Реферат на тему:

Основні правила української пунктуації

КРАПКА

Крапка ставиться:

1. У кінці розповідного речення: Людина включається у виробничий процес
з економічних міркувань.

2. У кінці рубрик переліку, коли вони досить розвинуті й кожна з них
становить закінчене речення:

Збори студентського активу університету ухвалили:

1. Посилити контроль за відвідуванням студентами лекцій і практичних
занять протягом навчального року.

2. Активізувати роботу студентського активу серед студентів з метою
піднесення їхньої успішності.

3. Як знак незакінченості слова на письмі, на місці скорочення слова: т.
або тов. (товариш), проф. (професор), викл. (викладач) і под.

Крапка не ставиться:

1. У кінці заголовків, на вивісках і штампах: Акт, Наказ та ін.;

2. В абревіатурах між складовими частинами: ООН, АЕС, вуз, юннат;

3. У скороченнях назв метричних мір: г (грам), м (метр), мм (міліметр).

4. У кінці слів автора перед дужками, в яких подається його прізвище:

І один у полі — воїн (Ю. Дольд-Михайлик).

Він жив на самому кінці села, там, де глибокий яр входив у ліс вузьким
клином (І. Нечуй-Левицький).

Рідний дім залишається в серці, як далеко від нього не йди

(Г. Чубач).

КОМА

Кома у простому реченні

У простому реченні кома ставиться:

1. Між однорідними членами речення, які не з’єднані сполучниками:

Вуз готує економістів різного профілю, зокрема: бухгалтерів, менеджерів,
фахівців з міжнародної економіки і права та ін.

2. Між однорідними членами речення, які з’єднані двома або більше
однаковими сполучниками: і…і (й…й), ні…ні (ані…ані), то…то, чи…чи,
або…або:

Доля — наче примхлива дівчина: то пригріє, то знов остудить

(В. Шевчук).

3. Між однорідними членами речення, з’єднаними протиставними
сполучниками а, але, однак, проте, зате, та (в знач. але), так, хоч
(хоча):

Студентові було зроблене зауваження, проте він на нього не прореагував.

Тече вода в синє море, та не витікає (Т. Шевченко).

4. Перед словами а саме, як-от, як та ін., що стоять у реченні з
однорідними членами після узагальнюючих слів:

Видатні українські письменники, а саме: Іван Котляревський, Тарас
Шевченко, Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний, зробили значний внесок у
формування і розвиток української літературної мови.

5. Для виділення звертань і пов’язаних з ними слів:

Мово рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

Тільки камінь має!

(С. Воробкевич).

6. Після стверджувальних слів так, еге, гаразд, авжеж та ін. і
заперечення ні: Так, це питання вже вирішене. Ні, цією проблемою на
заводі не займалися.

!  Увага. Слід відрізняти стверджувальні слова так, гаразд від
прислівників так, гаразд, після яких кома не ставиться: Так ніхто ще не
вірив у мене (Г. Чубач).

7. Для виділення вставних слів і вставних речень: Отже, нормування праці
є однією з найважливіших складових суспільної організації праці (Ф.
Абрамов та ін).

Погане, я чував, життя собаче,

Недобре і вовкам (Л. Глібов).

!  Увага. Вставними найчастіше бувають такі слова і словосполучення:
безперечно, безсумнівно, безумовно, бувало, видимо, видно, відома річ,
власне, головне, головним чином, до речі, звичайно, звісно, здавалось,
здається, значить, зрозуміло, кажуть, коротко кажучи, либонь, мабуть,
між іншим, мовляв, може, можливо, навпаки, на жаль, на мій погляд, на
нашу думку, наприклад, нарешті, на щастя, немає сумніву, отже, очевидно,
певна річ, певно, по-перше, по-друге, правда, проте й однак, справді,
щоправда, ясна річ та ін.

!  Увага. Слід відрізняти вставні слова і словосполучення від подібних
до них слів, які є членами речення і комами не виділяються.

У названій праці, звичайно, не охоплено всіх проблем, пов’язаних з
розвитком економіки України.

Він приходив з роботи звичайно о 8 годині вечора.

8. Для виділення порівняльних зворотів, що приєднуються словами: як,
мов, наче, немов, ніби, як і, ніж і под.:

Припадаю вустами до слова,

Мов до стиглого грона калини (Н. Кащук)

Це місто прекрасне, як усмішка долі (Л. Костенко).

!  Увага. Кома перед порівняльними сполучниками не ставиться:

а) У сталих фразеологічних зворотах (Дощ ллє як з відра. Почервонів як
рак).

б) Перед зворотом, який має значення «у ролі кого, чого»

(Шевченка як письменника знають у всьому світі.

Розглядаємо вашу відповідь як згоду).

в) Перед як, ніж у виразах (не) більш як, (не) раніше ніж, (не) довше
ніж і под.

9. Для виділення поширених і непоширених прикладок, особливо коли вони
відносяться до власного імені або займенника:

Я син простого лісоруба,

Гуцула із Карпатських гір

(Д. Павличко).

Нехай мене, Кармелюка, в світі споминають (Марко Вовчок).

10. Для виділення відокремлених прикладок, що приєднуються словами як,
тобто (себто, цебто), або (=тобто) та ін.:

Орфографію, або правопис, повинен знати кожен.

Як учений, Франко все життя з інтересом ставився до народної творчості
(М. Рильський).

11. Для виділення відокремлених додатків, що починаються словами крім
(окрім, опріч), замість, наприклад, зокрема, за винятком, особливо,
включаючи:

Усі, окрім нього, підготувалися до заняття.

Крім контрольних операцій, до складу допоміжних відносять велику групу
обслуговуючих операцій (Ф. Абрамов та ін.).

На боротьбу з фашистами піднялися усі, навіть старі й діти.

12. Для виділення відокремлених означень, виражених:

а) Дієприкметниковими та прикметниковими зворотами:

Трудовий процес, здійснюваний людиною, неможливий без використання машин
(З газет).

Навколо чорніли провалля, повні пітьми, туману й холоду (М.
Коцюбинський).

!  Увага. Дієприкметниковий чи прикметниковий зворот, який стоїть перед
означуваним словом, виділяється лише тоді, коли має додаткове значення
причини:

Стомлені в боях, бійці йшли і на ходу спали (О.Гончар).

б) Одиничними прикметниками чи дієприкметниками, які стоять перед
означуваним словом, перед яким вже є означення:

Ясне сонце, тепле й приязне, ще не вспіло наложити палючих слідів на
землю (П. Мирний).

Розгойдане море, бурхливе та темне, наскакувало на берег (М.
Коцюбинський).

в) Прикметниками та дієприкметниками, які відносяться до особових
займенників:

Він, збуджений, переляканий, біг нам назустріч.

Як я, бідна, тут горюю, прийди подивися (І. Котляревський).

13. Для виділення уточнюючих обставин часу, місця тощо:

Там, за горами, давно вже зійшло сонце.

Вечорами, після роботи, він навчався в університеті.

14. Для виділення обставин, виражених дієприслівниковими зворотами:

Працюючи сумлінно і систематично, завжди можна домогтися позитивних
результатів.

Затрати основного часу визначають, виходячи з оптимального режиму
обробки матеріалу (Ф. Абрамов та ін.).

15. Для виділення відокремлених обставин, виражених одиничними
дієприслівниками:

Попрацювавши, можна й відпочити.

!  Увага. Одиничні дієприслівники не виділяються, якщо стоять
безпосередньо при присудку і мають значення прислівника:

Дівчата проходять зашарівшись.

Вправа 1. Перепишіть речення і поставте, де треба, розділові знаки.
Поясніть їх вживання.

1. Тепер співаючи дівчата тією стежкою ідуть на спільну працю. Пахне
м’ята хліба радіючи цвітуть (М. Рильський). 2. Все це пережив старий
Мирон за плугом ходячи; все це переболіло його гаряче серце коло
хазяйства нудячись… (М. Мирний). 3. Іван з жахом побачив як виткнувшись
з-за галузок затрясли головами бородаті цапи (М. Коцюбинський). 4.
Незважаючи на малесенький вітерець парило і робилося душно (Г.
Тютюнник). 5. Замислившись Євген не помітив як підійшов до нього з-за
спини Роман Блаженко і зупинившись теж мовчки став дивитися вниз на
містечко (О. Гончар). 6. Прощаючись з бійцями які збившись навколо свого
командира всіляко зичили йому щастя Брянський заспокоював їх. 7. Вона не
звикла сидіти задумавшись (І. Нечуй-Левицький). 8. Він з радістю покинув
будинок живучи в якому натерпівся стільки горя (О. Донченко). 9. Хто
знає що тільки одиниці зважуються на це а зважившись знаходять силу
розбити кайдани (М. Коцюбинський). 10. Автор «Клима Самгіна» постійно й
послідовно стверджував що всі великі письменники світу виростали на
ґрунті народної творчості що тільки припадаючи устами до цього
невичерпного джерела могли вони написати свої поеми драми романи ліричні
вірші (М. Рильський). 11. Можна бачити деякі зорі й не дочекавшись
настання темряви (З газети).

Вправа 2. Перепишіть уривок, розставте розділові знаки, поясніть їх
уживання.

Ще зеленим юнаком він потайки взяв батьків лук і пішов полювати на
Бобровицькі драговини. Провалившись у підступній трясовині по шию не
маючи кого навіть гукнути на допомогу він дивом вибрався із смердючого
«вікна» скинувши з себе кований бляхами ловецький черес і важкі набряклі
водою чоботи. Разом із чересом у бездонну прірву болота пішов і той
нишком узятий батьків лук. Якось уранці цар звелів бити канчуками рабів
і молодих дружинників намагаючись розшукати слід свого улюбленого лука.
А старший царевич злякавшись батькового гніву сидів осторонь і мовчав.
Тоді він малодушно змовчав але потім згадуючи той лук щоразу відчував
пекучий сором.

(І. Білик).

Вправа 3. Перекладіть речення українською мовою. Перепишіть їх. Виділіть
комами відокремлені обставини. Поясніть вживання розділових знаків.

1. Ожидая паром они оба легли в тень от берегового обрыва и долго молча
смотрели на быстрые и мутные волны Кубани у их ног. 2. Ленька задремал,
а дед Архип чувствуя давящую боль в груди не мог уснуть. 3. Он то и дело
кашлял и поглядывая на внука прикрывал рот рукой (М. Горький). 4.
Вопреки предсказаниям день выдался солнечным. 5. Я шел быстро не смотря
себе под ноги. 6. Несмотря на усталость мы сразу же поехали в музей под
открытым небом.

7. Экскурсовод окончил свой рассказ благодаря слушателей за внимание. 8.
Благодаря усилиям работников музея здесь собраны ценнейшие экспонаты со
всей Украины (З газети).

Вправа 4. Перепишіть текст, поставте потрібні розділові знаки, поясніть
їх уживання.

