.

Реченнєвотвірний потенціал предиката “складатися” (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2132
Скачать документ

РЕЧЕННЄВОТВІРНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПРЕДИКАТА “СКЛАДАТИСЯ”

Розглянуто реченнєвотвірний потенціал предиката “складатися” в
українській мові. Встановлюються основні моделі речень з цим предикатом,
з’ясовується лексичне наповнення їх обов’язкових позицій, виявляються
типи факультативних поширювачів, аналізується система парадигм речень.

Ключові слова: модель речення, парадигма речення, предикат,
референтність.

Однією з актуальних проблем сучасного мовознавства є вивчення
семантичного аспекту речення, що передбачає виявити речення, які
репрезентують певний стан речей об’єктивної дійсності, встановити, з
яких обов’язкових і факультативних компонентів ці синтаксичні одиниці
складаються, визначити особливості лексичного наповнення ліво- і
правобічних позицій, наявність яких передбачає предикат як
організаційний центр речення, описати морфологічні варіанти їх
вираження.

В україністиці досі не було приділено належної уваги мовним засобам
вираження різноманітних відношень, серед яких холопартитивні посідають
важливе місце. На позначення відношення частини і цілого в українській
мові використовуються чотири структурні типи речення: дієслівні,
субстантивні, дієприкметникові і прикметникові, у межах яких виділяються
підтипи.

Метою статті є з’ясувати реченнєвопороджувальні можливості предиката
складатися, який виступає домінантою ЛСГ партитивних дієслів.
Холо-партитивне значення для цього дієслова у словниках зафіксоване як
основне, при цьому воно не ускладнюється додатковими семами. “Словник
української мови” (в 11-ти томах) подає таке тлумачення першого значення
лексеми складатися: “утворюватися з яких-небудь елементів, частин і
т.ін., мати своїми складовими частинами” [7, с.275]. Так само воно
інтерпретується й у “Великому тлумачному словнику сучасної української
мови” [1, с. 1136].

Реченнєвотвірний потенціал предиката складатися має свою специфіку, що
визначається природою відношення, яке він виражає. Словникові тлумачення
засвідчують, що холопартитивне відношення усвідомлюється мовцями як
статична, об’єктивна, незалежна від зовнішнього впливу характеристика
реалії, а напрям цього відношення прогнозується від цілого до частин.
Речення із предикатом складатися завжди орієнтовані на відображення
повного обсягу цілого, тобто у них подається кваліфікація певного
предмета або явища позамовної дійсності як сукупності всіх відповідних
частин, напр.: Квітки [чемерника чорного] великі, складаються з 5
пелюстковидних чашолистків і дрібних трубчастих пелюсток, скупчених
навколо численних тичинок і 3-10 маточок (Панова Л.С., Протопопова В.В.
Весняні рослини. – К.: Рад. шк., 1987. – С. 150); Законодавство про
оплату праці складається з Кодексу законів про працю України, цього
Декрету та інших актів законодавства України (Декрет Кабінету Міністрів
України “Про оплату праці” // Кодекс законів про працю України. – К.:
Праця, 1994. – С. 99); Заробітна плата наукових працівників складається
з посадових ставок (окладів), премій, доплати за наукові ступені, вчені
звання, надбавки за стаж наукової, науково-технічної,
науково-організаційної та науково-педагогічної роботи та інших надбавок,
передбачених законодавством України (Про наукову і науково-технічну
діяльність. Закон України від 13 грудня 1991 року № 1977-XII).

Дієслово складатися, виступаючи центральним компонентом речення, своїм
валентним потенціалом передбачає заповнення двох обов’язкових позицій –
цілого і частин. Проте через високу абстрактність його лексичного
значення і практично необмежену сполучуваність конкретна інтерпретація
ситуації безпосередньо пов’язана із дистрибуцією дієслова.

