Реферат на тему:

Семантична структура параметричних прикметників

У межах синхронного підходу до вивчення словотвору найперспективнішим є
аналіз матеріалу на рівні лексико-семантичних варіантів (ЛСВ), який дає
змогу простежити реалізацію семантичного потенціалу твірного в похідних
та визначити чинники, які впливають на можливості засвоєння семантичного
обсягу твірного слова (мотиватор) похідним (мотиват). ЛСВ визначаємо як
“єдність лексеми (форма) і семеми (зміст)” [Грищенко, Мацько 1997 :
136]. Таким чином, значеннєву структуру полісемантичних слів утворює
певна кількість семем (елементарне значення). Розмежування та реалізація
окремих ЛСВ багатозначного слова здійснюється завдяки взаємозумовленому
зв’язку з іменниками, тобто в певному контексті, який “формується в
реальних актах мовлення і за обсягом може дорівнювати словосполученню”
[Там само : 137],де виступає лише один ЛСВ, представлений конкретною,
актуалізованою семемою (Н: високі дерева — ЛСВ1). В.Виноградов зазначає,
що “по суті скільки відокремлених контекстів вживання даного слова,
стільки і його значень, стільки і його лексичних форм…” [Виноградов :
14].

Нашим завданням є виявити потенційні центри словотворення, в ролі яких
виступають ЛСВ прикметників. Для зручності опису й аналізу мовного
матеріалу в кожному ЛСВ параметричних прикметників (ПрП) визначаємо
ядерні семи, тобто мінімальні семантичні компоненти, які поняттєво
співвідносяться з головними категоріями системи універсальних засобів
відношення людини до світу – простір, час, кількість, якість або ж їх
основними комбінаціями – “розмір”, “локація”, “соціальне значення”
і т.д. Категорії буття у філософії розуміють як “загальні ,
фундаментальні поняття, що відображають найсуттєвіші, закономірні
зв’язки і відношення реальної дійсності і пізнання” [Філософський…1994
: 251]. Головними категоріями буття є поняття простору та субстанції.
Простір – головний атрибут матерії, одна з перших реалій, які сприймає
людина. Понятійні категорії визначають у лінгвістиці як “смислові
компоненти загального змісту, що властиві не окремим словам і системам
їх форм, а великим класам слів, що виражені в мові різноманітними
засобами” [Лінгвістичний… : 385]. У мові понятійні категорії
реалізуються у вигляді семантичних категорій – універсальних константів
смислу. Ці категорії можуть бути представлені в модифікованому вигляді.

Категорія „простір” реалізується в підкатегоріях „розмір”, „об’єм”,
„локація”.

Категорія „кількість” – „масовість”, „одиничність”.

Категорія „якість” – „піднесеність”, „інтенсивність” та ін.

Категорія „оцінка” – „соціальне значення”, „чиста оцінка”.

Незважаючи на те, що семантичні категорії простору, часу, кількості,
якості, оцінки, умови, причини та ін. давно виділені науковим пізнанням,
виокремлення тих чи інших категорій в результаті аналізу мовних засобів
не втрачає своєї актуальності. Ключ до розуміння цих мислительних
категорій лежить в аналізі мовних явищ.

Об’єкт нашого дослідження – лексико-семантична група (ЛСГ) ПрП, яка є
фрагментом цілісної моделі мовних засобів, що виражають категорії буття.

Семантичну структуру вихідних лексем ЛСГ із семантикою розміру
характеризують такі особливості:

розгалуженість семантики (2-13 ЛСВ);

наявність семи „розмір” в основних ЛСВ цих слів;

вторинні ЛСВ виражають в основному кількісну та якісну характеристику.

