Реферат на тему:

Семантичні відповідники в українській і російській мовах

Поняття “семантичні відповідники” виникає при зіставленні
близькоспоріднених мов. Групу семантичних відповідників утворюють слова
двох мов, якщо гнізду однокореневих слів однієї мови відповідають при
перекладі слова з кількох синонімічних гнізд іншої близькоспорідненої
мови, наприклад, рос. муж, замужество, укр. чоловік, заміжжя; укр.
чоловік, рос. муж, мужчина, человек. Отже, семантичні відповідники
встановлюються а) щодо гнізд слів, б) близькоспоріднених мов,
в) внаслідок перекладу як форми зіставлення мов.

Групи семантичних відповідників можуть бути проаналізовані
внутрішньомовно і міжмовно.

У мові А, з гніздом якої співвідносні різнокореневі слова
близькоспорідненої мови Б, лексичні значення слів гнізда мають спільну
сему, а граматичні в одній низці слів збігаються, в іншій розрізняються.
Наприклад, виділяємо групу семантичних відповідників: рос. слух,
слушать, слышать, укр. слух, слухати, чути. Слушать і слышать – слова із
спільним граматичним значенням частини мови, слух і слушать – з різними
граматичними значеннями: іменник і дієслово. Лексичні значення всіх
трьох слів мають спільну сему слухання, але лексичні значення дієслів
розрізняються як процес і результат. У російській мові аналізовані три
слова однокореневі, мають спільну внутрішню форму. В українській мові з
цією групою співвідносні слова з аналогічним граматичним значенням, бо
мови близькоспоріднені; лексичні значення також подібні, але матеріально
корені й внутрішні форми слів слухати й чути відмінні внутрішньомовно;
при зіставленні мов коренево розрізняються слова рос. слышать і укр.
чути.

Однокореневим і однаковим за внутрішньою формою українським словам чути,
відчувати, почувати відповідають рос. слышать, чувствовать. Російські
дієслова відмінні за коренем і внутрішньою формою між собою; зіставно з
українським словом чути російське слышать має не лише інший корінь і
внутрішню форму, а і значно вужче й конкретніше лексичне значення і лише
частково співвідносне з дієсловом чути; лексичне значення групи
семантичних відповідників однієї з двох зіставлюваних близькоспоріднених
мов до одного слова іншої мови розрізняється за обсягом, що виявляється
у сполучуваності слів. Корені російських дієслів слышать і чувствовать
синонімічні, але співвідносяться як гіпонім і гіперонім.

Авторка статті з навчальною метою підготувала й видала два випуски
гніздового перекладного слованика-мінімуму української й російської мов.
У двох випусках обсяг слів однієї мови – в межах двох тисяч. У словнику
застосований “взаємопереклад”: наведені не лише спільногніздові слова
двох мов, а і іншокореневі російські відповідники словам українського
гнізда і навпаки, іншокореневі українські відповідники до слів
зазначеного гнізда російської мови. Саме в процесі “взаємоперекладу”
гнізд двох близькоспоріднених мов і виникло поняття “семантичних
відповідників”.

Основний принцип побудови словника – семантично-структурний: для кожного
випуску обрані певні семантичні групи гнізд; всередині гнізда
послідовність продиктована як семантикою, так і структурою слова.

Для першого випуску обрано одинадцять гнізд, названих за дієсловами, які
входять до цих гнізд і стоять на початку списків. Це дієслова буття
(жити, бути), посесійності (мати, дати, брати), положення у просторі
(стояти, сидіти, ходити), етапів діяльності людини (учити, знати,
діяти). Другий випуск присвячений тематиці “Людина і світ”. Він містить
гнізда слів люди, діти; чоловік, жінка, муж (арх.); батько, мати; син,
дочка; брат, сестра; рід; земля, вода; поле, ліс; гора, діл, рівнина;
річка, море, острів; небо, сонце; світ, дух, вість, слово; слухати,
мовити, казати, говорити; судити, правити, робити. Плануються й наступні
випуски словника. Загальна кількість запланованих гнізд дорівнює 100.

Наведемо приклади груп семантичних відповідників з двох випусків
словника-мінімуму.

