Реферат на тему:

Система роботи над описом зовнішності людини в 7 класі

Опис зовнішності людини вважають одним із найскладнішим видів цього
типу мовлення. З-поміж недоліків творчих робіт учнів найпоширеніші такі:

1) невміння виділити істотне у зовнішності, нездатність вибудувати
висловлювання навколо стрижневої ідеї, що спричиняє так звану
«мозаїчність» опису, який складає набір тематично розрізнених фраз;

2) розпорошеність опису, що є наслідком невміння систематизувати
зібраний матеріал;

3) підміна опису розповіддю;

4) невміння під час опису зовнішності розкрити характер, настрій, стан
людини, своє ставлення до неї;

5) невміння описувати в розповіді дійових осіб;

6) збідненість мови учнівських портретних описів.

Попередження і подолання вказаних недоліків передбачає систематичну
цілеспрямовану роботу над описом зовнішності людини.

Опис зовнішності людини може бути діловим, науковим та художнім. Діловий
опис використовується здебільшого в судовій практиці під час розшуку
зниклих. Основне в такому описі — вказати особливі прикмети зниклої
особи: «Загубився хлопчик п’яти років. Звуть Іван. Волосся світле, очі
сірі. Одягнений у спортивний костюм світло-синього кольору. На правій
щоці невелика родимка. Тих, хто знає про місцезнаходження хлопчика,
просимо повідомити за телефоном 17-02-39».

Діловий — дуже важливий вид опису, оскільки в житті вміння вказувати на
особливі прикмети особи може виявитися корисним.

Прикладом наукового опису може слугувати опис зовнішності представника
певної етнічної групи, раси, національності (наприклад, слов’янина,
африканця).

Опис зовнішності літературного героя — приклад художнього опису.

Не всім названим видам опису потрібно приділяти рівновелику увагу, тим
більше що навчальний план обмежує часові рамки розвитку мовлення учнів.

У 7 класі увага традиційно приділяється художньому описові. Ця увага
виправдана насамперед тим, що саме робота над цим видом опису має
особливе значення для збагачення мовлення учнів.

Описові зовнішності людини на уроках української мови передує попередня
робота над описом під час вивчення художніх творів на уроках літератури,
де учні знайомляться з описом зовнішності різних персонажів і доходять
висновку, що портрет дає змогу не тільки уявити почуття, особливості
характеру, становище в суспільстві, а також ставлення автора до свого
героя.

Перша ланка в системі роботи над описом зовнішності людини — докладний
письмовий переказ розповідного тексту, що містить елементи опису.

Мета уроку — поглибити уявлення учнів про новий вид опису, з яким вони
мали справу на уроках літератури, його роль у тексті. Урок націлює учнів
на усвідомлення того, як через портретний опис можна розкрити внутрішній
світ людини, висловити своє ставлення до неї, яким чином опис
зовнішності використовується для характеристики героїв. Семикласники
вчаться також аналізувати вихідний текст і відбирати матеріал для
висловлювання.

На початку уроку доцільно повторити з учнями відомості про типи мовлення
за таблицею, нагадати їм, що в 5 класі вони вчилися описувати предмети і
тварин, у 6 класі — приміщення (інтер’єр) і природу. В 7 класі знання
поглиблюються і поширюються за рахунок нового виду опису — зовнішності
людини. Потім на прикладі двох уривків із творів С. Васильченка учні
аналізують описи, з’ясовують, що і в якій послідовності описується, на
що звертається увага.

а) Романові вже минуло сім років, хоч і дрібний він на зріст. На голові
у нього кучерявиться коротке русяве волосся. Руки — малі, цупкі. Очі —
сірі, жваві.

б) Нова школярка скоро потонула в шкільній юрбі. Галя мала густу темну
косу, чорні, як дві тернини, очі з довгими стрілчастими віями; мала
смаглявий ніжний колір лиця, особливу гортанну мову, і її прозвали в
класі Циганкою.

Наступний етап — ознайомлення з текстом майбутнього переказу.

Надворі весна вповні. Куди не глянь — скрізь розвернулося, розпустилося,
розцвіло пишним цвітом.

