Нові ступеньовані прикметники в українській мові

Загальновідомо, що в сучасній українській мові неоднакова міра вияву
ознаки властива лише якісним прикметникам. Вона виражається у формах
ступенів порівняння, творення яких називається ступенюванням
прикметників. Ці процеси значно активізувалися в кінці ХХ – на початку
ХХІ ст. У зв’язку з цим нам видається важливим акцентувати увагу на
процесах ступенювання прикметників та визначити стилістичну вагу
новоутворених лексем.

На сучасному етапі розвитку української мови у багатьох лексемах
спостерігаються зміни їхнього семантичного обсягу: розширення
семантичного наповнення слів та звуження вживання їх у прямих значеннях
і нашарування переносних значень [7, 310]. Це суттєво розширює
можливості лексичної сполучуваності слів і творення ступенів порівняння.
Так, з поданих нижче ступеньованих багатозначних прикметників жодного не
вжито в первинному значенні (згідно з даними “Великого тлумачного
словника української мови” – надалі ВТС СУМ): Наче олігархи оранжеві
пряміші й святіші, та патріотичніші, аніж олігархи синьо-білі?
(Українське слово, 2006); …ми передаємо вам найдорожче, найсвятіше –
нашу рідну мову (Літературна Україна, 2006) LINK Word.Document.8
«A:\\Ступені порівняння.doc» OLE_LINK1 \a \r \* MERGEFORMAT [ прямий –
1. Рівно витягнутий у якому-небудь напрямку, без вигинів… 8. Якому не
властиві хитрість, лицемірство; відвертий, щирий; святий –

1. Пов’язаний з релігією, Богом, наділений божественною силою… 4. перен.
Морально чистий, благородний, бездоганний у житті, поведінці тощо;
патріотичний – 1. Прикм. до патріот; власт. патріотові. 2. Який виражає
патріотизм, сповнений патріотизму]; …у найзагальніших рисах нагадувати
творчість… (Народне слово, 2006) LINK Word.Document.8 «A:\\Ступені
порівняння.doc» OLE_LINK1 \a \r \* MERGEFORMAT [ загальний – 1. Який
стосується, торкається всіх, усього, поширюється на всіх, на все в
цілому. 2. Призначений для спільного користування кількома, багатьма…
5. Те, що становить суть, основу чого-небудь]; …дітям з великих міст і
містечок до найглухіших сіл і хуторів (Літературна Україна, 2005) LINK
Word.Document.8 «A:\\Ступені порівняння.doc» OLE_LINK1 \a \r \*
MERGEFORMAT [ глухий – 1. Який нічого не чує або недочуває…
4. Віддалений від культурних центрів, відсталий]; …заробляли на свою
булку з маслом щонаймирнішим дряпанням олівця по паперу… (Народне слово,
2006) LINK Word.Document.8 «A:\\Ступені порівняння.doc» OLE_LINK1 \a
\r \* MERGEFORMAT [ мирний – 1. Прикм. до мир. 2. Який відбувається в
умовах миру, не порушується війною… 4. Який нічим не порушується, не
переривається; спокійний, тихий. Позбавлений тривоги, неприємних
переживань]; …бо це академічна стара форма мистецтва, навіть можна
сказати, одна з найфальшивіших (Слово Просвіти, 2005) LINK
Word.Document.8 «A:\\Ступені порівняння.doc» OLE_LINK1 \a \r \*
MERGEFORMAT [ фальшивий – 1. Який являє собою підробку, виготовлену,
сфабриковану з метою шахрайства… 3. Удаваний, нещирий, лицемірний];
Рішення прийшло найідеальніше (Літературна Україна, 2005) [ідеальний –
1. Який існує в свідомості, уяві; абстрактний, уявний. 2. Який
відповідає поняттю про ідеал: вимріяний, неземний. 3. Досконалий,
відмінний, чудовий]; Найреальнішим завданням з поставлених у документі
виглядає … (Дзеркало тижня, 2006); …дніпряни мають найреальніші шанси
пройти в наступну стадію розиграшу (Слово Просвіти, 2005) [реальний –
1. Який існує в об’єктивній дійсності; дійсний; 2. Який можна здійснити,
виконати]; Однак Юля – все одно оригінальніша! (Народна газета, 2006);
Найоригінальніший ілюстратор “Кобзаря” номінується на Шевченківську
премію (Народне слово, 2006) [оригінальний – 1. Який не є копією або
підробкою чого-небудь; справжній, автентичний. 2. Який привертає до себе
увагу своєю незвичайністю, своєрідністю. Не схожий на інших;
самобутній]; Нумо, хто шляхетніший? (Народна газета, 2006) [шляхетний –
1. Прикм. до шляхта і шляхтич. Власт. шляхті, аристократам. Належний
шляхті, аристократам. 2. Який відзначається високими моральними
якостями; благородний. Який відзначається витонченістю, досконалістю,
елегантністю; вишуканий]; То справді наймасштабніший на сьогодні
український проект в Україні і поза її межами (Літературна Україна,
2006); Що страшніша і масштабніша неправда, то більше вона схожа на
правду (Українське слово, 2006) [масшабний – 1. Прикм. до масштаб.
2. перен. Великих розмірів, великого розмаху].