У подальшому аналізі семантики речень з предикатом складатися спираємося
на класифікацію, запропоновану Т.С.Маркаровою на матеріалі російської
мови. Дослідниця виділяє дві моделі речень (із подальшою диференціацією)
за ознакою наявності / відсутності граматичної парадигми, при цьому
перша модель, на її думку, спеціалізується на вираженні
власне-партитивних відношень, а друга – партитивно-характеризаційних [3,
с. 51-52]. Проте зібраний фактичний матеріал засвідчив, що речення із
цим предикатом виступають нерівнорядними щодо цілого комплексу
взаємопов’язаних ознак: часових параметрів, денотативної
співвіднесеності / неспіввіднесеності, об’єктивності / суб’єктивності,
наявності / відсутності граматичної парадигми, узагальненості /
конкретності, стилістичної маркованості та ін. У силу цього спробуємо
переглянути диференціацію Т.С.Маркарової, усвідомлюючи, що загальний
напрям пошуків принципово не змінено.

Відправною точкою нашої кваліфікації речень є твердження про те, що
партитивні предикати, як й інші різновиди предиката відношення, не мають
чіткої локалізації на осі часу. У цьому плані відштовхуємось від
поглядів О.В.Бондарка, який розмежовує два випадки використання дієслів
недоконаного виду для вираження постійних відношень: 1) констатацію
існування постійного позачасового відношення; 2) повідомлення про
необмежене часом відношення, яке “охоплює визначений період часу –
теперішнього, минулого або майбутнього, у межах якого воно
репрезентовано як постійне і неперервне” [6, с. 610]. Також при
виділенні моделей партитивних речень спираємося на відому класифікацію
субстантивів О.В.Падучевої за референтністю / нереферентністю [5].

Модель 1. Речення з предикатом складатися, які втілюють непов’язане з
реалізацією у часі узагальнене партитивне відношення, об’єднуємо у
модель 1. Вони є своєрідними універсальними висловленнями, які
протиставляються конкретно-ситуативним (див. модель 3). Під
універсальним висловленням розуміємо таке речення, яке “містить
узагальнений висновок про ряд істотно спільних і закономірно і типово
повторюваних зв’язків між об’єктами фізичного або соціального світу” [9,
с. 5]. Таке висловлення є нереферентним, тобто виражене у ньому
відношення частини і цілого стосується класу реалій загалом, а його
учасники не корелюють із конкретними об’єктами позамовної дійсності,
напр.: Вартість феміністської міфології легко визначити з огляду на те,
що вона пропонує цілому людству, яке складається і з жінок, і з
чоловіків (Лариса Березовчук. Пришестя дискурсу // Критика. – 2001. – №
9); Ціннісний світ людини складається з ціннісних образів (Філософія:
Навчальний посібник / За ред. І.Ф.Надольного. – К.: Вікар, 1997. – С.
525). Логічною основою таких синтаксичних одиниць є загальне судження.

Речення моделі 1 є мовленнєвою репрезентацією загальноприйнятих істин,
відображенням об’єктивного стану речей, не співвідносного з особистістю
мовця, напр.: Атмосферне повітря складається з молекулярного азоту
(78,1%), кисню (20,93%), аргону (0,98%), вуглекислого газу (0,03%) та
інших газів (0,005%) (Там само, с. 349); Маятник мирно й невпинно
вистукує секунди, з яких ці години складаються (Леонід Скрипник (Левон
Лайн). Інтеліґент // Сучасність. – 1984.– №10); Особа, яка має авторське
право, для сповіщення про свої права може використовувати знак охорони
авторського права, який вміщується на кожному примірнику твору і
складається з латинської літери С у колі – (С), імені (найменування)
особи, яка має авторське право, і року першої публікації твору (Про
авторське право і суміжні права. Закон України від 23 грудня 1993 року №
3792-XII). При цьому узагальненість, абстрактність речень безпосередньо
корелює з їх позачасовістю [4, с. 84; 8, с. 45]. За влучним висловом
С.Н.Цейтлін, “ступінь часової локалізованості факту є обернено
пропорційним ступеню його узагальненості” [8, с. 45].

Речення моделі 1 використовуються для опису:

1) складу речовини, хімічної сполуки і под., напр.: Тваринна клітина
складається з ядра і цитоплазми (Бердишев Г.Д., Коваленко С.П. Код
спадковості. – К.: Наукова думка, 1969. – С. 7).