УКРАЇНСЬКА МОВА РУССКИЙ ЯЗЫК

прибуток; видаток, витрата прибыль; убыток

життя; жити; живіт; тварина жизнь; жить; живот; животное

мати; віднімати иметь; отнимать, вычитать

дати; додавати; додаток; додавання; підрядне речення дать; прибавлять;
дополнение;

сложение; придаточное предложение

брати, бранець, бранка; підбори брать; пленник, пленница; каблуки

стояти; ставитися; ставлення стоять; относиться; отношение

сидіти; засади; оселя; селянин сидеть; основы; жилье; крестьянин

ходити; Схід; Захід; пароплав ходить; Восток; Запад; пароход

учити; підручник учить; учебник

знати; знаний; славетний знать; известный; знаменитый

діяти; дієслово действовать; глагол

людина; людний человек; людный

чоловік муж, мужчина, человек

жінка; наречений; весілля, одруження, подружжя жена, женщина; жених;
женитьба, свадьба; супружество, супруги

дитина, діти дитя, ребенок, дети, ребята

батько, Батьківщина, панотець отец, Отчизна; батя (разг.), батюшка

мати, материзна мать, наследство от матери

син; пасинок, пасерб сын; пасынок

дочка; пасербиця дочь; падчерица

УКРАЇНСЬКА МОВА РУССКИЙ ЯЗЫК

брат; брат-і-сестра (ботан.) брат; иван-да-марья (ботан.)

рід; батьки; Батьківщина; пологи: джерело; природа; природознавство
род; родители; Родина;

роды; родник; природа; естествознание

земля; іноземець земля; иностранец

вода; повінь вода; наводнение

поле; полювати; полювання поле; охотиться; охота

ліс; узлісся лес; опушка

гора; вгору, вгорі, згори;

горище гора; вверх, наверху, сверху; чердак

долина; додолу, долі, здолу; Поділ долина; вниз, внизу, снизу

Подол

рівний; рівнобіжний равный; ровный; параллельный

річка; порічки река, речка; красная смородина

море; мореплавний, мореплавність море; мореходный, мореходность

острів; струм; стрімкий; прагнути остров; струя; стремительный;
стремиться

небо; небокрай; небосхил небо; горизонт; небосклон

сонце; сонях;

олія солнце; подсолнух;

подсолнечное масло

світ; світло; світанок мир; свет; рассвет; утренняя заря

дух; дихати; повітря дух; дышать; воздух

вість; відвідувати; відвідувач; свідомість; радіомовлення весть;
посещать, посетитель; сознание; радиовещание

слово; слава; славетний; слухати; слухавка, чути слово; слава;
знаменитый; слушать, телефонная трубка, слышать

УКРАЇНСЬКА МОВА РУССКИЙ ЯЗЫК

мова; мовити язык; сказать, молвить

казати, сказати; присудок говорить, сказать; сказуемое

говорити, обговорювати говорить, обсуждать

судження, міркування суждение, рассуждение

правий, правильний; вправа правый; правильный; упражнение

робити, робота, виріб делать, работать, работа, изделие

Можна застосувати до зіставлення гнізд близькоспоріднених мов теорію
позицій і опозицій.