Як відомо, чіткої межі між якісними та відносними прикметниками немає. У
всіх відносних прикметниках потенційно закладений відтінок якісності,
який часто розкривається і розвивається в серію самостійних значень
[2, 205]. Отже, відносні прикметники, вживаючись у переносному значенні,
можуть набувати певних якісних ознак, що уможливлює їх ступенювання.
Таку здатність мають і прислівники способу дії, утворені від відносних
прикметників з новими якісними відтінками у значенні. Усі ці форми
характеризуються виразним емоційно-експресивним забарвленням. Напр.:
Московська церква в Україні повсякчас заявляє, що вона не тільки
найканонічніша, а й найчисельніша (Народна газета, 2006) [канонічний –
1. церк. Стос. до канону або який є каноном… 3. перен. Визнаний
зразковим, твердо встановлений; узаконений]; А в цей самий час на
найлюдніших вулицях і майданах української столиці… масово з’являлися
рекламні щити… (Українська газета, 2006) [людний – 1. Який складається з
великої кількості людей. 2. Такий, у якому живе багато людей. На якому в
даний момент перебуває багато людей]; …може, я грішніший за вас усіх
(В. Шевчук) [грішний – 1. Який наробив гріхів. Виповнений гріхами.
2. перен. Який заслуговує осуду]; Щось подібне там відбувалось хіба що в
часи взяття Бастилії, але значно кривавіше (Демократична Україна, 2005)
[криваво – Присл. до кривавий 3 – 6. кривавий – 1. Прикм. до кров. З
якого тече, виступає кров… 4. Пов’язаний з пролиттям крові, з жертвами;
кровопролитний. перен. Який відзначається нелюдською жорстокістю]; Мені
без Тебе й кроку не ступити, Хоч Ти в мені – чавунніш від отрути
(Е. Андієвська // Кур’єр Кривбасу. – 2004. – № 179-181) [чавунний –
1. Прикм. до чавун. Зроблений, вилитий з чавуну. перен. Міцний, дужий.
перен. Важкий, як чавун. Образно].

Розширення семантичної структури слів призводить до залучення
новоутворених лексем у процеси ступенювання. Так, зокрема, прикметник
касовий раніше мав лише одне значення (“Словник української мови”
(СУМ)), належав до розряду відносних, але в сучасному слововжитку він
набув переносного значення, що має якісний відтінок [касовий – 1. Прикм.
до каса. 2. перен. Про фільм, виставу і т.ін., який збирає велику
виручку] (ВТС СУМ), і вживається у формах вищого і найвищого ступенів
порівняння: Таких би фільмів нам, як найкасовіша минулого року “9 рота”…
(Дзеркало тижня, 2006).

Ймовірно, що в ряді прикметників аналогічні процеси тільки починаються,
тому їх ще не відбито у найновіших словниках. Пор.: “Труд” залишається
одним із найтиражніших у Росії (Голос України, 2006); …розкриття
найтравматичніших моментів людського життя (Дзеркало тижня, 2006); Отже,
“народніших” виборів, ніж 2006 року, в Україні ще не було. Інша справа,
наскільки такі технології використовуватимуть політичні сили в боротьбі
за звання найнароднішої партії України (Демократична Україна, 2005);
Росія –

найнаціоналістичніша країна у світі (Літературна Україна, 2006) тощо.