Отакої саме пори, в неділю, з Пісок до Ромодану йшов парубок літ
двадцяти. Чорний шовковий пух тільки що висипався на верхній губі, де
колись малося бути вусам. Ніс невеличкий, тонкий, трохи загострений;
темні карі очі теж гострі; лице довгообразе — козаче; ні високого, ні
низького зросту, — тільки плечі широкі та груди високі… Оце й уся врода.
Одно тільки в ньому неабияке — дуже палкий погляд, бистрий, як
блискавка. Ним світилася якась надзвичайна сміливість і духовна міць.

Спустившись у долину, повернув з курного шляху — і пішов поміж зеленими
житами. Чує: недалеко хтось співає. Хто б це? — подумав він, — та пішов
на голос. Ще хвилина — і з жита заманячила дівоча постать. Низенька,
чорнява, заквітчана польовими квітами, вдягнена в зелене убрання — вона
здавалась русалкою.

Чорне кучеряве волосся, заквітчане польовими квітами, чудовно вилося
коло білого чола, тоненькі пасма того чорного, аж полискуваного хмелю,
спадали на біле, рум’яне личко, як яблучко наливчате; очі оксамитові,
чорні, — здається, сам огонь говорив ними… Дві чорні брови повпивалися
над очима, злегенька прикритими довгими густими віями. Сама — невеличка,
метка й жвава, з веселою усмішкою на виду, вона так і вабила1 до себе.

— Чого ти тут ходиш? — обізвалась вона перша.

— Сюди йди! — каже він. — Я тобі й розкажу.

Як стрель стрельнув у дівчину. Сплеснула в долоні, зареготалася,
помчалася буйними житами — і скрилася за горою (За Панасом Мирним.)

Після прочитання учитель може задати такі запитання:

— Яка тема й основна думка тексту?

— До якого стилю і типу мовлення належить текст?

— Яку роль у тексті відіграє опис? З якою метою автор вдається до опису?
Яка основна думка опису, його задум?

— Яке враження викликають описи зовнішності юнака й дівчини? Чому вони
могли справити таке враження?

— Що відзначає автор в описі зовнішності юнака й дівчини?

— Чому Панас Мирний звертає увагу на очі юнака?

— Про що свідчить опис одягу дівчини?

— Які мовні засоби використовує автор для розкриття основної думки
опису?

Спільно з учителем семикласники відбирають і систематизують матеріал,
який стосується опису зовнішності юнака й дівчини, обговорюють, в якій
послідовності слід описувати зібраний матеріал. Пропонований для
переказу текст методично виграшний у тому плані, що він є сюжетним, у
ньому даються два контрастні описи зовнішності — мужнього запального
юнака і ніжної вродливої дівчини. Аналізуючи вжиті автором мовні засоби,
учні доходять висновку, що в описі дівчини переважає емоційно забарвлена
лексика. Цим автор виражає своє замилування красою дівчини. Що ж до
парубка, то Панас Мирний, не виявляючи особливих симпатій, змальовує
його прихильно, захоплюючись мужністю юнака.

В експериментальному підручнику української мови для ЗНЗ з російською
мовою навчання авторів О.М. Біляєва, Н.В. Бондаренко, А.В. Ярмолюк
передбачено виконання вправ, які поступово готують учнів до самостійного
опису зовнішності людини. Крім аналізу текста-зразка з чітко вираженою
основною думкою опису, це завдання на часткову видозміну вихідного
тексту, опис зовнішності літературних героїв, опис на основі власного
досвіду і спостережень. Система підготовчих вправ до самостійного
творуопису зовнішності людини включає також завдання на збагачення
мовлення учнів мовними засобами, які використовують у змалюванні
зовнішності.

За браком навчального часу немає можливості зосередити увагу на
виконанні різних за складністю видів робіт над описом зовнішності людини
— від простих, статичних до динамічних зі зміною зовнішності людини в
різні періоди її життя, залежно від настрою, стану, описів зовнішності з
метою розкрити характер людини, порівняльних описів зовнішності двох
людей та групових портретів.

? ¶ >

@

ae

e

» i i L

N

°

?

¶ @

e

« i N

?

aображеної на картині.