2) характеристики абстрактного імені на позначення загальнофілософського
поняття: Розумне життя Землі складається з окремих індивідуумів. Кожен з
них, народжуючись, одержує свою свідомість (Наталя Конотопець. Душа
речей. Фантастична повість // сайт «Жираф»: www.tech77.hypermart.net);
Суспільство охоплює різноманітні процеси, стосунки між людьми і
складається з певних соціальних інститутів (Філософія: Навчальний
посібник / За ред. І.Ф.Надольного. – К.: Вікар, 1997. – С. 340).

3) структури абстрактних імен-назв спеціальних наукових понять: Біосфера
неоднорідна і складається з відносно невеликих цілісних і стійких
елементів (болота, водойма, поля, луки, ліси) (Там само, с. 350). Як і
будь-яке системне утворення, інтелігенція складається з підсистем:
науково-технічна інтелігенція, яка з початком науково-технічної
революції стає, мабуть, однією з суттєвих рушійних сил розвитку
суспільства; культурно-творча, що відіграє провідну роль у розвитку чи
відродженні духовного життя суспільства, та ін. (Там само, с. 413); В
свою чергу фінансові витрати регіону складаються з капітальних вкладень,
видатків на соціальний розвиток та соціальне забезпечення, дотацій і
виплат різниць у цінах, витрат на житлово-комунальні послуги та інших
видатків, що фінансуються за рахунок господарюючих суб’єктів,
банківських кредитів, населення, Державного і регіонального бюджетів
(Бєлопольська В.М., Жерліцин Д.М. Зведений баланс фінансових ресурсів
регіону і його використання в управлінні фінансовим забезпеченням
соціально-економічного розвитку території // Финансы, учет, банки.
Сборник научных трудов. – Донецк: ДонНУ, УкрНТЭК, 2000. – С. 153);
Хіміко-аналітичний контроль складається з двох ступенів – попереднього
та повного і виконується у зоні діяльності регіональних митниць і
митниць (Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через
державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць
(від 8 вересня 1999 року № 204) // Екологічне законодавство України:
Збірник нормативних актів.– К.: Юрінком Інтер, 2001. – С. 401).

Крім іменників-назв речовин і абстрактних лексем, правобічна позиція на
позначення частин цілого може бути заповнена: а) кількісно-іменною
сполукою, напр.: Усі білки складаються з 20 різновидів амінокислот
(Бердишев Г.Д., Коваленко С.П. Код спадковості. – К.: Наукова думка,
1969. – С. 18); б) атрибутивно-іменною сполукою, напр.: Зв’язний текст
складається з двоскладних та односкладних, здебільшого поширених, речень
(Лучак Галина. Структурні типи супровідних ремарок у драматичному тексті
// Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Випуск 7. –Донецьк: ДонНУ,
2001. – С. 205); в) іменною сполукою із залежною підрядною атрибутивною
частиною: Товариші Маркс і Енгельс зробили геніальне для свого часу
відкриття класової структури суспільства й довели, що вона складається з
ряду соціальних класів, інтереси яких перебувають у суперечності
(Олександр Карпець. Середній клас і фашизм // Дзеркало тижня. – № 39
(414) субота, 12 – 19 жовтня 2002 року). Наведені приклади переконують,
що висловлення із предикатом складатися позначають не тільки суто
партитивне відношення, їх значення може ускладнюватися квалітативним або
квантитативним компонентами.

Порушуючи питання про синтаксичне поле речень першого типу, відзначимо,
що характерною їх особливістю є те, що вони не мають граматичної
парадигми. Проте у межах системи синтаксичних парадигм, які охоплюють не
тільки граматичні, але й фазові, модальні, авторизаційні, заперечні,
питальні модифікації, регулярними виявилися модальні видозміни, напр.:
Хоч як це дивно, але близько 40% опитуваних усе-таки дотримуються
традиційних поглядів. «Сім’я, — вважають вони, — має складатися з
чоловіка та жінки, котрі кохають одне одного, люблять і шанують своїх
дітей» (Тетяна Галковська. Щаслива дитина – “сита”, а не “перегодована”
// Дзеркало тижня. – № 39 (414) субота, 12-19 жовтня 2002 року);
Статутний капітал акціонерних товариств в момент їх заснування повинен
складатися з обумовленого числа звичайних акцій (Банківська
енциклопедія.– К.: Ельтон, 1993. – С. 12).

