друге — підрядним, що приєднується до
головного сполучним словом що. Підрядне речення пояснює в головному
підмет ластівка. 2. Ледве ясне сонечко скотиться додолу, тихий вечір
присмерком вкриє ліс і поле, (Н. Забіла,) У даному реченні просте
підрядне речення Ледве ясне сонечко скотиться додолу… відноситься до
всього головного, вказуючи на час дії в ньому.

Підрядне речення може стояти перед головним, після нього і в середині
нього.

Підрядні сполучники служать для зв’язку підрядного речення з головним і
не бувають членами речення. За будовою вони, як відомо, поділяються на
прості (що, як, щоб, якщо, якби, хоч, ніж, мов,

чи та ін.) і складені (через те що, тому що, у зв’язку з тим що, дарма
що та ін.).

Сполучні слова є повнозначними словами, вони не лише з’єднують підрядне
речення з головним, а й виступають членами підрядного речення.
Наприклад: 1. А на тому місці, де стояла тінь, іскрило сонце широкою
плямою. (Панас Мирний.) 2. Хто думає, той і розум має. (Нар. творчість.)
У наведених реченнях сполучні слова виступають відповідно обставиною і
підметом. У ролі сполучних слів виступають відносні займенники і
прислівники (що, хто, який, як, де, чий, котрий, куди, звідки, чому та
ін.).

На письмі підрядні речення відділяються від головного комою або комами:
1. Полонина починає своє життя живим невгасимим вогнем, що має її
боронити од усього лихого. 2. Про те, щоб пукатись в дорогу у таку
пітьму в невідомій стороні, не було й гадки. (З тв. М.Коцюбинського).

Підрядні означальні речення з’єднуються з головним зі допомогою
сполучних слів (займенників і прислівників) який, котрий, чий, де, куди,
звідки, коли і підрядних сполучників що, що, ніби, наче, як.

Для виділення іменника і залежного від нього підрядного речення
використовуються вказівні слова такий, той, кожний, весь та ін.
Наприклад: Ті пісні любі, що несуть радість межи люди. Нар. Творчість).

До підрядних означальних близькі займанниково-означальні підрядні, що
відносяться до члена речення. Вираженого займенником, вони відповідаю на
питання хто саме? Що саме? Наприклад: То й дає раду, хто знає правду. 2.
Що посієш, те й пожнеш. (нар. Творчість).

Підрядні з’ясувальні речення відповідають на питання непрямих відмінків
уточнюють зміст тих слів у головному реченні, які означають різні вияви
сприйняття, мислення (міркувати, згадувати, вирішувати), мовлення
(говорити, відповідати, просити, запитувати), почуття (радіти, бажати,
щасливий, шкода). Наприклад: 1. І снилось (що?), як гаряче дихають дні.
(А.Малишко.).2. Він не помітив (чого?), як минув чагарник і вийшов у
поле. (М.Коцюбинський), 3. Люблю (що?), як на удові співають. (Яків
Баш.)

Підрядні з’ясувальні речення з’єднуються з головними сполучниками що,
щоб, ніби, мов, як сполучниками словами хто, який, чий, де, куди як,
часткою чи, вжитою в значенні сполучника. До пояснюваних слів у
головному реченні може відноситись вказівне слово той, та, те , до якого
приєднується підрядне з’ясувальне речення: Добре жить мук то. Чия душа і
дума добро навчились любить (Т. Шевченко).

Підрядні речення ступеня і способу дії уточнюють спосіб дії або ступінь
дії, про яку говориться в головному реченні, і відповідають на питання
як? Яким способом? У якій мірі? Наскільки? Ці підрядні речення
приєднуються до певного слова або сполучення слів у головним у реченні
за допомогою сполучників як, що, щоб, ніби, мов, чим – тим та сполучних
слів як скільки, наскільки. Якщо в головному реченні є вказівні слова
настільки, так, такий, до того, то підрядне відноситься до них.
Наприклад: 1. Здіймаючись над ніччю, заграви багряніли попереду (як?),
як здиблене в небо нерухоме багряне море. (О.Гончар). 2. Справа
настільки ясна (на скільки?), що навряд чи потрібне обговорення.
(А.Головко). 3. На серці було так легко (у якій мірі?), як часом у малої
дитини гарного погідного ранку. (М.Коцюбинський).

Підрядні речення способу дії поділяються на не порівняльні і
порівняльні.

У складнопідрядному реченні з не порівняльним підрядним способу дії
зіставляються без порівняння дії головного і підрядного речень: Так
тихо, хоч мак сій. (М.Номис). Коли ж дія головного речення порівнюється
з діє. Підрядного. То це складнопідрядне речення з підрядним способу дії
є порівняльним. Наприклад: Червоні, жовто грачі. Жовті весел чані смуги
були такі ясні, неначе горіли тихим полум’ям. (І.Нечуй-Левицький).
Підрядне порівняльне речення відповідає на питання як? Подібно до чого?
Як саме? І приєднується до головного за допомогою сполучників як, мов,
немов, немовби, наче, неначе та ін.

Підрядні порівняльні речення не слід плутати з порівняльними зворотами,
які не мають присудків і є членами простого речення. Наприклад: Час
летів, немов на крилах, і, мов сон, життя минало. (Леся Українка).

Підрядні речення місця вказують на місце дії, про яке говориться в
головному реченні, і відповідають на питання де? куди? звідки? З
головним реченням вони з’єднуються сполучними словами де, куди, звідки.
У головному реченні сполучним словам відповідають вказівні слова там,
скрізь, звідти, туди. Наприклад, Забудь усе й лети, куди життя несе в
огні труда. (В.Сосюра).

Підрядні речення часу уточнюють час дії, про яку говориться в головному
реченні, і відповідають на питання коли? З якого часу? До якого часу? Як
довго? Підрядні речення часу з’єднуються з головним до допомогою
сполучників і сполучних слів коли, як тільки, поки, доки, ледве, в той
час як, в міру того як. У головному реченні деякими з названих
сполучників і сполучних слів відповідають вказівні слова тоді, відтоді,
доти. Наприклад: Ти нікуди не підеш звідси доти, доки не гратимеш вправи
як слід.

Похожие записи