Реферат на тему:

Правопис суфіксів правопис суфіксів іменників

Іменникам властиві такі суфікси:

1) -Ик, -ник, -івник, -чик, -щик, в них завжди пишеться буква и:
в\злик, бр<тик, к>ник, гірн_к, зазівн_к, працівн_к, хл>пчик, пр<порщик. !  Увага. Слід відрізняти український суфікс -ик від іншомовних -ик, -ік(-їк), в яких и та і пишеться згідно з правилами правопису слів іншомовного походження, пор., іст>рик, м+дик, ф%зик — і х%мік, мех<нік, проз<їк. 2) Суфікс -ив(о), що вживається для вираження збірних понять, які означають матеріал або продукт праці, пишеться тільки з буквою -и: в<риво, д>бриво, к\риво, м+ливо, м%сиво, мор>зиво, п<ливо, п+чиво; але: м<рево (не матеріал і не продукт праці); 3) -альник, -ильник, -ільник та ін., в них після л перед н завжди пишеться ь: пост<чальник, уболів<льник, маст_льник, бол%льник та ін.; 4) -аль, -ень, -ець, -ість, -тель, в яких кінцевий приголосний завжди м’який: скрип<ль, ков<ль, в+летень, в’#зень, бельг%єць, мовозн<вець, св%жість, вихов<тель, люб_тель; 5) -инн(я), -інн(я), -анн(я), -янн(я), які пишуться завжди з двома -н: гарбуз_ння, павут_ння, кам%ння, кор%ння, нас%ння, ход%ння, гул#ння, спри#ння, удоскон<лення, зв+рнення, напр\ження тощо; 6) -ен(я), -єн(я) пишуться з одним н і вживаються в іменниках середнього роду, що означають живі істоти: вовчен#, гусен#, чаєн#; 7) -ечок, -єчок, -ечк(а)(-єчк(а) — суфікси зменшено-пестливих слів, які пишуться тільки з -е: верш+чок, міш+чок, [email protected]; д%жечка, коп%єчка, р%чечка та ін.; 8) -ичок, -ичк(а), які вживаються тільки в словах, що походять від слів із суфіксами -ик-, -иц(я) і пишуться тільки з буквою -и: в>гничок (бо
вогник), в\личка (бо вулиця), к>шичок (бо кошик), п<личка (бо палиця); 9) -енк(о), -єнк(о) — вживаються здебільшого в іменниках, що означають прізвища: Шевч+нко, Корн%єнко, Горбач+нко, зрідка — в загальних назвах: безб<тченко, бондар+нко; 10) -еньк(о), -єньк(о) вживаються для творення пестливих назв і пишуться з м’яким знаком: б<тенько, с+рденько, н%женька, топ>ленька;

11) -иськ(о), -їськ(о), -ищ(е), -їщ(е), за допомогою яких утворюються
слова переважно з емоційно-негативним відтінком від іменників усіх
родів, причому після приголосного пишеться и, після голосного — ї:
дівч_сько, хлопч_сько, гно^сько; поб>їще, стан>вище, дід_ще, в>гнище;

12) -ович, який вживається тільки при утворенні чоловічих

імен по батькові: Бор_сович, Григ>рович, Ігорович, Юрійович,
Олекс%йович;

13) -івн(а), -ївн(а), які використовуються при утворенні жіночих імен по
батькові, від імен на й — суфікс -ївн(а): Юріївна, Серг%ївна, Горд%ївна,
Олекс%ївна, від інших — суфікс -івн(а): Тар<сівна, Вас_лівна, Петр%вна. Від таких імен, як Григ>рій, Ілл#, Кузьм<, Лук<, Мик>ла, С<ва, Хом<, Яків, імена по батькові такі: Григ>рович, Григ>рівна; Ілл%ч, Ілл%вна;
Кузьм_ч і Кузьм>вич, Кузьм%вна; Лук_ч, Лук%вна; Микол<йович і Мик>лович,
Микол<ївна і Мик>лівна; С<вич і С<вович, С<вівна; Хом_ч і Х>мович,
Хом%вна; #кович, #ківна.

!  Увага. При творенні імен по батькові в основах імен відбувається
чергування і (в закритому складі) — о (у відкритому складі): Ант%н —
Ант>нович, Ант>нівна, Ф+дір — Ф+дорович, Ф+дорівна.

