Реферат на тему:

Правопис слів іншомовного походження

НАПИСАННЯ ПОДВОЄНИХ І НЕПОДВОЄНИХ ПРИГОЛОСНИХ

1) У загальних назвах іншомовного походження приголосні (на відміну від
російської мови) звичайно не подвоюються: грип, гр\па, ідил%чний,
інтелектуальний, колект_в, ком%сія, с\ма, інтерм+цо, белетр_стика, ват
(але Ватт), піан%симо, шас% та ін.

Подвоєння зберігається лише в 17 загальних назвах, а саме: анн<ли, б>нна, бр\тто, н+тто, в<нна (в<нний), мад>нна, м<нна (м<нний), м>тто,
п<нна, п+нні, т>нна, білль, б\лла, в%лла, мулл<, д\рра, м%рра. 2) Подвоєний приголосний при збігу однакових приголосних префікса і кореня маємо тільки тоді, коли в мові вживається паралельне непрефіксальне слово: апперц+пція (бо є перц+пція), іммігр<ція (бо є мігр<ція), іннов<ція (бо є нов<ція), ірраціон<льний (бо є раціон<льний), ірре<льний (бо є ре<льний), контрревол$ція (бо є револ$ція), сюрреал%зм (бо є реал%зм). !  Увага. Якщо непрефіксальне слово своїм змістом далеко відходить від префіксального (напр.: нот<ція — анот<ція, конот<ція), то приголосний не подвоюється. 3) Подвоєні приголосні зберігаються у власних іншомовних назвах (географічних, особових та інших): Гар>нна, Голл<ндія, Кальк\тта, Мар>кко, Місс\рі, Н%цца, #ффа; Б+тті, Дж>нні, М$ллер, Русс>, Торріч+ллі,
Ш_ллер.

Подвоєні приголосні зберігаються й в усіх похідних словах: марокк<нець (Мар>кко), #ффський (#ффа), голл<ндський (Голл<ндія), ш_ллерівський (Ш_ллер), м$ллерівський (М$ллер) та ін. Вправа 1. Запишіть слова українською мовою. Поясніть їх правопис. Ассистент, аккредитив, касса, аннотация, ассортимент, иррадиация, инновация, барокко, аттестация, пресса, миссия, коммерсант, комиссия, эмиссия, тонна, эффект, нетто, брутто, коллектив, территория, интеллект, дифференциация, дискуссия, оппонент, инкассатор, Брюссель, иммиграция, мадонна, Калькутта, голландский, финн, группа, аппарат, вилла, миллиардер, конгресс, Миссисипи, ренессанс, иррегулярный, иллюминатор, интеллигенция. З виділеними словами складіть речення. Вправа 2. Перепишіть речення, розкриваючи дужки. Поясніть правопис слів. 1. Ма(н)а з неба не падає і не впаде (М. Вінграновський). 2. Вся величезна те(р)иторія станції в цей день переповнена військами (О. Гончар). 3. Мадо(н)а — це жінка з маленьким дитям на руках (Л. Забашта). 4. Моє небо підперте коло(н)ами димарів, а земля оперезана поясом лану (В. Лучук). 5. Я слухаю, як свищуть, ніби реї, анте(н)и на дахах у ніч бліду (Д. Павличко). 6. І на людину, що не вмітиме пісні, дивитимуться як на справжнього конт(р)революціонера (О. Довженко). Вправа 3. Перекладіть українською мовою. Порівняйте вживання подвоєних букв в іншомовних словах у російський і українській мовах. 1. Я слышал эти рассказы под Аккерманом, в Бессарабии (М. Горький). 2. Шоссе было сухо, прекрасное апрельское солнце сильно грело (А. Чехов). 3. Деревья сливались в одну сплошную массу (В. Короленко). 4. Перед террасой красовалась продолговатая клумба (І. Тургенєв). 5. Производить эффект — их наслаждение (М. Лермонтов). Вправа 4. Перепишіть, на місці крапок, де потрібно, поставте літери. Поясніть правила подвоєння літер у словах іншомовного походження. З’ясуйте походження та значення виділених слів, складіть з ними речення. Ас…ортимент, мас…а, брут…о, аб…ревіатура, інтел…ігент, адміністративно-тер…иторіальний, ак…редитація, ім…іграція, еміс…ійний, тон…а, дис…ертація, ім…ігрант, іл…юзія, Гол…андія, іл…юстративний, шил…інг, ін…оваційнний, кор…упція, колон…а, контр…еволюційний, ан…отація, пас…атіжі, рал…і, груп…а, елас…ифікатор, ас…игнаційний, забал…отований, марок…анець, сум…а, ал…ея, кас…а, стак…ато, барок…о, Ренес…анс, інтермец…о, конгрес…, ван…а, мас…аж, новел…а, бал…он, кол…егія, кол…екційний, ім…унітет, інкас…о, кас…ета, еф…ективний, ком…ерція, кор…ектор, колон…а, мір…а, Шил…ер, хоб…і, Міс…урі, віл…а, оп…нент, Ізабел…а, ас…амблея, бравіс…имо, шас…і. Вправа 5. Випишіть слова іншомовного походження з поданого тексту і поясніть їх правопис. Лізинг — довготермінова оренда машин, обладнання, споруд виробничого призначення. Лізинг є способом фінансування інвестицій і активізації збуту, що базується на збереженні прав власності на товар за орендодавцем. При лізингових операціях орендодавець купує машини, обладнання, транспортні засоби, виробничі споруди, ЕОМ, інші основні фонди і передає їх за угодою орендареві для використання з виробничою метою, зберігаючи при цьому право власності на них до кінця угоди. Лізинг є специфічною формою фінансування капітальних вкладень, альтернативною традиційному банківському кредитуванню і використанню для придбання основних фондів власних фінансових ресурсів. Він дає змогу підприємствам та організаціям отримати необхідні виробничі фонди без значних одноразових витрат, а також уникнути втрат, пов’язаних з моральним старінням засобів виробництва. (З «Фінансового словника»). Вправа 6. І. Перекладіть іншомовні слова українською мовою, поясніть їх правопис. Коррупция, ассоциация, корреляция, коэффициент, ассортимент, ассигнование, концессия, классификация, варрант, аккумуляция, сумма, регрессия, офферта, корреспондент, индоссамент, коммерсант. ІІ. Користуючись словниками, з’ясуйте походження і значення невідомих вам слів. З виділеними словами складіть речення і запишіть їх. Вправа 7. Запишіть слова і розкрийте дужки, поясніть їх правопис. Визначте походження й значення поданих слів, користуючись «Словником іншомовних слів». Не(т, тт)о, д(и, і)лер, субс(и, і)дія, емі(с, сс)ія, серт(и, і)фікат, рец(и, і)пієнт, рейт(и, і)нг, бру(т, тт)о, д(и, і)віденд, па(с, сс)ив, ліз(и, і)нг, клір(и, і)нг, м(і, и)грація, консорц(і, и)ум, інка(с, сс)атор, аукц(і, и)он, ауд(и, і)тор. Вправа 8. Перекладіть текст українською мовою. Поясніть правопис слів іншомовного походження. Визначте їх роль у тексті. Маркетинг Рыночная концепция управления всем комплексом производственно-сбытовой и торговой деятельности предприятий, фирм, корпораций, состоящая в выявлении и превращении покупательной способности потребителя в реальный спрос на товар или услуги, а также с доведением данного товара или данной услуги до конечного потребителя. Маркетинг представляет собой систему организации деятельности фирмы, направленную на получение намеченной прибыли или достижение других целей. Необходимость в маркетинге возникает всегда в процессе развития производства и рынка, особенно на этапе, характеризующемся высоким уровнем предложения товаров. Маркетинг включает организационно-технический, экономический, социальный и другие аспекты. (З газети). ПЕРЕДАЧА ЗВУКА J ТА ГОЛОСНИХ 1) Відповідно до вимови j у словах французького походження передається через ж: жаб>, Ж<нна, жур%; у словах англійського походження — через дж: джаз, дж+мпер, Дж+рсі; у словах іспанського походження — через х: х\нта, Бадах>с.