Сучасні дослідження [Грищенко, Мацько… 1994; Линник 1982; Кардащук
1999] в галузі полісемії визначають багатозначне слово як мікросистему,
в структурі якої всі ЛСВ взаємозумовлені і ґрунтуються на ієрархічних
відношеннях, тобто розрізняють основні і вторинні, похідні, значення,
які базуються на переосмисленні головного й пов’язуються з ним
відношеннями семантичної варіативності. “Сукупність цих ЛСВ, первинних
(синхронно) у структурі аналізованих слів як лексем, становить перевинну
структуру ЛСГ. Саме в межах такої структури можна точніше визначити
спільні риси й відмінності, що характеризують подібні за семним складом
лексико-семантичні варіанти різних лексем” [Линник :1982 : 80].

На основі матеріалу словникових дефініцій виділяємо ЛСВ ПрП за ядерними
компонентами, що входять у їхню структуру.

Високий

Сема „розмір” у ЛСВ1 – „Який має велику відстань знизу вгору” (високі
дерева).

Сема „локація” у ЛСВ2 – „Який перебуває на далекій чи значній віддалі
від землі” (висока стеля).

Сема „кількість” у ЛСВ3 – „Дуже великий, більший від звичайного
кількістю” (високий процент).

Сема „інтенсивність” у ЛСВ4 – „Дуже великий, більший від звичайного
інтенсивністю” (високі темпи розвитку).

Сема „оцінка” у ЛСВ5 – „Надзвичайний, винятковий” (висока думка про
когось).

Сема „якість” у ЛСВ6 – „Дуже добрий, відмінний, розвинений”(висока
проба);

у ЛСВ7 – „Небуденний, сповнений глибокого
змісту” (високі справи, високий стиль);

у ЛСВ8 – „Тонкий, пронизливий” (високі ноти).

Сема „соціальне значення” у ЛСВ9 – „Важливий за своїм соціальним
значенням, видатний, почесний” (висока посада, високий посланець).

Низький

Сема „розмір” у ЛСВ1 – „Який має малу відстань від нижньої частини до
верхньої” (низька гора).

Сема „локація” у ЛСВ2 – „Який міститься на невеликій від землі
віддалі”(низька стріха).

Сема „кількість” у ЛСВ3 – „Невеликий щодо кількості”(низькі заробітки).

Сема „інтенсивність” у ЛСВ4 – „Незначний щодо інтенсивності, сили”
(низька швидкість).

Сема „оцінка” у ЛСВ5 – „Негідний, підлий, безчесний”(низькі люди).

Сема „якість” у ЛСВ6 – „Який не досяг певної норми, рівня”(низьке
використання, низька свідомість);

у ЛСВ7 – „Властиве негідній людині”(низькі
почуття);

у ЛСВ8 – „Який звучить грубо”(низький
голос).

Сема „соціальне значення” у ЛСВ9 – „Який не належить до знатного роду,
привілейованих верств населення”(низького роду).

Широкий

Сема „розмір” у ЛСВ1 – „Який має велику ширину” (широка дорога, широкий
одяг).

у ЛСВ2 – „Який має широкий простір”
(широкий світ, широкий степ).

Сема „кількість” у ЛСВ3 – „Великий кількістю, значний обсягом” (широкі
матеріали, широка мережа магазинів);

У ЛСВ4 – „перен. Який охоплює багатьох,
поширюється на багатьох, масовий” (широка публіка, широке обговорення).

Сема „якість” у ЛСВ5 – „Здійснюваний легко, невимушено” (широкий уклін,
хода);

У ЛСВ6 – „перен. Який набагато переважає
звичайний рівень, міру; сильний” (широкий вітер);

У ЛСВ7 – „Різноманітний,
багатогранний”(широкі інтереси, широкий профіль);

У ЛСВ8 – „Значний глибиною, силою” (широка
натура, широка любов)

У ЛСВ9 – „лінгв. Який вимовляється з великим
відкриттям рота і низьким підніманням язика” (широкий голосний звук).

Вузький

Сема „розмір” у ЛСВ1 – „Який має невелику ширину” (вузька щілина).

Сема „кількість” у ЛСВ2 – „Який має обмежені можливості, межі” (вузьке
коло людей).