Серед можливих актуалізаційних видозмін не зафіксовано випадків
комунікативних модифікацій, які виявляються у порушенні порядку слів.
Інтерпретаційна парадигма репрезентована конверсивними перетвореннями,
пов’язаними зі зміною напряму відношення частин і цілого, напр.: Сім’ю
складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом,
мають взаємні права та обов’язки (Сімейний кодекс України // Урядовий
кур’єр. – 2002. – 6 березня (№ 44)). ? Сім’я складається з осіб, які
спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та
обов’язки.

Отже, речення моделі 1 відображають відношення між класами реалій чи
абстрактними поняттями, подаючи позачасову кількісно-якісну
характеристику цілого.

Модель 2 утворюють денотативно співвіднесені висловлення з абстрактною
лексикою у право- і лівобічних позиціях, які прогнозуються
дієсловом-предикатом складатися. Вони позначають ситуацію постійного
партитивного відношення, пов’язану з:

1) уявленнями мовця про структурування певних предметів або явищ
позамовного світу, що не завжди відповідають об’єктивному стану речей,
напр.:

— Одначе ваші пейзажі зовсім не позначені меланхолією, — сказав
Городовський, і художник вдячно насторожився. — Вони всі перейняті
радістю, яку я не можу назвати інакше, як дитячою. Ваша природа не знає
ні бур, ні грози, ні ночі. Все в ній квітує. Можна подумати, що природа
складається тільки з ранку й весни (Валеріян Підмогильний. Повість без
назви, до того ж цілковито неймовірна, вигадана від початку до кінця
автором, щоб показати сутичку деяких принципів, важливих для нашого дня
і майбутнього // Валер’ян Підмогильний. Оповідання. Повість. Романи. –
К.: Наукова думка, 1991);

Ахіллесова п’ята тоталітарного суспільства, як то не парадоксально,
полягає у тому, що звичайна, пересічна людина взагалі нездатна до такого
рівня уніфікації…Людина завжди є або більшою, або меншою від будь-якого
жорсткого суспільного канону. Тому в цих умовах драма історії
складається з мізансцен особистих трагедій, фарсів і травестій (Пасько
І.Т., Пасько Я.І. Громадянське суспільство і національна ідея (Україна
на тлі європейських процесів. Компаративні нариси). – Донецьк: ЦГО НАН
України, УКЦентр, 1999);

2) сферою особистого досвіду мовця, напр.: Заболотний вважає себе
щасливцем, щиро в цьому переконаний, хоча всього дісталось йому в житті
– і в небі горів, і виходив з оточення, знов літав і знову падав, у чому
він і не вбачав нічого дивного, адже, за його словами, життя фронтового
льотчика якраз і складається із падінь та воскресінь, вся річ в тому,
щоб останніх на одне було більше (О.Гончар. Твоя зоря // Олесь Гончар.
Твори в 7-и томах. – Т. 7.- К.: Дніпро, 1988. – С. 293-294); Є люди,
які носять у собі всю вікову совість народу, його освячені віками
поняття про честь і чесність. Інколи ці люди незручні, так би мовити, в
побуті, бо складаються з самих кутів. Але тільки з ними ми і відчуваємо
себе людьми (Валетин Тарнавський. Пуд солі // сайт «Жираф»:
www.tech77.hypermart.net).

При цьому одне і те саме явище дійсності може інтерпретуватися
по-різному у силу його багатогранності і неоднозначності, на
кваліфікацію цілого впливає також конкретна ситуація мовленнєвого акту,
напр.: Життя складається з обіцянок і погроз (Загребельний П.А.
Тисячолітній Миколай: Роман. – К.: Фірма “Довіра”, 1994. – С. 415).
Водій білого фургончика затримався перед Домом Гуситів, але нас не
цікавили пам’ятки. Ми хотіли оглядати інше… На головній вулиці у Генці
діялися цікавіші речі, ніж ті, котрі були вже тільки історією. Це нас
спокушувало, позаяк насправді життя складається з крихт теперішности,
які западають у пам’ять, і наш світ направду має в собі тільки це
(Анджей Стасюк. Опис подорожі Східною Угорщиною та Україною у 1999 році
// Критика. – 2002. – № 1-2).