2) Початкове іе (hie) передається через іє: ієр<рх, ієр<рхія, ієр>гліф,
але: єзу^т, @на, @на (грошова одиниця Японії), Єрусал_м.

Початкове je передається через є: @всен, @сперсен.

3) Початкові іо, yо, jo передаються через іо, коли в українській мові
вони вимовляються як два склади: іон, іоніз<тор, Іон%чне м>ре; через йо,
коли вони вимовляються як один склад: йод, й>та, Йорд<нія, Нью-Й>рк,
Й>сип та ін.

4) І, у (а також u німецького дифтонга еu) в позиції між двома голосними
(в іноземній мові) в загальних назвах звичайно передаються окремим
знаком: конв+єр, ло#льний, пле#да, ро#ль, сакво#ж, секв>я, фа#нс,
феєрв+рк, але: Гав<йї, Г>йя, Сав>йя, Фейєрб<х; також м<йя (народність), фой@. 5) Залежно від позиції та вимови в українській мові і, у (ігрек) передаються також літерами і, ї та и. А) І в словах іншомовного походження пишеться: 1) На початку слова: ід+я, інстр\кція, інтернаціон<льний; Індія, Ісп<нія; Ібсен, Ізаб+лла. 2) Після приголосного перед голосним, є та й: гені<льний, діал+ктика, матері<л, [email protected], [email protected], революціон+р, р<діус, р<дій, трі\мф, [email protected], Віард> та ін.

І в середині слова перед голосним іноді переходить у й: [email protected], курй>з,
серй>зний, ар’єрг<рд, [email protected], [email protected] Іа в кінці слова передається через ія: арт+рія, інд\стрія, іст>рія,
х%мія.

3) Після приголосних перед наступними приголосними і в кінці слова в
особових іменах і географічних назвах: К<прі, Лісаб>н, Міссіс%пі,
Нагас<кі, П>ті, С>чі, Сев%лья, С%дней, Грімм, Росс%ні, Д%зель,
лісаб>нський.

!  Увага. Власні імена, які стали загальними, пишуться за правилами
правопису загальних назв іншомовного походження: д_зель, хоча Д%зель.

4) Після приголосних у кінці невідмінюваних слів: мерс%, пар%, такс%,
жур%, кол%брі, візав%, пар%.

5) Перед наступним приголосним у таких невідмінюваних словах, як гр<тіс, піан%симо й под. 6) Після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед наступним приголосним (правило «десятки»): б%знес, піл>т, вібр<ція, акад+мік, фін<нси, гр<фік, гімн, кін>, арх%в, х%мія, літерат\ра, респ\бліка,
комун%ст, н%ша.

!  Увага. У ряді слів іншомовного походження, які давно засвоєні
українською мовою, після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н відповідно до
вимови пишеться и: бурм_стер (але бургом%стр), в_мпел, єх_дна, імб_р,
кипар_с, лим<н, м_ля, мирт, н_рка, спирт, хим+ра та ін.). И пишеться також у словах, запозичених зі східних мов, переважно тюркських: башк_р, г_ря, калм_к, киндж<л, кис+т, кишл<к, а також у словах церковного вжитку: ди#кон, єп_скоп, єпит_мія, єпитрах_ль, камил<вка, м_тра, митропол_т, христи#нство та ін. Б) Ї(ї) пишеться після голосного: проз<їк, моз<їка, на^вний, ру^на, Ка^р, Єне^да, Ізма^л. Але в складних словах, в яких перша частина закінчується голосним, на початку другої частини пишеться і: староіндійський, новоірл<ндський; так само і пишеться після префікса, що закінчується на голосний або приголосний: доістор_чний, антиістор_чний, поінформув<ти; безід+йний, дезінф+кція, дезінформ<ція тощо. В) И в словах іншомовного походження пишеться: У загальних назвах після приголосних д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним (правило «дев’ятки»): д_зель, дин<мо, дисципл%на; інстит\т; зигз<г; фіз_чний; сист+ма, ситу<ція; цист+рна, ц_фра; реж_м, дж_нси, джиг%т; речитат_в; ш_рма, шифр; бриг<да, риф, ф<брика. У географічних назвах з кінцевим -ида, -ика: Атлант_да, Ант<рктика, Aрктика, Aфрика, Б<лтика, К>рсика, М+ксика.