Наступний етап роботи — написання твору-опису. Спираючись на знання і
вміння, сформовані в процесі підготовчої роботи до твору-опису, вчитель
розповість учням, як будується опис зовнішності людини та з яких
компонентів він складається. Особлива увага звертається на збагачення
словника учнів так званою «портретною» лексикою. В ході бесіди на
початку уроку вчитель узагальнює відоме учням з уроків літератури й обох
мов про опис зовнішності людини. Слід звернути увагу учнів на
відмінності у трактуванні мовних та літературознавчих понять, які
розглядаються з різних позицій: портрет і опис зовнішності (але не опис
портрета).

Насамперед необхідно з’ясувати, коли і з якою метою вдаються до опису
зовнішності людини. Під керівництвом учителя семикласники доходять
висновку, в якому разі виникає потреба в діловому, а коли — в художньому
описі зовнішності. На відміну від ділового опису, який передбачає
документальну точність, в художньому передається враження від
зовнішності людини, звертається увага на найхарактерніші риси, деталі.

Джерелом творчих робіт можуть бути життєвий досвід, пам’ять,
цілеспрямовані спостереження, у тому числі за картиною, прочитаний твір.

Під час опису зовнішності людини необхідно звергнути увагу на вік,
характерні риси і вираз обличчя (колір очей, волосся, форма носа, брів,
губи, шия), зріст, поставу, ходу, основні елементи одягу. Слід
орієнтувати учнів на опис особливого, яскравого, суто індивідуального в
зовнішності людини (заняття і професія, особливості характеру
особистості, ставлення до інших людей, загальна культура, манери, хода,
вираз обличчя (очей). Ця так звана непряма характеристика зовнішності
дає змогу створити цілісне уявлення про описувану людину як особистість.

Наведемо декілька вправ, присвячених підготовчій роботі до складання
твору-опису зовнішності людини.

Твір-опис зовнішності людини 1. Прочитайте текст. До якого типу і стилю
мовлення він належить? За допомогою яких мовних засобів автор змальовує
зовнішність Богдана Хмельницького? Чи допомагає опис зовнішності
гетьмана збагнути внутрішній світ і велич цієї історичної постаті?
Обґрунтуйте. Доберіть заголовок до тексту.

Коли дівчинка поставила на стіл трійник і присмерки відступили в кутки
світлиці, Кривоніс пильніше оглянув Хмельницького. Несподіване лихо не
зігнуло ще цієї кремезної постаті, хіба що широкі плечі трохи
опустилися. Довгасте смугляве обличчя було чисто поголене, а чорне, на
лоб начесане й високо підрізане волосся на круглій голові ще лисніло,
мов вороняче крило. Такі ж були й тонкі вуса під рівним носом. Вони
лежали двома скибами довкола упертого рота з чітко окресленими губами. У
великих сірих очах на дні світилась думка, яка розумом осявала все лице.
Хмельницький був у білій сорочці з низьким комірцем, зав’язаним зеленим
шнурком, в широких шароварах і в запорошених юхтових чоботях, на халявах
яких позначились сліди від стремен. Кривоніс подумав про себе: «Оце і є
той один, по якому журиться Україна» (Петро Панч).

2. Прочитайте текст, визначте тип мовлення. Які мовні засоби
використовує автор для змалювання зовнішності дівчини? Чи видно з опису
ставлення автора до героїні? Обґрунтуйте. Чим цей опис відрізняється від
опису зовнішності гетьмана?

Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові
ягідки, бровоньки як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у
саду цвіте, носочок так собі пряменький, з горбочком, а губоньки як
цвіточки розцвітають, і меж ними зубоньки неначе жарнівки, як одна, на
ниточці нанизані… Коси у неї як смоль чорнії та довгі-довгі, аж за
коліно…; шия білесенька-білесенька, от як би з крейди чепурненько
вистругана… (Г. Квітка-Основ’яненко.)

3. Прочитайте дві творчі роботи учнів на тему «Моя найкраща подруга».
Який з описів вам більше сподобався і чому? Який із них потребує
доопрацювання? Відредагуйте його і запишіть.