14) Суфікси -ир, -ист, -изм, які вживаються після д, т, з, с, ц, ж, ч,
ш, р тільки в словах іншомовного походження, завжди пишуться через и:
дант_ст, пейзаж_ст, класиц_зм, педант_зм, терор_зм;

після інших приголосних пишеться -ір, -іст, -ізм: гарн%р, пломб%р,
спеціал%ст, піан%ст, модерн%зм, плюрал%зм, але в утвореннях від власне
українських коренів пишеться -ист, -изм: боротьб_ст, побутов_зм,
речов_зм та ін.

Після голосних у цих суфіксах виступає ї: акмеїст, героїзм, конвоїр.

Вправа 1. Запишіть подані нижче імена українською мовою, утворіть від
них чоловічі та жіночі імена по батькові. Визначте суфікси, за допомогою
яких вони творяться.

Максим, Игорь, Алексей, Петр, Андрей, Григорий, Евгений, Александр,
Тарас, Николай, Илья, Лев, Владимир, Сергей, Олег, Дмитрий, Яков, Федор,
Юрий, Василий.

Вправа 2. Запишіть прізвище, ім’я та по батькові ректора, декана та його
заступників, викладачів тих предметів, що вивчаються у І-му семестрі
навчального року. З’ясуйте особливості творення і правопису імен та по
батькові в українській мові.

Вправа 3. Перепишіть слова, розкрийте дужки. Використайте потрібну
літеру. Позначте суфікси у даних іменниках і поясніть їх написання.

Геро(и, і, ї)зм, сто(и, і, ї)цизм, побутов(и, і)зм, прапорщ(и, і)к,
плюрал(и, і)зм, дант(и, і)ст, пломб(и, і)р, гор(и, і)ще, вул(и, е)чка,
доріж(и, е)чка, копі(е, є, ї)чка, стол(е, и, ї)чок, річ(и, е)чка,
заступн(и, і)к, брат(и, і)к, фіз(и, і)к, проза(и, і, ї)к.

Вправа 4. Утворіть від поданих слів іменники з відтінком у значенні.
Визначте суфікси, за допомогою яких вони утворені. Поясніть їх правопис.

Нога, мішок, вухо, черешня, стежка, вовк, курча, чайка, хліб, дощ, ключ,
дід, хлопець, двір, батько, дочка.

Вправа 5. Запишіть подані іменники у чотири колонки: а) назви осіб;
б) назви абстрактних понять; в) назви конкретних предметів; г) збірні
назви. Визначте суфікси, за допомогою яких утворюються іменники з новим
значенням, поясніть їх написання.

i  

?

:

@

B

B

H

L

N

P

V

Z

\

^

f

n

p

r

x

|

~

?

?

?

?

?

 

?

1/4

3/4

6a a ae e i i ? o oe o ue

»

$

&

*

,

:

< >

@

D

F

 

¦

?

?

Ae

i

?

th

?

9лище, економіст, пейзажист, рішення, удосконалення, Київщина,
полтавець, картоплиння, свіжість, альпініст, неповторність, холодильник,
змагання, формувальниця, англієць, кіннота, жовтизна, гороховиння,
городина, вінничанин, романтизм, довідник, знавець.

Вправа 6. Перепишіть текст. Випишіть окремо: іменники з префіксами,
іменники з суфіксами, іменники з префіксами і суфіксами.

І здається мені, що, минувши потемнілі вітряки, я входжу в синє
крайнебо, беру з нього свою зірку та й навпростець полями поспішаю в
село. А в цей час невидимий сон, що причаївся в узголів’ї на другому
покосі, торкається повік і наближає до мене зірки.

Їх стає все більше та більше, ось вони закружляли, наче золота метелиця,
я почув їхній шелест, їхню музику… і поплив, поплив на хиткому човнику
по химерних ріках сну…

(М. Стельмах).

Вправа 7. Перепишіть словосполучення, виправте помилки у суфіксах і
закінченнях імен по батькові. Поясніть їх написання.

1. Розмовляю з Андрієм Максимовечем. 2. Зверніться до Степана
Віталієвича. 3. Запитайте Оксану Олексієвну. 4. Поїдьте до Василя
Анатолієвича. 5. Скажіть Богдану Кузьмичові. 6. Доручіть Софії
Петрівній. 7. Конспект Людмили Євгенівної. 8. Порадьтеся з Тимофієм
Павловичом. 9. Скажіть нам, Галино Юрієвно. 10. Відвідайте Наталію
Аркадієвну. 11. Прийшов Володимир Костевич. 12. Завітайте до Ірини
Степанівної.