У географічних назвах після приголосних ж, ч, ш, щ, дж, ц: Алж_р,
Вашингт>н, Вірдж_нія, Жир>нда, Л+йпциг, Цинд<о, Чик<го. Але перед голосним і в кінці слова пишеться і: Віш%, Шіофок. У географічних назвах із звукосполученням -ри- перед приголосним (крім j): Р_га, Рим, Пар_ж, Брит<нія, Мадр_д, Ц$рих, але: Aвстрія, Ріо-де-Жан+йро. У ряді інших географічних назв після приголосних д, т та в деяких випадках згідно з традиційною вимовою: Адд_с-Аб+ба, Аргент_на, Братисл<ва, Браз_лія, Єг_пет, Єрусал_м, Палест_на, С_рія, Сиц_лія, Скандин<вія, Тиб+т та в похідних від них: аргент_нець, аргент_нський та ін. У словах, запозичених з французької мови, після шиплячих ж, ш пишеться у: брош\ра, жур%, параш\т, а також у словах парф\ми, парфум+рія. Е передається літерою е: екв<тор, екзамен<тор, іде<л, силу+т, те<тр, фает>н, філ+; Есх%л.

Коли іншомовне е на початку слова вимовляється в українській мові як
звукосполучення й+е, воно передається літерою є: Євр>па, європ+єць,
єн>т, @ресь; @мен, Євфр<т, Євр<зія. Є пишеться також після апострофа, е, і, й, ь: [email protected], п’єдест<л, конв+єр, феєрв+рк, [email protected], [email protected]; [email protected], [email protected], [email protected]>не.

Але після префіксів і споріднених з ними елементів пишеться е:
діел+ктрик, рееваку<ція, реемігр<ція та ін. У слові траєкт>рія пишеться є, а у словах про+кт, про+кція й подібних —
е.

Вправа 1. Перепишіть слова і вставте, де потрібно, пропущені букви або
апостроф. Поясніть правопис слів.

Р…шел…є, Ц…ц…рон, Т…ц…ан, Вандрі…с, Фе…рбах, П…ємонт, Барб…юс, К…юв…є,
Н…ютон, Мол…єр, Рос…іні, Рус…о, Лес…інг, Монтеск…є, Лавуаз…є, Руж…є,
Тор…іч…ел…і, Верг…лій, Гал…лей, Гр…г, Д…дро, К…пл…нг, Паган…ні, У…тмен,
Хем…нгуей, Шексп…р, Ш…л…ер, Пал…адій, Бокач…о, Гр…м… .

Вправа 2. Запишіть слова українською мовою. Поясніть написання літер и
та і. Утворіть, якщо можливо, від поданих слів похідні.

І. Дизайн, акциз, амортизационный, аукцион, базис, трикотаж, инфинитив,
бистро, лизинг, график, косинус, габарит, гербициды, депозит, дискета,
дефицит, идентификационный, гравировальный, диспетчер, гиперинфляция,
кредитный, калорифер, джинсы, карантин, инцидент, диапазон, динамика,
клиринг, лабиринт, кондиционер, ратификация, синдикат, цистерна,
экипирование, максимум, экспроприированный, Сицилия, Тициан, ритуал,
ажио, контингент.

ІІ. Плюрализм, периферийный, консорциум, карниз, керосин, синтез,
дизель, муниципальный, пансион, кодификационный, миксер, ликвидность,
экспозиция, дилер, инвентаризация, гуманизм, дезинтеграция, сертификат,
рефрижератор, маркетинг, легитимный, консорциум, крепдешин, номинал,
радиатор, линолеум, консалтинг, инжиниринг, инициатор, Аргентина,
Мадрид, Чикаго, Алжир, Британия, Пакистан, тираж, казино, аудитор,
приоритет, привилегированный, дилемма.

? Поясніть значення підкреслених слів і складіть з ними речення.

Вправа 3. Перепишіть речення. Підкресліть запозичені слова і поясніть
правопис літер и та і.

1. Внутрішні фактори охоплюють індивідуальні і професійні здібності
людей, які стають на шлях підприємницької та комерційної діяльності. 2.
Уряд країни проводить активну політику, яка спрямована на підтримку і
розвиток кооперації, що існує нині між великими фірмами і малими
підприємствами. 3. Комерційні та підприємницькі структури зацікавлені у
факторингових та лізингових угодах, оскільки завжди відчувають гостру
нестачу готівки. Лізинг — це метод зростання ефективності економіки,
який дає можливість вижити і великим і дрібним підприємствам, що
потрапляють у скрутне фінансове становище і не можуть робити великі
капіталовкладення. 5. Інсайдер — це особа, яка володіє конфіденційною
діловою інформацією завдяки своєму службовому становищу, і саме тому
вона не може укладати контракти і консультувати третіх осіб.

(З газет).

Вправа 4. Прочитайте і запишіть іншомовні власні назви. Поясніть в них
правопис літер и, і, е, є.

Китай, Вашингтон, Греція, Венеція, Іспанія, Ібсен, Палестина, Атлантика,
Фауст, Шоу, Париж, Рига, Рим, Голсуорсі, Лавуазьє, О’Генрі, Гюго, Гете,
Рив’єра, Монтеск’є, Мюнхен, Готьє, Мольєр, Ньютон, Данте, Гойя, Есхіл,
Еквадор, Флобер, Лютер, Гаага, Горн, Франція, Шиллер, Фейєрбах, Віардо,
Оссіан, Ніл, Дідро, Анрі, Флорида, Корсика, В’єтнам, Кельн, Дельфи,
Вавилон, Мюллер, Рафаель, Буало, Россіні, Рюген.

Вправа 5. Перепишіть текст, підкресліть слова іншомовного походження,
поясніть їх правопис. З’ясуйте значення виділених слів.

Зовнішні відносини в економічному житті кожної країни відіграють
неабияку роль.

Основними принципами торговельної політики будь-якої держави повинні
бути:

міжнародний поділ праці замість автаркії;

конкуренція у світовому масштабі замість зведення торгових бар’єрів;

вирівнювання інтересів замість конфронтації.

Дотримання цих принципів забезпечить значне розширення економічного та
виробничого співробітництва між країнами. Чимало держав проводять також
ліберальну політику зовнішньої торгівлі, зменшуючи мито та знімаючи
певні обмеження зовнішньої торгівлі.

Інтеграція у світову економіку — складний процес, який вимагає взаємного
пристосування країн не лише в економічній, а й в інших сферах
(суспільній, культурній, науковій тощо).

(З журналу).

Вправа 6. Запишіть слова іншомовного походження і правильно вставте
літери и та і, поясніть правопис слів.