1. Оксана — моя найближча подруга. Це дуже приваблива дівчина. Вона
середнього зросту, струнка й тендітна. На ніжному рум’яному личку
виразні сині очі, обрамлені густими віями, тонкі чорні брови. Погляд
завжди уважний і доброзичливий. Саме за чуйність і доброзичливість
Оксану люблять і шанують однокласники. Оксана дуже охайна. Її хвилясте
русяве волосся завжди чисто вимите, блискуче й ретельно зачесане. В
Оксани ніжні руки і тонкі довгі пальці.

Моя подруга любить читати і тому багато знає. Своїми знаннями вона щедро
ділиться з друзями. Оксана цікавиться сучасною музикою, кіномистецтвом,
модою і мріє стати модельєром.

2. Оленка — моя сусідка і найкраща подруга. У нас багато спільного: ми
обидві любимо ходити на дискотеку, дивитися відеофільми, мріяти про
майбутнє.

Олена — гарна дівчина. У неї пряме волосся, прямий ніс, коричневі очі.
Зріст — один метр шістдесят сантиметрів. Смугле обличчя кругле, як
місяць. Олена любить носити джинси. У неї тонкі чорні брови. Вона любить
розглядати модні журнали і в неї русе волосся.

4. Прочитайте зразки діалогів; складіть і розіграйте діалоги з сусідом
по парті про зовнішність ваших братів, сестер, батьків.

— У тебе є брат (сестра)?

— У мене є сестра.

— Як її звуть?

— Марина.

— Скільки їй років?

— Сімнадцять.

— Якого вона зросту (яка вона на зріст)?

— Вона висока.

— Твоя сестра повненька чи худа?

— Вона худорлява.

* * *

— Марічка гарна?

— Так, вона справжня красуня.

* * *

— Олю, коли ти пішла на велику перерву, тебе шукав якийсь старшокласник.

— Як його звуть?

— Він не назвався.

— А як він виглядав?

— Невисокого зросту, з короткою стрижкою.

— Брюнет?

— Ні, світловолосий…

— Хто ж це міг бути?

— Він сказав, що зайде на наступній перерві.

5. Прочитайте оголошення на дошці об’яв. Чи відповідає опис хлопчика
вимогам, які ставляться до ділового опису? Чи можна за цим описом знайти
хлопчика? Чого бракує описові? Що в ньому зайве? Відредагуйте і запишіть
опис, доповнивши його необхідними відомостями.

Загубився хлопчик. Його звуть Сергійко. Одягнутий у джинсовий костюмчик.
На голові кепочка сірого кольору з козирком. Коли говорить, трошки
картавить. Дуже слухняний. Просимо повідомити про місцезнаходження
Сергійка по телефону.

6. Опишіть портрет когось із своїх знайомих. Скористайтеся словничком
«портретної» лексики, вибираючи з-поміж поданих слів ті, які дадуть
змогу повніше розкрити тему і основну думку.

Обличчя: кругле, продовгувате, квадратне, вили-цювате5, повне,
худорляве, ніжне, грубе, ластувате, смагляве, бліде, біле, зморшкувате,
розумне, життєрадісне, сумне;

очі: карі, чорні, сірі, сині, зелені, темні, світлі, ясні, розкосі,
добрі, злі, хитрі, лукаві, сумні, розумні, спокійні, лагідні, привітні,
стомлені6, насмішкуваті;

погляд: уважний, гострий, проникливий, спокійний, зацікавлений,
байдужий, привітний, непривітний, підозріливий;

брови: чорні, темні, світлі, густі, широкі, тонкі;

вії: довгі, чорні, темні, світлі, густі;

лоб: високий, низький, широкий, вузький, великий, маленький;

ніс: прямий, горбатий, з горбинкою, кирпатий7, гострий, широкий, довгий,
маленький, орлиний, качиний, задиркуватий;

рот: великий, широкий, маленький, красивий, чітко окреслений;

губи: повні, тонкі, вузькі, злі, бліді, яскраві, рожеві;

зуби: білі, рівні, криві, рідкі, щербаті;

волосся: світле, темне, русяве, каштанове, біляве, пишне, довге,
коротке, блискуче, пряме, кучеряве, хвилясте, сиве, з сивиною, густе,
рідке;

постава: високий, стрункий, тендітна, невисокий, середнього зросту,
кремезний, огрядний8, широкоплечий, худорлявий, зібраний, спортивний,
вайлуватий, неповороткий.

Похожие записи