Сема „якість” у ЛСВ3 – „Позбавлений широких поглядів” (вузькі інтереси);

У ЛСВ4 – „Пов’язаний з певною галуззю” (вузька
галузь);

у ЛСВ5 – „лінгв. Який вимовляється з невеликим
розкриттям рота” (вузьке і).

Великий

Сема „розмір” у ЛСВ1 – „Значний своїми ромірами, величиною” (великі
вікна).

Сема „кількість” у ЛСВ2 – „Значний кількістю, численний” (великий гурт).

Сема „час” у ЛСВ3 – „Значний за часом” (великий день).

Сема „вік” у ЛСВ4 – „розм. Який вийшов з дитячого віку” (великі діти).

Сема „інтенсивність” у ЛСВ5 – „Який має чималу силу прояву,
інтенсивність” (великий мороз).

Сема „якість” у ЛСВ6 – „Який набагато переважає звичайний рівень, міру”
(великі труднощі, великий талан);

у ЛСВ7 – „Який має важливе значення” (велике
майбутнє).

Сема „соціальне значення” у ЛСВ8 – „Визначний за суспільним становищем”
(велика людина).

Сема „оцінка” у ЛСВ9 – „Загальновідомий, діяльність якого високо
оцінена” (великий Кобзар).

Малий

Сема „розмір” у ЛСВ1 – „Невеликий розміром, незначний величиною” (мала
риба).

Сема „кількість ” у ЛСВ2 – „Невеликий кількістю, нечисленний” (малі
гроші).

Сема „час” у ЛСВ3 – „Короткий, недовготривалий” (мала година).

Ae

o

¤

¦

1Невеликий віком, малолітній” (малі діти).

Сема „інтенсивність” у ЛСВ5 – „Незначний силою, ступенем вияву” (мала
радість).

Сема „якість” у ЛСВ6 – „Який не має великого значення, неістотний” (малі
досягнення);

у ЛСВ7 – „перен. Позбавлений внутрішньої
глибини” (малий розум).

Сема „соціальне значення” у ЛСВ8 – „Який займає невисоке суспільне
становище” (малий панок).

Товстий

Сема „розмір” у ЛСВ1 – „Який має велику, значну товщину” (товста книга).

у ЛСВ2 – „Який має значний діаметр поперечного
перерізу; виликий в обхваті” (товстий бук, товста купчиха).

у ЛСВ3 – „розм. Значний завширшки” (товсті брови).

Сема „якість” у ЛСВ4 – „розм. Низький, густий, басистий” (товстий
голос).

Тонкий

Сема „розмір” у ЛСВ1 – „Який має невелику товщину” (тонкий лист).

у ЛСВ2 – „Який має невеликий діаметр поперечного перерізу; малий в
обхваті” (тонкий канат, тонка пані).

у ЛСВ3 – „Невеликий завширшки, вузький” (тонкий вус).

у ЛСВ4 – „Який складається з дрібних часточок” (тонкий порох).

Сема „оцінка” у ЛСВ5 – „Здатний глибоко розуміти приховані деталі
чого-небудь” (тонкий дипломат).

у ЛСВ6 – „Який має гарні манери, ввічливий” (тонкий чоловік).

Сема „якість” у ЛСВ7 – „перен. Не густий, з невеликою щільністю” (тонкий
туман).

у ЛСВ8 – „Високий за звучанням” (тонкий голос).

у ЛСВ9 – „Приємний своєю вишуканістю” (тонкий смак).

у ЛСВ10 – „Дуже чутливий” (тонкий нюх).

у ЛСВ11 – „Який важко розрізнити; в якому важко розібратися” (тонкі
жалощі).

у ЛСВ12 – „Складний, делікатний, що вимагає глибокого розуміння”
(тонка справа).

у ЛСВ13 – „Виконаний майстерно” (тонка робота).

Грубий

Сема „розмір” у ЛСВ1 – „Великий за об’ємом та поперечним перерізом”
(груба пам’ять)

у ЛСВ2 – «Який складається з окремих частин елементів великого
розміру” (грубий пісок).