С…мптом, ф…нанси, економ…ка, такт…чний, д…пломант, рекомендац…йн…й,
…дент…чн…й, ор…г…нал, екв…валент, кред…т, гр…ф, л…нгв…ст…ка,
…нформат…ка, експер…мент, теор…я, каз…но, б…знесмен, р…тор…ка,
д…ференц…йн…й, аналог…ія, гарант…я, вар…ант, …м…грац…я, еп…лог,
…люстрац…я, л…м…тувати, ф…ксувати, асоц…ац…я, акред…тац…я, маркет…нг,
д…лер, л…з…нг, маг…стр, ауд…т, арб…траж, стат…ст…ка, естет…ка, еск…з,
ст…ль, ф…рма, педагог…ка, юр…ст, ф…л…ал, с…стема, пер…од…ка, м…н…стр,
к…ловат, кл…н…ка.

Вправа 7. Перепишіть текст, визначте стиль та основні реквізити
документа. Знайдіть слова іншомовного походження, поясніть правопис
голосних в них.

Заступнику директора

Інституту української мови

Гальченку О. М.

Доповідна записка

23.02.99 м. Київ

Згідно з розпорядженням Міністерства освіти і науки України
лексикографічним відділом підготовлені матеріали до нового
«Українсько-російського словника економічних термінів».

Інформаційно-обчислювальний центр Інституту у зв’язку з великою
кількістю фактичного та ілюстративного матеріалу перевантажений. Для
якісного укладання і видання словника виникла необхідність залучення
інших комп’ютерних центрів для машинної обробки матеріалів. Цю роботу
ефективно виконає обчислювальний відділ Інституту кібернетики Академії
наук України.

Прошу узгодити це питання з Інститутом кібернетики.

Завідувач відділу (підпис) О. С. Михальченко.

АПОСТРОФ

Апостроф у словах іншомовного походження пишеться перед я, ю, є, ї:

Після приголосних б, п, в, м, ф (губних), г, к, х (задньоязикових), ж,
ч, ш (шиплячих) та р: п’єдест<л, інтерв’$, [email protected], торф’ян_й, миш’#к, [email protected]; [email protected], Барб’@, Руж’@, Фур’@. Після кінцевого приголосного префікса: ад’$нкт, ад’ют<нт, [email protected], кон’юнкт\ра. Апостроф не пишеться: Перед йо: курй>з, серй>зний.

Коли а, у позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у:
бязь, бюдж+т, бюр>, фюзел#ж, рюкз<к, рюш; Барб$с, М$ллер, Гюг>, Кюв’@,
Р$дберг.

М’ЯКИЙ ЗНАК

Знак м’якшення (ь) у словах іншомовного походження пишеться після
приголосних д, т, з, с, л, н:

а) Перед я, ю, є, ї, йо: адь$, атель@, [email protected], міль#рд, бульй>н,
[email protected], Лавуазь@, Жузь@, [email protected], Ньют>н, Рень@.

б) Після л перед приголосним відповідно до вимови: фільм, альбатр>с,
Н+льсон, але: залп та ін.

в) У кінці слів відповідно до вимови: магістр<ль, Б<зель, Бул>нь, але:
бал, мет<л, рул>н, шприц; Гал<ц, Су+ц та ін. М’який знак не пишеться перед я, ю, коли вони позначають сполучення пом’якшеного приголосного з а, у: мад#р, маляр%я; д$на, іл$зія, ню<нс, т$бик, тюль; Ал#ска, Дюм<, Ц$рих. Вправа 1. Запишіть наведені слова, поставте на місці крапок (де потрібно) м’який знак або апостроф. Поясніть правопис слів. Ал…янс, ател…є, п…єдестал, інтерв…ю, прем…єра, міл…ярд, ін…єкція, Фур…є, б…юджет, об…єктивний, к…ювет, Барб…юс, кар…єра, миш…як, Рив…єра, біл…ярд, компан…йон, комп…ютер, н…юанс, к…юрі, дос…є, порт…єра, вар…єте, фаміл…ярний, кон…юнктура, п…єса, мад…яр, інтер…єр, В…єтнам, куп….юра. Вправа 2. Запишіть значення поданих слів, користуючись словником іншомовних слів. Поясніть їх правопис. З виділеними словами складіть речення. Дистриб’ютор, кольє, портьєра, вольєра, ін’єкція, рантьє, віньєтка, суб’єкт, кастаньєти, ар’єргард. Вправа 3. Запишіть слова іншомовного походження українською мовою. Поясніть їх правопис. З’ясуйте походження та значення виділених слів. Интерьер, коньюнктура, миллион, модельер, барьер, интервью, карбюратор, компьютер, курьер, адьюнктура, кювет, курьез, павильон, парашют, карьера, конвейер, капсула, бюджет, фьючерсный, брошюра, пьедестал, бильярд, жюри, барельеф, медальон, шиньон, бюро, мильярд, кутюрье, миниатюра, бюст, гипюр, бельэтаж, Ньютон, субьект, клиент, гравюра, сеньор, премьера, компаньон, дебют, Вьетнам. Вправа 4. Перепишіть речення. Знайдіть запозичені слова і поясніть правопис м’якого знака в них. 1. Рантьє — це особа, яка не бере участі у виробництві, а живе за рахунок доходів від цінних паперів, на проценти від капіталів. 2. Одним із найпоширеніших у США, Канаді, Великобританії та інших країнах є законопроект, що має назву «білль». 3. Слово «ательє» позначає велику студію митця (скульптора, художника, дизайнера). 4. Сучасні інтер’єри вимагають використання жалюзі, котрі виготовляють з поперечних або поздовжніх паралельних пластинок. 5. У європейських країнах маклера, агента іменують куртьє. 6. Альянс — союз, спілка, об’єднання на основі договірних зобов’язань. 7. У Південній та Центральній Америці гірські хребти називають сьєрра, звідси й власні назви Сьєрра-Невада, Сьєрра-Морена, Сьєрра-Леоне. (За «Словником іншомовних слів»). Вправа 5. Перепишіть речення. Знайдіть запозичені слова і поясніть правопис апострофа в них. F H L | /////////////////eUeUeUeUeUeI ¤`„?gdu a L N R V Z \ ^ d h l n t x z | ‚ † ? ? ” – ?   ¦ ¬ ® ? ? ? 1/4 A AE E E O O U Ue a ae e e ? o oe o th ? ? ? ? 1/4 3/4 AE I I ? O U a i oe o th :?:iaIiAiaiaiaaiaAiAiaaaa & gdu a & F gdu a ¤`„?gdu a W X†X®YO[a\–]?^ue_O`ha:bPdNe?hBlAel~mesthsAtiwccUccccUUUUEUEUU1/2E1/21/2E1 /2 d? ¤ ¤`„?gdu a & F & gdu a ¤`„?gdu a & gdu a & gdu a gdu a d? ¤ ¤`„?gdu a 0ровалюти. 4. К’ят — грошова одиниця Бірми, поділяється на 100 п’я. 5. У країнах Західної Європи ад’юнкт є помічником професора чи академіка. 6. Слово «комп’ютер» походить від лат. computo — «рахую, обчислюю». 7. Бюджет — це затверджений у законодавчому порядку розпис доходів і видатків держави на певний строк. (За «Словником іншомовних слів»). Вправа 6. Перепишіть слова і вставте (де треба) пропущені м’який знак і апостроф. Поясніть правопис власних слів. П…ємонт, Ц…юрих, Г…юго, Женев…єва, Монтеск…є, М…юллер, Барб…юс, Ал…яска, Д…юма, Б…юкенен, Рив…єра, Базел…, Суец…, Булон…, Ак…яб, Ваш…нгтон, Б…єрнсон, Рафаел…, Дел…фи, Фур…є, Лавуаз…є, Н…ютон, Кордил…єри, П…яченца, Севіл…я, Рот…є, Руж…є, Іх…ямас, Нел…сон. Вправа 7. Перекладіть тексти з російської мови на українську, знайдіть запозичені слова і поясніть правопис в них м’якого знака й апострофа. І. Карьерой называют быстрое и успешное продвижение в служебной, общественной, научной и другой деятельности, достижение популярности. Это путь к успехам, видному положению в обществе, на служебном поприще, а также само достижение такого положения. Часто можно услышать о людях преуспевающих — «он сделал карьеру», «у него блестящая карьера». О неудачнике говорят — «его карьера не удалась». Карьерой называют также и род занятий, деятельности (артистическая карьера, карьера врача). Но следует отличать само понятие карьеры от карьеризма — гонки за личными успехами в служебной или другой деятельности из-за честолюбия, выгоды, корыстолюбия. II. Модное ныне слово досье обозначает собрание документов, относящихся к какому-либо вопросу, делу, лицу, а также папку с такими документами. Чаще всего слово употребляется для обозначения дел, касающихся преступности и шпионажа. В последнее время слово «досье» вытесняет английское заимствование файл — папка, дело, досье. (З газети). ВІДМІНЮВАННЯ СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ 1) Іменники іншомовного походження відмінюються як відповідні українські іменники: 1-ша відміна: ф%зика — ф%зики, ф%зиці і т. д.; 2-га відміна: арсен<л — арсен<лу, арсен<лом; Ш_ллер — Ш_ллера, Ш_ллером; Рафа+ль — Рафа+ля, Рафа+лем та ін.; 3-тя відміна: магістр<ль — магістр<лі, магістр<ллю. 2) Деякі іменники іншомовного походження не відмінюються, а саме: а) іменники на -а з попереднім голосним і приголосним: амплу<, бо<, Жоффру<, Клем<; б) іменники на -е: каф+, кашн+, турн+; Беранж+, Г+йне; в) іменники на -є: атель@, Барб’@, Готь@, Лавуазь@; г) іменники на -і: такс%, п>ні, кол%брі; Голсу>рсі, Росс%ні, Фірдоус%,
Ш+ллі;

