.

Семантичні відповідники в українській і російській мовах (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
293 3561
Скачать документ

Реферат на тему:

Семантичні відповідники в українській і російській мовах

Поняття “семантичні відповідники” виникає при зіставленні
близькоспоріднених мов. Групу семантичних відповідників утворюють слова
двох мов, якщо гнізду однокореневих слів однієї мови відповідають при
перекладі слова з кількох синонімічних гнізд іншої близькоспорідненої
мови, наприклад, рос. муж, замужество, укр. чоловік, заміжжя; укр.
чоловік, рос. муж, мужчина, человек. Отже, семантичні відповідники
встановлюються а) щодо гнізд слів, б) близькоспоріднених мов,
в) внаслідок перекладу як форми зіставлення мов.

Групи семантичних відповідників можуть бути проаналізовані
внутрішньомовно і міжмовно.

У мові А, з гніздом якої співвідносні різнокореневі слова
близькоспорідненої мови Б, лексичні значення слів гнізда мають спільну
сему, а граматичні в одній низці слів збігаються, в іншій розрізняються.
Наприклад, виділяємо групу семантичних відповідників: рос. слух,
слушать, слышать, укр. слух, слухати, чути. Слушать і слышать – слова із
спільним граматичним значенням частини мови, слух і слушать – з різними
граматичними значеннями: іменник і дієслово. Лексичні значення всіх
трьох слів мають спільну сему слухання, але лексичні значення дієслів
розрізняються як процес і результат. У російській мові аналізовані три
слова однокореневі, мають спільну внутрішню форму. В українській мові з
цією групою співвідносні слова з аналогічним граматичним значенням, бо
мови близькоспоріднені; лексичні значення також подібні, але матеріально
корені й внутрішні форми слів слухати й чути відмінні внутрішньомовно;
при зіставленні мов коренево розрізняються слова рос. слышать і укр.
чути.

Однокореневим і однаковим за внутрішньою формою українським словам чути,
відчувати, почувати відповідають рос. слышать, чувствовать. Російські
дієслова відмінні за коренем і внутрішньою формою між собою; зіставно з
українським словом чути російське слышать має не лише інший корінь і
внутрішню форму, а і значно вужче й конкретніше лексичне значення і лише
частково співвідносне з дієсловом чути; лексичне значення групи
семантичних відповідників однієї з двох зіставлюваних близькоспоріднених
мов до одного слова іншої мови розрізняється за обсягом, що виявляється
у сполучуваності слів. Корені російських дієслів слышать і чувствовать
синонімічні, але співвідносяться як гіпонім і гіперонім.

Авторка статті з навчальною метою підготувала й видала два випуски
гніздового перекладного слованика-мінімуму української й російської мов.
У двох випусках обсяг слів однієї мови – в межах двох тисяч. У словнику
застосований “взаємопереклад”: наведені не лише спільногніздові слова
двох мов, а і іншокореневі російські відповідники словам українського
гнізда і навпаки, іншокореневі українські відповідники до слів
зазначеного гнізда російської мови. Саме в процесі “взаємоперекладу”
гнізд двох близькоспоріднених мов і виникло поняття “семантичних
відповідників”.

Основний принцип побудови словника – семантично-структурний: для кожного
випуску обрані певні семантичні групи гнізд; всередині гнізда
послідовність продиктована як семантикою, так і структурою слова.

Для першого випуску обрано одинадцять гнізд, названих за дієсловами, які
входять до цих гнізд і стоять на початку списків. Це дієслова буття
(жити, бути), посесійності (мати, дати, брати), положення у просторі
(стояти, сидіти, ходити), етапів діяльності людини (учити, знати,
діяти). Другий випуск присвячений тематиці “Людина і світ”. Він містить
гнізда слів люди, діти; чоловік, жінка, муж (арх.); батько, мати; син,
дочка; брат, сестра; рід; земля, вода; поле, ліс; гора, діл, рівнина;
річка, море, острів; небо, сонце; світ, дух, вість, слово; слухати,
мовити, казати, говорити; судити, правити, робити. Плануються й наступні
випуски словника. Загальна кількість запланованих гнізд дорівнює 100.

Наведемо приклади груп семантичних відповідників з двох випусків
словника-мінімуму.

УКРАЇНСЬКА МОВА РУССКИЙ ЯЗЫК

прибуток; видаток, витрата прибыль; убыток

життя; жити; живіт; тварина жизнь; жить; живот; животное

мати; віднімати иметь; отнимать, вычитать

дати; додавати; додаток; додавання; підрядне речення дать; прибавлять;
дополнение;

сложение; придаточное предложение

брати, бранець, бранка; підбори брать; пленник, пленница; каблуки

стояти; ставитися; ставлення стоять; относиться; отношение

сидіти; засади; оселя; селянин сидеть; основы; жилье; крестьянин

ходити; Схід; Захід; пароплав ходить; Восток; Запад; пароход

учити; підручник учить; учебник

знати; знаний; славетний знать; известный; знаменитый

діяти; дієслово действовать; глагол

людина; людний человек; людный

чоловік муж, мужчина, человек

жінка; наречений; весілля, одруження, подружжя жена, женщина; жених;
женитьба, свадьба; супружество, супруги

дитина, діти дитя, ребенок, дети, ребята

батько, Батьківщина, панотець отец, Отчизна; батя (разг.), батюшка

мати, материзна мать, наследство от матери

син; пасинок, пасерб сын; пасынок

дочка; пасербиця дочь; падчерица

УКРАЇНСЬКА МОВА РУССКИЙ ЯЗЫК

брат; брат-і-сестра (ботан.) брат; иван-да-марья (ботан.)

рід; батьки; Батьківщина; пологи: джерело; природа; природознавство
род; родители; Родина;

роды; родник; природа; естествознание

земля; іноземець земля; иностранец

вода; повінь вода; наводнение

поле; полювати; полювання поле; охотиться; охота

ліс; узлісся лес; опушка

гора; вгору, вгорі, згори;

горище гора; вверх, наверху, сверху; чердак

долина; додолу, долі, здолу; Поділ долина; вниз, внизу, снизу

Подол

рівний; рівнобіжний равный; ровный; параллельный

річка; порічки река, речка; красная смородина

море; мореплавний, мореплавність море; мореходный, мореходность

острів; струм; стрімкий; прагнути остров; струя; стремительный;
стремиться

небо; небокрай; небосхил небо; горизонт; небосклон

сонце; сонях;

олія солнце; подсолнух;

подсолнечное масло

світ; світло; світанок мир; свет; рассвет; утренняя заря

дух; дихати; повітря дух; дышать; воздух

вість; відвідувати; відвідувач; свідомість; радіомовлення весть;
посещать, посетитель; сознание; радиовещание

слово; слава; славетний; слухати; слухавка, чути слово; слава;
знаменитый; слушать, телефонная трубка, слышать

УКРАЇНСЬКА МОВА РУССКИЙ ЯЗЫК

мова; мовити язык; сказать, молвить

казати, сказати; присудок говорить, сказать; сказуемое

говорити, обговорювати говорить, обсуждать

судження, міркування суждение, рассуждение

правий, правильний; вправа правый; правильный; упражнение

робити, робота, виріб делать, работать, работа, изделие

Можна застосувати до зіставлення гнізд близькоспоріднених мов теорію
позицій і опозицій.

Кількість позицій містить передусім такий множник, як число активних
слів гнізда кожної мови. Лексична система відкрита, тому цей критерій
варто застосовувати не в абсолютному, а у відносному вимірі: А ? Б, А >
Б, А

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020