Незабаром дощ полив струмками. Вона бігла просіками лісовими стежками.
Мокре галуззя хльостало по лиці чавкала в черевиках вода струмками
стікала по одежі яка липла до тіла. Вітер зовсім розпатлав волосся що
мокрими пасмами сповзало на щоки. Але вона радісно вбирала в себе
вогкість пила свіжість стрічного подуву немов у екстазі якомусь
розчинялася в грозі що з громом і блискавками вибухала над світом. Ця
буря яка йшла зовні якось утихомирювала бурю що бушувала в ній всередині
і суті якої вона неспроможна була собі з’ясувати. Все єство її у ці два
дні стало якимсь дуже чутливим сейсмографом що пильно нотував щонайменші
стрясіння ґрунту які відбувалися десь у глибоких покладах її душевних
копалень у царинах що лежать поза межами повсякденного досвіду —
стрясіння ані змісту ані значення яких не можна було збагнути…

(Ю. Клен).

( Поясніть правила написання виділених слів.

Вправа 5. Перепишіть речення і поставте, де потрібно, розділові знаки,
поясніть їх уживання.

1. На доброму шматкові виноградника оголеному від зрубаних кущів
стирчали невисокі пні порубані та поранені немилосердною сокирою (М.
Коцюбинський). 2. Народжена для пісень вона проплакала все життя
проводжаючи (дітей) назавжди (О. Довженко). 3. Прожив той вік мов поле
перейшов квітчастеє веселе та зелене(Л. Глібов). 4. Битий не раз ворог
відступав на захід (І. Цюпа). 5. І наша земля засніжена й біла кличе в
простори свої (В. Сосюра). 6. Тремтячий блідий він привітався до доктора
попрохав його сісти (М. Коцюбинський). 7. Незнайомий простяг свої
натружені важкою працею руки (О. Гончар). 8. На городі цвіли соняшники
цвіла молода картопля добре прополота та обгорнена вже двічі (А. Шиян).
9. Ледве-ледве пізнав Хо в ньому того юнака з повним рум’яним обличчям
що рвався до слова пам’ятного вечора (М. Коцюбинський). 10. А він сліпий
сивоусий про колишнє плаче! (Т. Шевченко).

Вправа 6. Перепишіть мікротекст, виділіть комами узгоджені та
неузгоджені означення і поставте, де потрібно, коми між однорідними
членами, поясніть їх уживання.

Їх обступила тиша помірна трохи понура з виблідлими кольорами осені.
Далеко попереду тяглися низькорослі поліські ліси, вогко світліло
болото, земля здавалася м’якою та клейкою, перемочене листя розлазилося
під ногами. Погано вкочена лісова дорога тяглася двома жолобками колій і
губилась у пригашеній сіризні дня.

А небо було чудове. Хмари, як звичайно, низько стелилися по землі
вогкуваті чорно скуйовджені замішані трохи незвичним неспокоєм поділені
на велетенські чітко окреслені громади, що стулювалися між собою
розгрузлими краями. Світло-сірі лінії тяглися аж до горизонту і губилися
там, у крутому місиві.

(В. Шевчук).

Вправа 7. Перепишіть речення і розставте розділові знаки. Виділіть
поширені прикладки комою або тире. Поясніть їх уживання.

1. Якраз одчинилися двері і сліпий Жан брат жінчин адмірал у відставці
ввійшов під руку з своїм «міноносцем» як він кликав лакея (М.
Коцюбинський). 2. Прощай земле неприязний краю! (Т. Шевченко). 3. Хитким
ходом підходить до командира начальник розвідки невисокий дебелий
мужчина з широкою бородою (Ю. Яновський). 4. Надвечір Леонід Бронников
комісар новосформованого полку був із своїми бійцями уже далеко в степу
за Каховкою (О. Гончар).

5. Сошенко взяв близько до серця долю Тараса й познайомив його з
видатним майстром живопису професором Академії мистецтв Карлом Брюлловим
(З підручника). 6. Є на світі чорна злюка родом кажуть з Кременчука (Л.
Глібов). 7. Її тягло рвало туди до неї до своєї рідненької жалібниці до
своєї єдиної порадниці. 8. Зараз до вас прийде новий викладач біології
(Панас Мирний). 9. Здоров Василю пане-брате (Л. Глібов). 10. У журбі
отакій і подружився Давид з одним австріяком на імення Стах (А.
Головко). 11. Матір моя Марія читати мене навчила (Д. Павличко). 12.
Дочки Ольга й Олена визбирували на городі картоплю (В. Козаченко).

Вправа 8. Перепишіть речення. Виділіть, де треба, поширені прикладки.
Поясніть вживання розділових знаків.

1. Кривинський як посередник вийшов наперед громади (Панас Мирний). 2.
Мед як лікувальний засіб набув значного поширення (З газет). 3. Як
учений етнограф і фольклорист Франко все життя з палким інтересом
ставився до народної творчості; як людина він любив народну пісню (М.
Рильський). 4. Про нього почали говорити як про людину що завжди
плутається під ногами. 5. Ліс зустрів мене як друга горлиць теплим
воркуванням (М. Рильський). 6. Як справжній лірик Сосюра надзвичайно
різноманітний у своїх переживаннях (Д. Білоус). 7. Шевченко як поет
відомий усьому світу (З газет). 8. Як визволителів своїх нас зустрічали
на кордоні.

Кома у складному реченні

У складному реченні кома ставиться:

1. Для відокремлення речень, що входять до складу складносурядного
речення:

Жде спрагла земля плодотворної зливи,

І вітер гуляє над нею бурхливий.

(І. Франко).

2. Для відокремлення речень, що входять до безсполучникового складного
речення:

За вікном світило сонце, був чудовий весняний день, на душі теж було
по-весняному.

3. Для відокремлення речень, що входять до складного речення з
безсполучниковим і сурядним зв’язком:

Синіють води, зеленіє яр,

І стеляться сліпучі краєвиди.

(М. Зеров).

4. Для відокремлення підрядних речень від головних у складнопідрядному
реченні:

Вирішальну роль для розвитку суспільства відіграє колективна трудова
діяльність, яка характеризується глибоким поділом праці (З підручника).

Тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив.

(Леся Українка).

5. Для відокремлення речень, що об’єднуються в складне речення за
допомогою повторюваних сполучників і…і, ні…ні, або…або, то…то, чи…чи та
ін.:

То дощ, то сніг, то знову дощ,І листя лопотіло (М. Вінграновський).

Вправа 1. Перепишіть речення. Поставте, де потрібно, перед сполучником і
кому, поясніть її вживання.

1. Земля тремтить у млості і ронить пелюстки і невідомі гості злітаються
в садки (М. Рильський). 2. Ставок, гребелька і вітряк з-за гаю крилами
махає (Т. Шевченко). 3. Я іду до гаю і в блакить безкраю серце моє лине
й птицею співає про весну чудесну на моїй Вкраїні. 4. Вдалині хиталися
дерева і синів задуманий прибій. 5. Я люблю, коли в листя зелене дерева
одягає весна і під вітром хитаються клени і співає в квітках далина (В.
Сосюра). 6. Коли він торкався смичком до струн скрипки, все на світі
зникало і залишалася тільки музика (В. Собко).

Вправа 2. Перепишіть речення, розставте в них розділові знаки, поясніть
їх уживання.

1. Із поля дівчина утомлена прийшла і хоч вечеряти дбайлива кличе мати
за сапку — і в квітник де рожа розцвіла. 2. Я люблю коли є в домі діти і
коли вночі вони сміються (З творів М. Рильського). 3. Незважаючи на
постанову Кабінету Міністрів Верховна Рада України не затвердила закон
про податки. 4. Біда навчить кому подати руку і від кого прийняти чесний
хліб (Д. Павличко). 5. Якщо Ви хочете взяти участь у торгах пришліть нам
будь ласка дані про об’єкт. 6. Треба докласти зусиль щоб перетворити
оточення на ліпше якщо воно відстале або ж самому дорівнятися йому якщо
відстав сам (О. Гончар). 7. Сподіваємось що запропоновані зміни у
проекті угоди не викличуть суттєвих заперечень. 8. Тепер поле все ширше
розкривало свої рамена все далі розстеляло свою одежу і коли він зійшов
на горбок перед ним встали в повній красі всі ниви (М. Коцюбинський). 9.
Унизу тексту заяви де стоїть підпис керівника установи чи закладу
ставиться печатка. 10. Перевага стандартизованих документів у діловому
мовленні безперечна через те що вони не потребують багато часу для їх
складання легко сприймаються і основне зручні у використанні. 11.
Автобіографія це документ у якому особа яка складає його подає опис
свого життя та діяльності (З посібника).

Вправа 3. Перепишіть текст, зробіть усний синтаксичний аналіз кожного
речення. Поясніть вживання розділових знаків.

Знов весна. Знов той оживляючий весняний запах, ті самі лагідні подуви
вітру, що зворушують повітря, будять до життя, що спочивало в глибокім
сні. Знов міняються ясні тихі ночі, несказанно, упоюючо красні, як
колись. Все, все, як колись! Фіалки дрібнесенькі, любимці мої, цвітуть,
ліси соснові, березові розвиваються, зеленіють пишною зеленню! Зозулі
гомонять лісами, кують, а серце в грудях розходиться з самої розкоші. Я
сама вештаюся день у день по лісах, мов та справдішня русалка, з
розпаленими щоками, зі сміхом на устах, з щастям в очах! Здорова, міцна,
я поринаю в гущавину, шукаю дороги, сміюся!

Сонце всюди.

Повно його всюди. Гарно, прегарно жити!

(За О. Кобилянською).

Вправа 4. Перепишіть текст поясніть вживання розділових знаків. Поясніть
правопис виділених слів.

Коли б мене хто спитав, чому ми такі прибиті та принижені, що іноді
боїмося перед чужинцями признатися, що ми члени великого українського
народу, то я би подав таку причину: що ми не знаємо ані нашої
бувальщини, ані наших славних людей, котрими наш український народ може
величатися. Коли б у іншого народу такі великі люди появилися, то про
них знала би й мала дитина. У нас інакше. Були в нас великі люди,
служили на славу свого народу, а ми про них або мало знаємо, або й
нічого.

Ми не знаємо ані часу, ані місця уродження Петра Конашевича-
Сагайдачного. Ми не знаємо з історичних джерел, звідкіля Конашевич
походив і з якого роду.

Сагайдачний був незрівнянним стратегом. Зрозумів і засвоїв собі способи
воювання татар, їх тактику перетравив і зложив у систему всі ті воєнні
практики, які українське козацтво засвоїло в довголітній, невгаваючій
боротьбі з татарвою.

(А. Чайковський).

Вправа 5. Перепишіть речення. Розставте розділові знаки і поясніть їх
вживання.

1. Лука зазеленіла і груша із зломленою верховиною біля хатки вбралася в
листву і зашумів гай по горах округи і розливсь Дніпро й далеко-далеко
заточивсь у луку розливним потоком і налетіли птахи з далеких країв
заспівали й защебетали (М. Стельмах). 2. І ламалося гілля на дереві і
зривалося листя і далеко гонив його вітер в сумнеє поле (С.
Васильченко). 3. А далі слово змінилось у спів і вся громада до дзвінкої
промови прилучилась. 4. Сиділи ми в садку там саме зацвітало і сипався з
каштанів білий цвіт (З творів Лесі Українки).