Сема „якість” у ЛСВ3 – „Твердий, жорсткий, з нерівною поверхнею” (грубі
руки).

у ЛСВ4 – „Грубо обладнаний, оздоблений” (груба коробка).

у ЛСВ5 – „Низький, неприємний для слуху” (грубий голос).

у ЛСВ6 – „Не зовсім точний, приблизний” (грубі вимірювання).

у ЛСВ7 – „ Який виходить за межі елементарних правил” (грубі помилки).

Сема „оцінка” у ЛСВ8 – „Некультурний, неввічливий” (грубий тон).

Глибокий

Сема „розмір” у ЛСВ1 – „який має велику глибину2 (глибокий ставок).

Сема „локація” у ЛСВ2 – „Який міститься на значній глибині, далеко від
поверхні”(глибоке дно).

у ЛСВ3 – „Розташований далеко від якого-небудь
місця”(глибокий тил).

Сема „час” у ЛСВ4 – „перен. Дуже давній; стародавній”(глибока давнина).

Сема „якість” у ЛСВ5 – „Який відзначається глибиною”(глибока думка).

Сема „оцінка” у ЛСВ6 – „Якому властива позитивність дій, вчинків,
думок”(глибока інтелігенція).

Сема „інтенсивність” у ЛСВ7 – „Який досяг високого ступеня, сильний”
(глибокий смуток).

Мілкий

Сема „розмір” у ЛСВ1 – „Який має невелику глибину”(мілкий брід).

Сема „локація” у ЛСВ2 – „Місце з невеликою глибиною”(мілке залягання
породи).

Сема „якість” у ЛСВ3 – „перен. Який не має істотного значення”(мілкі
інтереси).

Довгий

Сема „розмір” у ЛСВ1 – „який має велику довжину”(довге волосся).

Сема „час” у ЛСВ2 – „Який займає великий відрізок часу, довгочасний”
(довга розмова).

Короткий

Сема „розмір” у ЛСВ1 – „Який має малу довжину, невеликий” (коротка шия)

Сема „час” у ЛСВ2 – „Який триває недовго, короткочасний”(коротка
перерва).

Сема „кількість” у ЛСВ3 – „Стисло викладений, небагатослівний”(коротка
звістка).

Куций

Сема „розмір” у ЛСВ1 – „Недостатньої довжини” (куций жупан)

Сема „час” у ЛСВ2 – „Який триває недовго, короткочасний” (куций день).

Сема „якість” у ЛСВ3 – „перен., розм. Надто обмежений, недостатній”
(куца демократія).

Крупний

Сема „розмір” у ЛСВ1 – „Великий за об’ємом та поперечним
перерізом”(крупна пані);

у ЛСВ2 – „Який складається з окремих частин
елементів великого розміру” (крупне зерно).

Дрібний

Сема „розмір” у ЛСВ1 – „малий розміром”(дрібний ростом).

Сема „кількість” у ЛСВ2 – „Малий, незначний щодо вартості”(дрібна
монета).

Сема „якість” у ЛСВ3 – „Який складається з однорідних малих частинок,
предметів” (дрібне намисто);

у ЛСВ4 – „Який складається з частоповторюваних
елементів” (дрібний сміх);

у ЛСВ5 – „Малопомітний в економічному відношенні”
(дрібне господарство);

у ЛСВ6 – „перен. Незначний, другорядний”(дрібна
послуга).

Сема”соціальне значення” у ЛСВ7 – „заст. Який займає невисоке суспільне
чи службове становище”(дрібний урядовець).

Просторий

Сема „розмір” у ЛСВ1 – „Який займає велику площу”(простора хата).

Сема „якість” у ЛСВ2 – „перен. Нічим необмежений, вільний”(просторе
життя).

Тісний

Сема „розмір” у ЛСВ1 – „Такий, у якому мало вільного місця, малі
розміри”(тісне подвір’я).

