Реферат на тему:

Про особливості форми поетичних творів Григорія Сковороди

Поетична спадщина великого філософа і письменника, яка складається із
тридцяти поезій “Саду божественных пhсней…” та ще кількох десятків
віршів і поетичних фрагментів (часто латиною), що їх Г.Сковорода
органічно вплітав у тканину філософських творів та листів, здавна
привертала увагу дослідників вірша.

В українському літературознавстві усталилася думка про те, що поетичні
твори “Саду божественных пhсней…” написані в руслі силабічного
віршування. Однак, тонічна впорядкованість окремих поезій Г.Сковороди
багатьом видавалася за ознаку належності їх до системи силабо-тонічної.

У восьмитомній “Історії української літератури” (1967-1971) зазначено:
“Сковорода-поет в основному залишався силабістом. Але його силабічне
віршування нерідко наближалося до народних пісень, а в ряді випадків
набирало виразних рис силабо-тонізму. Так, наприклад, “Пhснь 10-я”
(“Всякому городу нрав и права”), де кожен рядок складається з десяти
складів із цезурою після шостого, фактично звучить як чотиристопний
дактиль. “Пhснь 18-я” (“Ой ты птичко желтобоко”) має восьмискладовий
рядок із цезурою після четвертого складу (схема народної щедрівки) і
водночас у чергуванні наголошених і ненаголошених складів дає майже
правильний чотиристопний хорей” (3, с. 129(.

Г.Сидоренко у монографії “Українське віршування. Від найдавніших часів
до Шевченка” (1972) писала про “справжній силабо-тонічний вірш –
чотиристопний дактиль” стосовно першої строфи “Пhсни 10-й”.
“Чотиристопний, іпостасований ямбом та пірихієм хорей у восьмирядковій
строфі з парним та перехресним римуванням жіночих та чоловічних
закінчень” дослідниця вбачала у вірші “Ой ты птичко желтобоко” (8, с.
95-96(.

У підручнику з курсу “ Мистецтво слова: Вступ до літературознавства”
А.Ткаченко стверджує, що “Г.Сковорода багато в чому переростав силабічні
канони. Згадаймо “Пhснь 10-ю”, написану ніби-то 10-складовиком, але
водночас – із чітко впорядкованою наголошуваністю, яка дає підстави для
поділу на 3-складові стопи. Особливо виразно це видно на прикладі
останньої строфи, де нема жодних ритмічних відхилень для поділу на
3-складові стопи” (10, с. 346(.

Розглянемо “Пhснь 10-ю”:

Всякому городу нрав и права; ????????????

2 Всяка имhет свой ум голова; ????????????

3 Всякому сердцу своя есть любовь, ???????????????п/сх.наг.

4 Всякому горлу свой есть вкус каков, ???????????????п/сх.наг.

5 А мнh одна только в свhтh дума, ????????????????п/сх.наг.

6 А мнh одно только не йдет с ума. ????????????????п/сх.наг.

7 Петр для чинов углы панскіи трет, ???????????????п/сх.наг.

8 Федька-купец при аршинh все лжет. ????????????

Тот строит дом свой на новый манhр, ???????????????п/сх.наг.

Тот все в процентах, пожалуй, повhрь! ????????????

А мнh одна только в свhтh дума, ???????????????п/сх.наг.

А мнh одно только не йдет с ума. ??????????????п/сх.наг.

13 Тот непрестанно стягает грунта, ????????????

14 Сей иностранны заводит скота. ????????????

Тh формируют на ловлю собак, ????????????

Сих шумит дом от гостей, как кабак, – ???????????????п/сх.наг.

А мнh одна только в свhтh дума, ???????????????п/сх.наг.

А мнh одно только не йдет с ума. ???????????????п/сх.наг.

19 Строит на свой тон юриста права, ???????????????п/сх.наг.

20 С диспут студенту трещит голова. ????????????

Тhх беспокоит Венерин амур, ????????????

Всякому голову мучит свой дур, – ????????????

А мнh одна только в свhтh дума, ???????????????п/сх.наг.

Как бы умерти мнh не без ума. ????????????

25 Смерте страшна, замашная косо! ????????????

26 Ты не щадиш и царских волосов, ????????????

27 Ты не глядиш, гдh мужик, а гдh царь, – ????????????

28 Все жереш так, как солому пожар. ???????????????п/сх.наг.

29 Кто ж на ея плюет острую сталь? ???????????????п/сх.наг.

Тот, чія совhсть, как чистый хрусталь ????????????

(9, ч. 1, с. 67(

Твір витримано в руслі силабічного десятискладовика з виразними
елементами тонічної впорядкованості.

Поезію складають п’ять шестивіршів з парним чоловічим римуванням за
схемою aabbcc. Рими точні (за виключенням рими косо – волосов), дві –
граматично різнорідні (любов – каков, манhр – повhрь), що складає 13,3%
від усіх рим; тільки одна рима дієслівна (трет – лжет), що становить
6,6%. У половині рядків твору наявні позасхемні наголоси. Немає сумніву,
що твір був задуманий як силабічний. У 1744/45 навчальному році у
Київській академії Г.Сковорода слухав курс поетики Г.Сломинського. У
праці “З історії поетики на Україні (XVII – XVIII ст.)” П.Попов
зауважував: “За ідеал поетичного мистецтва Сломинський вважає не тільки
польські вірші П.Кохановського, не тільки вірші Ф.Прокоповича, але й
твори нового тоді для України письменника – Кантеміра. На думку
Сломинського, Кантемір –дуже елегантний і вчений поет – “poeta
elegantissimus ac doctissimus”, який пише “stylo venusto” (“чудовим
стилем”).