5. Весела душа моя і світ мені милий і таке в світі гарне все таке
красне (Марко Вовчок). 6. Було трохи незручно сидіти за низькуватими
партами та водночас і приємно. Ніби до тебе вернулися школярські літа і
ти слухаєш мудре слово вчителя вбираєш у серце нові знання і світ ширшає
перед тобою (І. Цюпа). 7. Далі хмари проступилися і звільна мов боязко
викотилося сонце на небо і глипнуло на зайнятих своєю роботою тухольців
(І. Франко). 8. Запахло осінню і небо прозоре стало як слюда і вже
задумливо із себе пожовкле листя дуб скида (В. Сосюра).

Вправа 6. Перепишіть речення розставте розділові знаки поясніть їх
уживання.

1. Який не був радісний світ хлопцеві як не тікав він од тих злиднів що
завжди сиділи у рідній хаті як він не одмахувався рукою од того суму що
лежав над людьми одначе дедалі і йому часом тьмарився світ (С.
Васильченко). 2. Вийде із бур’янів на поле як Кармелюк з лісу дивиться
як сонце заходить як легенька хмарка з золотими крайками закриває його
своїми червоними полами (С. Васильченко). 3. Він (Микола) глянув на той
камінь де вона стояла і знов неначе побачив той гнучкий стан те гарне
хоч і запалене на сонці лице

(І. Нечуй-Левицький). 4. І ноги тремтіли і серце билося мало не
вискочило як ліз малий Шевченко до дяка у вікно як той пішов до вечерні.
5. Мало що розумів і малий Тарас Шевченко з того що співав кобзар проте
і в нього ворушилося в грудях щось гаряче і завмирало чогось маленьке
серце (С. Васильченко). 6. В одному місці розрослись чималі вишняки а
далі од берега коло самих хат ростуть дикі груші та яблуні розкидавши
своє широке гілля понад соняшниками а ондечки серед одного города
вгніздилась прездорова стара широка та гілляста дика груша розклада своє
гілля трохи не при землі на буряки та картоплю (І. Нечуй-Левицький).

Вправа 7. Перепишіть текст. Розставте розділові знаки і поясніть їх
уживання.

Чого ж ми українці так спрагло тягнемося до свого минулого? Це ознака
нашого духовного здоров’я чи навпаки невпевненості ущербності й страху
перед сучасним і майбутнім історичної інфантильності? Так само як окрема
людина в хвилини зневіри і невдач приниження рятує себе віру в свої
можливості звертаючись до зоряних сторінок власного минулого так і народ
коли утверджує себе поміж іншими народами а ще більше тоді коли настає
загроза його духовного чи фізичного знищення розчинення «на розпуттях
велелюдних» історії щоб вижити апелює до свого минулого. Мабуть так
дерева під час бурі волають до свого коріння. «Народ живий допоки жива
його історична пам’ять. Кінчається пам’ять кінчається нація починається
щось інше». Ці слова Д. Балашова б’ють по серцю кожного українця хоч
російський письменник передовсім мав на оці росіян. Відразу згадуєш
процес денаціоналізації що охопив південно-східну Україну зокрема міста
чиє населення з частини нації перетворилося поступово у «щось інше»
якому немає наукової назви уже не в українців але ще не в росіян чи це
не симптом кінця нації?

(С. Андрусів).

КРАПКА З КОМОЮ

Крапка з комою ставиться:

1. Між реченнями, що входять до складного безсполучникового речення,
коли вони поширені або всередині їх є розділові знаки:

Було, мабуть, гарно: вночі випав сніг, і сліпучо-біла вулиця леліла
сріблом; крізь просвічені скісним сонцем шибки вікон зеленіло ялинкове
гілля; з крутосхилу Ботанічної злітали верхи на санчатах хлопчаки
(Дрозд).

2. Між поширеними однорідними членами речення, особливо якщо всередині
хоч би одного з них є коми:

Котовський справді палив поміщицькі маєтки; справді з’являвся до
багатіїв, вимагав у них боргові зобов’язання бідняків; справді забирав
гроші й роздавав злидарям (Ю. Смолич).

3. Між реченнями — частинами складносурядного речення, які зв’язані
сполучниками а, але, проте, однак, все ж таки, коли вони мають значний
обсяг або всередині їх є коми:

Ся розмова лишила в мені якийсь гіркий присмак; але миритися, брати
назад свої слова у мене не було бажання (Леся Українка).

4. Між поширеними однорідними підрядними реченнями, підпорядкованими
одному й тому самому головному реченню, особливо коли в підрядних
реченнях є розділові знаки:

І тепла радість душу обняла,

І сам не знаєш у задумі світлій,

Що краще — вечір цей чи ночі мла;

Що краще — біля тебе сад розквітлий

І серць квітучих трепет молодий

Чи над тобою зоряні сади (Б. Тен).

5. Між рубриками, якщо вони пишуться з малої літери.

Вправа 1. Запишіть речення і поставте між частинами складних
безсполучникових речень кому або крапку з комою.

1. Дощ давно вже перестав хмари розійшлися виплив ясний місяць заглянув
у вікна а на долівці й по стінах розмальовував чудні якісь узори (Панас
Мирний). 2. Небо нахмурилося темніє степ вистилає густа чорна тінь
(Панас Мирний). 3. Гарячою зеленою барвою горить на сонці ячмінь широко
стелиться килим ясно-зеленого вівса далі темніє просо (М. Коцюбинський).
4. Тихесенько вітер віє степи лани мріють між ярами над ставами верби
зеленіють (Т. Шевченко). 5. Білі акації будуть цвісти в місячні ночі
жагучі промінь морями заллє золотий річку і верби і кручі (В. Сосюра).6.
Співала колосом нива співали жайворонки над нею співав пісню серп,
підрізуючи стебло, лунали співи по сінокосах співало, врешті, серце,
повне надій (М. Коцюбинський).

Вправа 2. Перепишіть речення, поясніть в них розділові знаки.

1. Мороз прилине, синьо і прозоро розвісить скрізь інею сивий дим; і на
шибках невидані узори він намалює генієм своїм (В. Сосюра). 2. Я люблю
їхати на поле тоді, як ниви зеленіють та хвилюються зеленими хвилями;
коли обважнілі колоски черкаються об голову, об вуха; коли ниви
поцяцьковані синіми волошками та червоними маківками (І.
Нечуй-Левицький). 3. Немає мудріших, ніж народ, учителів; у нього кожне
слово — це перлина, це праця, це натхнення, це людина (М. Рильський). 4.
Біліє місяць; люди сплять (Т. Шевченко). 5. Місяць викочувався все вище
й вище; осяяні дерева дивились на свої тіні (М. Коцюбинський). 6. Був
гарячий червневий день; сонце палило нестерпно; замовкли птахи; дерева
стомлено опустили листя (Ю. Збанацький). 7. Вечірні барви тихо облягали
село; над Великим шляхом тріпнулась зоря, і десь далеко-далеко
запечалилась пісня (М. Стельмах). 8. У вогкій синяві понад зеленим
світом підносив Арарат нетлінний свій тюрбан із шовку білого; його
могутній стан широким поясом оповивали хмари (М. Рильський).

Вправа 3. Запишіть речення, визначте характер синтаксичних відношень між
їхніми частинами. Поставте розділові знаки, поясніть їх уживання.

1. Стоїть гора високая зелений гай шумить пташки співають голосно і
річечка блищить (Л. Глібов). 2. Є міста в яких минуле — більш значиміше
ніж нинішність є міста що лише ждуть майбутнього перебуваючи так би
мовити в зародку Київ гармонійно поєднує в собі три виміри часу (П.
Загребельний). 3. Нема кращого засобу для освіження розуму, як читання
давніх класиків варто взяти кого-небудь з них у руки бодай на півгодини
— відразу відчуваєш себе від-

свіжілим, облегшеним й очищеним, піднятим і зміцненим (А. Шопенгауер).
4. Карпати стрімкі й високі піняві гірські потоки вирують у прірвах
далеко видно вкриті пожовклою травою полонини (В. Собко).

Вправа 4. Прості речення об’єднайте у складні. Запишіть їх, поставте
потрібні розділові знаки, поясніть їх уживання.

1. Шевченкову з’яву на світ доля зустріла з панським канчуком у руці.
Мала вона колір жандармських мундирів. Пашіла мертвотним вогнем далеких
пустель. Та все ж і в битві із, здавалось би, всемогутньою долею поет
вийшов переможцем. Із безодні відчаю і страждань він піднявся над
світом, високочолий, виславши вперед, до нащадків, своїх вірних гінців —
любов і крилату надію! 2. Шевченко довів. Не кожна галузка верби йде на
шпіцрутени. Посаджена навіть у пустелі, вона може дати початок садам для
майбутнього. 3. Мистецька спадщина Шевченка-художника визнається
сьогодні явищем світової культури. Поетичні твори його перекладаються
нині на десятки й десятки мов народів Землі (О. Гончар).

Вправа 5. Перепишіть текст, розкрийте дужки, вставте пропущені букви.
Зробіть синтаксичний аналіз двоскладних речень (на вибір).

Є така тонка і ніжна, сильна і мужня, (не)доторканна і (не)зламна річ —
гідніст… людс…кої особистості. В жит…і людина зустрічаєт…ся з красою і
підліст…ю, радіст…ю і горем; в її духовному жит…і бувают… години
торжества і години страждан…я; душу її стрясає (все)поглинаюча любов і
відчут…я мерзен…ості; бувают… такі повороти і збіги обставин, коли треба
відмовлятися від задоволен…я і піти на жертву в ім’я блага рідної,
близ…кої людини, особливо блага дружини і дітей, треба піднестися силою
своїх думок, переконан… над почут…ями і емоційними поривами.

Усе це вимагає гідності. Треба з гідніст…ю жити, працювати,
користуватися матеріал…ними і духовними благами, на які ти ма…ш право, з
гідніст…ю пер…живати радіст… і горе, з гідніст…ю хворіти і зустрічати
свою остан…ю годину. У (най)важчих обставинах навіт… тоді, коли жит…я
здаєт…ся (не)можливим, (не)можна пер…ступати ту гран…, за якою
кінчаєт…ся владарюван…я розуму над нашими вчинками і поч…наєт…ся темна
стихія інстинктів і егоїстичних бажан…. Бережи, утверджуй, розвивай,
піднос… свою людс…ку гідніст…! Корін… твоєї гідності — в благородних
пер…конан…ях і думках.

(В. Сухомлинський).

Вправа 6. Перепишіть текст, розкрийте дужки, напишіть правильно слова.
На місці крапок в словах вставте потрібні букви. З’ясуйте правила
написання слів. Розставте розділові знаки та поясніть їх уживання.

(Макро)економіка дозволяє нам оглянути економічний ландшафт країни з
висоти пташи…ого лету. На відміну від розгляду діяльності окремих
підприємств чи споживачів який називається (мікро)економікою метою
(макро)економіки є вивче…я (загально)економічних явищ таких як рівень
безробі…я економічне зроста…я платіжний баланс інфляція. Безперечно
світова економіка є предметом вивчення (макро)економічної науки.

Так само як кількість обертів двигуна регулюється подава…ям пального на
(макро)економіку впливає монетарна політика яка контролює грошову масу
держави і ф…нансова політика що контролює прибутки й витрати уряду.
Контроль над економікою великою мірою зосередже…ний у руках центрального
банку та уряду кожної країни оскільки вони контролюють гроші які є
пальним для економіки.