Модель 3. У реченнях, які належать до моделі 3, подається опис ситуації
партитивного відношення між конкретними предметами, які співвідносяться
з відповідними денотатами. Найчастіше вони використовуються для
кваліфікації щодо складових частин таких реалій позамовної дійсності :

1) транспортних засобів, напр.: Не можу забути неба, коли ми в присмерку
їхали з Надькалла до Матесальки. Весь потяг складався з одного вагончика
(Анджей Стасюк. Опис подорожі Східною Угорщиною та Україною у 1999 році
// Критика. –2002.– № 1-2); у цьому висловленні йдеться не про клас
реалій (потяги загалом як засоби пересування), не про будь-який потяг,
а про цілком конкретний потяг, яким мовець їхав з Надькалла до
Матесальки і який складався тільки із локомотива й одного вагона;

2) різноманітних споруд та їхніх частин, напр.: Ми підходимо до
п’ятиповерхового будинку овальної форми. Я дивуюся його невеликим
розмірам (я ще дізнаюся, що більша його частина, як у айсберга,
захована, складається з підземних поверхів) (Ігор Росоховатський. Загін
вусанів // сайт “Жираф”: www.tech77.hypermart.net);

3) результатів творчих або наукових пошуків, напр.: Дисертаційна робота
складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних
джерел (89 найменувань) (Шмигевський Микола Васильович. Багатоканальні
мережі джексона з керованим джерелом вимог // Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних
наук. – К., 2000. – С. 5); «Метафізика-Фізика-Ика» (1972–74) [Ярослава
Козловського], вперше показана в галереї «Фоксал», стала хрестоматійним
прикладом польського концептуалізму. Неодноразово обговорювана й
публікована у польських та закордонних синтетичних опрацюваннях
концептуального мистецтва робота складається з трьох таблиць: 1.
фотографії мебльованої кімнати з пронумерованими речами; 2. того самого
знімку, але проявленого так, що бачимо самі тільки джерела світла у
вигляді ясних плям серед чорноти; 3. укладеної за тим самим зразком
таблиці з номерами речей, що їх бачимо на першій фотографії. Показ
супроводжував читаний із магнітофона авторський опис окремих елементів
фотографії (Пьотр Пьотровський. Мистецтво згідно з політикою // Критика.
– 2000. – № 11);

4) природних об’єктів, напр.: Альфа Центавра — наша найближча сусідка в
космічному просторі за межами Сонячної системи й одна з найяскравіших
зірок Південної півкулі — насправді є системою, що складається із трьох
зірок (Валентин Чемерис. Приречені на щастя. Фантастичний роман про
Адама і Єву та про їхню любов // сайт «Жираф»:
www.tech77.hypermart.net);

5) сукупностей норм і правил, напр.: Законодавство України про
соціальний захист ветеранів праці та громадян похилого віку складається
з цього Закону та інших актів законодавства України (Закон України “Про
основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян
похилого віку в Україні” // Кодекс законів про працю України. – К.:
Праця, 1994. – С. 111); Законодавство про відходи складається із законів
України “про охорону навколишнього природного середовища”, “Про
забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, “Про
поводження з радіоактивними відходами”, Кодексу України про надра, цього
Закону та інших нормативно-правових актів (Про відходи. Закон України
від 5 березня 1998 року № 187/98-ВР // Екологічне законодавство України:
Збірник нормативних актів.– К.: Юрінком Інтер, 2001. – С. 346);

6) сукупностей осіб, об’єднаних за такими ознаками:

а) спільною професійною та іншою діяльністю, напр.: Вища рада юстиції
складається з двадцяти членів (Конституція України. – К.: Юрінком, 1996.
– С. 64); Камерний хор педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди –
один з небагатьох в області, який працює в цьому жанрі… Без
перебільшення можна стверджувати, що колектив складається з цікавих і
небайдужих особистостей, прекрасних педагогів та майстрів своєї справи,
кращих студентів педагогічного університету та його випускників (Олена
Борисова. Як пам’ять народна, як берегиня // Рідна школа. – 2002. – № 7.
– С.30);

б) функціональним призначенням, напр.: Отже, нинішня [парламентська]
більшість складається з дев’яти пропрезидентських фракцій — «Трудова
Україна — Промисловці та підприємці», «Народовладдя», «Регіони України»,
«Європейський вибір», «Демініціативи», «Аграрії України», фракція
народних демократів, «Народний вибір», згадана СДПУ(о) і плюс
позафракційні (Віктор Шлинчак. Про вплив сигарет на хід історії… //
Дзеркало тижня. – № 39 (414) субота, 12 – 19 жовтня 2002 року);
По-друге, олігархічна «партія влади», на відміну від панівної колись
комуністичної номенклатури, не є монолітною. Складається з різних
кланів, інтереси яких не лише відрізняються, а й нерідко суперечать одні
одним (Микола Рябчук. Дві України // Критика. – 2001. – № 10);

в) родинними зв’язками, напр.: Родина моя складається з дружини моєї
Софії Семенівни, дочок Софії, Марії та Ольги і сина Івана … (Дрозд В.Г.
Ритми життя: Роман-біографія. – К.: Дніпро, 1984. – С. 200);

7) географічних або адміністративних реалій, напр.: Традиційно
вважалося, що згадані у літописах передгороддя Переяслава складалися з
двох районів – території, розташованої безпосередньо перед валом
“окольного міста” (Закиєвобрамське передгороддя, ур. Забашта) й
місцевості на захід від дитинця, за р. Альтою (Заалтицьке передгороддя)
(Олександр Колибенко. Таємниці давнього Переяслава // Рідна школа. –
2002. – № 7. – С. 68);

8) програм різноманітних заходів (концертів, змагань і под.), напр.:
Концерт-відкриття [Міжнародного музичного фестивалю “Київ музик фест”]
був присвячений пам’яті Івана Карабиця. Програма переважно складалася з
творів І.Карабиця: «Симфонієтта», написана 1967 року і раніше не
виконувана; його концерт для фортепіано з оркестром №1 (1968), знамениті
«Голосіння» (концерт №3, 1989) і семихвилинна «Елегія», яку за ескізами
Карабиця завершив Валентин Сильвестров (Яна Іваницька. Київ музик фест
пам’яті Івана Карабиця // Дзеркало тижня. – № 39 (414) субота, 12 – 19
жовтня 2002 року) та ін.

Типовими поширювачами у реченнях моделі 3 виступають:

1) атрибутивні компоненти, які конкретизують та уточнюють значення
лексем у лівобічній або правобічній позиціях (на позначення цілого і
частин відповідно), напр.: Такий кримінальний підрозділ складається з
керівної верхівки, диспетчера-координатора, низових ланок та мережі
постійних клієнтів (Урядовий кур’єр. – 2000. – 29 лютого); Аналізована
праця складається зі вступу, семи розділів, у кожному з яких знайшли
відображення проблеми лінгвософії та лінгвоестетики, висновків та
додатків (Загнітко Анатолій, Оліфіренко Леся. Рец. на кн.: Ставицька
Леся. Естетика слова в українській поезії 10-30 рр. ХХ ст. //
Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Випуск 7. – Донецьк: ДонНУ, 2001.
– С. 295);

2) компоненти із кількісним значенням, які конкретизують кількість
частин, наявних у певному цілому, напр.: Конституційний суд України
складається з вісімнадцяти суддів Конституційного суду України (Стаття
148 Конституції України.– К.: Юрінком, 1996.– С. 72); …Організований
Міжнародним комітетом історичних наук, який складається з 56
національних комітетів і близьких за тематикою міжнародних і внутрішніх
комісій, Міжнародний конгрес історичних наук є доволі бюрократизованою
інституцією (для участі в більшості сесій потрібно запрошення) (Франк
Сисин. Конгресове життя на межі століть // Критика. – 2001. – № 7-8);

