Реферат на тему:

Проблема фразеологічних одиниць у наукових терміносистемах української
мови

Проблематика фразеології є в центрі уваги сучасної лінгвістичної думки.
Це пояснюється тим, що з її вивченням пов’язано багато питань, які
стосуються значущих одиниць мови, лексико-семантичної сполучуваності
слів. Крім того, до складу фразеології включають досить різноманітні
одиниці, які мають ряд ознак, притаманних лише цим мовним знакам.
Особливої уваги заслуговує сфера термінологічної лексики, оскільки
наявність фразеологічних одиниць в терміносистемі української мови
піддаються сумніву з тої причини, що термін не називає поняття, як
звичайне слово, а, навпаки, поняття приписується терміну. Конкретний
зміст поняття, визначеного терміном, буде зрозумілим лише завдяки його
дефініції – лаконічному логічному визначенню, яке зазначає суттєві
ознаки предмета або значення поняття, тобто його зміст і межі. Крім
того, наукові джерела подають ряд характерних семантичних ознак
термінів, до яких належать:

системність терміна;

наявність дефініції;

моносемічність (в межах одної предметної галузі);

стилістична нейтральність;

відсутність експресії, образності, суб’єктивно-оцінних характеристик.

Щодо останніх ознак, слід зауважити, що саме вони посідають вагоме місце
в структурі фразеологізму, формуючи конотативний компонент значення,
який, на думку більшості дослідників, є основним, що породжує безліч
дискусій з цього приводу.

Зокрема, В. Телія, І. Стернін, В. Булдаков, Ю. Апресян та ін.,
передумовою виникнення фразеологічного значення вважають наявність
конотативного компонента, який створюється на основі образу-результату
семантичного перетворення базового вільного словосполучення і від
моменту утворення фразеологічної одиниці стає “релевантною ознакою її
семантики” [Телия 1986 : 32]. Зміст додаткової інформації, котрий
міститься в основних елементах конотативного аспекту значення
фразеологічної одиниці, повинен бути розширеним за рахунок включення в
нього елементів соціально-жанрового забарвлення, а в окремих випадках
культурно-національного або етнічного.

Традиційно конотацію розглядають як сукупність емоційного, оцінного,
експресивного та стилістичного компонентів. І. Стернін [Стернин 1979 :
32 ] виділяє в конотативному аспекті значення попередньо зазначені
складники, вважаючи, що вони присутні в семантиці переважної більшості
слів, а також справедливо говорить про труднощі їх розмежування. При
цьому труднощі виникають не лише при розмежуванні, наприклад, емоційного
та оцінного компонентів, але й конотативної та денотативної частини
значення. І. Стернін вказує на те, що слід розрізняти слова з емоційним
компонентом значення, а також слова з оцінним значенням та оцінним
компонентом значення. Особливо це стосується фразеологічних одиниць.
В. Булдаков під конотативним аспектом семантики розуміє “систему
складових частин, що взаємодоповнюються і взаємозумовлюються” [Булдаков
1987 :. 23]. Згідно з точкою зору В. Шаховського, у конотативному
компоненті значення можна виділити емотивність, а експресію та оцінку
розглядати як компоненти денотата (при цьому не заперечує зв’язок з
оцінкою та експресією).

Таким чином, одностайною є думка лінгвістів щодо необхідності
розмежувати вказані компоненти, не пропонуючи при цьому методів такого
розмежування.

Услід за В. Телією та І. Стерніним дотримуємося точки зору, згідно з
якою під конотацією фразеологічних одиниць будемо розуміти ті додаткові
макрокомпоненти семантичної структури фразеологізмів, що вбирають в себе
всю інформацію, котра репрезентує стилістичну, емоційно-оцінну та
експресивну функції, що разом утворюють зміст, який традиційно
співвідноситься з поняттям експресивності чи експресивної функції мови.

