Реферат на тему
Різновид перекладу в залежності від жанру перекладеного тексту
В основі класифікації перекладних текстів лежить стилістичний принцип
(стилістика – це наука про стиль). Загальновживана лексика представлена
в усіх матеріалах, на її фоні виділяються різні пласти словарного запасу
мови.
I а) Документальні та соціально-наукові тексти. Їм властиві терміни та
деякі фразеологічні комплекси (наприклад: “треба зазначити, треба мати
на увазі”).
б) Газетно-інформаційні тексти – мають свої фразеологізми (“як
повідомляє агентство, як стало відомо, наш кореспондент повідомляє, за
свідченнями”).
Газетно-інформаційні та деякі види наукових текстів – регулярне
використання
власних імен
назви закладів
суспільних організацій
посад
Для цих трьох категорій текстів характерна відсутність слів, стилістично
забарвлених архаїзмів (стародавні слова або слова, які не вживаються),
поетизмів, просторіч. Чим більш спеціальний текст, тим вище у ньому
частотність термінів (текст розрахован на невелику аудиторію).
II Література з суспільних наук – характерно використання слів у прямих
значеннях та деяка кількість ідиоматичних (“бити байдики”) та
метафоричних словосполучень (наприклад, в політології, юриспруденції, в
порівнянні з науковими текстами зустрічаються і переносні значення
слів).
III Художня література – має широкий діапазон лексичних засобів та
можливостей прямого та переносного слововживання. За відсутністю
термінів (спеціальних) тут спостерігається широке використання
професіоналізмів (слів, які використовуються в певному колі людей),
діалектизмів, архаїзмів, просторіч, слів іншомовного походження.
СИНТАКСИС
(розділ граматики, який вивчає сполучення слів в реченні)
Газетні, суспільні, науково-політичні тексти мають орієнтацію на
книжково-писемну мову. Тому переважають складносурядні конструкції,
відсутні фразеологізми, які вказують на усний характер мови, (окрім
штампів, характерних монологічній мові лектора, наприклад: “зараз
розглянемо”).
?
Ed
~
?
E
Oe
oooooooonoiaaaaaaaaaaaaaaa
каталогів, технічних інструкцій, де специфікою текста є стислість),
відсутність індивідуалізованості, тобто відсутній то підмет, то
присудок.
(фразеологізми – стійкі звороти мови)
Спеціално-наукові та газетно- інформаційні тексти. В них
використовуються словесні повторення: на початку та в кінці фрази, в
побудові сусідніх абзаців, синтаксичний паралелізм (однакова побудова
речень). Мета цього прийому – привернути увагу до певної частини тексту.
Критика, публіцистика – це та галузь літератури, яка розглядає питання
політики та суспільного життя в періодичній публікації та окремих
виданнях.
Велику роль відіграють синтаксичні засоби, тому що головною метою є
вплив на читача.
В основному, це також орієнтація на книжково-писемну мову. Але
допускаються еліптичні конструкції (речення з відсутніми членами).
Можуть використовуватися риси, характерні для усної мови (звертання до
читача, емоційно забарвлений тон, здивування, сарказм, окличний чи
питальний знаки, риторичні конструкції: “Народ визволений, але чи
щасливий він?”(Некрасов). Риторика – теорія красномовності, наука про
ораторське мистецтво. Це показує індивідуальне відношення автора до
відображуваного явища.
Художня література – присутня широта синтаксичних засобів (великі
складні та прості короткі фрази, літературно правильні синтаксичні
конструкції, еліпси). Все це є засобом вираження складних відношень
автора до відображуваної реальності. Все це є засобом створення
художнього образу та мовної характеристики персонажу.
Висновок: виходячи з вищезгаданого, можна сказати, що задача перекладу
залишається стилістичною при будь-якому різновиді перекладного
матеріалу.
Література:
Рецкер Я.Н. “Теория перевода и переводческая практика”, М., 1974.
Брандерс М.П., Проворотов В.Н. “Пререводческий анализ текста”. – Курск,
Издательство РОСИ, 1999.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