Вправа 8. Перепишіть речення, вставте пропущені у суфіксах іменників
літери е, и та і(ї). Поясніть їх правопис. Запишіть текст (діалог)
ділової телефонної розмови, використайте різні імена та імена по
батькові.

І. 1. Мила-Емілія в делії смілій, очі — з емалі, руч…ньки — з лілій (Ян
Бжехва). 2. Попід гаєм зеленесеньким та біжить кон…к воронесенький
(Народна творчість). 3. Світ який — мереж…во казкове! (В. Симоненко).
4. Червоніли в поріділому плет…ві гілок кетяги глоду та горобини
(В. Козаченко). 5. Повітря тремтить від спеки, і в срібнім мар…ві
танцюють далекі тополі (М. Коцюбинський). 6. Поетів ніжних в нас багато,
але мислит…лів ще мало (П. Тичина).

ІІ. 1. Крізь каштановий намет за вікном пробився пучок пром…нів,
заплутався в буйній, обпаленій миттєвими блискав…цями чуприні,
затріпотів срібним вогн…ком. 2. Дикар, котрий вперше доміркувався
висікти іскру з кам…ня, такий же геніальний, як і винахідн…к ракети
(Ю. Мушкетик). 3. Незабаром Грицько вернувся з повною пазухою гороб…нят.
4. Івась кидає бойов…ща та руйнування, любується красою світовою,
квітучими рослинами, живлом усяким — пестить козачків, сон…чко, кон…ків,
слухає дзвінку жайворонкову пісню. 5. Ніхто не пройде повз двор…ще, щоб
не позавидував (Панас Мирний). 6. Кам…ння вилискувало проти місяця
тьмяними скалками (Олесь Гончар). 7. В напруж…нні і мисль моя, і слово
(П. Тичина).

ІІІ. 1. Ох, Марус…чко мила! Марус…чко люба! Бідна ж твоя голівонька.
2. Тільки Горпина трохи веселенька, тішиться малою дон…чкою… «Свекор
бубл…ком манив — не хоче! І в долон…ки вже плеще!» 3. На столі коло баби
усякі печ…ва, усяка печена птиця, ковбаси (З тв. Марка Вовчка).
4. Подекуди вже палили вогн…ща з сухого бур’яну. 5. Одна лише дітвора з
подивом і навіть із весел…стю дивилася, як розбирають хати.
6. Троян…вці, хрипк…вці, манил…вці та залужани уже не зустрічали того
опору хуторян, який був раніше… 7. Розбуджена свіжим весняним повітрям,
гіркуватим присмаком свіжо-зеленої землі, невтомним щебетанням
жайворонка у високості, трубним криком журавлів, відчуває людина
стремл…ння пригорнути весь голубий світ; і вона робиться добрішою,
відвертішою, співчутливішою, довірливішою… (З творів Г. Тютюнника).

ЛІТЕРАТУРА

Антисуржик: Вчимося ввічливо поводитися і правильно говорити. — Львів,
1994. — 150 с.

Бабич Н. Д. Основи культури мовлення. — Львів, 1990. — 232 с.

Бабич Н. Д. Ділова українська мова. — Чернівці, 1996.

Білоусенко П. І., Арешников Ю. О., Віляр Т. М. та ін. Учіться
висловлюватися. — К., 1990. — 275 с.

Вихованець І. Р. Граматика української мови. — К., 1993. — 368 с.

Вступний розмовно-інтенсивний курс з української мови: Для студентів
Інституту міжнародних відносин. — К., 1992.

Жлуктенко Ю. А. Изучаем украинский язык: Самоучитель. — К., 1996. — 223
с.

Исиченко Ю. А. Самоучитель украинского языка. — К., 1993. — 287 с.

Коваль А. П. Ділове спілкування. — К., 1992. — 270 с.

Коваль А. П. Культура ділового мовлення. — К., 1974. — 224 с.

Культура української мови: Довідник / За ред. В. Русанівського. — К.,
1990. — 304 с.

Ладоня І. О. Українська мова: Навч. посібник для молодих спеціалістів
вищ. навч. закладів. — К., 1993. — 143 с.

Лісна О. О. Вивчаємо українську мову самостійно: Навч. посібник. — К.,
1992. — 160 с.

Марахова А. Ф. Мова сучасних ділових документів. — К., 1981. — 140 с.

Молдованов М. І., Сидорова Г. М. Сучасний діловий документ. — К., 1992.
— 396 с.

Нелюба А. Теорія і практика ділової мови. — К., 1997. — 105 с.

Похожие записи