3) референтність і конкретність речень цього типу дозволяє використання
детермінантних поширювачів, які передають часову або просторову
характеристику відношення, яке втілює предикатно-аргументний комплекс
загалом, напр.: Сі київські дружини в ІХ і Х в. складалися з місцевих
людей і з захожих варягів (Михайло Грушевський. Історія України-Руси. –
К.: Наукова думка, 1994); …Земства обслуговували сільську людність, в
переважній більшості українську, а по містах була мішанина людности, і в
деяких містах кількість українців ледве досягла 50%, при чому ці
відсотки припадали на нижчі шари — дрібних крамарів та ремісників, а
заможніша частина складалася з росян, на Південній Україні з греків,
вірмен; крім того, у містах було багато жидів (Наталія
Полонська-Василенко. Історія України.– Т. ІІ. – К.: Либідь, 1993. – С.
315).

Система парадигм речень, які належать до моделі 3, виявилася досить
ємною. Граматичні перетворення речень цього типу охоплюють модифікації,
пов’язані з:

1) категорією часу: характер партитивного відношення дозволяє вживання
дієслова складатися у формі минулого часу: Воно [помешкання] складалося,
як і сказано йому напередодні, з чотирьох кімнат, що з них одну займав
постійний пожилець, а решта три були впродовж місяця до його
розпорядження — на час відсутності дійсних господарів (Валеріян
Підмогильний. Повість без назви, до того ж цілковито неймовірна,
вигадана від початку до кінця автором, щоб показати сутичку деяких
принципів, важливих для нашого дня і майбутнього // Валер’ян
Підмогильний. Оповідання. Повість. Романи. – К.: Наукова думка, 1991);
Щоб ці хутори та стоянки захистили від нападів ногайців, заповзятий
Черкаський староста Дмитро Вишневенький у першій половині XVI століття
на одному із дніпрових порогів спорудив фортецю — Січ, і спорядив її
постійним гарнізоном, який складався із добровільців — вихідців з
українських староста (Володимир Антонович. Петро Сагайдачний // сайт
«Жираф»: www.tech77.hypermart.net); 1999 року в познанському
Національному музеї в рамках персональної виставки Зофії Кулік «Від
Сибіру до Кіберії» мала експонуватися робота «І дім, і музей». Але до
експозиції її не допустили. Змонтована до показу повна інсталяція
складалася з двох частин: обеліска, що стояв посеред монументальної зали
музею, та розвішаних на стінах збільшених фотографій чоловічих геніталій
— сфотографованих фрагментів скульптур із колекції Ермітажу. Під ними
було вміщено назви скульптур, сфотографовані там-таки, в
санкт-петербурзькому музеї, — трьома мовами, з-поміж яких на першому
місці й більшими літерами, природно, подавалися підписи російською мовою
(Пьотр Пьотровський. Мистецтво згідно з політикою // Критика. – 2000. –
№ 11) або у формі майбутнього часу: В центральній частині диска планети
складатимуться переважно з важких хімічних елементів, їхня середня
густина досить велика (середня густина Землі – 5,6 г/см3 ) (Василь
Івченко. Де твій двигун, Земле? // Урядовий кур’єр. – 1999. – 9 вересня
(№ 168)). Серія “Українська модерна література” складатиметься з п’яти
самостійних блоків, які підсумують досвід нашого літературного творення
та становлення в ХХ столітті (Вступна стаття // Юрій Андрухович.
Рекреації. Романи. – К.: “Час”, 1997. – С. 5);

2) категорією способу: Року 1788 В.Капніст подав

Катерині II проект, що мав назву: «Положение, на каком может быть
набрано й содержано войско охочих козаков». Це було б, на думку
В.Капніста, окреме, фактично не зв’язане з російською армією козацьке
військо з добровільців з командою, що складалася б із старшин-українців,
обраних козаками (Наталія Полонська-Василенко. Історія України.– Т. ІІ.
– К.: Либідь, 1993.– С. 266).