У досліджуваних лексикографічних джерелах спостерігаємо тенденцію до
вживання метафоризованих термінів-словосполучень з компонентом “вода”,
що за більшістю своїх ознак наближені до фразеологізмів. Зокрема, це
стосується термінів машинобудування, радіотехніки, теплоенергетики,
електротехніки, екології тощо. Хоча, наприклад, у “Словнику з
інформатики, програмування, обчислювальної техніки” метафоризовані
терміни зафіксовано: чистий код, сплячий процес, сліпа клавіатура,
повернення каретки, карусель, зашита програма, чорний ящик, шапка
сторінки та ін., а з компонентом “вода” – відсутні. Проаналізовані
терміни-словосполучення дозволяють говорити про те, що переважають
одиниці, в яких практично не виражене будь-яке емоційно-експресивне
навантаження: мінералізована вода, глибина течії, судноплавні води,
котлова вода, деіонізована вода, електропровідна рідина, водний стік,
поверхнева вода та ін., чого не можна цілком стверджувати про іншу групу
термінів-словосполучень (див. табл.)

Термін-словосполучення Експресивно-емоційна конотація Оцінка Асоціації
Значення терміна-словосполучення

Агресивність води,

Агресивні стічні води Несхвалення обурення “ – “ “агресивний” – ворожий,
який керується негативними емоціями: захопити шляхом насильства і
підкорення Здатність природної води руйнувати різні матеріали хімічною
дією

Вода живильна Схвалення, захоплення “+” “живильний” – який зміцнює сили,
підбадьоррює, що викликає позитивні асоціації Вода для живлення парових
та інших котлів

Вода підживлювальна Задоволення, захоплення “+” “підживлювати” –
додавати сили, бадьорості. Асоціації процесуального характеру, коли
негативне перетворюється в позитивне Вода, яка подається в замкнуту
технологічну систему для компенсації втрат

Зв’язана вода Несхвалення, обурення “+” “Зв’язати” – позбавити свободи
дій.

Асоціації процесуального характеру, що викликають негативні емоції
Молекули води, сильно зв’язані з ґрунтом чи іншою твердою речовиною

Цвітіння води Роздратування

несхвалення “?(–” “цвісти” – розкривати, розпускати, пуп’янки; бути в
порі цвітіння.

&

gd–mu “сліпий” – через який нічого або нікого не видно. Асоціації
антропологічного характеру з перенесенням ознак на забруднену ріку
(водний об’єкт), що викликає негативні емоції Хвороба, спричинена
бактеріями, поширеними в брудних річках)

Оздоровлення ріки Захоплення, задоволення, радість “+” “оздоровити” –
покращити санітарний стан чого-небудь. Асоціації процесуального
характеру, викликають позитивні емоції Покращення якості води,
санітарного стану, тощо

Водний гіацинт Обурення, несхвалення, роздратування “?(–” “гіацинт” –
садова рослина з пахучими квітами різного забарвлення. Асоціації
виникають за зовнішніми ознаками, що протиставляються етимології слова
“бур’ян” – рослина, що заважає росту культурних рослин, викликаючи
негативні емоції Плодючий докучливий бур’ян, що засмічує судноплавні
русла

З огляду на це, не можна однозначно стверджувати, що терміни є
стилістично нейтральними. Тим більше, якщо взяти до уваги фразеологічні
одиниці зі словом “вода” – каламутити воду, товкти воду в ступі, лити
воду, варити воду і т.п. – і порівняти з термінами – цвітіння води,
естетичний вплив на воду, спрацювання водоймища, інвентаризація вод і
т.п. І у фразеологізмах, і в термінах-словосполученнях
експресивно-емоційне навантаження залежить від основних компонентів,
оскільки слово “вода” у них, як правило, є другорядним.

Ряд дослідників, зокрема Л. Буянова, Л. Лисиченко вважають терміни типу
точка роси, зв’язана вода, міграція з водою, водна токсикологія,
естетична цінність водостоку, желатинотвірний агент з водоростей,
цвітіння води, колірність води, вода сира, вода живильна та ін.
метафоризованими, зіставляючи їхнє значення з денотативною
співвіднесеністю загальновживаних термінів, що приводить до труднощів
при виявленні смислових зв’язків, поєднаних між собою компонентів тої чи
іншої термінологічної одиниці, оскільки кожен компонент має різний
рівень експресивності та ступінь смислового навантаження. Хоча й не
заперечують, що передумовою виникнення асоціацій, що з’являються у
результаті метафоричних перенесень, передує етимологічний та семантичний
аналіз компонентів терміна-словосполучення (див. табл. 1).

