Реферат на тему
Перекладацький аналіз в усному перекладі
Що це таке? – Це коли перед перекладом тексту перекладач прикидає, як
це зробити, тобто визначає ступінь складності, особливості тексту,
тематику термінів, прийоми, що треба буде застосовувати.
Аналіз усного тексту не вимагає особливого часу, але повинні бути ясні і
джерело, і реципієнт.
В інтерв’ю – характеристика джерела ускладнена тим, що він частіше
виступає як особистість, а не тільки представник якоїсь групи. Це
виявляється й в особливих мовних засобах (наприклад, відступ від
літературної норми), та ін.
Часто аудиторія специфічна (Міськводоканал, наприклад) – отже, і в
тексті особливості, розраховані на рівень професійної компетенції. При
письмовому перекладі можна проконсультуватися зі словником, а при усному
– знання повинні бути напоготові. Отже, перекладач повинен визначити
специфіку реципієнта.
– Далі – необхідно уточнити джерело, функцію тексту.
– Далі – визначити конкретні мовні засоби, з якими треба буде
працювати.
Дуже важливий фон усного варіанта літературної норми мови. В
інформаційному повідомленні – простий синтаксис, обмежена кількість
складнопідрядних структур, багата кількість особистих і географічних
імен, відсутність вузькоспеціалізованної термінології. В інтерв’ю –
значні відхилення від літературної норми, наявність спеціальних термінів
і экзотизмів, фразеологізмів, крилатих слів. В офіційній мові – суворе
дотримання літературної норми, традиційні форми вступу, висновку,
наявність цитат, лексико-синтаксичні повтори, метафори, порівняння.
Переговори і дискусії – мовні засоби тут, як правило, – синтаксично
нескладні висловлювання, породжувані спонтанно, наявність емоційних
засобів, аж до табуірованної лексики.
Декларація і маніфест – текстові жанри, де емоційне фарбування не
виходить за рамки літературної норми, з відхиленнями у бік високого
стилю, з використанням архаїчної лексики. Характерна юридична
термінологія і сувора композиційна структура.
h
~
$??Література: Алєксєєва І.С. “Профессиональный тренинг переводчика”. Издательство “Союз”, С-П., 2001. Р.К.Міньяр-Белоручев “Записи в устном последовательном переводе”, М., 1997.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