Регулярними виявилися також комунікативні видозміни речення:

1) актуалізаційні модифікації, пов’язані зі зміною порядку слів, напр.:
У XV-XVI сторіччях лише чверть боярсько-шляхетських і рицарських родів
становили верству “панів”. З панів складалася Рада Великого Князівства –
своєрідний передпарламент, а згодом і сейм держави (Пасько І.Т., Пасько
Я.І. Громадянське суспільство і національна ідея (Україна на тлі
європейських процесів. Компаративні нариси). – Донецьк: ЦГО НАН України,
УКЦентр, 1999);

2) введення у структуру речення описових предикатів, функція яких у
публіцистичних й офіційно-ділових текстах, на думку М.В.Всеволодової,
полягає у підсиленні значущості повідомлюваного, наголошенні
предикатного компонента [2, с. 444], напр.: Національна система
середньої освіти в Україні має у своєму складі 21,6 тис.
загальноосвітніх навчальних закладів, у т. ч. 14,9 тис. – у сільській
місцевості (Система освіти України // Офіційний сайт Міністерства освіти
і науки України: www.education.gov.ua); Крім того, ми [представники
концерну “Правекс”] добре володіємо всіма механізмами, оскільки в складі
концерну “Правекс” є і власний банк, і страхова компанія, і холдінг, і
юридичні, і брокерські фірми (Урядовий кур’єр. – 2000. – 29 лютого);

3) конверсивні структури, які відрізняються напрямом відношення, тобто
тим, ціле чи частини обирає мовець як “вихідний пункт” повідомлення,
напр.: Законодавство України про інформаційні агентства складають
Конституція України, закони України “Про інформацію”, “Про друковані
засоби масової інформації (пресу) в Україні”, “Про телебачення і
радіомовлення”, “Про державну таємницю”, цей Закон, інші законодавчі
акти України, міжнародні договори в галузі свободи слова та інформації,
ратифіковані Україною (Про інформаційні агентства. Закон України №
74/95-ВР від 28 лютого 1995 року) ? Законодавство України про
інформаційні агентства складається з Конституції України, законів
України “Про інформацію”, “Про друковані засоби масової інформації
(пресу) в Україні”, “Про телебачення і радіомовлення”, “Про державну
таємницю”, цього Закону, інших законодавчих актів України, міжнародних
договорів в галузі свободи слова та інформації, ратифікованих Україною.

Отже, відношення цілого і його складників може зазнавати у свідомості
мовців різноманітних інтерпретацій, що знаходить відображення у
функціонуванні трьох моделей речень з предикатом складатися. У мовленні
кваліфікація складу предмета або явища об’єктивної дійсності залежить
від комплексу чинників, з-поміж яких найважливішими виявилися реальний
стан речей, знання мовця про світ, тематичні групи імен, що виступають
обов’язковими компонентами речення. Широкий спектр ситуацій, які
репрезентують висловлення з цим дієсловом, засвідчує практично
необмежене його використання на позначення холо-партитивного відношення.

Список використаної літератури

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов.
ред. В.Т.Бусел. К.: Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2001.

2. Всеволодова М.В. Теория функционально-коммуникативного синтаксиса.
М.: Изд-во МГУ, 2000. 502 с.

3. Маркарова Т.С. Конструкции с предикатами, выражающими отношения
“часть – целое” в современном русском языке. Дисс. … канд. филол. наук.
М., 1996.

4. Олійник О.О. Абстрактно-авторські речення в художньому мовленні. Дис.
… канд. філол. наук. Ізмаїл, 1999.

5. Падучева Е.В. Референциальніе аспекты семантики предложения // Изв.
АН СССР. СЛЯ. 1984. № 4.

6. Русская грамматика. Т. I. М.: Наука, 1980.

7. Словник української мови / За ред. акад. І.К.Білодіда: В 11-ти т. Т.
ІХ. К.: Наукова думка, 1978.

8. Цейтлин С.Н. О выражении конкретности – абстрактности в русском языке
// Функциональный анализ грамматических категорий. Л.: ЛГПИ, 1973.

9. Шмарина В.И. Универсальное высказывание и лингвистические средства
его выражения: Автореф. дисс. … канд. филол. наук. М., 1975. 19 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019