Реферат на тему:

Особливості вживання складних слів.

І. Відмінювання складних слів

Залежно від характеру відмінюваності виділяють три групи складних слів:
1) складні слова з невідмінюваною першою частиною; 2) складні слова з
невідмінюваною другою частиною; 3) складні слова, в яких відмінюються
обидві частини.

1. До першої групи належать:

а) складні слова, першим компонентом яких є невідмінюване слово:
кафе-автомат, кафе-кондитерська, какао-порошок, шосе-магіст-раль і под.;

б) складні слова, перший компонент яких наближається за значенням до
прикметника: джаз-оркестр (nop. джазовий), компакт-диск (nop.
компактний), чудо-кінь (nop. чудовий), жокей-клуб (nop. жокейський),
слайд-фільм (nop. слайдовий);

в) переважна більшість складних термінів, зокрема назви одиниць виміру,
терміни, першою частиною яких є назви літер грецького алфавіту або
слова, що наближаються за значенням до прикметника (див. 1. б),- блок-,
вектор-, дизель-, вакуум-, кварц-, нуль-, прес-, експрес- і под.:
ампер-година, грам-сила, вольт-секунда, кілограм-маса, кіловат-година,
центнер-кілометр; альфа-залізо, бета-промені, гамма-апарат,
дельта-ефект, блок-сигнал, вектор-потенціал, дизель-генератор,
вакуум-апарат, кварц-лампа, нуль-індикатор, прес-ножиці, експрес-аналіз
і т. ін.;

г) іншомовні назви проміжних частин світу: зюйд-вест, норд-вест,
норд-ост;

ґ) назви трав і квітів: іван-чай, ромен-салат, сон-трава, буркун-зілля,
мати-й-мачуха, розрив-трава, чар-зілля. В іменнику брат-і-сес-тра
відмінюються дві частини.

2. Невідмінюваність другого компонента відзначається у кількох
іменників, як-от: програма-максимум, програма-мінімум.

3. Відмінюються обидві частини:

а) у назвах закладів, предметів, різноманітних явищ: наприклад:
бібліотека-музей, музей-квартира, вагон-ресторан,

пральня-автомат, шафа-холодильник, автомобіль-цистерна, диван-ліжко,
альбом-буклет, вальс-бостон, виставка-продаж, виставка-яр-марок,
матч-реванш, зліт-посадка, плащ-дощовик, слалом-гігант тощо.
Невідмінювання першої частини таких слів має розмовний характер. Виняток
з правила становлять кілька слів з невідмінюваним першим компонентом:
кран-балка, крем-брюле, крем-сода, матч-турнір, плащ-намет, марш-кидок,
марш-маневр;

б) у назвах осіб за посадою, професією, званням тощо:
артиле-рист-інженер, директор-розпорядник, інженер-економіст,
інженер-конструктор, інженер-механік, льотчик-космонавт,
міністр-президент, майор-інженер, секретар-координатор,
слюсар-гідравлік, технік-механік, член-кореспондент. Традиційно не
відмінюється перша частина таких назв осіб, як: лорд-канцлер,
прем’єр-міністр, шеф-кухар, шеф-механік, шеф-повар, шеф-пілот, а також
компоненти генерал-, капітан-, інженер- у складних найменуваннях
військових звань (генерал-адмірал, генерал-лейтенант, генерал-майор,
капітан-лейтенант, інженер-капітан, інженер-майор, інженер-лейтенант,
інженер-полковник);

в) у назвах тварин: жаба-бик, кулик-сорока, пила-риба, голка-риба. Не
відмінюється перший компонент у слові їжак-риба.

II. Родова характеристика складних слів

Складне слово може об’єднувати іменники різного роду, і тоді виникають
складнощі при узгодженні його з означенням або з дієсловом минулого
часу. Визначення роду таких складних слів залежить від відмінюваності
компонентів.

У складних іменниках з невідмінюваним першим компонентом рід
визначається відмінюваним словом: На нашій вулиці відкрито новий
кафе-бар; У цій кафе-кондитерській завжди можна купити смачні тістечка;
Дизайн-графіка відіграла велику роль у XVIII Олімпійських іграх 1964p.,
на які приїхали різномовні люди (з журн.).

У складних іменниках з двома відмінюваними компонентами рід визначається
родовою назвою (тобто словом, що має ширше, загальніше значення). Як
правило, таке слово стоїть на першому місці: Яка вона сучасна, та
прадавня вишивка-плакат… (з газ.); Організована виставка-ярмарок була
з властивими німцям чіткістю і розмахом (з газ.).

Порушенням норми є вживання при складному слові препозитивного і
постпозитивного означень у різних родах, як у прикладі: Найкращі моделі
одягу, взуття, прикрас, парфумів, косметики були представлені на
міжнародній виставці-ярмарку «Стиль-94», який щойно пройшов у Львові (з
газ.). Усі означення повинні мати однакову родову форму відповідно до
роду складного слова, у даному випадку — форму жіночого роду.

Список використаної літератури

Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. — К.: Либідь, 1991.

Бабич Н. Д. Основи культури мовлення. — Львів: Світ, 1990.

Ботвина Н. В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови. — К.:
Артек, 1999.

Волощак М. Неправильно — правильно: Довідник з українського
слововживання: За матеріалами засобів масової інформації. — К., 2000.

Глущик С. В., Дияк О. В., Шевчук С. В. Сучасні ділові папери. — К.: А.
С. К., 2000.

Гнаткевич Ю. Уникаймо русизмів в українській мові. — К.: Видавничий
центр «Просвіта», 2000.

Головач А. С. Зразки оформлення документів: Для підприємств і громадян.
— Донецьк: Сталкер, 1997.

Головащук С. І. Словник-довідник з українського літературного
слововживання. — К.: Рідна мова, 2000.

Похожие записи