Російського поета Антіоха Кантеміра Сломинський згадує в розділі про
елегію, наводячи Кантемірів приклад VII елегії Овідія, і потім у розділі
про сатиру” (7, с. 379(. Того ж 1774 року в Петербурзі разом з
перекладом десяти послань Горація було надруковано “Лист Харитона
Макентина до приятеля про складання віршів російських” – віршознавчий
маніфест А.Кантеміра, написаний з приводу появи у 1735 році відомого
трактату В.Тредіаковського “Новий і короткий спосіб до складання
російських віршів”. У “Листі…” А.Кантемір заперечує тезу
В.Тредіаковського про необхідність будувати вірш на основі правильного
стопного чергування і пропонує додатково ритмізувати силабічний вірш за
допомогою обов’язкового передцезурного наголосу. Автор “Листа…” подає
правила написання силабічних віршів різних розмірів – від
тринадцятискладовика до чотирискладовика. У “правилах вірша
десятискладового” А.Кантемір зазначав: “Десятискладовий вірш повинен
складатися із двох п’ятискладових піввіршів, або (і значно краще) з
одного чотирискладового, а іншого шестискладового” (4, с. 417(. Поет і
теоретик подає зразки трьох видів десятискладового вірша з цезурою і
двоскладовою римою. У 46-у параграфі відшукуємо важливе зауваження: “А
ще можна складати десятискладові вірші й в інший спосіб, без усічення,
які приємно будуть закінчуватися тупою римою

Приклад

– – –????????????–

Сла?бо?е? здра?ви?е? лю?бит? по?кой,

Стужа скучна тому, скучен и зной,

Всего ж вреднее бывает печаль,

Что сердце грызет та, як ржа грызет сталь.

Такого виду вірші повинні обов’язково мати сьомий і десятий склади
довгі, восьмий і дев’ятий – короткі; але буде вірш дзвінкішим, якщо і
перший склад буде довгим” (4, с. 418(. Розуміючи довгі склади як
наголошені, А.Кантемір вимагав такої наголошеності, яка дає схему
дактиля. У “Пhсне 10-й” десятий склад (константа) завжди наголошений,
сьомий – у 25-и рядках. Менше тонізований перший склад – тільки у 21-у
рядку.

Стосовно восьмискладових віршів А.Кантемір зазначав, що вони “усічення
не мають, але треба приглядати, щоб третій і сьомий склади були довгі:

Приклад:

– – ?

Сколь?ко? бед?ный? су?е?тит?ся” (4, с. 419(.

1 2 3 4 5 6 7 8

Такої поради дотримується Г.Сковорода у творі “Пhснь 18-я”:

1 Ой ты, птичко желтобоко, ????????

2 Не клади гнhзда высоко! ????????

3 Клади на зеленой травкh, ???????????п/сх.наг.

4 На молоденькой муравкh. ????????

5 От ястреб над головою ???????????п/сх.наг.

Висит, хочет ухватить, ??????? ???п/сх.наг.

7 Вашею живет он кровью ????????

8 От, от! кохти он острит! ??????????п/сх.наг.

9 Стоит явор над водою, ???????????п/сх.наг.

10 Все кивает головою. ????????

11 Буйны вhтры повhвают, ????????

12 Руки явору ламают. ????????

13 А вербочки шумят низко, ???????????п/сх.наг.

14 Волокут мене до сна. ???????

15 Тут течет поточок близко; ????????

16 Видно воду аж до дна. ???????

17 На что ж мнh замышляти, ??????????п/сх.наг.

18 Что в селh родила мати? ????????

19 Нехай у тhх мозок рвется, ???????????п/сх.наг.

20 Кто высоко вгору дмется, ????????

21 А я буду себh тихо ???????????п/сх.наг.

22 Коротати милый вhк. ???????

23 Так менет мене все лихо, ???????????п/сх.наг.

24 Щастлив буду человhк (9, т.1, 76(. ???????

Це – восьми-семискладовий вірш. Сім рядків мають по сім складів, решта –
восьмискладові. Твір строфічний, складається із трьох восьмивіршів, що
є, у свою чергу, поєднанням двох двовіршів з парним римуванням та
катрена з перехресним. Схема римування: ААВВСdСd. З дванадцяти рим
дев’ять – чоловічі, три – жіночі. Рими точні, дві – граматично
різнорідні (16,6%), три – дієслівні (25%). Наголоси у третьому і сьомому
складах витримано у двадцяти двох рядках. Саме в них виразно
відчувається ритм чотиристопного хорея. Рядків з позасхемними (як для
хорея) наголосами – 10. Якщо відкинути два рядки з найслабшими
надсхемними наголосами (9-й і 21-й), то вісім рядків, що залишаються –
це 33% від загальної кількості рядків. Кваліфікувати таку структуру як
силабо-тонічну не можна.

‚ „ ?

O

6

h

h

h

h

h

h

h

h

?&?

?&?

h

h

j[ h

h

h

h

j h

h

h

Lk h

h

j] h

h

h

h

— j[ h

h

@\@oaoaaUUUI?¦I????

gd

`„Agd

`„Agd

Lk

`„Agd

gd

gd

Lk

gd

CBCXC¤C?CoCD

Похожие записи