(З журналу).

( З’ясуйте, зразком якого стилю є поданий текст. Обґрунтуйте свою
відповідь.

( Поясніть значення підкреслених термінів та терміносполук.

Вправа 7. Перекладіть текст, поясніть розділові знаки, визначте, до
якого стилю він належить.

Валютный рынок — особый институциональный механизм, опосредующий систему
устойчивых отношений, связанных с осуществлением операций купли-продажи
иностранной валюты. Валютные рынки в настоящее время находятся под
б>льшим или м+ньшим контролем государства, которое через центральный
банк определяет нормы продажи и купли валют, регулирует кредиты в
иностранной валюте и осуществляет другие виды вмешательства в валютные
операции банков. На валютном рынке складывается следующая система
взаимоотношений: между коммерческими банками одной и той же страны;
между коммерческими банками различных стран; между коммерческими и
центральными эмиссионными банками; между центральными эмиссионными
банками. В первой из этих сфер валютного рынка ведется розничная
торговля иностранной валютой. Две следующие сферы образуют оптовый, или
межбанковский, валютный рынок. Валютные операции между коммерческими и
центральными банками осуществляются только в рамках оптового сектора
валютного рынка.

(З журналу).

Вправа 8. Перепишіть текст. Поставте, де потрібно, розділові знаки.
Визначте особливості офіційно-ділового стилю.

Комерційні листи складаються при укладанні й виконанні комерційної угоди
від імені юридичної особи і мають правну силу.

Для комерційних листів рекомендується такий склад реквізитів назва
організації поштова і телеграфна адреси номер телефону номер телексу
абонентського телеграфу факсу адресат індекс документа дата посилання на
індекс і дата вихідного документа заголовок до тексту текст підпис
відмітка про наявність додатка відмітка про скерування копій на інші
адреси.

За своїм функціональним призначенням виділяються три типи суто
комерційного листування запит відповідь на запит пропозиція (оферта)
відповідь на пропозицію рекламація (претензія) відповідь на рекламацію.
Саме ці види комерційних листів найповніше відтворюють процес двобічного
обміну документацією між сторонами.

Запит комерційний документ що являє собою звертання покупця до продавця
імпортера до експортера з проханням дати докладну інформацію про товар
(послуги та ін.) і (або) скерувати пропозицію на постачання товару.

У запиті як правило зазначається назва товару (послуг) і умови, на яких
імпортерові бажано отримати товар наприклад кількість і якість товару
його модель марка ціна терміна постачання і умови платежу. Запит такого
типу входить до групи контрактних документів і використовується в
операціях з підготування і укладання угоди.

ДВОКРАПКА

Двокрапка ставиться:

1. Після узагальнюючих слів перед однорідними членами речення:

У густій мряці, білій як молоко, все пропадало: небо, гори, ліси,
пастухи (М. Коцюбинський).

Йому снилися красиві коні: сірі, гніді, вороні (В. Симоненко).

2. Між двома реченнями в складному безсполучниковому реченні, якщо друге
речення розкриває зміст першого або вказує на причину того, про що
йдеться в першому реченні:

Лаврін не поганяв волів: він забув і про воли, і про мішки й тільки
дивився на Мелашку (І. Нечуй-Левицький).

Ліс ще дрімає, а з синім небом уже щось діється: воно то зблідне, наче
від жаху, то спалахне сяйвом, немов од радощів (М. Коцюбинський).

Вправа 1. Перепишіть речення. Поясніть вживання двокрапки у складному
реченні.

1. Усі ми говоримо рідною, в основному розмовною, мовою, однак перед
широким загалом треба говорити правильною літературною мовою: чим
офіційніший виступ, тим суворіші вимоги ставляться до правильності
мовлення (І. Томан). 2. Літературною мовою треба говорити не тільки з
трибуни, а й тоді, коли ви говорите експромтом: на нарадах і під час
виступів у вузькому колі (І. Томан).

3. Давня істина: культура може розвиватися тільки рідною мовою, адже
давність культури визначається давністю мови (Г. Нудька).

4. Увижалося мені: сонце тепле та ясне, небо високе та блакитне,
оздоблене серед ночі тисячами тисяч зірок (П. Мирний). 5. Потроху
розгодинилось: туман зник; всюди по землі струмками бігла вода; намоклі
квіти підводили свої голівки; в повітрі знову замиготіли метелики (В.
Арсеньєв). 6. Минула в напрузі мить, друга, і, нарешті, всім разом
відлягло від серця: на маяку засвітилось! (О. Гончар) 7. Перед
захопленим поглядом постають наче два Києви: Київ стародавній — колиска
слов’янських народів, і Київ новий, сучасний, що росте і вздовж, і вшир,
і вглибину не по днях, а по годинах, прямо на твоїх очах (М. Шолохов).

Вправа 2. Перепишіть речення, поставте необхідні розділові знаки.
Поясніть їх уживання.

1. Величні гори круті плаї квітучі полонини чарівний передзвін
бистроплинних річок і потоків лінії електропередач і нафтові вежі світлі
будинки обабіч асфальтових доріг все це ознаки неповторного пейзажу
оновленого Прикарпаття (З газет). 2. Текст доповіді складається з трьох
логічних елементів вступу доведення і висновків (А. Головач). 3. У мові
перетворюється силою народного духу на думку на картину й звук небо
вітчизни її фізичні явища її клімат її поля гори й долини її ліси й
річки її бурі й грози весь глибокий сповнений думки й почуття голос
рідної природи (К. Ушинський). 4. Українська мова поділяється на три
діалектні групи північну (поліську) південно-східну й південно-західну
(Б. Антоненко-Давидович). 5. В тундрах рослинність низькоросла невеличкі
берізки верби та сосни (З газет). 6. Ввічливість уважність і чемність —
основна вимога мовного етикету (В. Скуратівський). 7. Найвища
майстерність художника слова у його вірності життєвій правді яка вбирає
в себе зокрема й правду народної мови засвідчену в найрізноманітніших
виявах і в пісенному ліризмі і в гуморі і в згустках афористично тугої
народної мислі (О. Гончар).

Вправа 3. Перекладіть речення українською мовою. Поясніть вживання
розділових знаків.

1. Стволы берез уже белели во мраке: приближался скудный и холодный
рассвет (К. Паустовський). 2. Смотри: ожила трава под дождем и старое
дерево помолодело (А. Сурков). 3. Уже не было в лесу покоя и тишины:
дыхание бури колыхнуло воздух, и сдержанно зарокотали вершины, и сухим
смешком побежал по листьям ветер (В. Арсеньев). 4. У собак есть
рыцарское правило: собаку лежачую или на привязи не трогают (А. Куприн).
5. Кругом было тихо и безлюдно: не было слышно даже всплесков прибоя(В.
Арсеньев).

Вправа 4. Перепишіть речення і поставте розділові знаки, поясніть їх
уживання.

1. Я навіть почуваю себе краще ніж влітку у мене впала температура я
порожевів і став більше їсти (О. Олесь). 2. Довгий час не було видно
нічого мабуть родичі жалували своїх дітей відправляти на таку студінь
(А. Чайковський). 3. Обоє плакали в бур’яні поет і його доля (С.
Васильченко). 4. Хлопцеві мрії зразу увірвалися йому чогось прийшло в
голову треба переховати халявки щоб дяк не вкрав часом (С. Васильченко).
5. В. О. Сухомлинський зазначав що школа стає справжнім осередком
культури лише тоді коли в ній панують чотири культи культ Батьківщини
культ людини культ книжки і культ рідного слова (Зб. «Культура
української мови»). 6. Видно він щойно скінчив грати пальці злегка
тремтіли ніби струни під час рокотання більма незрячих очей з надією
гляділи кудись у простір старий ніби чекав свого прозріння і боявся
поворухнутись щоб не пропустить тої щасливої миті (Б. Олійник).

Вправа 5. Перепишіть текст. Поставте необхідні розділові знаки, поясніть
їх уживання та роль у відтворенні змісту уривка.

В тому кутку України де село Кирилівка завжди було багато між людьми
малярів. Мабуть теж через те що край такий хоч малюй в садках та в
зорях. Діти завжди люблять малювати чим попало і на чому попало а по тих
селах надто скрізь по селу ворота вимальовані крейдою а білі стіни
углиною. Малював бувши малим і Шевченко хати церкви дерева. Проте
справжня жага до малювання прокинулась в його тільки тепер коли він вже
був чималим і служив у дяка.

Було так. Кирилівський дяк послав хлопця в Лисянку позичити цимбали і
прохати на іменини. Той цимбалів не дав і на іменини приїхати не обіцяв.
Шевченко застав лисянського дяка-маляра за роботою він сидів у повітці і
на дошці починав малювати якогось святого. Шевченко не йшов додому став
дивитись. І коли на мертвій дошці з-під пензля маляра виглянули живі
людські очі, мов із туману почало виявлятись живе обличчя в хлопця аж
мурашки пішли поза спиною маляр видався йому за чарівника. Він вперше
одчув ідею творчості.

(С. Васильченко).

Вправа 6. Перепишіть речення і поставте розділові знаки, поясність їх
уживання.

1. Поглянув я на ягнята не мої ягнята обернувся я на хати нема в мене
хати! Не дав мені бог нічого!.. (Т. Шевченко). 2. На вулиці помалу
прокидалось життя заревла череда замекали вівці заляскали батогами
пастухи заторохкотіли потроху вози заскрипів журавель біля криниці
задимились димарі почулися пісні (В. Винниченко).

3. Іній запушив верби біліли віти і сяяли проти сонця (Марко Вовчок). 4.
Не вспів доказати останнього слова чує недалеко з-за жита хтось співає
(Панас Мирний). 5. Нічого дивного в його віці люди мусять бути
самостійними (Ю. Збанацький). 6. Картини за вікном щоразу мінялися
сніжні вершини гір, зелені полонини з білими отарами овець, немов
розкиданий сніг (В. Врублевська).

Вправа 7. Перепишіть текст. Поставте необхідні розділові знаки і
поясніть їх уживання.

Волею долі український народ дістав у спадок один з найблагодатніших
ареалів планети. На нашій і своїй рахманній землі людина живе споконвіку
з доби доісторичної. Кирилівська стоянка в Києві трипільська
археологічна епоха Змійові вали культури скіфів-землеробів і
скіфів-кочовиків черняхівські й зарубинецькі карби на предковічних
скрижалях Україна-Русь… Випадковість чи закономірність?

Поміркуємо над цікавим фактом. У Японії виготовили глобус у вигляді
многогранника. Як не парадоксально але факт світові центри цивілізації
опинилися на його вершинах і ребрах.

z

ue

th

(

D

P

z

Oe

e

ue

~

????????????????$??????~

B P

z

ue

???????????????¤?¤?$?????

???????$?????

???????¤?¤?$????????????¤?¤?$?????

???????????????¤?¤?$?????

???????¤?¤?$????????????¤?¤?$?????

????????

???????¤?¤?$????????????¤?¤?$?????

H

J

f

f

???????¤?¤?$????????????¤?¤?$?????

???????????????¤?¤?$?????

????????????? концепції утворення Дніпровсько-Карпатської ойкумени
згідно з якими її формування відбувалося під впливом космічних факторів.
А отже виникають питання якщо тут не затримались десятки реальних і
напівлегендарних племен та народів то з якого часу на Україні живе
нібито юний за планетарними критеріями народ?

Народ дивовижної душі, який навіть своїх заклятих недругів називає
«воріженьки» який навіть у чорнобильську годину смертельної небезпеки
кпинить і власні вади і своїх героїв. Народ що віддавна мав вічовий лад
самобутнє звичаєве право а демократичними традиціями Запорізької Січі
вражав світ часів Відродження доби Просвітительства що ніколи не прагнув
поработити інші етноси не плекав духу агресивного месіанізму імперських
амбіцій а тримався з припливами й відпливами пращурних етнографічних
берегів.

(Ж. «Індо-Європа»).

Тире

Тире ставиться:

1. Між підметом і присудком, коли присудок виражений іменником у
називному відмінку, а дієслова-зв’язки немає: Чистотіл — дуже корисна
рослина. Двадцять та десять — тридцять.

Пісня і праця — великі дві сили,

Їм я бажаю до скону служить (І. Франко).

2. Між підметом і присудком, якщо один з цих членів виражений
інфінітивом:

Життя прожити — не поле перейти (Нар. прислів’я).

Співати — її улюблене заняття.

3. Перед словами це, оце, то, ось, (це) значить, якщо присудок,
виражений іменником у називному відмінку або інфінітивом, приєднується
за допомогою цих слів до підмета:

Гетьман, може, як ніхто інший знав, що любити Україну — це найперше
захистити її від ворогів (О. Лупій).

Жити мені без праці — значить не жити (Д. Павличко).

4. На місці пропущеного члена речення, переважно присудка:

Крізь шибку виднілись білі колони тераси, а за ними — квітник.

Без витоку нема ріки,

Як без коріння — крони (П. Осадчук).

5. Перед узагальнюючим словом, що стоїть після однорідних членів
речення:

День, вечір, ніч, ранок — все біле, все тьмяне (Леся Українка).

Ні спека дня, ні бурі, ні морози —

Ніщо не вб’є любов мою живу (В. Сосюра).

6. Для виділення прикладок, якщо вони стоять у кінці речення й перед
ними можна вставити слова а саме:

У своїм невеличкім гурточку він (Гуща) завів новину — гуртову працю (М.
Коцюбинський).

!  Увага. Якщо прикладка є власним іменем, то вона частіше
відокремлюється комами:

У старшого брата, Семена, очі були голубі та прозорі.

7. Між реченнями, що входять до складного безсполучникового чи
складносурядного речення, якщо в другому з них подається висновок або
наслідок дії першого:

Вдарив революціонер —

Захитався світ (П. Тичина).

Минали літа — росли сини (А. Головко).

Орач торкнеться до керма руками — і нива дзвонить темним сріблом скиб
(М. Стельмах).

8. Між частинами складного безсполучникового речення, коли перша частина
виражає причину або умову, а друга — наслідок:

…Попадавсь їм багач у руки — вони його оббирали, попадався вбогий — вони
його наділяли (Марко Вовчок).

9. Між реченнями, коли їх зміст різко протиставляється:

Ще сонячні промені сплять —

Досвітні огні вже горять! (Леся Українка).

10. Між двома або кількома власними іменами, сукупністю яких називається
вчення, теорія, науковий закон:

Фізичний закон Бойля—Маріотта.

Закон Джоуля—Ленца.

11. Між двома словами на означення просторових, часових або кількісних
меж:

Автострада Львів — Київ.

Навчання на курсах триватиме протягом вересня — грудня.

Вантаж вагою вісім — десять тонн.

12. Для виділення поширеної групи вставних слів або вставного речення,
що стоїть у середині речення:

Топольський — молодий чоловік, але — на думку пана посла — надзвичайно
талановитий і солідний (О. Маковей).

Опукою згори — аж вітром зашуміло —

Орел ушкварив на ягня (Є. Гребінка).

13. У періоді разом з комою для відзначення переходу від підвищення
інтонації до зниження:

Як тільки ясний день погасне

І ніч покриє божий мир,

І наше лихо трохи засне,

І стихне людський поговір, —

Я йду до берега крутого,

І довго там дивлюся я,

Як із-за лісу, з-за густого

Зіходить зіронька моя (Л. Глібов).

14. Для означення спеціально підкреслюваної паузи різного змістового й
стилістичного характеру:

Сьогодні — майбутнього

далину я оком прозираю (П. Тичина).

Не слухає сонце,

за гору сідає

І нам посилає

На всю ніч — прощай (В. Самійленко).

!  Увага. Слід розрізняти тире як розділовий знак і дефіс як знак
орфографічний. Обидва знаки розрізняються функціями і розміром: тире (—)
довше, а дефіс (-) коротший.

ТИРЕ У ПРОСТОМУ РЕЧЕННІ

Вправа 1. Поясніть вживання тире у простому реченні.

1. Слово — це прізвище думки тепер, а частіше — її псевдонім. 2. І все
на світі треба пережити. І кожен фініш — це, по суті, старт. 3. Хто
купляв собі Долю за гріш. А хто — і за мільйони. Дехто щастям своїм
платив. Дехто платив сумлінням. Дехто — золотом золотим. А дехто —
вельми сумнівним. 4. Іду в полях. Нікого і ніде. Півнеба захід — золото
червоне. 5. Доросла пам’ять — то уже не слайди. Тоді вже пам’ять гляне в
об’єктив. 6. Було моє життя — як ночі горобині. 7. Ти — моє перше
кохання, останнє уже було. 8. Адресовані людям вірші — найщиріший у
світі лист. 9. Життя — спокута не своїх гріхів. Життя — це оббирання з
реп’яхів, що пазурами уп’ялися в душу. 10. Рве синій вітер білі
посторонці. А в серці літа — щедрий сонцепад. 11. Поезія — це завжди
неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі.

(З творів Л. Костенко).

Вправа 2. Перепишіть речення. Поставте розділові знаки між групою
підмета і групою присудка. Об’єднайте, де можливо, словосполучення в
речення.

1. Лізинг специфічна форма орендних відносин (З довідника). 2. Дисплей
це пристрій для виведення інформації, який забезпечує візуальне
представлення даних у зручній для сприйняття людиною формі (Зі
словника). 3. Увесь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава й
страшна (І. Муратов). 4. Історія це святая святих народу (О. Довженко).
5. Бути людиною, дертись по вертикальній стіні. Сізіфова робота (В.
Стус). 6. Вона це гармонійний спів, дух злагоди і миру (М. Рильський).
7. Всесвіт не поле, і люд не глядач, і час не ворота футбольних
моментів. І куля земна не футбольний м’яч в ногах генералів і
президентів (М. Вінграновський). 8. Розвинена мова людини не тільки
форма думки, а й сама думка, супутник мислення, свідомості, джерело
пам’яті. 9. Слово це основна найважливіша одиниця мови, адже всі інші
мовні одиниці реалізуються, існують у слові або нерозривно з ним
пов’язані (З кн. «Методика викладання української мови»). 10. Поезія не
може жити на смітнику, а без неї життя злочин (М. Коцюбинський). 11. Час
великий суддя (І. Кочерга). 12. П’ять та три вісім. 13. Молекулярна вага
води вісімнадцять. 14. Це моя мати. Це теплота дитинства (О. Довженко).
15. Любить свій край це значить все любити, у чім його святе ім’я живе
(В. Сосюра).

Вправа 3. Поясніть вживання тире у простому реченні.

Послухали Лисичку і Щуку кинули — у річку (Л. Глібов). Словом — як
листом стеле, а ділом — як голками коле (Нар. творчість). Буває, вірш —
ударить, наче грім, і ні слідів, ні пам’яті по нім! (Н. Забіла). Ні, він
не боягуз, за чужою спиною не ховатиметься (М. Стельмах). А зимою сонце
як вдовине серце (Нар. творчість). Вода — як скло (Л. Глібов). Кров не
вода, а серце не камінь (Нар. творчість). Місто маленьке, обивательське
(О. Довженко). Син припав до материної руки, а мати — до синової голови
(Панас Мирний). Від малих дітей болить голова, а від великих серце (Нар.
творчість).

Вправа 4. Перекладіть речення письмово українською мовою. Поставте, де
потрібно, тире між підметом і присудком.

1. Высочайший патриотизм страстное, беспредельное желание блага родине
(Н. Чернишевский). 2. Основной мотив моей жизни не прожить даром жизнь,
продвинуть человечество хоть немного вперед (К. Циолковский). 3. Друга
спасти это высокая честь (А. Твардовский). 4. Музыка это язык души. Это
область чувств и настроений, это в звуках выраженная мысль (А. Серов).
5. Ум одежда, которая никогда не износится; знание родник, который
никогда не исчерпаешь (Устное народное творчество). 6. Счастье человека
это умение трудиться (Устное народное творчество). 7. Счастье это быть с
природой, видеть ее, говорить с ней (Л. Толстой). 8. Учить ум точить. 9.
Лишнее говорить только делу вредить. 10. Сердце не камень (Устное
народное творчество).

Вправа 5. Перебудуйте окремі речення так, щоб у них між підметом і
присудком стояло тире. Визначте, які з речень доцільніше вживати у
науковому стилі.

Існують такі системи відліку, відносно яких тіло, що рухається
поступально, зберігає свою швидкість спокою, коли на нього не діють інші
тіла (або дії інших тіл компенсуються).

Явище збереження швидкості руху тіла (зокрема стану спокою) в разі
компенсації зовнішніх дій на тіло називають інерцією. Тому перший закон
Ньютона часто називають законом інерції. Звичайний вираз «рух за
інерцією» і означає рух тіла зі сталою швидкістю (тобто прямолінійний і
рівномірний), коли дії інших тіл скомпенсовані.

Системи відліку, про які йдеться в першому законі Ньютона, тобто системи
відліку, відносно яких тіло в разі компенсації зовнішніх дій рухається
прямолінійно і рівномірно або перебуває в спокої, називають інерційними
системами відліку.

(Довідник з фізики).

Вправа 6. Перекладіть текст українською мовою. Прокоментуйте вживання
тире та інших розділових знаків.

В шквале рыночных страстей чрезвычайно важна роль страхового бизнеса.
Страхование — стабилизатор, гарант. Пока не всякий застраховавшийся
застрахован. Страховые компании (таких немало) близки к банкротству. Это
этап. Это нормально. Это перекликается с общим состоянием рынка. В чем
боль страховых компаний?

Все просто. Обострилась конкуренция. Уменьшился страховой оборот каждой
из компаний, уменьшились финансовые возможности каждой из них.
Стремительное увеличение страховых компаний ограничило рыночное
пространство каждой из них, с одной стороны, с другой — желание компании
дифференцировать свою профессиональную деятельность привело к дисбалансу
страховых портфелей. Количество выплат начинает превышать финансовые
резервы страховщиков и их инвестиционную оперативность. Не срабатывает
главный закон страхования — закон больших чисел.

Если еще вчера проблема мелких быстро оборачиваемых инвестиций
худо-бедно решалась, в т. ч. для тех, кто этим занимается походя и
непрофессионально, то нынче профессионалы от торговли заполняют все
более активно остающиеся ниши. Не угнаться за ними страховщикам, либо
меняй профессию. Итог — банкротство. Или бесконечная кредиторская
задолженность, что при существующих банковских процентах еще менее
выгодна и практически невозможна после принятия страхового
законодательства.

(«Экономика и жизнь»).

Вправа 7. Прочитайте і запишіть речення. Поясніть вживання розділових
знаків при узагальнюючих словах і між однорідними членами речення.

1. Увесь степ, і лиман, і озеро, і море — все закрутилось у якийсь тихий
чарівний світ, повилось прозорим сизим туманом (І. Нечуй-Левицький). 2.
Біля возів, під возами і подалі — скрізь було видно запорожців, що
порозлягалися на траві (О. Довженко). 3. Вся краса, якої шукають
художники, всі пейзажі, всі сходи і заходи сонця, всі трави, квіти,
плоди, насіння, всі жнива, всі пори року — все, що дороге й любе живій
людині, все це наше (О. Довженко). 4. В історії слов’янських мов
дослідники виділяють три періоди: спільнослов’янський, або
праслов’янський (до VI ст. н. е.); давньослов’янський — період активних
процесів, у результаті яких відділяється один діалект від другого і
виникають окремі слов’янські мови та мовні групи (VI — VIII ст.);
новослов’янський період розвитку окремих слов’янських мов і закріплення
їх у літературі (XIV — XX ст.) (В. Русанівський). 5. Глянеш на все те
здалеку з гори, і здається тобі, що бачиш якесь зачароване царство, де
все поснуло й ніби скам’яніло: і гори, й ліси, і вода, навіть самий
місяць з своїм тихим промінням скам’янів і захолов (І. Нечуй-Левицький).
6. І діло, як на гріх, не діло — тільки сміх (Л. Глібов). 7. У вікні
показалася чоловіча постать у розхристаній сорочці, заспана, з задутими
очима, виткнулась, глянула і сховалась (Панас Мирний). 8. Деякі речі
його (Шевченка), як-от: «Утоптала стежечку», «Якби мені, мамо, намисто»,
«Ой крикнули сірі гуси», «Ой пішла я у яр за водою» і чимало інших — од
першого до останнього рядка витримані в характері народної лірики (М.
Рильський). 9. Справді, вся творчість Довженка — і проза, і драматургія,
і кінодраматургія, і навіть публіцистика — надзвичайно поетична (Ю.
Смолич).

Вправа 8. Перепишіть речення, поставте розділові знаки при узагальнюючих
словах та між однорідними членами речення.

1. На території України, де у палеогеновий період хвойні були
представлені 22 родами, збереглися представники лише 8 родів а саме тис,
ялиця (смерека) ялина сосна модрина ялівець сабінус і кедрина, яку
останнім часом виділили з роду сосни в самостійний рід (УРЕ). 2. Люди
обличчя одежина різноголоса птиця у садках квітки кошики сіно риба овочі
дошки вірьовки дьоготь люди віники усе движить мішається миготить і знов
показується проти очей (Марко Вовчок). 3. Тихо тепло й скрізь червоно на
небі на узгір’ях і на воді (Марко Вовчок). 4. Найменший шерхіт луск
стебла шум пташиного крила цокання копит все резонувалось тут незвичайно
лунко чисто повноголосо (О. Гончар). 5. Крик сміх плач усе зливається. І
так з ранку до пізнього вечора. І ні втоми ні болю ніякого, коли
прокинешся… (М. Олійник).

Вправа 9. Поясніть вживання тире при вставних конструкціях.

1. На Закарпатті відбувалися свої особливі процеси трансформації
давньоукраїнської літературної мови від впливом, з одного боку, місцевих
говірок, а з другого — російської літературної мови. 2. Тайна дрож
пронимає народи, — мабуть, благодатная хвиля надходить (І. Франко). 3.
На обмеженість тогочасного репертуару, на його бідність — і саме в
порядку співчуття до великої Заньковецької — скаржилася в одному із
своїх листів Леся Українка… (М. Рильський). 4. Людські істоти — нещасні
створіння — обтяжені потребами (З кн. «Економікс»). 5. Ідеї економістів
і політичних мислителів — і коли вони праві, і коли помиляються — мають
набагато більше значення, ніж зазвичай вважають (З кн. «Економікс»). 6.
Климко став навколішки, припав до води — холодна та добра! — тоді вмився
і втерся галстуком од матроски (Г. Тютюнник). 7. Але ось зі скреготом і
брязкотом у двір, — якщо те, що залишилося, можна назвати двором, —
заїжджають два бульдозери (О. Довженко).

Вправа 10. Поясніть вживання тире при прикладках.

1. Винуватці тої катастрофи — два хлопчики літ семи-восьми та п’ятиліток
— дівчинка — наче не чули сердитого материного поклику (М.
Коцюбинський). 2. Інша машина — бульдозер, розрівнюючи ґрунт, заміняє
триста робітників. 3. Хитким ходом підходить до командира начальник
розвідки — невисокий дебелий мужчина з широкою бородою (Ю. Яновський).
4. Бійці — переважно вінницькі, подільські, наддністрянські колгоспники
— були слухняні й працьовиті (О. Гончар). 5. Перед тобою світ — великий
том розкритий (М. Рильський). 6. Одним з інструментів фінансування
різних зовнішніх операцій є лізинг — особливий вид оренди. Усі витрати
на першому етапі несе лізингова компанія — фірма-орендодавець (З
підручника). 7. Промовцем не може стати той, хто не опанував, як то
кажуть, азів мистецтва гарно говорити і не вміє добре спілкуватися у
вузькому колі — зі знайомими, приятелями, колегами (І. Томан).

Вправа 11. Перепишіть речення, розставте розділові знаки. Підкресліть
прикладки, поясніть умови їх відокремлення.

1. З усіх два слова «Мати» і «Вітчизна» існують звіку тільки в однині
(Б. Олійник). 2. Вчені від Едісона до Мічуріна від Бербанка до Кулібіна
хвилюють серце письменника (О. Дейч). 3. Тільки стрічалися нам земляки
наші білі берези явори й темні дуби до негоди й боровію звиклі (Леся
Українка). 4. І здавалось йому що попав він в інший світ у чудний і
невідомий храм і в тихім, радіснім спокої спочивала душа його (М.
Івченко). 5. Ти живеш у Києві прекрасному й чарівному місті (Ю. Смолич).
6. На смуглявому обличчі біліє кілька ямок сліди вітряної віспи (М.
Стельмах). 7. Стоять стиглі ниви золоті озера широко і дзвінко в
далечінь розлиті (В. Лісничий).

Вправа 12. Перепишіть речення, підкресліть вставлені конструкції,
поясніть вживання розділових знаків при них.

1. Вставлені конструкції (слова, словосполучення і речення), які
передають додаткову інформацію, попутні зауваження до висловленого
раніше, виділяються дужками або тире (З підручника). 2. Однак кількість
мешканців в області, які трудяться на державних підприємствах, все ще
залишається високою — 1 мільйон 210 тисяч чоловік (станом на 1 жовтня).
3. На 34 тисячі карбованців збільшилася заробітна плата у комунальному
господарстві (83 тисячі карбованців у вересні проти 49 тисяч у серпні)
(З журналу). 4. У металах властивість проводити (провідність)
електричний струм пов’язана з тим, що вони мають високу концентрацію
майже вільних електронів, які починають рухатись під впливом
електричного поля (З підручника фізики). 5. Півстоліття тому Джон
Мейнард Кейнс (1883 — 1940) — без сумніву найвпливовіший економіст
нашого століття — дав переконливу відповідь на питання: чи є економіка
практичною наукою? (З кн. «Економікс»). 6. Скажу я, люди добрі, й вам
(до казки приказка годиться хоч і панам): не плюй в колодязь:
пригодиться води напиться (Л. Глібов). 7. Іншими словами: ми мусимо
негайно стати на боці активного молодого українського суспільства, що
репрезентує не тільки селянина, але вже й робітника, і тим назавжди
покінчити з контрреволюційною (по суті) думкою будувати на Україні
російську культуру (М. Хвильовий).

ТИРЕ У СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ

Вправа 1. Поясніть вживання тире в складносурядних реченнях.

1. Ми ненавидимо чекання — І все життя чогось ждемо (Є. Летюк).
2. Мікроби страху — убиває глузд, але живе носій їх — боягуз
(Г. Тарасюк). 3. То не від сонця урожай доспів — То спів про щастя
затвердів у зерні (Є. Летюк). 4. А Прометей приніс вогню людині — й
багато що змінилося у світі (В. Бровченко). 5. Спитайте — і розкажуть
старожили Про вік старий … недолю і пітьму (Т. Масенко). 6. Аж раптом
грім — і яблуня — надвоє (Н. Гнатюк). 7. Не з початку — з фіналу почни,
І початок розкриється, наче долоня (Б. Олійник).

8. Будемо ж гідні себе й вчителів, а для цього — Будьмо собою!
(В. Коротич). 9. Любистком, земним ячменем Рядки перев’ю найщиріші — І
щастя загляне до мене, і стане у серці світліше (С. Будний). 10. Ми
звикли сьогодні повторювати слова Чехова: «В людині все повинно бути
прекрасне: і лице, і одяг, і слова, і думки» — і його життя з відстані
часу малюється нам теж як щось усуціль прекрасне, гармонійне і
витончене, ніби його геніальні оповідання (П. Загребельний).

Вправа 2. Поясніть вживання тире у складнопідрядних реченнях.

1. Відомо ж, хто шукає — знайде (П. Загребельний). 2. Коли я погляд свій
на небо зводжу, — Нових зірок на ньому не шукаю (Леся Українка). 3. І де
б не були у поході Росії хоробрі сини — Вклонялись здаля твоїй вроді, І
пісню російську у згоді співали врочисто вони (М. Нагнибіда). 4. Як не
зійде сива м’ята із-під снігу — Я сльозами розтоплю холодну кригу (А.
Малишко). 5. Колись-таки об ту межу спіткнусь, І страшно буде в холод
трав упасти. І все-таки не цього я боюсь, Бо найстрашніше — Безвісти
пропасти (Т. Северенюк). 6. Та до рідної землі на крилах би летіла — щоб
хоч одним оком уздріти її, на рідні стежки-доріжки поглянути, зі своєї
криниці води попити, пісень солодко-тужливих дівочих послухати (М.
Вороний). 7. Слово скаже — що соловей заспіває (Нар. творчість).

Вправа 3. Перепишіть речення, розставте в них розділові знаки, поясніть
їх уживання.

1. Любов і надія не в зорях не в морі між людьми поради питати! (Леся
Українка). 2. Гляне холодною водою обіллє (Марко Вовчок). 3. В лісах
стояв скляний дзвін то на стовбурах лопалася льодова кориця (Г.
Тютюнник). 4. Ольга довідавшись про наглий від’їзд Метелиці щиро
запечалилась тонкий усміх на устах прив’яв і наче гіркотою полину війнув
погляд (Є. Гуцало). 5. У товаристві лад усяк тому радіє (Нар.
творчість). 6. Думав доля зустрінеться спіткалося горе (Т. Шевченко). 7.
Коли в грудях моїх тривога то потухає то горить коли загублена дорога а
на устах любов тремтить коли уся душа тріпоче як білий парус на човні
тоді рука моя не хоче пером виводити пісні (М. Рильський). 8. Коли
згадаємо на якому маленькому клаптику землі розташувався Верхній Город
Ярослава Мудрого дев’ятсот років тому і коли згадаємо що сто п’ятдесят
років тому на Хрещатику були тільки шинки й винокурні коли згадаємо що
дев’ятнадцяте століття Київ зустрів маючи лише кілька десятків кам’яних
будинків і являючи собою як зазначав один мандрівник «тільки спогади та
надії великого міста» то тільки тоді побачимо до яких фантастичних
розмірів розрослося наше місто нині (П. Загребельний).

ДУЖКИ

У дужки беруться:

1. Підзаголовки, пояснення іншомовних і маловідомих слів тощо:

Мова і час (Розвиток функціональних стилів української мови).

Вокатив (кличний відмінок) — форма іменника, що означає особу, до якої
звертаються.

2. Вставні слова та вставні речення:

Там батько, плачучи з дітьми

(А ми малі були і голі),

Не витерпів лихої долі,

Умер на панщині (Т. Шевченко).

3. Ремарки в драматичних творах при прямій мові дійових осіб:

Куниця (хапає її руки і притягає до себе…). Ольго! Ольго, рідна! Ти
жива… (О. Корнійчук).

4. Фрази, що вказують на ставлення слухачів до слів (промови) якоїсь
особи:

(Рух у залі). (Оплески). (Сміх у залі).

5. Прізвище автора, що стоїть після цитати, наведеної з його творів

Україно моя! (А на серці тривога).

Я не можу про тебе забути ніде (В. Швець).

Вправа 1. Перепишіть речення, поясніть уживання дужок у них.

1. Людина, яка змагається не для того, щоб здивувати світ, якого для неї
не існує й яка теж не існує для світу (о, що таке людина серед 200
мільйонів, а тим більше серед 2 мільярдів! Піщина!), а для того, щоб
своє маленьке «я» зберегти від моральної ганьби й позорища перед самим
собою, від смерті, перед якою звичайна смерть героїв — велике, недосяжне
щастя (І. Багряний). 2. Віктор глянув на батька, на його довгі вуса, на
примружені очі (їх так мружив тільки тато), і серце огорнуло тепло й
ніжність (О. Донченко). 3. В цих оповіданнях… ще чимало «романтичного
полину» (вираз самого автора), проте в сміливих яскравих мазках уже
вгадується майбутній художник-новатор (О. Гончар). 4. Народився Степан
Васильченко (справжнє його прізвище Панасенко) 1879 року на
Чернігівщині, в старовинному містечку Ічні, яке не раз згадується в
нашій історії (О. Гончар). 5. Хтось (здається, Потебня) зауважив, що
слово в художньому творі, окрім прямого предметного значення, має ще
свій стилістичний ореол (О. Гончар). 6. Кажуть, хто з такими ямочками
(на щоках) — щасливий… (М. Шаповал). 7. Можна стверджувати, що в романах
Ю. Смолича гротеск, коли ми вже його там знайдемо в чистій формі (в тому
я не дуже впевнений), використовується в ключі, сказати б, романтичному
(П. Загребельний).

Вправа 2. Перепишіть речення, розставте розділові знаки. Пригадайте
різницю між вставними словами, словосполученнями, реченнями та
вставленими конструкціями.

1. І повне все було невидимих чудес, і все сотворене здавалось лиш
сьогодні! (М. Рильський) 2. Петро Йосипович Панч (справжнє прізвище
Панченко) народився 4 липня 1891 року в містечку Валки на Харківщині в
бідній селянській родині (П. Загребельний). 3. Він головою в такт
мелодії кивав це взагалі була його питома риса і певне перед ним в ту
хвилю пролітав далекий сон: хати, повитий хмелем ліс, окучерявлений
вербовим колом став. 4. Зрештою, вчені сперечалися і щодо походження
назви міста Житомир центр торгівлі житом, від слів «жити мирно», община
чи мир житичів тощо, але це вже питання часткове. Для мене особисто
Житомир — місто моєї душі (В. Шевчук). 5. Взагалі гори, а особливо море
завжди, до самого кінця життя навіювали на нього Тичину… настрій
величально-філософський (Л. Новиченко). 6. Старенька! Вибачте на жаль це
справді так! Можливо десь тепер, надівши окуляри, ви прочитаєте по знаку
кожен знак, ці строфи… (М. Рильський).

Вправа 3. Перекладіть текст українською мовою і поясніть уживання
розділових знаків.

Анализ деятельности маркетинговой службы предприятия является отправной
точкой для изменения управления кадрами предприятия, совершенствования
организации научно-исследовательских и опытно-конструкторских работ,
трансформации производства в соответствии с изменяющимися запросами
рынка. Необходимо регулярно проводить ситуационный анализ состояния
деятельности на рынке. Это открывает возможность оценить проделанную
работу, ее результаты, вскрыть резервы и упущенные возможности… При этом
оценивается решение стратегических задач предприятия (правильность
выбора главных целей, реализация потенциалов рынков сбыта и т. д.), а
также задач тактических (контроль за объемами и результатами продаж,
реакцией покупателей на приобретение товаров фирмы и т. д.).

(З журналу).

Вправа 4. Перепишіть речення, поясніть уживання дужок та інших
розділових знаків у них.

1. Нам добре відомо (і про це теж говорив Олексій Максимович), що
фольклорний елемент відіграв колосальну роль у формування творчого
методу й світогляду самого Горького (М. Рильський). 2. А дуже вовкові не
хочеться умерти (Бо ще він не нажився, бач!). А гірше од людей — од
видимої смерті… (Л. Глібов). 3. Днина чудова. (Тепер у нас така погода,
якої, здається, ціле літо не було.) Ми підіймаємось все вище та вище
(М. Коцюбинський). 4. А з тої бурі полум’я, над котрим кружляє,
каркаючи, ворон («і як він собі крил не обсмалить?» — думає Тихович), з
того пекла вогненного виразно долітає до його вуха Маріорин лемент…
(М. Коцюбинський). 5. Наталка (кладе роботу). Через мою непокірність ви
біду терпите, мамо? (І. Котляревський). 6. Петре! Нещастя моє не таке,
щоб грішми од його одкупитись: воно (показує на серце) тут!
(І. Котляревський).

Вправа 5. Перепишіть речення і поясніть уживання лапок та інших
розділових знаків.

1. Чужих слів уникав, а як траплялися «консерватори», «бюджет», кожне
з’ясовував (А. Головко). 2. Хоча старшина нерідко й портав Хому за його
«язичництво», проте симпатизував подолякові (О. Гончар). 3. Він —
«Т. Г. Шевченко — поет цілком народний. Він вийшов з народу, жив з
народом і не тільки думкою, а й обставинами життя був з ним міцно і
кровно зв’язаний» (М. Добролюбов). 4. «Шевченко, Пушкін, Міцкевич —
люди, що втілюють дух народу з найбільшою красою, силою й повнотою», —
відзначав М. Горький. 5. Те «хха» зупинило його серед хати
(М. Коцюбинський). 6. Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте,
кайдани порвіте» Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного
слова, як із уст сії слабосилої, хворої дівчини (І. Франко). 7. Казав
пан: «Кожух дам», та слово його тепле (Нар. творчість).

Вправа 6. Диктант з коментуванням. Поясніть вживання (невживання) лапок
при власних назвах.

Журнал «Дніпро», підручник «Економіка», банк «Аваль», гімн «Ще не вмерла
Україна», фірма «Прогрес», стадіон «Спартак», команда «Динамо»,
видавництво «Либідь», поема «Кавказ», завод «Електронмаш», Київський
національний економічний університет, Київенерго, літак ТУ-104,
макінтош, форд, горіх Бомбе, тюльпан «Чорний принц».

Вправа 7. Запишіть текст. З’ясуйте, зразком якого стилю мовлення є
поданий текст. Поясніть уживання дужок та написання іншомовних слів.

Віндифікація означає витребування власником майна, яке знаходиться в
даний момент в чужому незаконному володінні. Здійснюється віндифікація
за допомогою віндикаційного позову, який подається власником вибулого з
його володіння майна до незаконного його володільця. Такий позов
подається громадянином до суду (однією юридичною особою до іншої — до
арбітражного суду). Правом на подання такого позову наділяються також
особи, які не є власниками. Але володіють майном на підставі закону або
договору (ст. 48 Закону «Про власність»).

Лапки

У лапки беруться:

1. Цитати, причому й тоді, коли цитата входить у середину речення як
його складова частина:

…Усім нам, працівникам галузі перекладу, цього «високого мистецтва», за
виразом К. І. Чуковського, або «благородного ремесла», як говорить Марія
Домбровська, корисно пам’ятати слова О. Твардовського про С. Маршака як
перекладача Бернса: «Він зробив його росіянином, залишивши шотландцем».

2. Слова, вжиті в переносному значенні, які наводяться з відтінком
презирливого чи іронічного ставлення до чужого вислову, а також слова,
вжиті вперше чи застарілі, незвичайні.

Якщо «хазяїн» посилав Козакова по «язика», а «язик» не попадався, тоді
Козаков ходив мовчазний…(О. Гончар).

Моє ім’я враз з кількома іменами подібних до мене «во время оно»
оббігало весь край, було пострахом усіх «мирних і вірноконституційних
горожан», — з моїм іменем усі вони в’язали поняття перевороту, революції
різні (І. Франко).

3. Індивідуальні назви заводів, фабрик, клубів, пароплавів, організацій,
підприємств, наукових праць, літературних творів, газет, журналів,
кінофільмів і т. под.:

Завод «Арсенал», фірма «Оранта», журнал «Наука і життя», видавництво
«Наукова думка», товариство «Просвіта», газета «Слово» і т. ін.

У лапки не беруться:

1. Власні назви неумовного характеру: Київський національний економічний
університет; Київська міська лікарня; Українська універсальна товарна
біржа.

2. Власні складноскорочені слова: Київенерго, Дніпрогес.

3. Назви телеграфних агентств: Українське інформаційне агентство,
агентство Пренса Латіна.

4. Назви шахт, літаків, марок машин, позначені номером або складені з
абревіатури і номера:

ГАЗ-24, літак ТУ-134, шахта 5-біс.

5. Назви марок машин, виробів, які стали загальновживаними: форд, кольт,
макінтош, рентген, галіфе та ін.

6. Назви рослин, квітів, плодів: конвалія, антонівка (у спеціальній
літературі назви сортів рослин пишуться з великої літери: яблуня Білий
налив, пшениця Новинка тощо).

7. Назви книжок у бібліографічних списках, виносках, рецензіях, які
наводяться після прізвища автора:

Багряний І. Тигролови. — К.: Дніпро, 1993.

Гончар О. Собор. — К.: Дніпро, 1988.

Вправа 1. Перепишіть речення з прямою мовою. Поясніть вживання лапок та
інших розділових знаків.