Кількість позицій містить передусім такий множник, як число активних
слів гнізда кожної мови. Лексична система відкрита, тому цей критерій
варто застосовувати не в абсолютному, а у відносному вимірі: А ? Б, А >
Б, А < Б. Внутрішньомовно “дієслівні” гнізда першого випуску ширші за “іменникові” гнізда випуску другого. Назви “дієслівні” та “іменникові” гнізда досить умовні, бо гнізда, до яких входять дієслова типу жити, бути, мати, дати, брати, стояти, сидіти, ходити, діяти не обмежуються дієсловами і містять значну кількість іменників і прикметників. Наприклад, до гнізда “сидіти” входять такі іменники, як сад, село, населення, посада, оселя, сусід тощо, а до гнізда “люди” входять і дієслова типу залюднити, вилюдніти. Проте виходимо, називаючи гнізда дієслівними чи іменниковими, зі слів з якомога простішою твірною основою. За даними перших двох випусків словника-мінімуму гніздо дієслова “стояти” майже вчетверо ширше від гнізд іменників “люди”, “діти”. Це стосується обох близькоспоріднених мов: української й російської. Другий множник, який доцільно враховувати для визначення кількості позицій гнізда слів, - частотність цих слів, встановлювана за частотними словниками. Третім множником є кількість різновидів однокореневих твірних основ, четвертим – кількість сфер, в яких активно діють слова гнізда (побут, наука, політика тощо). Опозиції (внутрішньомовно і міжмовно) можна встановити між словами гнізд на різних рівнях внутрішньої структури мови. Насамперед – за внутрішньою формою, морфемною структурою основи, за лексичним і граматичним значенням. Кожне гніздо внутрішньомовно має свій позиційний та опозиційний центр і периферію. Міжмовно позиційно центральними при зіставленні гнізд споріднених мов є групи семантичних відповідників, які відзначаються максимумом позицій (хоча б за першими двома критеріями: кількість похідних слів і частотність слів гнізда у мовленні) і мінімумом опозицій (принаймні на рівнях граматичного й лексичного значення, спільності/відмінності кореня й внутрішньої форми). Опозиційно центральними є групи семантичних відповідників двох близькоспоріднених мов, які містять значну кількість різнокореневих слів в обох мовах і мають опозиції граматичні й лексичні (зіставимо вирази: “Он слывет оригиналом” і “Його вважають оригіналом” до гнізд укр. слух, слухати, рос. слух, слушать, слышать, слышать, слыть). Найменшою групою семантичних відповідників двох близькоспоріднених мов є трьохслівна, найтиповішою – чотирьохслівна. Розглянемо обидві з погляду критеріїв позицій і опозицій. Враховуємо, що аналізується міжмовна група семантичних відповідників і група нечисленна. Група з трьох слів (укр. чути, рос. слышать, чувствовать) на рівні твірної основи має свій позиційний центр (чу-; співвідношення цієї основи до іншої 2:1) і свій опозиційний центр (максимум відмінності твірних основ у цій групі семантичних відповідників зафіксований в опозиції дієслів укр. чути, рос. слышать). Як правило, позиційний і опозиційний центри не збігаються. Звичайно, якщо розглядаються широкі групи семантичних відповідників або навіть ціле гніздо однієї близькоспорідненої мови порівняно з кількома гніздами іншої мови, пошук позиційного та опозиційного центрів великої групи зіставлюваних слів ускладнюється. Різнокореневі семантичні відповідники часто виступають з боку обох зіставлюваних мов, наприклад, при перекладі похідних від дієслів укр. дати, рос. дать: укр. додавати – рос. прибавлять, укр. додаток – рос. дополнение, укр. додавання – рос. сложение, рос. придаточное предложение, укр. підрядне речення. Позиційний центр (більша кількість похідних від кореня, який є об’єктом аналізу) в даному конкретному випадку міститься на боці гнізда українського дієслова дати, опозиційний центр ( більша кількість різнокореневих відповідників, які становлять опозицію до слів з титульним коренем) визначає групу семантичних відповідників з боку російської мови. Позиційний і опозиційний центри у даному випадку полярні. Але теоретично можлива повна відповідність системи значень слів двох гнізд близькоспоріднених мов, нульові опозиції зіставлюваних коренів, твірних основ, внутрішньої форми, граматичних і лексичних значень, тобто обомовна центральність позицій титульного кореня при нульових опозиціях. Щоправда, серед понад сорока проаналізованих гнізд перших двох випусків словника-мінімуму української й російської мов така можливість переконливо не реалізувалася. Можна висловити припущення, що перетинання гнізд близькоспоріднених мов є правилом, а повна відповідність – можливим винятком. Отже, оскільки існування неоднокореневих відповідників до однокореневих слів близькоспорідненої мови є мовним фактом і навіть фактом домінуючим внаслідок існування тенденції перетинання гнізд близькоспоріднених мов як закономірності щодо давніх і широких гнізд з великою кількістю похідних, це мовне явище заслуговує на термінологічне найменування і дослідження. Максимальна близькість словотвірних груп двох споріднених мов спостерігається за умови, що розглядається співвідношення окремих секторів гнізд, наприклад, укр. слово, слава, слухати, рос. слово, слава, слушать. Але і в обмежених фрагментах гнізд можна виявити позиційну та опозиційну розбіжність (наприклад, в українській мові “слава” співвідносна з російським “ура”; слов’янські імена з другою частиною –слав або –слава значно частотніші в українському середовищі). Найближчі між собою термінологічні гнізда, які складаються з термінів точних наук, запозичених з іноземних мов або складених з іншомовних коренів (метр, міліметр, сантиметр, дециметр, кілометр) і відповідних похідних (міліметрівка, кілометраж). Щоправда, завжди зберігається опозиція на фонетичному рівні; міжмовна опозитивність форми абсолютна, значеннєва опозитивність відносна. Кількість позицій та опозицій перебуває у полярному співвідношенні. З розвитком похідних ймовірність виникнення опозицій збільшується. У наведеному гнізді протиставляються неоднокореневі утворення: багатокілометровий перехід – многокилометровый переход; кількаметрова товщина – толщина в несколько метров. Практично виявлення опозицій залежить від обсягу аналізованої словотвірної групи у двох зіставлюваних мовах. У мові існують гнізда центральні й периферійні. Незбіг певної частини гнізд властивий передусім центральним гніздам. Отже, поняття семантичних відповідників доцільно встановити для зручності й точності опису багатовікових гіллястих дерев – співвідносних давніх гнізд близькоспоріднених мов.

Похожие записи