Сема „локація” у ЛСВ2 – „Розташований на невеликій віддалі”(тісні
береги).

Сема „час” у ЛСВ3 – „перен. Короткий, малий”(тісний день).

Сема „кількість” у ЛСВ4 – „Обмежений кількісно”(тісне коло чоловіче).

Сема „якість” у ЛСВ5 – „Який складається з осіб чи предметів, що стоять,
містяться на близькій відстані один від одного”(тісний натовп);

у ЛСВ6 – „Який міцно охоплює”(тісні обійми);

у ЛСВ7 – „перен. Близький, зі спільністю
ідей, інтересів”(тісна дружба);

у ЛСВ8 – „заст. Важкий, несприятливий”(тяжкі
часи).

Аналіз мовного матеріалу виявив такі семантичні особливості ПрП:

Розмір предмета позначається через вказівку на кінцеві точки простору, у
який вміщено предмет (напр.: високий – низький), або шляхом опису всієї
поверхні чи площі предмета (напр.: товстий – тонкий).

Члени лексико-семантичної групи із семантикою розміру вступають в
антонімні та синонімні відношення.

Прикметники високий-низький є антонімами у всіх своїх ЛСВ, а в решти
лексем не всі ЛСВ мають антонімні відповідники (напр.: лексема товстий
має більшу, ніж тонкий, кількість ЛСВ, аналогічно і тісний – просторий),
хоча частково збігаються за категоріальною належністю.

Окремі ЛСВ прикметників співвідносяться як синоніми:

ЛСВ1- короткий (куций) хвіст, лист

ЛСВ2 – короткий (куций) день, перерва

ЛСВ1 – товста (груба) купчиха , пані, дерево

ЛСВ4 – товстий (грубий) голос

ЛСВ1 – висока (велика) гора, дерево

ЛСВ1 – великий (крупний) помідор

Проте, коли ідеться про синонімні відношення, завжди потрібно
враховувати мовну ситуацію чи контекст (напр.: не є синонімами великі
(крупні) діти).

Понятійна співвідносність ЛСВ ПрП з категоріями системи
універсальних засобів відношення людини до світу.

Категорії / лексеми розмір локація вік Оцінка соціальне значення
кількість інтенсивність якість час

Високий ( (

( ( ( ( ( ( (

Низький ( (

( ( ( ( ( ( (

Широкий ( (

( (

( ( ( ( (

Вузький (

(

( ( (

Великий (

( ( ( ( ( ( ( (

Малий (

(

( ( ( ( ( (

Короткий (

(

(

Довгий (

(

Куций (

( (

Глибокий ( ( (

(

( ( (

Мілкий ( (

(

Дрібний (

( (

( ( ( (

Крупний ( (

Тонкий ( ( ( (

( (

( ( ( ( ( ( (

Товстий ( ( (

(

Грубий ( (

(

( ( ( ( (

Просторий (

(

Тісний ( (

(

( ( ( ( (

( — основний ЛСВ (ядро)

( — наявність категорій у певних ЛСВ

Література

Виноградов В.В. Русский язык (Грамматическое учение о слове). М., 1947.
С.14.

Грищенко А.П., Мацько Л.І., Плющ М.Я., Тоцька Н.І., Уздиган І.М. Сучасна
українська літературна мова. К., 1997.

Кардащук О. Види відношень у структурі багатозначного слова // Вісник
Чернівецького ун-ту. Вип. 52/53. Слов. Філологія. Чернівці: Рута., 1999.

Линник Т.Г. Параметричні прикметники і їх становлення. К: Наук.
думка.,1982. 197 с.

Лінгвістичний енциклопедичний словник. М., 1990.

Філософський енциклопедичний словник. М., 1994.

Шевчук О.М. Словотворчий потенціал прикметників із просторовим значенням
та його реалізація в сучасній російській мові: Автореф….канд. філол.
наук. К., 1992.

Похожие записи