Реферат на тему:
Семантичні відповідники в українській і російській мовах
Поняття “семантичні відповідники” виникає при зіставленні
близькоспоріднених мов. Групу семантичних відповідників утворюють слова
двох мов, якщо гнізду однокореневих слів однієї мови відповідають при
перекладі слова з кількох синонімічних гнізд іншої близькоспорідненої
мови, наприклад, рос. муж, замужество, укр. чоловік, заміжжя; укр.
чоловік, рос. муж, мужчина, человек. Отже, семантичні відповідники
встановлюються а) щодо гнізд слів, б) близькоспоріднених мов,
в) внаслідок перекладу як форми зіставлення мов.
Групи семантичних відповідників можуть бути проаналізовані
внутрішньомовно і міжмовно.
У мові А, з гніздом якої співвідносні різнокореневі слова
близькоспорідненої мови Б, лексичні значення слів гнізда мають спільну
сему, а граматичні в одній низці слів збігаються, в іншій розрізняються.
Наприклад, виділяємо групу семантичних відповідників: рос. слух,
слушать, слышать, укр. слух, слухати, чути. Слушать і слышать – слова із
спільним граматичним значенням частини мови, слух і слушать – з різними
граматичними значеннями: іменник і дієслово. Лексичні значення всіх
трьох слів мають спільну сему слухання, але лексичні значення дієслів
розрізняються як процес і результат. У російській мові аналізовані три
слова однокореневі, мають спільну внутрішню форму. В українській мові з
цією групою співвідносні слова з аналогічним граматичним значенням, бо
мови близькоспоріднені; лексичні значення також подібні, але матеріально
корені й внутрішні форми слів слухати й чути відмінні внутрішньомовно;
при зіставленні мов коренево розрізняються слова рос. слышать і укр.
чути.
Однокореневим і однаковим за внутрішньою формою українським словам чути,
відчувати, почувати відповідають рос. слышать, чувствовать. Російські
дієслова відмінні за коренем і внутрішньою формою між собою; зіставно з
українським словом чути російське слышать має не лише інший корінь і
внутрішню форму, а і значно вужче й конкретніше лексичне значення і лише
частково співвідносне з дієсловом чути; лексичне значення групи
семантичних відповідників однієї з двох зіставлюваних близькоспоріднених
мов до одного слова іншої мови розрізняється за обсягом, що виявляється
у сполучуваності слів. Корені російських дієслів слышать і чувствовать
синонімічні, але співвідносяться як гіпонім і гіперонім.
Авторка статті з навчальною метою підготувала й видала два випуски
гніздового перекладного слованика-мінімуму української й російської мов.
У двох випусках обсяг слів однієї мови – в межах двох тисяч. У словнику
застосований “взаємопереклад”: наведені не лише спільногніздові слова
двох мов, а і іншокореневі російські відповідники словам українського
гнізда і навпаки, іншокореневі українські відповідники до слів
зазначеного гнізда російської мови. Саме в процесі “взаємоперекладу”
гнізд двох близькоспоріднених мов і виникло поняття “семантичних
відповідників”.
Основний принцип побудови словника – семантично-структурний: для кожного
випуску обрані певні семантичні групи гнізд; всередині гнізда
послідовність продиктована як семантикою, так і структурою слова.
Для першого випуску обрано одинадцять гнізд, названих за дієсловами, які
входять до цих гнізд і стоять на початку списків. Це дієслова буття
(жити, бути), посесійності (мати, дати, брати), положення у просторі
(стояти, сидіти, ходити), етапів діяльності людини (учити, знати,
діяти). Другий випуск присвячений тематиці “Людина і світ”. Він містить
гнізда слів люди, діти; чоловік, жінка, муж (арх.); батько, мати; син,
дочка; брат, сестра; рід; земля, вода; поле, ліс; гора, діл, рівнина;
річка, море, острів; небо, сонце; світ, дух, вість, слово; слухати,
мовити, казати, говорити; судити, правити, робити. Плануються й наступні
випуски словника. Загальна кількість запланованих гнізд дорівнює 100.
Наведемо приклади груп семантичних відповідників з двох випусків
словника-мінімуму.
УКРАЇНСЬКА МОВА РУССКИЙ ЯЗЫК
прибуток; видаток, витрата прибыль; убыток
життя; жити; живіт; тварина жизнь; жить; живот; животное
мати; віднімати иметь; отнимать, вычитать
дати; додавати; додаток; додавання; підрядне речення дать; прибавлять;
дополнение;
сложение; придаточное предложение
брати, бранець, бранка; підбори брать; пленник, пленница; каблуки
стояти; ставитися; ставлення стоять; относиться; отношение
сидіти; засади; оселя; селянин сидеть; основы; жилье; крестьянин
ходити; Схід; Захід; пароплав ходить; Восток; Запад; пароход
учити; підручник учить; учебник
знати; знаний; славетний знать; известный; знаменитый
діяти; дієслово действовать; глагол
людина; людний человек; людный
чоловік муж, мужчина, человек
жінка; наречений; весілля, одруження, подружжя жена, женщина; жених;
женитьба, свадьба; супружество, супруги
дитина, діти дитя, ребенок, дети, ребята
батько, Батьківщина, панотець отец, Отчизна; батя (разг.), батюшка
мати, материзна мать, наследство от матери
син; пасинок, пасерб сын; пасынок
дочка; пасербиця дочь; падчерица
УКРАЇНСЬКА МОВА РУССКИЙ ЯЗЫК
брат; брат-і-сестра (ботан.) брат; иван-да-марья (ботан.)
рід; батьки; Батьківщина; пологи: джерело; природа; природознавство
род; родители; Родина;
роды; родник; природа; естествознание
земля; іноземець земля; иностранец
вода; повінь вода; наводнение
поле; полювати; полювання поле; охотиться; охота
ліс; узлісся лес; опушка
гора; вгору, вгорі, згори;
горище гора; вверх, наверху, сверху; чердак
долина; додолу, долі, здолу; Поділ долина; вниз, внизу, снизу
Подол
рівний; рівнобіжний равный; ровный; параллельный
річка; порічки река, речка; красная смородина
море; мореплавний, мореплавність море; мореходный, мореходность
острів; струм; стрімкий; прагнути остров; струя; стремительный;
стремиться
небо; небокрай; небосхил небо; горизонт; небосклон
сонце; сонях;
олія солнце; подсолнух;
подсолнечное масло
світ; світло; світанок мир; свет; рассвет; утренняя заря
дух; дихати; повітря дух; дышать; воздух
вість; відвідувати; відвідувач; свідомість; радіомовлення весть;
посещать, посетитель; сознание; радиовещание
слово; слава; славетний; слухати; слухавка, чути слово; слава;
знаменитый; слушать, телефонная трубка, слышать
УКРАЇНСЬКА МОВА РУССКИЙ ЯЗЫК
мова; мовити язык; сказать, молвить
казати, сказати; присудок говорить, сказать; сказуемое
говорити, обговорювати говорить, обсуждать
судження, міркування суждение, рассуждение
правий, правильний; вправа правый; правильный; упражнение
робити, робота, виріб делать, работать, работа, изделие
Можна застосувати до зіставлення гнізд близькоспоріднених мов теорію
позицій і опозицій.
Кількість позицій містить передусім такий множник, як число активних
слів гнізда кожної мови. Лексична система відкрита, тому цей критерій
варто застосовувати не в абсолютному, а у відносному вимірі: А ? Б, А >
Б, А
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter