КУРСОВА РОБОТА

на тему:

Особливості фірмонімії міста Коломиї

Зміст

Вступ

Розділ І. Фірмонім як лінгвістична категорія

Ономастика як наука про власні назви.

Поняття “фірмонім” у лінгвістичній науці.

Розділ ІІ. Фірмонімія міста Коломиї фірмоніми.

Висновок

Додаток

Література

Вступ

“Мова – найбільше багатство і нації, і кожної окремої людини.

І поки живе мова – житиме й народ яко національність”

Огієнко Іван, 1992 р.

Весь час мова розвивається, примножуються її багатства, збагачується
словниковий запас, поновлюється новими термінами, найменуваннями.

Чим раз мова стає досконалішою й стійкішою хоча б тому, що нею
розмовляють все більше і більше людей.

З українською мовою не зрівняється ні одна мова світі, хоча шлях її
становлення був дуже важким.

Мова – найвагоміше надбання кожної окремої людини, найбільша суспільна
цінність. І це справді так, бо ми повинні пишатися, що живемо сам в
Україні і що наша мова в усіх значеннях цього слова є найкращою.

Словниковий запас мови збільшується постійно.

Власні назви є одним різновидом цього надбання. Адже ми всюди можемо
зустріти власні назви – чи не найменування вулиць, банків, установ,
організацій, фірм, ресторанів, кафе, барів і так далі можна перелічувати
дуже багато та списувати безліч зошитів.

В даній курсовій роботі ми поговоримо про ономастику як науку, що вивчає
власні назви, про самі власні назви різних найменувань.

Актуальність теми полягає у виявленні недоліків у називанні та
з’ясуванні походження фірм онімів.

Мета роботи – дослідити офірмоніми міста Коломия, здійснити їхню
класифікацію.

Завдання курсової роботи.

По групувати фірмоніми міста Коломия.

З’ясувати тлумаченні даних фірм онімів.

Зробити класифікацію власне українських фірм онімів.

Описати способи творення фірмонімів власне українського походження.

Виявити недоліки у називанні та дефекти з російської мови.

Предмет дослідження – фірмовім та його значення. Для курсової роботи
використано 100 фірмонімів міста Коломия.

Актуальність дослідження полягає у спробі класифікації фірм онімів міста
Коломия.

У роботі застосований описовий метод дослідження.

Курсова робота складається зі вступу, 2 розділів, висновку та списку
літератури.

Розділ І.

Фірмовім як лінгвістична категорія

Ономастика як наука.

Власні назви, оніми – індивідуальні найменування окремих одиничних
об’єктів. Належність одиниці – провідна ознака власних назв. Десятки
тисяч Олен та та Серіїв, що живуть в Україні, не поєднуються в поняття
“Олена” й “Сергій”: кожній особі її ім’я належить індивідуально,
незалежно від наявності чи відсутності тезок. Натомість, скажімо, назви
сортів черешні Ярославна, Франциск та інші належать сукупностям одиниць,
що об’єднуються відповідними поняттями, і тому не є власними назвами
всупереч своїй орфографії. Звідси другою ознакою, яка розрізняє власні
та загальні назви (апелятиви), і відношення до поняття: загальні назви
носії понять, а Власні назви включають усю відому мовцеві інформацію про
свої денотати, без певних узагальнень. І тому пов’язуються з поняттями
лише тією мірою, якою вказують на різновид об’єктів, до яких належать їх
денотати. Так,, Власна назва Київ указує на те, що її денотат – місто, а
Власна назва Перун – на те, що вона належить язичницькому божеству. Тому
Власні назви, не будучи носіями понять. Включають їх у своє семантичну
структуру, утримують на рівні сем: у семантичну структуру Власна назва
Київ входить сема “місто”, яка виражає поняття “місто”, і т.д.

Розглядаючи відношення слів місто і Київ, Львів, Одеса, Харків та ріка і
Дніпро, Дністер, Дунай, Прут, можна констатувати, що загальні назви
об’єднують, узагальнюють однорідні об’єкти, а Власні назви, навпаки, їх
розрізняють, диференціюють. Тобто загальні назви виконують генералізуючу
функцію, а Власні назви –диференційнцу. Це третя їх істотна ознака.
Існують й інші розбіжності між власними та загальними назвами (за
підрахунками І. Коваленка їх 28). Розмежування власних і загальних назв
стосується лише іменників (чи словосполучень, що виконують роль
іменників, порівняємо сердите море – Чорне море).

Набуваючи функцій іменників, генетично Власні назви можуть виходити з
різних частин мови, порівнюючи Котляревський (прикметник) і Звенигород
(поєднання дієслова з іменником), кличка собаки Стрибай (дієслово),
персонаж М.Коцюбинського Ох (вигук).

Власні назви з’являються тоді, коли індивідуальне розрізнення набуває
суспільної значущості. За денотатами розрізняють такі класи Власних
назв.

особові імені людей

назви географічних об’єктів

назви космічних об’єктів

найменування божеств, міфічних істот

клички тварин

назви організацій, виробництв та суспільних об’єднань (ця група Власних
назв позначається терміном ергонімія і включає величезну кількість
найменувань – товариств, заводів, магазинів, форм тощо).

Назви відрізків часу, подій (хрононімія 2 св. війна).

Назви окремих предметів (хрематонімія, що включає Власні назви
матеріальних предметів – кораблів, ураганів. Алмазів тощо та витворів
духовної культури – заголовки творів, назви музичних п’єс, творів
живопису, кінофільмів та інші) Сукупність усіх Власних назв мови
становить її ономастичний простір.

Власних назв дуже багато. В Україні одних тононімів кілька мільйонів. На
мільйони, очевидно, треба разувати також ергоніми й особливо хрематоніми
української мови. Однак у лексичному запасі людини загальних назв значно
більше, ніж Власних назв. Річ у тому, що загальні назви є, безперечно,
центральним шаром лексики, а Власні назви становлять її потужну
периферію з дуже різною сферою поширення. Загалом же у мові на одну
загальну назву припадає до кількох сотень власних назв.

Власні назви належать до універсалій мовних – вони існують в усіх мовах
світу. Але в кожній мові Власні назви мають і свої специфічні ознаки.
Специфіку українських Власних назв становлять і сам їх набір, і
характерні фонетичні трансформації імен особових 9суттєво відмінні,
наприклад від близькоспорідненої російської мови) і розмаїтість
пестливих іменних форм (чого немає наприклад в англ. мові), і комплекти
словотворчих засобів з їх продуктивністю (наприклад, назви наступних
прізвищ на –івці, клички Варин на –ко).

Ономастика (від грец. оnomastike — мистецтво давати імені) – розділ
мовознавства, що вивчає власні назви, їх будову, системну організацію,
функціонування, розвиток і походження. За напрямками дослідження
ономастику прийнято прозділяти на теоретичну, описову, історичну,
прикладну й ономастику петичну, а за об’ктами дослідження – на
антропоніміку, топоніміку, космоніміку, теоніміку, зооніміку,
егроніміку, хрононіміку та хрематоніміку.

При цьому слід мати на увазі, що за кожним з розділів ономастики
закріпилась термінологічна тріода на зразок: антропонім – певна
сукупність імен особових, антропоніміка – їх наукове дослідження. Власні
назви існують з давніх-давен, функціонують повсюдно і виникають та
вживаються масово. Тому їх вивчення дозволяє істотно відновлювати факти
історії мови та історії народу, досліджувати процеси номінації та її
різновиди, аналізувати функції навантаження власних назв тощо. Матеріали
ономастики використовують різні науки (історія, археологія, етнографія,
географія та інші). Ономастика, всвою чергу, користується даними цих
наук.

Розвиток ономастики в Україні почався 3 розробили питань топоніміки і
меншою мірою, антропоніміки. Передусім він пов’язаний з діяльністю
М.Максимовича, І. Срезневського, І.Філевича, І.Франка, О.Шахматова,
В.Григоровича М.Сумцова, а також О.Соболевського, Г.Ульїнського, які
привернули увагу до ономастики й самі чимало зробили в описі та
інтерпретації багатьох власних назв України. Становлення систематичної
розробки української топоніміки значною мірою здійснювалося завдяки
зусиллям М.Кордуби (“Що кажуть назви осель, 1938). Різні аспекти укр.
Ономастики досліджували К.Цілуймо, Л.Гумецька, Ю.Гелько, О.Трубочок,
пізніше Д.Бучко, І.Желєзняк, Л.Масенко, О.Стрижак, М.Худаш, П.Чучка та
інші, із зарубіжних мовознавців – Я.Рудницький, С.Грабець, З.Штібер.
Координацію ономастичних досліджень в Україні здійснюють Українська
ономастична комісія та сектор ономастики ІУМ НАН України.

Ономастина поетична – ономатоноетика – галузь ономастики, що вивчає
функціонування власних назв у художніх творах. ДО засад ономастики
поетичної належить те, що :

вона є вторинною, виникаючи й існуючи на базі загальнонародної
ономастики і так чи інакше спираючись на діючі в мові ономастичні норми
(порівняти ономатсиком поеми “Мар’яна-черниця”. Т.Шевченка: Мар’яна,
Петрусь і Петро, Оксана, Катруся, сотник Іван, Хома, Наум; Україна;
назви пісень: Петрусь, Гриць);

ономатиска поетична не зумовлюється безпосередньо історичним розвитком,
як реальна ономастика, а залежить від волі автора і детермінується
художнім задумом. Жанром, напрямком та стилем твору: доречне в
гумористичній усмішці прізвище Перевертляшка (Остап Вишня) немислиме в
ліричному творі;

власні назви в художньому творі передусім виконують стилістичну функцію
і беруть участь у створенні образів;

на відміну від реальних власних назв, що належать мові, художні власні
назви існують на рівні мовлення, тексту;

до складу художніх власних назв входить така їх особлива група як
заголовки, що стають центром ономастичного простору твору.

Антропоніміка – розділ ономастики, який вивчає антропоніми (власні назви
людей, по батькові, прізвища, прізвиська. Псевдоніми — Михайло, Надія;
Іларіоновичс, Іванівна№ Костенко, Ситнянська; Журавель, Борис Тен, Леся
Українки). Вона досліджує особливості утворення антропонімів, основні
принципи номінації людини, шляхи переходу апелятива в антропоніми, і
навпаки, хронологічні характеристики антропонімів, їх зміни в часі
виникнення різних форм найменування людини, словотвір різних класів
антропонімів, функціонування тих чи інших антропонімів у мові на різних
хронологічних зрізах. Антропоніміка вирішує також суто практичні
питання: правопис антропонімів, передача їх іншою мовою. Антропоніміка
може служити важливим джерелом для інших наук: антропоніми минулого
свідчать, зокрема, про колишнє розселення народів. У більшості народів
за різних епох найменування (або зміна імені) пов’язане з певними
обрядами, завдяки яким часто можна одержати нові відомості про побут,
устрій та вірування народу.

Наукова українська антрономіка зародилася в 19 столітті, хоч окремі
спори пояснення антонімів відомі починаючи з давньоруських літописців.
Спочатку це були невеликі роботи, присвячені окремим явищам в
антрономії, в основному діалектним (часто пов’язаним з етнографічними
реаліями), правописним, публікації джерел тощо.

Початок 20 століття ознаменований появою праць з елементами наукового
узагальнення, з’ясування національних рисукраїнської антропонімії та
продовженням регіонального вивчення антропонімів на основі діалектних
особливостей. У 40-50-х рр. 20 ст. почалися активізація роботи на
антропонімічній ниві. Дослідження того часу відзначаються
цілеспрямованим добором фактичного матеріалу, спробами його
класифікації, окремо порівняльно – історичними екскурсами, певними
узагальненнями в межах дібраного фактажу. 1960-90-і рр. характерні
особливим розвитком укр. Антропоніміки, за це період написано низку
ґрунтовних праць (П.Чучка, М.Худаш, І.Сухо млин, О.Недільно, Р.Керста,
Л.Кракалія, Р.Сташ та інші). Наукові роботи останнього часу присвячено
походженню (етимології), словотвірній будові, регіональній
характеристиці українських антропонімів; створено антропонімічні
словники різних типів.

Темнім – власна назва, найменування божеств (Перун, Волос, Троян, Род,
Христос). В укр. мові існують теоніми язичницькі (слов’янські) та
християнські (запозичені). Оригінальні цілісні слов’янські теологічні
тексти не збереглися. Всі язичницька теологічна система українців була
зруйнована в період християнізації. Язичницькі теоніми відновлюються за
літописами та літописами та іншими письменниками дисерелати (зокрема,
вони збереглися в “словах” – повчаннях проти язичництва), фольклором та
етнографічними фактами. Імена богів східнослов’янського язичницького
пантеону ще повністю не виявлені й не вивчені, а тлумаченні окремих те
онімів є багато спірного. Теоніми християнства мають більше літератури з
глибокими мовознавчими розробками, що належать в основному до 19 ст. У
цілому ж теоніміка в Україні ще не дістала достатнього розвитку.

Топоніміка – розділ ономастики, що вивчає походження, значення та
функціонування топонімів (власні назви будь-якого географічного об’єкта
– річка Дунай, місто Черкаси, гори Карпати, Залозий шлях, вулиця Боричів
Узвіз, ліс Вовчі Гори та інші).

Топоніми мають велике пізнавальне значення. Географічні назви на карті
України з’явилися не водночас, їх поява і розвиток тісно пов’язані із
загальною історією народу, його культурою, релігією, рівнем суспільних
відносин. Потреба в географічних назвах спочатку, очевидно, як
своєрідних первинних орієнтирах виникла досить давно і губиться в нетрях
історії. Проте топоніми ніколи не були раз і назавжди даними, застиглими
номінативними знаками географічних об’єктів. Зміни історичних умов,
війни, великі переселення племен і народі обов’язково позначаються на
топонімії. Забуваються ізникають старі назви, деякі з них частково або й
повністю перекриваються новими топонімами відповідно до потреб етнічної
спільності. Міграційні рухи сприяють перенесенню топонімів на нові
ареали, формуванню географічних назв відповідно до характерних
особливостей географічного середовища.

Топоніми України як важлива частина загальної мовної системи етносу не
існують ізольовано, вони зазнають семантичних зрушень основ, постійно
відбуваються номінативні зміни об’єктів, відчутними є міжмовні та
міждіалектні впливи. Тому топонімію слід розглядати не як монолітне
нерухоме ціле, а яе багатошарове, хронологічно різне утворення, що дає
уявлення про умови, давні народи взагалі й розкриває умови формування
укр. нації зокрема. Процес найменування географічних об’єктів
зумовлюється не тільки соціально-політичними факторами, а й естетичними,
меморіальними мотивами, неабияке значення належить тут моді, має місце й
випадковість.

Специфіка топонімів полягає в тому, що вони несуть інформацію значно
ширшу за лінгвістичну, дозволяють заповнювати прогалини в етногенетичних
дослідженнях. Висновки. Одержані на підставі аналізу архаїчних
географічних назв, відіграють вагому роль у розв’язанні, зокрема,
найсладнішої проблеми сучасного слов’янознавства – окресленні
прабатьківщини слов’ян. Широке попозашовне тло топонімів включає
історичний, географічний, етнографічний та інші аспекти, тому
найдоцільнішим видається комплекс же дослідження географічних назв
зусиллями представників суміжних наук.

Отже. Українські топоніми – це не мовчазні знакові символи, а живе
свідчення про слов’янську й дослов’янську субстратну архаїку, про
міжмовні інтерферативні процеси, за якими стоять долі різних мовних
колективів. Загальний стан вивчення топонімів дозволяє поглиб лит
дослідження в напрямку українського етно- та шотогенезу.

Космоніміка – розділ ономастики, що досліджує космоніми (власні назви
природних космічних об’єктів.

Космоніми поділяються на народні та наукові, порівняємо: “Пасіка – Мала
Ведмедиця, Зірниця – Венера.

Космоніми, що прийшли до нас переважно із сивої давнини, стосуються
космічних об’єктів, які дозволяли нашим предкам орієнтуватися у просторі
та часі. У північній півкулі, у тому числі у слов’ян, це передусім
Полярна зірка, Велика Ведмедиця, Оріон, Плеяди, Чумацький Шлях. Відомі
українські народні назви й інших зоряних об’єктів (повністю відповідні
матеріали досі не зібрано). Цих ж еобєктів стосується і найдавніший шар
наук. Давні космоніми мають міфологічну інтерпретацію, але вона є
переважно вторинною, породженою. Етимологічним змістом космонімів, що
утворювалися за подібністю або суміжністю на базі давнього скотарського
та землеробського досвіду людини. Молодші шари наукових космонімів
з’Явилися після відкриття телескопа. Це назви з великих і понад 3 тисячі
малих планет, їх супутників, комет, туманностей і галактик.

Зоонім – власна назва (кличка) тварин: Рябко, Сірко (собаки), Мурчик
(кіт) тощо. Основними мотивуючими ознаками в зоонімає виступають
переважно: колір шерсті тварини (масть). Біла, Ряба, Руда (свині);
особливості анатомічної будови: Горбата, Рогата, Безхвоста (корови);
особливості поведінки: Дикун, Вертуха, Соня й випадки оказіональних
утворень.

Зоонімія кожного регіону, крім спільних, має й диференціальні
особливості. Зооніми виникають за такими є способами словотворення, що і
інші шари лексики. Одним з найпродуктивніших серед них є
лексико-семантичний. Наприклад, клички: гуска, Крейда, Сметана – для
тварин білої масті, Галка, Ніч, Циган – чорної, Дим, Попіл, Шпак –
сірої, Вишня, Мак, Руса – червоної. Широко використовуються також
суфіксація та субстантивація: Чорнушка, Сивуха, Карий, Довгошия,
Чорнолоба та інші.

Гідронім – вид топоніма, власна назва будь-якої водойми (як природної
так і штучної)? Океану, моря, річки, струмка, ставка, затоки, лиману,
болота тощо. Залежно від типу водойми серед гідронімів розрізняють:

океаніми (назви океанів: Тихий океан, Індійський океан)

пелагоніми (назви морів: Чорне море, Балтійське море)

лімнопіми (назви одер: Свитязь, Біле озеро)

гелоніми (назви боліт, мочарів: Глиняне болото. Зелене болото)

З усіх класів топонімів гідроніми є найстабільнішими, тому їм властива
значна інформативність про недавні й давно минулі часи. Особливо цінними
слід визнати архаїчні гідроніми із затемненою семантикою основ,
розшифрування якої відкриває шлях до пізнання розмаїтої історії людства,
відновлює зв’язок з численними етносами, вказує на шляхи міграцій племен
і народів. Гідроніми сприяють вивченню найдавнішої мовної ситуації,
реконструюванню форм і способів пізнання дійсності давньою людиною,
ступеню її абстрактного мислення. Суцільне дослідження сукупності
гідронімів конкретної території в певний період дозволяє вилучити
хрологічно різні шари назв. Їхня мовна інтерпретація вказує на характер
динаміки населення протягом часу освоєння регіону, на специфіку
міжмовних та міждіалектних зв’язків. Гідронімія є надійним джерелом для
поповнення знань про народи, які давно зійшли з історичної оренди, про
їхні мови, особливості матеріальної та духовної культури, природні
умови, рельєф місцевості, де вони проживали тощо.

Андронім (від грец. чоловік і назва, ім’я), маритонім – вид антропоніма;
іменування жінки за іменем, прізвищем або прізвиськом її чоловіка
(наприклад, Данилючка, Петрова, Терпелиха… від Данилюк, Петро,
Терпило). Звичай називати заміжню жінку за її чоловіком
загальнослов’янський, однак засоби творення андронімів, набір
андронімічних форматів та валентність кожного з них у різних мовах і
діалектах не однакові. У говорах укр. мови вживається 10 суфіксів для
творення андронімів, зокрема: — иха, -ка, -янка, -иня, -аня, -уля, -ова,
-овна, -ина, -а. Не однакове й місце андронімів у лексичному складі
різних мов та періодів їх історичного розвитку. У староукраїнській мові
вони вільно використовувалися в усіх стилях. У сучасній українській мові
андроніми в офіційному вжитку не використовуються, а намости
кваліфікують їх як особливий вид прізвиськ. У західнослов’янських та
ряді інших мов світу жіночих прізвищ (наприклад, словацьке Novakovo,
чеське Svobodova, угорське Horvabne… від чоловічих варіантів Novak,
Svoboda, Horvot).

Епонім – це група Власних назв, яка включає величезну кількість
найменувань – товариств, заводів, магазинів, фірм тощо. Вона також
позначають назви організацій, виробництв та суспільних об’єднань.

Міфонім – власна назва, найменування вигаданого суб’єкта або об’єкта в
переказах, казках, міфах тощо (Вій, Змій – Горинич, Іван-Теелсик,
Баба-Яга, Цар Горох, Коза-Дереза, Добрий Дуб, Острів Буян).

Українська мова багата на міфоніми, їх основним джерелом є фольклорні
тексти. Значна частина міф онімів сягає давньоруського або ще
праслов’янського періоду, коли склалася східнослов’янська
(праслов’янська) язичницька міфологічна система. Міфоніми часто мають
затемнену внутрішню форму, іноді зберігають сліди давніх іншомовних
запозичень. Кожен міфонім вимагає окремого аналізу, вимагає окремого
аналізу, оскільки більшість з них зазнала дії “народної етимології”.

Міфоніми відбивають стадії слов’янської міфології – нижчу (водні,
домовики, русалки, віли, що більшістю вчених не вважаються власними
іменами) й вищу, де виступають, як правило, антропоморфні божества, що
мають імена особової, які в науковій літературі частіше кваліфікуються
як теоніми. Більшість міф онімів ще не вивчена, поодинокі з них мають у
науковій літературі по кілька тлумачень. Вивчення міфонімів пов’язане з
дослідженнями в галузі первісних релігій, фольклору, етнографії та
історії.

Розділ ІІ. Фірмонімія міста Коломия

2.1. Власне українські та запозичені фірмоніми

Зібрані фірмоніми міста Коломиї за походженням поділимо на 2 великі
групи:

власне українські

запозичені

Власне українські слова – слова, які почали виникати ще в процесі
формування тих діалектів, що лягли в основу української мови, і творення
яких не припиняється й досі.

Більшість цих слів виникла й виникає на лексичному матеріалі,
успадкованому від спільноіндоєвропейської та праслов’янської мов, а
також давно засвоєних запозичень. Ці слова переважно похідні. Вони
стосуються всіх сфер життя, наприклад:

а) суспільно-політична лексика: громада, громадянин, володар, власність,
гурток, осередок, ланка, самодіяльний;

б) назви будівель та їхніх частин: будинок, приміщення, підлога, поміст,
садиба, хвіртка, причілок;

в) назви страв і напоїв: борщ, вареники, голубці, локшина, деруни,
узвар, куліш, завиванець, холодець;

г) назви одягу і взуття: штани, спідниця, сорочка, хустка, стрічка,
намисто;

ґ) назви предметів побуту: рядно. Скатерка, рушник, мішок, кошик,
коромисло;

д) сільськогосподарська лексика: урожай, скирта, озимина, сіножать,
оранка, сіялка, хлібороб, сіяч, гречка;

е) абстрактна й наукова лексика: мрія, пастух, довір’я, освіта,
виховання, промисловість, підприємство, кисень. Водень, підручник,
іспит.

Серед власне українських слів є чимало прислівників: зоналу,
навпростець, осторонь, заздалегідь, зрештою, влітку, взимку, праворуч
нашвидкуруч, торік, споконвіку. Тільки українській мові є прийменники
білля, від, посеред, між, задля, коло, щодо; сполучники та, бо, чи, аби,
або, проте, зате, якщо, якби, наче, мов, ніби, ніж, дарма що, незважаючи
на те що; частки хай, хіба, невже, майже, навіть.

Мова збагачується не лише завдяки розвиткові багатозначності слів і
постійному творенню нових лексем, а й за рахунок запозичень.

Запозичення полягає у засвоєнні слів однієї мови іншою.

Відносно того, якими шляхами запозичуються слова, запозичення бувають:

а) прямі — мови в мову: стьожка, хвороба, повидло, ковадло запозичені
безпосередньоо з польської; башлик, сарай, карий – з татарської;

б) опосередковані – через інші мови: індійське sakkara – арабське
sukkar – італійське zuchero – німецьке Zucker – російське хозяин –
українське хазяїн.

Відносно того, яким способом запозичуються слова, запозичення бувають:

а) усні: левада, лиман, корабель, квасолі, огірок – із грецької; базар,
гарбуз, казан, тютюн – із татарської;

б) книжні – аудиторія, алімапфіада, пюпітр, бюро.

За ступенем адаптації розрізняють:

засвоєння – слова, що вже повністю фонетично й граматично пристосувалися
до української мови; наприклад, у запозичених колись словах дріт, колір,
папір, як і в незапозичених, відбувається чергування голосних; колишнє
французьке слово пальто відмінюється, як і будь-яке українське: пальто,
у пальті і т.д.; не відчуваємо іншомовного положення в запозичених
словах левада, лимон, базар, кавун;

власне запозичення – слова, у яких процес фонетичного й граматичного
пристосування ще не завершився; наприклад: бюро, журі, ательє, тротуар –
із французької мови; джентльмен, траулер – з англійської; бухгалтер,
ландшафт – із німецької; такі слова мають невластиві українській мові
сполучення звуків, форми;

коньки – по морфемні переклади слів; наприклад, українське свідомість –
це переклад морфем латинського conscientia, де con – за значенням
дорівнює українському префіксові з-, а scientia означає “Знання,
відомість”, за англійським зразком haff –back утворено українське
півзахисник;

запозичення значень – українське слово набуває значення, яке має його
іншомовний відповідник; наприклад, політичні поняття правий, лівий
запозичено з французької мови – droit, gauche: у часи французької
буржуазної рволюції в Конвенції помірковані жирондисти сиділи праворуч,
а прихильники радикальних дій монтаньяри – ліворуч;

словотвірні запозичення – використання іншомовних морфем, наприклад,
грецький елемент теле- “далеко” увійшов до таких українських слів, як
телебачення, телезв’язок, телепередача, телеприймач, телеустановка,
телеуправління;

варваризми – слова з особливо виразними ознаками іншомовності;
наприклад, ал райт, о’кей – з англійської; мерсі, тет-а-тет – із
французької;

екзотизми – слова для позначення екзотичних, незвичайних реалій, для
яких у мові немає назв: кімоно, чалма, сокля, аул, хурал, меджліс.

Українська мова в різні часи більшою чи меншою мірою запозичувала слова
із слов’янських мов – давньоболгарської, польської й російської, з
античних мов – грецької й латинської, з тюрських мов та із
західноєвропейських – французької, німецької, англійської, італійської
тощо.

До власне українських фірманів м Коломиї належить:

Кафе “Казка”

Магазин “Підкова”

Магазин “Берегиня”

Магазин “Верховина

Фірма “Калина”

Ресторан “Згарда”

Нічний клуб “Електрон”

Ресторан “Гал-Прут”

Магазин “Іринка”

Магазин “Тиса”

Торговий комплекс “Едельвейс”

Магазин “Рукавичка”

Магазин “Галичинка”

Магазин “Буль-буль”

Магазин “Берізка”

Магазин “”Каштан”

Кафе “Вітамінне”

Піцерія “Любава”

Магазин “Кишенька”

Міні-маркет “Смак”

Кафе “Роксолана”

Магазин “Барвінок”

Ресторан “Кристал”

Магазин “Софія”

Кафе “Смак”

Аптека “Меліса”

Аптека “Медтехніка”

Магазин “Колос”

Магазин “Святослав”

Магазин “Макітра”

Агентство “Руслан”

Міні-маркет “Їжачок”

Магазин “Олеся”

Міні-маркет “Сім’я”

Кафе “Хвилинка”

Магазин “Айстра”

Магазин “Данко”

Кафе “Полонина”

Агентство “Мрія”

Перукарня “Пролісок”

Перукарня “Чародійка”

Кафе-бар “Зорепад”

Магазин “Сонечко”

Магазин “Лілея”

Магазин “Явір”

Експериментальний завод “Прут”

Кафе “Затишок”

Перукарня “Світанок”

Магазин “Темп”

Крамниця “Гостинець”

Магазин “Зіронька”

Магазин “Мрія”

Магазин “Леся”

Магазин “Ангелятко”

Магазин “Саша”

Магазин “У Михайла”

До запозичених фірм онімів належить:

Торговий комплекс “Водолій”

Магазин “Фараон”

Ресторан “Флірт”

Кафе “Бістро”

Кафе “Зодіак”

Аптека “Панацея”

Магазин “Агат+”

Магазин “Фокстрот”

Бар “рандеву”

Бар “Тирлич”

Бар “Овен”

Магазин “Сюрприз”

Магазин “Авторитет”

Магазин “Альберто”

Магазин “Вестта”

Магазин “Соломон”

Магазин “Фаворит”

Магазин “Едмунд”

Магазин “Епіцентр”

Магазин “Інтер’єр”

Агентство “Сіті”

Піцерія “Синьйор Помідор”

Магазин “Саман”

Магазин “Антошка”

Салон краси “Віталія”

Фіпшес-центр “Клеопатра”

Магазин “Каміни”

Магазин “Авангард”

Перукарня “Алана”

Магазин “Топаз”

Фітнес-центр “Грація”

Магазин “Лідер”

Магазин “Самарянка”

Магазин “Гермес”

Магазин “Каскад Карпати”

Магазин “Гарант”

Кафе “Емілія”

Магазин “Ніка”

Магазин “Діамант”

Салон-магазин “Азолія”

Салон-магазин “Єва”

Кафе-бар “Сієста”

Магазин “Гурман”

Кафе “Зустріч”

Спочатку ми розглянемо власне українські фірмоніми.

Магазин “Барвінок”

Барвінок вважається головною квіткою життя. Влітку барвінком прикрашають
святковий хліб, хату, з нього плетуть весільні букетики, вінок для
нареченої, а взимку відвар барвінку п’ють од простуди. Цілий рік його
шанують. Бо вважають символом життя.

Українці вірять. Що барків нок захищає від усього злого. Тому колись
вивішували його над дверима; прикріпляли до колиски новонародженої
дитини; ніколи не викидали на смітник, а лише в річку чи ставок, щоб не
загинув від спраги.

Милозвучну назву красивої рослини взяли на назви магазину, тому що
вірять, що барвінок захистить від злих намірів чужих людей.

2. Магазин “Іринка”

Іринка – зменшено-пестлива назва до Ірина. В перекладі воно означає мир,
спокій. Тому давши таку назву магазину, його члени вірять, що там
пануватиме мир і спокій, що він буде популярний, і дівчата, які носять
це ім’я будуть гордитися тим, що на їх честь названо магазин.

3. Магазин “Берізка”

Берізка – це зменшено-пестлива назва до береза.

Береза – це одне з найдавніших дерев, з яких починалося створення світу.
Колись її вважали оберегом від злих духів, тому часто садили біля хати,
об милувала око і захищала садибу. Наші предки припускали, що береза –
улюблене дерево русалок, які любили на ній гойдатися. Тому на русальний
тиждень березу прикрашали шматочками полотна, вінками, різними дарами.

Вважалось, що від слова “береза” утворилася назва місяці – “березень”.
Це час, коли з берези тече сік – лікувальний весняний напій.

Для назви магазину взяли таку назву тому, щоб береза оберігала від злих
заздрісних людей.

4. Фірма “Калина”

Калина пов’язана з Україною. ЇЇ шанували здавна, вважаючи священною.

Калина – це прадавній символ вогню, сонця. Цю рослину можна побачити в
кожному обійсті. Коли копали криницю, поряд з нею часто садили кущ
калини, щоб вода була чистішою. Червоними кетягами оздоблюють хату, їх
кладуть у вікна між рамами на зиму. Ними прикрашають коровай, весільне
гільце, заквітчують коси дівчата.

У сучасній культурі калина є символом рідної хати, неперервності життя,
роду, України, батьківщини. Вона також стала символом нескореності та
стійкості українського козацтва, війська, світлої пам’яті.

Фірма носить таку назву тому, щоб ми не забували про свою батьківщину. В
якій живемо. Про символи, традиції та звичаї. Бо, як говорить народне
прислів’я: “Без верби і калини нема України”.

Кафе “Мальва”

У народі мальвою іноді називають рожу. Вона росте у квітниках біля
українських хат як декоративна прикраса. З Ією квіткою пов’язана
легенда.

Мальва – це символ добрих родинних стосунків, краси. У дівочому вінку
вона означає віру, надію, любов. Крім того. у сучасній культурі вона
стала символічним знаком рідної хати, села, України.

Для назви кафе взяли таку чудову назву тому, щоб вона завжди їм
нагадувала про Україну, про рідну хату.

6.Магазин “Явір”

Явір –одне із світових дерев у наших предків. Вирощують його як
декоративне дерево. В українській культурі явір вважається символом
смутку. Печалі, нещастя. Його колись садили на могилі загиблого козака.
Розлучених закоханих. У народній поезії явір над водою – знак майбутньої
діти.

Назва магазину носить таку назву тому, що є одним із символів
українського народу, хоча є ним пов’язаний сум.

7.Міні-маркет “Їжачок”

В Україні живе два види їжаків: їжак звичайний та їжак вухатий,
останнього як рідкісний вид включено до Червоної книги України. Живе
їжак на узліссях, у садах, полях і степу; вдень спить, а вночі ловить
комах, жаб, інколи мишей, зрідка їсть плоди.

За народними переказами, їжаки створені Богом, щоб знищувати всяку
нечисть: мишей, гадюк, тхорів, яких колись випустив з торби один
чоловік і був перетворений за цю провину на лелеку.

Якщо їжаки живуть біля обійстя – це добрий знак для господарів. Тварини
не можна вбивати.

Милозвучну назву красивої тваринки взяли для назви міні-маркету, тому
щоб він відганяв всяку нечисту силу.

8.Універсам “Підкова”

Підкова символізує щастя. Вона є одним з матеріалів, які є в оберегах.
Головне, щоб була підвішена ріжками вгору, таким чиною ніби утворюють
ячачу, в якій і концентруватиметься щастя. Вважається, що з підкови,
підвішеної ріжками донизу, щастя витикатиме.

Назва магазину носить таку назву тому, щоб тут панувало і розквітало
завжди щастя. Щоб люди завжди, виходячи з магазину, залишалися щасливими
і задоволеними.

9.Кафе “Роксолана”

Доля України, її історія, економічний, політичний і духовний розвиток
пов’язані з життям і діяльністю багатьох достойних українок. Серед них
чільне місце посідає Настя Лісовська, більш відома як Роксолана. Саме
про неї, як символ українського жіноцтва. У Прикарпатті так вдячно
бережуть пам’ять нащадки.

Ім’я Роксолани ввійшло в історію як символ розуму, стійкості духу,
величі, нездоланності жіноцтва та українства. Кафе носить таку назву
тому, що вона пов’язане з найдостойнішою з усіх українок і цим
пишається. Приваблюючи до себе відвідувачів та госте міста.

10. Піцерія “Любава”

Дане слово походить від люб (любов). Тому, даючи такі назаву, зважали на
те, щоб там панувала любов і всім було цікаво проводити час.

11. Магазин “Софія”

В перекладі воно означає “мудрість”. З споконвіків жінки відрізнялися
своєю мудрістю від чоловіків і тому вони більш вибагливіше ставилися до
себе, до свого іміджу та до тих, хто їх оточував.

На мою думку, це магазин буде приносити радість і задоволення всім тим,
хто буде його відвідувати, а покупці залишаться задоволеними.

12.Магазин “Каштан”

На планеті є два види дерев, які називаються каштанами, проте назва
назвою, а належать вони до різних рослин.

З давніх-давен плоди – горішки каштану їстівного заміняли людям хліб,
тому й назвали його хлібним деревом. Листки застосовують у народній
медицині.

Давши таку назву, продавці вважають, що каштан своїми цілющими
властивостями буде приваблювати покупців, адже знаходиться магазин в
центрі міста.

13. Магазин “Леся”

Леся скорочений варіант від ряду імен “Лариса, Олександра та ін.), який
все частіше фіксують як документальне ім’я на честь української поетеси
Лесі Українки.

Світ не знав такої поетеси. Іскра Прометея вогнем, і в цьому промінні —
творчість поетеси, сповнена незборимої сили заперечення зла і
ствердження добра. Її життя до кінця було віддане боротьбі за кращу долю
свого народу.

Отже, ми повинні гордитися цією прекрасною майстринею слова. Тож хіба
могли збутися її геніальні пророчі слова:

“Як я умру, на світі запалає

Покинутий вогонь моїх пісень,

І стримуваний промінь засіяє,

Вночі запалений, горітиме удень”

14.Кафе “Казка”

Казка – оповідання з усталеною побудовою про вигадані та фантастичні
події.

Давши таку назву кафе, всі відвідувачі будуть задоволені тим, що для них
створено казкову атмосферу, в якій можна розслабитися, відпочити і
відчути себе дитиною, полинувши в мріях в дитинство.

15.Магазин “Мрія”

Мрія – створення людиною образу майбутнього, при чому в основному
бажаного майбутнього.

Давши таку прекрасну назву магазину, продавців віритимуть, що всі з
любов’ю і мрією будуть приходити до них, щоб купити все, що їм
необхідне. І якщо мріяти – то мрії збуваються.

16.Магазин “Сонечко”

Сонечко – зменшено-пестлива назва до Сонце.

Сонце – цар неба, око або обличчя Бога. Здавна високо сприймалося як
вогняна куля, велике коло або колесо. Повсюдно, лише за деякими
поодинокими винятками, наші предки в ХІХ столітті вважали, що Землі
стоїть непорушне, а Сонце рухається і ввечері йде відпочивати,
сховавшись за Землю.

Тому, ми повинні пишатися тим. що відвідуючи цей магазин. Нас постійно
там будуть зустрічати з любов’ю і усміхатися. Ніби нам усміхалося б саме
сонечко з неба та дарувати своє тепло.

17. Кафе-бар “Зорепад”

Зорепад – падіння зірок з неба. Він часто не буває, його рідко можна
побачити.

Використавши милозвучну назву такого явища для назви кафе-бару, вірять.
Що на всіх відвідувачів постійно буде подати безліч зірок для здійснення
їхніх бажань.

18.Перукарня “Пролісок”

Пролісок – первісток весни.

Народна назва цієї квітки – синетка. А ось німецька народна назва –
“блакитна зірка” – мабуть, найточніше відображає красу і ніжність
пролісків. Особливо ці квіти можна побачити в березні в лісі, де на
землі синіють серед голого віття дерев та чагарників. Та не лише навесні
цвітуть проліски. Є види, які зацвітають пізньої осені. Це проліски
осінні з дрібними фіолетовими квітками.

Ця квітка пов’язана з весняним святом – 8 Березня.

Тому, використавши милозвучну назву прекрасної рослини для назви
перукарні, всі працівники вірять, що з настанням весни всім жінками
схочеться змінити свій стиль і отримати море задоволення.

19.Магазин “Святослав”

Святослав – слов’янське ім’я. Воно складається з двох частин: свят
(святий) і слав (слава), що в буквальному розумінні означає “свята
слава”. Давши таку назва, ми будемо прагнути не забувати про святе, що є
в кожної людини.

20.Кафе “Вітамінне”

Для розвитку кожної людини потрібні вітаміни, оскільки через забруднення
навколишнього середовища ми їх отримуємо мало. Це пов’язане з
неправильним малокалорійним харчування, забрудненим повітрям, викиданням
відходів у воду та іншими проблемами.

Кафе носить таку назву, тому що там можна отримати безліч калорій і
вітамінів, яких щодня потребує організм здорової дорослої людини. Адже
ми самі повинні дбати про своє здоров’я, їсти тільки те, що корисне для
організму. Тому, що найбільший скарб в житті кожної людини – це
здоров’я.

Запозичені фірмоніми з інших мов ми будемо розглядати далі.

магазин “Альберт”

Це слово запозичене з німецької мови. Скорочений варіант імені
Адельберт; нім. Adalbert, двн. Adal – шляхетний, благородний і двн.
Beraht — знаменитий

Тому, використавши це запозичене слово для назви магазину, нам хочуть
показати, як потрібно бути благородними і знаменитими.

2.Магазин “Соломон”

Це слово запозичене з дваньоєврейської мови.

Ім’я Sephanea – заховав Ягве (Бог); захищає Ягве (Бог).

Тому, ми повинні дбати про те, щоб у тяжку хвилину нас Бог заховав і
захистив.

3.Магазин “Едмунд”

Це слово запозичене з англійської мови.

Англо-саксонське Eamund ead – власність і mund – захист.

Україна – наша власність, адже ми в ній живемо. Тому, ми повинні
захищати її від неприязних людей, які хочуть їй зла.

4.Салон-краси “Віталія”

Це слово запозичене з латинської мови.

Воно означає: vіtalis – життєвий (це слово має той самий корінь. Що й
вітамін-речовина, необхідна для життя).

Тому, ми повинні дбати про свою життєву силу, про красу, а насамперед
про здоров’я.

5.Фітнес-центр “Клеопатра”

Це слово запозичене з грецької мови, що означає: kleos – слава і pаter
(род. Patros) – батько (буквально: дочка славного батька).

Тому і ми повинні вважати себе дочками славного батька та бути гідними
цього титулу.

6.Кафе “Емілія”

Це жіноче ім.’я походить від слова “Еміла”.

7.Магазин “Ніка”

Це слово запозичене з грецької мови. Воно означає: nike — перемога в
античній міфології Ніка – богиня перемоги.

Тому, кожна жінка повинна відчувати себе богинею і в усьому домагатися
перемоги, чого б їй цього не коштувало.

8 Салон-магазин “Азалія”

Цке ім’я грецького походження.

Воно означає: azaleo- азалія – назва декоративної рослини родини
вересових, по-грецьки – суха.

Магазин носить таку назву, тому що там продаються тільки ті рослини, які
не люблять багато води.

9.Салон-магазин “Ева”

Це ім’я давньоєврейського походження. Воно означає :Наша – за біблійним
переказом, ім’я першої жінки. Дружини Адама, від halia – жива.

В цьому магазин можна придбати будь0-яку вишукану сукню на свій смак,
щоб в найголовніший день в вашому житті запам’ятався надовго.

10.Ресторан “Флірт”

Флірт – запозичене. Воно походить від слів “фліртувати, залицятися”.

Це слово тепер є досить популярним, молодіжним і дуже часто
використовується в молодіжному жаргоні, а також є модним.

Відвідуючи цей ресторан. Молоді люди можуть подавати знаки уваги одне
одному, тобто фліртувати, не заважаючи іншим.

11. Бар “Рандеву”

Це слово також запозичене, яке в перекладі означає “зустріч”.

В цьому барі молоді закохані пари призначають зустріч, щоб відволіктися
від проблем і насолодитися одне одним.

12.Магазин “Сюрприз”

Відвідуючи цей магазин, на покупців постійно будуть чекати несподівані
сюрпризи. І це призведе до ще більшого наповнення відвідувачів.

13.Піцерія “Синьор Помідор”

Слово “помідор” запозичене з італійської мови, яке означає буквально
“золоті яблука”.

До нас воно дійшло так. Після того, як люди почали їздити за кордон в
Італію, Іспанію, Англію та інші країни, вони бачили, як живеться там
людям і їм захотілося зробити щось подібне і у нас. Це набуло великої
популяр6ності дуже швидко.

14.Кафе-бар “Сієста”

Сієста – запозичене і означає “відпочинок”. Після подорожей за кордон,
наші емігранти побачили, як там люди відпочивають і вони тут зробили
подібне до того. що вони там бачили. Це призвело до великого
відвідування гостей та жителів міста, що призвело до популярності
закладу.

15.Магазин “Лідер”

Дане слово запозичене з англійської мови, що в буквальному перекладі
означає “той, хто йде попереду”.

Не кожен може стати лідером. Для цього потрібно докласти максимум зусиль
і бажання, без якого не можливо нічого досягти. Магазин носить таку
назву тому, що ним керую постійно лідер, який в усьому є першим і за що
одержує найвищі нагороди.

16.Магазин “Гурман”

Дане слово є також запозиченим. До нас воно прийшло так само, як і
Сієста, Синьор Помідор, тобто після відвідування українцями зарубіжних
країн. Побачивши там щось нове, вони й собі преейнял.

17. Магазин “Антошка”

Антошка – змешено-пестлива назва до Антон.

Антон (Антоній) латинське; римське родове ім’я Antoniuyr; можливо з
грецької anteo, antao – вступаю в бій.

Суфікс ш властивий російським словам.

18. Магазин “Фараон”

Це слово запозичене. В нас воно не використовується взагалі.

Фараон підкреслює величність, стійкість духу, силу і віру в свої
можливості.

19. Торговий комплекс “Водолій”

Водолій – один із знаків зодіаку.

За міфологією Володії досить хитрі люди, здатні на все, щоб добитися
свого. Але не завжди це спрацьовує. Бувають випадки, коли вони самі
стають жертвами людських хитрощів.

20.Кафе “Бістро”

дане слово є також запозиченим, яке в буквальному розумінні означає “те
місце, де можна швидко і дуже смачно поїсти”.

Похожие записи