Оскільки процес метафоризації, на думку більшості лінгвістів, є
невід’ємною ознакою фразеологізмів, то можна стверджувати, що до складу
останніх належать і терміни-словосполучення з компонентом “вода”,
утворені тим самим способом, що і становить проблематику нашого
подальшого дослідження. З розглянутих термінів випливає, що в їхній
семантиці здебільшого реалізуються наступні значення слова “вода”,
подані у “Словнику української мови”:

— прозора, безбарвна рідина, що становить собою найпростішу хімічну
сполуку водню з киснем: аерована вода, атмосферні стічні води, зв’язана
вода, солона вода, знесолена вода, кислотний дощ, абсорбована вода,
активована вода, та ін.;

— напій або розчин якоїсь речовини: реакційні норми якості води,
придатна вода, вода підживлювальна, вода сира, норми питної води,
живильна вода, мінералізована вода та ін.;

— водна маса / водна поверхня джерел, озер, річок, морів, океанів:
колірність води, насичена зона підземної води, вода водних джерел,
водоростевий ставок, водна екосистема, збіжні течії, перехресна течія,
дистрофна водойма, лімнетична зона (лімнологія – озерознавство) та ін.

Таким чином, у семантиці слова “вода” реалізуються наступні семи:
текучість, об’єм, інтенсивність, очищення, емоції, стихія, рух тощо.

Проаналізовано близько 200 термінологічних словосполучень з компонентом
“вода”. І хоч пласт термінів з емоційно-експресивним забарвленням
компонентів є незначним, це не дає достатньої підстави вилучати ці
терміни-словосполучення зі складу фразеологічних одиниць, оскільки
значення фразеологізму залежить не від значення наукових термінів, а
мотивованих семантикою загальновживаних лексем, узятих в тому ж складі,
що і склад терміна.

Література

Александрова Г.А. Образність як джерело утворення технічної термінології
// Мовознавство, 1973. № 5. С. 35 -36.

Балабан Т. Англійсько-український словник-довідник інженерії довкілля:
Близько 15000 термінів. Львів: Видавництво Державного університету
“Львівська політехніка”, 2000. 400 с.

Булдаков В.А. Коннотативные потенции терминологической лексики //
Коннотативные аспекты семантики в немецкой лексике и фразеологии.
Межвузовский тематический сборник научных трудов. Калинин, 1987.

Войналович О., Моргунюк В. Російсько-український словник наукової і
технічної мови (термінологія процесових понять). К.: Вирій, Стакер,
1997. 256 с.

Дяченко С.С., Гладкий І.П., Замора М.Ф., Кафтанов С.В.
Матеріалознавство. Російсько-українсько-англійський термінологічний
словник. Близько 10000 слів та словосполучень. К.: ІЗМН, 1997. 296 с.

Короткий російсько-український електротехнічний словник / ред. В. С.
Перхач. Львів: ЛПІ, 1990. 126 с.

Короткий російсько-український словник сучасних математичних і
економіко-математичних термінів / Укладачі Л. Г. Боярова, О. П. Корж.
Х.: Вид-во “Основа” при Харківському університеті. 96 с.

Левина М.Д., Тимофеева А.И. О формировании терминологической лексики
путем метафорического переноса наименований на основе сходства по форме
// Вестник Харьковского университета, № 170: Иностр. яз. 1978, вып. 11.
. 36 39.

Російсько-український словник з машинознавства та машинобудування. 2-ге
вид., репр. Уклад.: В. В. Хільчевський, В. І. Шашлов. К.: Техніка, 1998.
240 с.

Російсько-український тлумачний теплоенергетичний словник / За ред. Й.
Мисака, М. Крука. Львів, Видавництво Національного університету
“Львівська політехніка”, 2001. 412 с.

Словник української мови: в 11 т. Т. 1. К., 1970.

Стернин И.А. Проблемы анализа структуры значения слова. Воронеж:
Издательство Воронежского университета, 1979.

Телия В.Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц / Отв.
ред. А. А. Уфимцева. М.: Наука, 1986.

Фразеологічний словник української мови / Уклад.: В. М. Білоноженко та
ін. К.: Наук. думка, 1993.

Похожие записи