1. Великий римський трибун Цицерон сказав: «Дім, у якому немає книг,
подібний до тіла без душі». 2. Треба любити те, що ми робимо, і тоді
праця, навіть найзвичайніша, підноситься до творчості», — підкреслював
Максим Горький. 3. «Ні, не клич мене, весно, — казала я їй, — не чаруй і
не ваб надаремне. Що мені по красі тій веселій, ясній? В мене серце і
смутне, і темне» (Леся Українка). 4. «А може, син вдома? — думала мати.
— Може, таки добрався сам, адже не первина йому ходити пішки в негоду…»
(Г. Тютюнник). 5. Його непокоїло, коли діти на питання: «Яким ти хочеш
вирости?» — відповідали: «Сміливим, хоробрим, дужим», — але майже ніхто
не говорив: «Чесним і добрим». 6. «Чував я не раз, як наш рід
виховувавсь на Запоріжжі, то думав, що й моя оце черга прийшла у
Великому Лузі дубувати; аж Кирило Порохня розказав мені, що вже минулися
ті розкоші низові запорозькі; німота вже там кублиться, запорожці
повтікали давно вже за Дунай, а котрі осягли собі землю понад Кубанню, і
вже тут не те, що було в Січі; тілько й слави, що чумацтво та
скотарство» (П. Куліш). 7. «Лише праця, творча праця, що дає реальні й
дивуючі наслідки, може захопити людину; може зробити життя людини повним
і цікавим, — думав Теодор Гай. — Боротися з природою, перемагати її — це
завдання й мета вільної людини» (Гео Шкурупій). 8. І звелів одвітовати
по-запорозьки: «Козак з Лугу», бо запорожці здоровкались, мов хиже
птаство в степу» (П. Куліш). 9. Як ось і гінці з Зінькова. «А що?» —
«Еге!» — кажуть. — Прощайсь, пане полковнику, з гетьманством. Там
запорожці таке провадять, що аж слухати сумно». — «А князь же що?» — «А
що князь? Князь із запорожцями запанібрата, а твої подарунки прийняв у
сміх, бо в його і свого доволі» (П. Куліш).

Вправа 2. Перепишіть речення з прямою мовою, поставте пропущені
розділові знаки, поясніть їх уживання (звертайте увагу на велику і малу
літери).

1. Ось одна (зірка) упала на дальні поля, і дід говорить до неї і до
себе Зорі, як і люди, падають на землю, і вони мають свій вік…
2. Тепер головне — свіжа сорочка і чиста совість посміхнувся батько…
3. Тільки значно пізніше я зрозумів дідові слова Сто друзів це мало,
один ворог — це багато (З творів М. Стельмаха). 4. Часто кажуть Ясні
зорі — то найкраще в цілім світі… І кожна цегла, статуя, колона,
мережечка, різьба і малювання незримими устами промовляє Мене створив
єгипетський народ і тим навік своє імення вславив (Леся Українка).
5. Батько щось роздумує, потім каже присмучено Діди й прадіди пішки
ходили, хоч, мабуть, не один в душі сокола носив… (О. Гончар).
6. Довічну мудрість зосереджено у непохитний припис цей Немає у житті
середини. Є тільки фланги, й тільки — центр… 7. Він (учитель) сказав Не
вдавайся до самобиття. Не спіши головою з кручі. Я тому саме в травні
лишаю життя, щоб його учні цінували (Б. Олійник). 8. Із-за обрію темінь
поволі перекинула в південь мости. Буде дощ затремтіли тополі. Перепиним
грозу піднялись берести (М. Стельмах).

Вправа 3. Поясніть розділові знаки при цитатах. Підкресліть власні
імена, з’ясуйте правила їх правопису.

1. Еміль Золя написав колись палку статтю «Що я ненавиджу», яка
кінчається так: «А тепер ви знаєте, що я люблю, до чого відчуваю
пристрасну любов ще з малих літ» (М. Рильський). 2. І знову беру я до
рук лист-заповіт Віри Матушевської: «Пригортаю, цілую і до землі
вклоняюся тій великій силі, що держить вас і мусить держати надалі в
житті…» (Г. Снєгірьов). 3. Друга стаття починається з твердження, що
формально в сучасній українській мові вдається розрізнити три числа:
однину, множину і двоїну» (М. Жовтобрюх). 4. «На мій погляд, — пише
О. Гончар, — у творах справжнього митця мусить виявлятися той високий
ідейно-естетичний ідеал людини, котрий є у житті і котрий — через
мистецтво — тільки й спроможний дійово допомагати людині жити,
розвиватися, вдосконалюватися» (О. Гончар). 5. Говорячи про єдність
своєї творчості з суспільним життям, Леся Українка писала: «… в поезії я
тепер обдарована несподіваною гармонією моєї музи з громадським настроєм
(се далеко не завжди бувало!) Мені якось не приходиться навіть
нагадувати сій свавільній богині про її «громадські обов’язки», так
обмарив її суворий багрянець червоних корогов і гомін бурхливої юрби» (З
монографії).

Вправа 4. Перекладіть цитати українською мовою. Складіть з ними речення,
поставте відповідні розділові знаки.

1. Тот, кто жил для вещей, все теряет с последним дыханием, тот, кто жил
для людей — после смерти живет средь живых (М. Шефнер).

2. Дела определяются их целями: то дело называется великим, у которого
великая цель (А. Чехов). Не дал слово — крепись, а дал слово — держись
(Нар. творчість).

3. Человек должен трудиться, работать в поте лица, кто бы он ни был, и в
этом одном заключается смысл и цель его жизни, его счастье, его восторги
(А. Чехов).

4. Чтобы быть вполне счастливым, недостаточно обладать счастьем, надо
еще заслужить его (В. Гюго).

5. В своем поведении мы руководствуемся основным правилом: я должен
вести себя так, чтобы было удобно и приятно другим, а не только мне
самому (А. Первенцев).

Вправа 5. Поясніть вживання і невживання лапок у власних назвах.
З’ясуйте використання їх у ділових паперах.

І. Банк «Аваль», видавництво «Довіра», газета «Факти», кінофільм
«Вавилон-ХХ», «Чорна Рада» Пантелеймона Куліша, завод «Еталон»,
підручник «Історія України», медаль «За відвагу», орден «Знак пошани»,
цукерки «Київська Русь», картина «Сікстинська мадонна».

ІІ. Київський національний економічний університет, Державний
Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Дніпрогес, профспілка,
ТЕЦ, АН-70, рено, форд, вишня Шпанка рання, українка (назва сорту
пшениці), ренклод, конвалія.

Вправа 6. Перепишіть текст. Поясніть вживання лапок та інших розділових
знаків.

Щодня, зустрічаючись із знайомими вперше, слід вітатися. І ніщо — ні
гарний чи сумний настрій, ні добра чи погана погода (втім, поганої
погоди немає, а є, як запевняють жителі туманного Альбіону, лише погане
вбрання — не за погодою) — не можуть виправдати нехтування цією основною
формою гречності. А оскільки форм привітання в світі багато, обмежимося
загальновживаними у нас, в Україні.

Здавна в Україні, зокрема в сільській місцевості, існує добра традиція:
вітатися з людьми незалежно від близькості знайомства. Тому не треба
забувати про неї і слід додержувати її, скажімо, з першого дня
спілкування з мешканцями вашого будинку. Вітаються здебільшого словами:
«Здрастуйте», «Добрий день (ранок, вечір)». Сьогодні набула певного
поширення форма «Доброго дня (ранку, вечора)», а до близьких знайомих ще
й звертаються на ім’я та по батькові, приязно посміхаючись: «Вітаю Вас,
Андрію Петровичу»; «Доброго здоров’я, Анно!». Своїм привітанням під час
зустрічі люди бажають одне одному не лише доброго дня (ранку чи вечора),
а й здоров’я, добра та всіх гараздів.

(З кн. «Мистецтво гречності»).

Вправа 7.  Прочитайте текст, дайте йому заголовок. Поясніть уживання
розділових знаків та написання виділених слів.

Мова — один із основних засобів створення нормальних людських взаємин.
Як відомо, добрі стосунки між людьми залежать від їх уміння добре
спілкуватися, добре говорити.

Щоб добре говорити, ви повинні не тільки мати предмет розмови, а й уміти
висловлюватися. Від чого це залежить? Від вибору слів. Люди, які мало
читають і мало говорять, мають дуже бідний словник. Через це їх мова
малоцікава. Збагачуймо свій словниковий запас! Тренуватися щодо цього
можна таким чином. Прочитайте якийсь невеликий твір, наприклад, одне з
оповідань О. Гончара, а потім спробуйте його вголос переказати (у
О. Гончара вишукана й надзвичайно гарна мова). Практикуйте такі заняття
систематично.

Не вживайте грубих і вульгарних слів. Нерідко молоді люди в компанії
вживають грубі, вульгарні, а часом і лайливі слова. Вони не думають про
те, як карикатурно виглядають, якщо дивитись на них збоку. Крім того, ця
погана звичка може недобре відбитися на всьому їхньому житті.

Набагато гіршою, ніж вульгарність у виразах, є вульгарність у мисленні,
і зневажається вона також набагато більше.

Не зловживайте загальними фразами, недоречними виразами, не порушуйте
літературних норм. Прагнучи справити враження високоосвіченої людини,
надмірно не пересипайте свою мову іноземними словами, абстрактними
поняттями.

Завжди пам’ятайте мудре прислів’я: «Розумні люди говорять тому, що їм
хочеться щось сказати».

ЛІТЕРАТУРА

Антисуржик: Вчимося ввічливо поводитися і правильно говорити. — Львів,
1994. — 150 с.

Бабич Н. Д. Основи культури мовлення. — Львів, 1990. — 232 с.

Бабич Н. Д. Ділова українська мова. — Чернівці, 1996.

Білоусенко П. І., Арешников Ю. О., Віляр Т. М. та ін. Учіться
висловлюватися. — К., 1990. — 275 с.

Вихованець І. Р. Граматика української мови. — К., 1993. — 368 с.

Вступний розмовно-інтенсивний курс з української мови: Для студентів
Інституту міжнародних відносин. — К., 1992.

Жлуктенко Ю. А. Изучаем украинский язык: Самоучитель. — К., 1996. — 223
с.

Исиченко Ю. А. Самоучитель украинского языка. — К., 1993. — 287 с.

Коваль А. П. Ділове спілкування. — К., 1992. — 270 с.

Коваль А. П. Культура ділового мовлення. — К., 1974. — 224 с.

Культура української мови: Довідник / За ред. В. Русанівського. — К.,
1990. — 304 с.

Ладоня І. О. Українська мова: Навч. посібник для молодих спеціалістів
вищ. навч. закладів. — К., 1993. — 143 с.

Лісна О. О. Вивчаємо українську мову самостійно: Навч. посібник. — К.,
1992. — 160 с.

Марахова А. Ф. Мова сучасних ділових документів. — К., 1981. — 140 с.

Молдованов М. І., Сидорова Г. М. Сучасний діловий документ. — К., 1992.
— 396 с.

Нелюба А. Теорія і практика ділової мови. — К., 1997. — 105 с.

PAGE

Похожие записи