д) іменники на -ї: Вінь^, Шантій^;

е) іменники на -о: бюр>, метр>, деп>, кін>, мант>, раді>; Арн>, Буал>,
Віард>, Гюг>;

є) іменники на -у: раг\, какад\, ш>у, Ш>у;

ж) іменники на -ю: мен$, інтерв’$; Сю;

з) жіночі імена на приголосний, а також жіночі прізвища на -ін, -ов:

Ал%с, Дол>рес, Зейн<б; (Ельза) В%рхов, (Джеральдіна) Ч<плін. Слов’янські чоловічі імена та прізвища на -о відмінюються: Бр<нко — Бр<нка, Кост$шко — Кост$шка, Т%то — Т%та, Цв+тко — Цв+тка. ПРАВОПИС ПРІЗВИЩ Найголовніші правила щодо правопису слов’янських прізвищ такі: 1. Російський звук е, польські іе, болгарський і сербський е, чеські е, ? після приголосних передаються літерою е: Алекс<ндров, Венг+ров, Кузнец>в, Л+рмонтов, >зеров, Тург+нєв; Б+лич, В+слов, Меч_слав,
Міцк+вич, Міч<тек, Н+дич, Сенк+вич, Ц+нкий, Ч<пек. 2. Російський звук е передається літерою є в таких випадках: а) На початку слів: Євдок_мов, Єлиз<ров, Єг>ров, Євтуш+нко.

б) У середині слів після голосного і після апострофа і м’якого знака:
Буєрк>в, Верес<єв, Гул#єв, [email protected]; Ал#б’єв, Григ>р’єв, Зин>в’єв,
Афан<сьєв, Євг+ньєва. в) Після приголосних (за винятком шиплячих, р і ц) у суфіксах -єв, -єєв російських прізвищ: Л>мтєв, Медв+дєв, [email protected], [email protected], Аракч+єв,
Мац+єв, Плещ+єв, а також у болгарських прізвищах Б>тев, Др\мев і под.

г) Коли кореневому російському е в аналогічних українських коренях
відповідає і (тобто на місці колишнього ь): Бєл%нський (пор. рос. белый
і укр. білий), Лєск>в (лес — ліс), [email protected] (репа — ріпа), Пєшков (пешком —
пішки), [email protected] (лет — літ), [email protected] (хлеб — хліб) та ін.

3. Російська літера ё в українській мові передається:

а) Сполученням літер йо на початку слова, у середині після голосних, а
також після губних б, п, в, м, ф, коли ё позначає звукосполучення й+о:
Бугай>в, Й>лкін, Воробй>в, Окай>лов, Соловй>в.

б) Через ьо в середині слова після приголосних, коли ё позначає
сполучення м’якого приголосного з о: Алфь>ров, Король>в, Верь>вкін,
Новось>лов, Ть>ркін; але в прізвищах, утворених від спільних для
української і російської мов імен, пишеться е: Арт+мов, Сем+нов, Ф+доров
та ін.

в) Через о під наголосом після ч, щ: Грач>в, Щипач>в, Хрущ>в, Лихач>в.

4. Російська літера и передається:

а) Літерою і на початку слова: Іван>в, Ігн<тьєв, Іс<єв та після приголосних у суфіксі -ін: П\шкін, Міч\рін, Пол\шкін. б) Літерою ї після голосного, апострофа і м’якого знака: В>їнов, Г\р’їн,
Ізма^лов, Іль^н.

