Реферат з мовознавства

Правила переносу в українській мові

. За складами Фі-ал-ка

Букви -й, -ь не відриваються від попереднього складу Чай-ка, буруль-ка

Дж, дз не розриваються, коли позначають один звук Хо-джу, гу-дзик

Склад з однієї букви не переноситься і не залишається на рядку Лі-лія,
ялин-ка

Не переносяться слова з одного складу Вступ, лист

Словосполучення йо, ьо не розриваються Ра-йон, по-льовий

Слова з подвоєними буквами переносяться так: Гіл-ля, гі-лля

Слова зі збігом приголосних переносяться по різному Дні-про, Дніп-ро

Апостроф не відокремлюється від попередньої букви Бур’-ян

Слова з апострофом після префікса переносяться за складами З’явився,
об’ява

Букви -Я, -Ю, -Є, -Ї

Я Ю Є

[й’а] [й’у] [й’е]

позначають два звуки на початку слова: [й’авір]

після голосного: [май’ак]

після апострофа: [вй’ун] Я Ю Є

[а] [у] [е]

позначають один звук

після приголосного

[бур’ак]

[л’ук]

Ї

[й’і]

Дж, дз – завжди один звук

ЗНАЧУЩІ ЧАСТИНИ СЛОВА

Префікс корінь суфікс, закінчення

основа

проліски

Закінчення – частина слова, яка повідомляє про кількість предметів та
змінюється при зміні слова: вода – води, копає, копаєш, копають,
червоний, червона, червоні.

Основа — частина слова без закінчення, яка повідомляє про те, що саме
називає слово: вода, червоний

Корінь – частина слова, яка вказує, від якого слова утворилися всі
споріднені слова: ліс, лісник, лісовий

Споріднені – слова, які утворилися одне від одного або від спільного
слова: колос, колосистий, колоситься

Префікс – частина слова, що стоїть перед коренем (“приставлені
спереду”): відплив, приїхав, об’їхав.

Суфікс – частина слова, що стоїть після кореня (“вставлені”): братик,
морський

Лексичне значення слова – слова мови називають предмети, ознаки, дії,
кількість. Про лексичне значення слова повідомляє його основа.

Однозначні – слова, які мають лише одне значення: гірлянда – сплетені у
вигляді ланцюга квіти, зелень, гілки.

Багатозначні – слова, що мають кілька значень: (голка – інструмент, лист
хвойного дерева, колючки на тілі тварин)

Синоніми – слова, робота основ яких дуже близька або збігається, але
основи цих слів різні, бо складаються з зовсім різних звуків (заметіль,
хуртовина, завірюха)

Антоніми – слова з протилежними лексичним значенням (протилежні імена):
жара – холод, нагріти – остудити

Фразеологізми – сполучення слів, у яких слова втрачають самостійне
лексичне значення: бити байдики, голки не підточиш

Омоніми – слова, однакові за написанням або звучанням, але різні за
значенням (ніс корабля, ніс людини).

ПРАВОПИС ПРЕФІКСІВ

У префіксах роз, без, через завжди пишеться буква-з6 розкинув, розписав,
безрадісний

Префікс [роз] – вимовляється в словах корінь яких починається на дзвінкі
приголосні або голосні звуки: і/

Префікс [рос] – вимовляється в словах корінь яких починається глухим
приголосним звуком

Префікс с пишеться: перед коренем, який починається буквами к, п, т, ф,
х: сказав, спитав, стрибнув, сфотографував, схитрував.

У всіх інших випадках пишеться з: зроблять, змив.

Префікс пре пишеться лише в словах, яким він надає значення збільшення
якості і його можна замінити словом дуже:

прегарний (дуже гарний)

предобрий (дуже добрий)

Префікс при надає словам будь-якого іншого значення: прийшов прикрив,
приріс

Префікс прі пишеться в трьох словах: прізвище, прізвисько, прірва.

Зі – якщо корінь слова починається на

Зо – два приголосних звука, замість з: зігравати, зомліти. Це робиться
для милозвуччя та полегшення вимови.

ПРАВОПИС СУФІКСІВ

Вода — водиця – водичка

Гніздо – гніздечко

-к- -уват- -зьк- -анн- -ан-

-ик- -юват- -цьк- -янн- -ян-

-ік- -оват- -ист- -енн- -ен-

-ок- -езн- -ств- -атор-

-оньк- -есеньк- -тель- -чик-

-еньк- -юсіньк- -ськ- -ник-

Суфікси надають словам зменшено-пестливого значення: дубки, сестричка,
легенький, маленький, садочки, тонюсінький.

Суфікси надають словам збільшуваного значення: величезний, завидющий,
здоровенний, хвости ще.

У суфіксах –ськ-, -зьк-, -цьк- завжди пишеться м’який знак.

Значення “дія виконується тоді, коли про неї говорять”, “дія
виконувалася раніше, ніж про неї говорять” та “дія буде виконуватися
пізніше, ніж про неї говорять” складають граматичне значення часу.

У минулому часі закінчення слів – назв дій виражають граматичні значення
числа та роду.

У теперішньому та майбутньому часі закінчення слів – назв дій виражають
граматичні значення числа та особи.

Словоформа неозначеної форми слова-назви дії не виражає граматичних
значень часу, сила, роду або особи.

Ця словоформа має ще одну назву інфінітив та вважається початковою
формою слова-назви дії.

Граматичне значення часу мають лише слова – назви дії.

Слова – назви дій не мають граматичного значення відмінка.

Граматичні значення роду. Слова, що називають предметні, бувають

чоловічого (він)

жіночого (вона) РОДУ

середнього (воно)

Значення “дію виконує той, хто говорить”,

“дію виконує той з ким говорять”,

“дію виконує той, про кого говорять”

складають граматичне значення особи

1 особа — я везу ти везеш

2 особа — ти везеш ми веземо

3 особа — він везе

(вона) вони везуть

ГРАМАТИЧНІ ЗНАЧЕННЯ СЛІВ

Граматичне значення “один предмет”(однина) та граматичне значення
“багато предметів”(множина) складають граматичне значення числа.

Зв’язок між предметами, предметами і діями – це є граматичне значення
відмінка.

Називний (є) Оленка

Родовий (немає) Оленки

Давальний (радий) Оленці

Знахідний (бачу) Оленку

Орудний (задоволений) Оленкою

Місцевий (міститься на) Оленці

Кличний (звертання) Оленко

Граматичні значення слова виражаються не лише закінченнями самими по
собі, а змінами слова. Зміни слів називаються словоформами.

Я сьогодні дізналася…

Мені було важко…

Мені було легко…

Ч, Щ – завжди тверді звуки

І – завжди позначає два звуки [й’+і]

Щ – завжди позначає два звуки [ш+ч]

М’який знак і апостроф не є звуками, вони лише позначають м’якість або
твердість попередніх приголосних

Приголосні м’які, якщо після них ідуть Я, Ю, Є, Ї, Ь.

Приголосні тверді, коли вони стоять в кінці слова або після них ідуть А,
О, У, И, Е, апостроф чи інші приголосні

ВИНЯТКИ: Й – завжди м’який звук

Похожие записи