Реферат з мовознавства:
ПЕРГАМЕНТ:
ОСОБЛИВОСТІ ВИГОТОВЛЕННЯ
І ВИКОРИСТАННЯ
ВІДОМІ ПАМ’ЯТКИ.
Пергамент – (місто в Малій Азії нім. Perhament, грец. Pergamos, де в ІІ
ст. до н.е. широко використовувався Пергамент.). це вигляд необробленої
шкіри, який являє собою зелене чи обеззолене, або висушене гольє.
Волокла в Пергаменті склеєні у безструктурну рогоподібну масу, частіше
прозору. Пергамент володіє відносно великою міцністю на розрив (100-120
Мн/м2, або 10-12 кгс/мм2), у сильно натягнутому стані під час удару
деревним предметом видає чистий звук.
В минулому Пергамент застосовувався, як основний матеріал для письма, а
також для виготовлення книгодрукування на Пергаменті були написані
основні письмові пам’ятки середніх віків Росії і Європи.
Розрізняють такі види Пергаменту: шкіру для деталей ткацьких станків
(гонків), зшивку, для привідних рементів і му –зки Пергамент (для
барабанів).
Основне завдання ехнологічного процесу у виготовленні Пергаменту –
зберегти у найменш зміненому вигляді (стані) природний білок шкіри.
Тому волосяний покрив виводять або механічним способом, або знищують в
концентрованому розчині Na2S, що дозволяє отримати найменш розбиту
структуру каллогену, і тому найбільшу міцність Пергаменту. Відмоку і
зоління проводять в короткий термін не перевищуючи температури.
Пергамент після сушки зволожують і турують по бах тарні гліцероним з
добавками органічних речовин.
Основним матеріалом для письма уже в епоху “дер нього царства” став у
Єгипті пергамент. Найдавніші пам’ятки виконані на Пергаменті, знайдені в
Парфії і відносяться до І ст. н.е. Для письма на Пергаменті
застосовувалися в Греції або загострена дерев’яна палочка – калам, або
тростинове перо, або ж кістка. Про походження і техніці виготовлення
пергаменту:
Згідно з повідомленнями Плінія, Пергамент з’явився в ІІ ст. до н.е. в
малоазійськму Пергаментському царстві і одержав там застосування через
затримку при доставці папіруса єгипетського.
Античний Пергамент являє собою банячу, рідше козлячу чи свинячу шкуру,
доведену обробкою до майже Пергаменту в основному зводилося до промивки
і очисти шкур, до просушки і розтяжки шкіри в спеціальній рамі до
натирання шкіри крейдою і вигладженню її пемзою. Кращі сорти Пергаменту
інколи красилися в червоний чи інші кольори. Застосування для письма
обробленої шкіри було відоме багатьом народам задовго до ІІ ст. н.е.
Але досить мистецьки обробляти шкуру, перетворювати її в гладенькі, білі
і тонкі листки пергаменту навчилися в античному світі в останні століття
до нашої ери. Ця досконала техніка обробіки й привела до того, що
Пегаментуже в перші століття нашої ери почав витісняти папірус.
Головними особливостями Пергаменту було: те, що Пергамент на відміну від
папірусу міг виготовлятися в любому місці в любій країні; Пергамент був
без порівнянь міцнішим і довговічнішим за папірус: Пергамент дозволяв
письмо з обох сторін і складання листів в двоє.
Застосування Пергаменту привело до виникнення нової, більш зручнішої
книги, яка складалась з багатьох складених пополам листків насилених у
вершину на кольца. Такі чотирикутні книги, згідно з свідченнями
римського поета Марціала, з’явилися в Римі в І ст. н.е. Книги ці
отримали назву “кодексів”.
Є свідчення, про застосування римлянами для письма на Пергаменті також
бронзових і срібних пір’їв.
В перші століття після падіння Римської імперії в якості матеріалів для
письма на Півдні Європи використовували Пергамент, який там і
вироблявся, також на Півночі – майже лише Пергамент. Скоро після
завоювання Єгипту арабами (сердита VІІ ст.) доставка папірусу в Європу
скоротилася, майже повсюдно його витіснив Пергамент, і лише в Італії
папірус зберіг використання ще в VІІІ-ІХ ст.
Висока ціна Пергаменту у відношенні зі складністю і довго тривалістю
переписки рукописів, добили середньовічну книгу досить дорогою. Книги
були настільки дорогими, що в бібліотеках вони інколи приковувалися
ланцюгами, нерідко єдина книга вказувалася її власником в заповідні на
рівні з будинком, земельним участком або предметами ремесла.
Дорога ціна Пергаменту приводила до застосування для перепису книжок уже
використаний Пергамент старих книг. Для цього збирали старі книги, в
сутності створені античними, язичницькими авторами, стирали попередній
текст, і в прогалинах між лінійками писали новий. Ці книги як би з
двійним текстом, широко розповсюджені в VІІ-ІХ ст., отримали назву
“палімпсестів”,
Матеріалом рукописної книги до ХІV-ХV ст., був Пергамент, який називався
на Русу “харатья” (від латинського charta – “письмо”, “творчість”), а
також “Шкіра”, “Телитка”. До ХІІІ ст. використовувався привізний
Пергамент (візантійський, рідше західноєвропейський); з ХІІІ-ХІV ст.
було розроблено власне виробництво Пергаменту. У зв’язку з великою ціною
на Пергамент у торговій і побутовій переписці використовувалась береста.
Знаряддя для письма на пергаменті і на папері були гусячі пір’я, рідше
лебедині і павині, при виготовленні пера кінець його зрізався навскоси,
а посередині вістря робився короткий розщеп.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Волков Александр Александрович «Грамматология: Семиотика письменно
речи» М.: изд-во МГУ 1982 – 175 с. –21 с.
Истрин В.А. «Возникновение письма» М. Ищда-во АНСССР 1961- 395 с.
«Наука», 1965, 296 стр.
Павленко Николай Андреевич. «История письма»; (Учебное пособие для
филологических факультетов, вузов) 2-е издание переработка и дополненик
– Минск: Вошеэйт. Шт., 1987 – 236, [з]:NЛ: 25 ст.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