в) Літерою и:

Після ж, ч, ш, щ, дж, ц перед приголосним: Г<ршин, Г\щин, Дор>жин,
Л\чин, Ч_чиков, Ш_шкін, Щигл>в; це стосується й прізвищ інших народів:
Абаш_дзе, Вашингт>н, Джигархан#н, Чингісх<н, Тажиб<єв, Цицер>н,
Чиков<ні, але перед голосним пишуть і: Жі>но, Тиці<н. У прізвищах, утворених від людських імен та загальних назв, спільних для української, російської та інших слов’янських мов: Бор_сов, Виногр<дов, Дан_лов, Казим_рський, Кир_лов, Кисель>в, Мир>нов, М_шкін, Одинц>в,
Пивов<ров, Тихом_ров, але: Нік%тін, Нікол<єв, Філл%ппов тощо, вихідними для яких є імена, відмінні від українських. У префіксах при-: Пр_швін, Прибитк>в, Прив<лов; У суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ-: [email protected], Г>лик, Кот+льников,
Кр\тиков; Гн%дич, Григор>вич, Станюк>вич, [email protected]; Гол_цин, Пал_цин;
Рад_щев, Тат_щев.

5. Російське ы передається літерою и: Рибак>в, Циганк>в, Черниш>в;
Пташ_нський, Крут_х.

6. Суфікси слов’янських, переважно російських, прізвищ -ск(ий),

-цк(ий) передаються відповідно через -ськ(ий), -цьк(ий): Маяк>вський,
М\соргський, Остр>вський; Гомул_цький, Город+цький.

7. Прикметникові закінчення російських прізвищ передаються так:

-ый через -ий;

-ий після твердого приголосного — через -ий, після м’якого приголосного
— через -ій; -ая, -яя — через -а, -я: [email protected], Г>рький, Кр<йній; [email protected], Горов<, Кр<йня. Закінчення -ой передається через -ой: Донск>й, Полєв>й, Тол-

ст>й.

8. Апостроф у прізвищах пишеться після губних, задньоязикових і р перед
я, ю, є, ї: Ал#б’єв, Ар+ф’єв, Водоп’#нов, Григ>р’єв, Зах<р’їн, Лук’#нов, Пом’ял>вський, Прок>ф’єв, Рум’#нцев, $р’єв; перед йо апостроф не
пишеться: Соловй>в, Воробй>в.

9. М’який знак у прізвищах пишеться після д, т, з, с, ц, л, н:

а) Перед я, ю, є, ї: Дь#конов, Панкр<тьєв, Третьяк>в, Пол>зьєв, Уль#нов,
Іль$шин, Ан<ньїн. б) Перед приголосними: В>льнов, Коньк>в.

в) У кінці слова: С>боль, Лось.

Твердий кінцевий приголосний ц у прізвищах із суфіксом -ець
пом’якшується: Скит<лець, Боров+ць, Глухов+ць. !  Увага. У неслов’янських прізвищах кінцеве ц тверде: Л%фшиц, М>ріц,
Кл<узевіц. Вправа 1. Запишіть російські прізвища українською мовою у дві колонки: 1) з буквою е; 2) з буквою є. Мещанинов, Лермонтов, Авдеев, Эренбург, Немчинов, Серпилин, Тютчев, Исаев, Абдашев, Лесков, Орехов, Кудрявцев, Ветров, Озеров, Ваншенкин. Вправа 2. Перепишіть речення. У прізвищах вставте потрібну літеру, поясніть її правопис. 1. Загальновідома близькість Шевченка, який був закоханий у поезію Пушк(і, и)на, Л(е, є)рмонова і схилявся перед Щ(е, є)др(і, и)ним, Гоголем і революційно-демократичною інтелігенцією того часу — Ч(е, є)рниш(е, є)вським, Добролюбовим, Н(е, є)красовим. 2. Навіть за часів чорної реакції не можна було погасити полум’я правди, що палало в трудах С(е, є)ч(е, є)нова, Павлова, М(е, є)нд(е, є)л(е, є)єва, Т(і, и)м(і, и)ряз(е, є)ва. 3. Чи вартий той людського слова, хто відкидає, як сміття, діла Веласкеса й С(е, є)рова, Матейка й Р(е, є)піна життя? 4. Поет (О. Пушкін) з усією силою зненавидів не тільки Аракч(е, є)єва, а й аракч(е, є)євщину, як одно з найбридкіших явищ в історії людства. 5. Всім відомий такий тонкий і глибокий співець природи, як Пр(і, и)швін. (З творів М. Рильського). Вправа 3. Поясніть, чому ті самі букви в російських назвах Репино і Решетниково українською мовою передаються по-різному: Рєпіно і Решетниково? Чому українською мовою Пушкін, але Пущин, хоча російською однаково: Пушкин і Пущин? Вправа 4. Запишіть прізвища та імена студентів вашої групи за алфавітом. Вправа 5. Запишіть подані слова іншомовного походження у родовому відмінку, визначте їх рід і поясніть правопис. Блок, кафе, радіо, арсенал, ательє, автомобіль, фізика, журі, феєрверк, бізнес, банк, пальто, какаду, сума, колектив, реєстрація, індустрія, досьє, сальдо, бюро, метал, клієнт, брутто, економіка, вексель, турне, транзит, таксі, система, режим, штраф, кіно, фільм, баланс, варіація, інновація, кашне, цистерна, тріумф, пілот, кольє, радіус, пріоритет, гімн, поні, ідеал, кіоск, клініка, парі, гіпербола, адміністратор, візаві, спирт, шифр, диплом, брокер, маркетинг, попурі. Вправа 6. Складіть речення з наведеними словами іншомовного походження і використайте економічні терміни. Поясність правопис та правила відмінювання поданих слів. Радіо, досьє, брутто, ноу-хау, рента, вексель, трест, бюро, інтерв’ю, пальто. Вправа 7. Запишіть подані слова іншомовного походження у чотири колонки: 1) слова, що відмінюються як іменники 1-ї відміни; 2) слова, що відмінюються як іменники 2-ї відміни; 3) слова, що відмінюються як іменники 3-ї відміни; 4) незмінювані іменники. Поясніть відмінювання і правопис слів. Капсула, меню, блок, пальто, арсенал, аукціон, валюта, метро, бюджет, ваучер, попурі, євровалюта, аудит, кіно, ательє, банк, чек, ярмарок, бра, парі, кенгуру, біржа, конкурент, дотація, магістраль, каса, журі, депозит, турне, конгломерат, колібрі, інсайдер, таксі, гриф, бюро, лізинг, президія, жалюзі, стаж, пасивність, кредит, інтелігентність, автомобіль, рагу, манто, конферансьє, економність. ПРАВОПИС ЗАКІНЧЕНЬ ВІДМІНЮВАНИХ СЛІВ ПРАВОПИС ІМЕННИКІВ Перша відміна Однина 1. У родовому відмінку однини іменники першої відміни мають закінчення -и, -і, -ї. а) И мають іменники твердої групи: маш_ни, перем>ги, кн_жки, ф<брики, рук_. б) І (після голосного й апострофа -ї) мають іменники першої відміни м’якої та мішаної груп: б\рі, мр%ї, над%ї, пр<ці, робітн_ці; сім’^, кр\чі, меж%, пл>щі, т_ші.

2. У давальному відмінку однини іменники першої відміни мають закінчення
-і, після голосного та апострофа -ї: маш_ні, перем>зі, ф<бриці, кн_жці, б\рі, над%ї, мр%ї, робітн_ці, сім’^, статт%; кр\чі, меж%, пл>щі, т_ші.

3. У знахідному відмінку іменники першої відміни твердої групи мають
закінчення -у, м’якої -ю: с_лу, маш_ну, р\ку, кн_жку; меж\, пл>щу,
кр\чу; б\рю, над%ю, робітн_цю, сім’$, статт$.

4. В орудному відмінку однини іменники першої відміни твердої групи
мають закінчення -ою, м’якої та мішаної груп -ею, після голосного та
апострофа -єю: с_лою, маш_ною, рук>ю; б\рею, над%єю, робітн_цею, [email protected],
статт+ю; меж+ю, т_шею.

5. У місцевому відмінку однини іменники першої відміни мають закінчення
-і, після голосного та апострофа -ї: на с_лі, на маш_ні, на руц%, у
перем>зі; у б\рі, у над%ї, у сім’^, у статт%; на меж%, на круч%,

у т_ші.

!  Увага. Перед закінченням -і в давальному і місцевому відмінках
приголосні г, к, х, чергуються із з, ц, с: ног< – ноз%, рук< – руц%, м\ха – м\сі. 6. У кличному відмінку однини іменники першої відміни мають закінчення -о, -е, -є, -ю. а) -О мають іменники твердої групи: дит_но, друж_но, Г<нно, перем>го,
с+стро, кн_жко.

б) -Е мають іменники м’якої та мішаної груп, -є — іменники м’якої групи
після голосного й апострофа: д>ле, в>ле, з+мле, К<тре, д\ше, кр\че; мр%є, Мар%є, с%м’є, Солом%є, але Ілл+. в) -Ю мають деякі пестливі іменники м’якої групи: баб\сю, Г<лю, д>ню,
мат\сю.

!  Увага. У звертаннях, що складаються з двох власних назв — імен та по
батькові, обидва слова мають закінчення тільки кличного відмінка: Лар_со
Петр%вно, Соф%є Ів<нівно. Множина 1. У називному відмінку множини іменники першої відміни твердої групи мають закінчення -и, м’якої та мішаної груп -і, після голосного й апострофа -ї: книжк_, р\ки, перем>ги, ф<брики; б\рі, над%ї, робітн_ці, статт%, с%м’ї; кр\чі, м+жі, пл>щі, а також іменники чоловічого роду:
ст<рости (і з іншим значенням — старост_), с\дді. 2. У родовому відмінку множини іменники першої відміни мають нульове закінчення або закінчення -ей, -ів. а) Нульове закінчення мають іменники твердої, м’якої та мішаної груп: верст (від верст< — давня міра відстані), в_гід (від в_года) і виг>д
(від виг>да), губ (і губ%в), дор%г, маш_н, кор%в, назв, своб>д; меж,
площ, дол>нь, лег+нь (і лег+нів), над%й, робітн_ць; круч, меж, площ.

б) Закінчення -ей мають кілька іменників жіночого роду: миш+й, свин+й,
сім+й, стат+й (від стаття) та ін.

в) Закінчення -ів мають деякі іменники чоловічого роду: с\ддів,
старост%в (і ст<рост з іншим значенням), окремі іменники жіночого роду, а також прізвища: Журб%в, Чупр_нків та ін. !  Увага. В іменниках, які в називному відмінку множини закінчуються двома приголосними, між ними у родовому відмінку множини з’являється -о: д>чок, книж>к, мис>к, к\хонь, %гор, с>сон (і с>сен) та ін.

Вставних звуків не буває в іншомовних словах: арф, догм, пальм, шайб,
хоча в деяких словах іншомовного походження за аналогією до українських
слів з’являється -о: <рка – <рок, м<рка – м<рок. 3. У давальному відмінку множини іменники першої відміни мають закінчення -ам, -ям. а) Закінчення -ам мають іменники твердої та мішаної груп: маш_нам, ф<брикам; кр\чам, м+жам, пл>щам.

б) Закінчення -ям — іменники м’якої групи: б\рям, над%ям, робітник<м, с%м’ям, статт#м. 4. У знахідному відмінку множини іменники першої відміни мають форму, однакову з формою називного або родового відмінка множини, причому: а) Іменники — назви осіб та істот мають форму, однакову з формою родового відмінка множини: лис_ць, вовч_ць, робітн_ць, листон>ш,
укра^нок.

!  Увага. Назви свійських тварин можуть мати форму, однакову з формою
називного відмінка: гн<ти ов+ць (і в%вці), п<сти кор%в (і кор>ви),
годув<ти свин+й (і св_ні). б) Іменники, що не означають істот, уживаються в формі, однаковій із формою називного відмінка: маш_ни, книжк_, ручк_, мр%ї; кр\чі, пл>щі,
м+жі.

5. В орудному відмінку множини іменники першої відміни мають закінчення
-ами, -ями, -ми.

а) Закінчення -ами мають іменники твердої та мішаної груп: книжк<ми, рук<ми; м+жами, кр\чами, пл>щами.

б) Закінчення -ями мають іменники м’якої групи: робітн_цями, в\лицями,
с%м’ями, статт#ми.

в) Закінчення -ми (паралельно з формами -ами, -ями) мають тільки
поодинокі іменники: ворітьм_ (і вор>тами), курм_, слізьм_

(і сльоз<ми), св_ньми (і св_нями). 6. У місцевому відмінку множини іменники першої відміни мають закінчення -ах для твердої та мішаної груп і -ях — для м’якої групи: у книжк<х, на ф<бриках; на м+жах, на кр\чах; у статт#х, у с%м’ях. 7. У кличному відмінку множини іменники першої відміни мають форму, однакову з називним: д>чки, жінк_, робітн_ці.

Вправа 1. Розподіліть іменники за закінченнями орудного відмінка однини
і запишіть у дві колонки:

Оздоба, людина, площа, комерція, мрія, суддя, мікроекономіка, інфляція,
корогва, рекреація, інфраструктура, репрезентація, удача, валюта,
нарада, вдача.

( Поясніть різницю у значенні виділених слів. Складіть з ними речення.

Вправа 2. Пригадайте іменники першої відміни спільного роду та
провідміняйте їх в однині та множині.

Староста, гайдамака, суддя, сирота, голова.

( Введіть іменник голова у терміносполуки, складіть з ними речення і
запишіть їх.

Вправа 3. Перепишіть тексти. Знайдіть іменники першої відміни,
розподіліть їх за групами. Поставте і запишіть іменники у формі орудного
відмінка однини та називного відмінка множини.

1. Валютна біржа — це ринок різноманітних валют, які діють у світовій
економіці. Валюти різних країн обмінюють одну на одну так само, як інші
товари, а їхні ціни визначаються в інших грошових одиницях (напр.,
швейцарський франк коштує певну кількість японських єн, а
новозеландський долар — німецьких марок).

(А. Еппінг).

2. Про що шепочуть шумовійні хвилі? Які таємниці ховає в себе незамовкна
мелодія невидимих струн зачарованої арфи? Шумить, нуртує і піниться
Черемош, розпорошує дрібні бризки, б’ючись об каміння, несамовито
виривається з тісних лещат скелі.

(І. Пільгук).

( З’ясуйте, до яких функціональних стилів належать подані уривки.

( У першому тексті знайдіть терміни, поясніть їхнє значення.

Вправа 4. Запишіть текст, розкрийте дужки. Напишіть правильно слова.
Розставте розділові знаки. Поясніть правопис виділених слів. Знайдіть
іменники першої відміни і провідміняйте їх у множині.

З широкої як битий шлях фортечної стіни відкривається чарівний краєвид
на (П, п)івдень, (П, п)івніч і (С, с)хід. Видно далекі гори які звуть до
себе немов країна (не)знаних казок і таємничих легенд голубою таріл…(ю)
мріється (в)низу кругла долина звивиста річка ділить її на(в)піл. Під
стінами схожі на сірникові коробки стоять рядами акуратні будиночки з
(різно)кольоровими дахами білими червоними з(е, и)леними чорними.

(П. Гуріненко).

Вправа 5. Поставте іменники першої відміни у кличному відмінку однини.
З’ясуйте причини неоднакових закінчень іменників у кличній формі.

Надія, фірма, протекція, душа, матуся, інстанція, економіка, країна,
технологія, одиниця, доня, староста.

( Запишіть у формі кличного відмінка власне ім’я та по батькові, своїх
близьких, друзів.

Вправа 6. Запишіть текст. Знайдіть іменники першої відміни. Поставте їх
у давальному і місцевому відмінках однини та множини. Поясніть правопис
виділених слів.

Загальновідомо, що одним із найбільших недоліків нашої економіки є її
нездатність до сприйняття нових ідей, технологій. Ми скаржимось на те,
що чудові винаходи не впроваджуються, а передові розробки припадають
пилом у кабінетах начальства. Справді, на Заході інноваційні процеси є
тим важелем, який дозволяє одержувати більші прибутки.

(З журналу).

( З’ясуйте, зразком якого функціонального стилю є поданий текст.

Вправа 7. Перекладіть текст українською мовою. Знайдіть іменники першої
відміни і з’ясуйте різницю в обох мовах у їх приналежності до відмін.

В рыночной экономике миллионы людей работают на производстве.
Распределяя труд, они производят товары и коммунальные услуги.
Экономика, собственно, должна здесь развиваться свободно, без внешнего
вмешательства. Государство должно само позаботиться о внутренней и
внешней безопасности рынка как связующего звена между производителем и
потребителем.

(П. Энгстлер).

Друга відміна

Однина

І. У родовому відмінку однини іменники другої відміни залежно від
значення мають закінчення -а, -я, -у, -ю.

1. Іменники середнього роду в родовому відмінку однини у твердій та
мішаній групах мають тільки закінчення -а, в м’якій — -я: вікн<, сел<; пр%звища; знанн#, м>ря, обл_ччя, п>ля.

ЛІТЕРАТУРА

Антисуржик: Вчимося ввічливо поводитися і правильно говорити. — Львів,
1994. — 150 с.

Бабич Н. Д. Основи культури мовлення. — Львів, 1990. — 232 с.

Бабич Н. Д. Ділова українська мова. — Чернівці, 1996.

Білоусенко П. І., Арешников Ю. О., Віляр Т. М. та ін. Учіться
висловлюватися. — К., 1990. — 275 с.

Вихованець І. Р. Граматика української мови. — К., 1993. — 368 с.

Вступний розмовно-інтенсивний курс з української мови: Для студентів
Інституту міжнародних відносин. — К., 1992.

Жлуктенко Ю. А. Изучаем украинский язык: Самоучитель. — К., 1996. — 223
с.

Исиченко Ю. А. Самоучитель украинского языка. — К., 1993. — 287 с.

Коваль А. П. Ділове спілкування. — К., 1992. — 270 с.

Коваль А. П. Культура ділового мовлення. — К., 1974. — 224 с.

Культура української мови: Довідник / За ред. В. Русанівського. — К.,
1990. — 304 с.

Ладоня І. О. Українська мова: Навч. посібник для молодих спеціалістів
вищ. навч. закладів. — К., 1993. — 143 с.

Лісна О. О. Вивчаємо українську мову самостійно: Навч. посібник. — К.,
1992. — 160 с.

Марахова А. Ф. Мова сучасних ділових документів. — К., 1981. — 140 с.

Молдованов М. І., Сидорова Г. М. Сучасний діловий документ. — К., 1992.
— 396 с.

Нелюба А. Теорія і практика ділової мови. — К., 1997. — 105 с.

PAGE 1

PAGE 95

Похожие записи