У сучасній українській мові активізувалися й форми, які важче піддаються
синтетичному ступенюванню, напр.: Це ж найпівденніша українська точка. …
До таких належить найпівнічніший населений пункт України – село Грем’яч
на Чернігівщині, найзахідніший – місто Чоп і найсхідніший – селище
Червона Зірка (Молодь України, 2006); Знайомство … із культурним,
економічним та спортивним життям найпівнічнішого міста Німеччини
відбувалося у найрадісніші для християн дні Воскресіння Христового (Шлях
перемоги, 2006); Слов’яни з’явилися на історичній арені не раніше кінця
ІІІ тис. до н.е., найімовірніше, спочатку між Середнім Дунаєм і Тисою, а
потім поступово розселилися на північніших землях (Українське слово,
2006).

Трапляються форми найвищого ступеня відносних прикметників, які містять
не тільки експресію, але й епатаж: “Чумак” – найпомідорніша томатна
паста (телеканал “1+1”, 2005); “Торчин” знайшов секрет найтоматнішого
смаку (телеканал СТБ, 2006); найтанцювальніше шоу нашої країни
(телеканал “1+1”, 2007); найбухгалтерська газета (телеканал “1+1”,
2005). В останньому випадку при утворенні найвищого ступеня префікс най-
додається до вихідної форми прикметника бухгалтерський, що є порушенням
граматичних норм. Помилковим є додавання аналітичної синтаксичної
морфеми більш до прикметника у формі вищого ступеня порівняння: Тому
потрібна ще більш масштабніша робота всіх учасників… (Освіта, 2006).
Правильно: більш масштабна робота. Зауважимо, що складена форма
найвищого ступеня порівняння утворюється додаванням аналітичної
синтаксичної морфеми найбільш до прикметника у вихідній формі: найбільш
важкий. Характерно, що на сучасному етапі розвитку української мови
практично відсутнє творення найвищого ступеня порівняння прикметників
додаванням займенника самий до звичайного прикметника або до прикметника
вищого ступеня: сама рішуча боротьба, самий щонайлютіший ворог, хоча в
середині ХХ ст. такі форми фіксувалися в навчальній літературі [4, 260].

Як відомо, значення вищого ступеня прикметника розкриваються через
протиставлення його форми і форми того ж прикметника, яка означає якість
без порівняння її з якістю в інших предметах: молодий – молодший,
сильний – сильніший. Вищий ступінь вказує, що названа ним якісна ознака
властива прикметникові в більшій мірі, ніж та ж ознака у його вихідній
формі. Проте в мові трапляються випадки ступенювання прикметників, у
визначенні семантики яких уже наявні слова, що певним чином вказують на
більшу міру вияву їхньої ознаки. Пор.: …росіяни значно екстремальніші
(Дзеркало тижня, 2006); Найекстремальнішим у моєму житті був хіба що
час, коли мені, вісімнадцятирічному, дали в руки зброю і погнали
виконувати “інтернаціональний обов’язок” (Україна молода, 2006)
[екстремальний – дуже значний, надзвичайний за своїм проявом, силою,
величиною і т.ін.; який відзначається таким проявом]; Найосновніше з
них, судячи з усього, – право голосу… (Україна молода, 2006) [основний –
найважливіший, головний. Який є основою чого-небудь, становить його
найважливішу частину]; Ось, наприклад, найграндіозніший будинок узвозу…
(Україна і світ сьогодні, 2006); То була б найграндіозніша Книга буття
України на початку ХХІ століття (Українська газета, 2006) [грандіозний –
надзвичайно великий; могутній, величний]; … знищують інтелігенцію,
лишаючи тільки найелементарніших … (В. Шевчук) [елементарний – перен.
який не становить труднощів, нескладний; найпростіший]; …цього разу до
столиці Франції були стягнені додаткові поліцейські сили, які не дуже
панькалися з радикальнішими демонстрантами (Україна молода, 2006)
[радикальний – 1. який дотримується поглядів, переконань радикалів.
2. Найбільш дійовий]; І все ж, найголовніша можливість, яку відкриває
AIESIC для українських студентів, це професійне стажування за кордоном…
(Молодь України, 2006) [головний – найважливіший, основний, суттєвий].

?

?

Q… (Україна молода, 2006) [духовний – 1. Зв’язаний з внутрішнім
психічним життям людини, моральним світом її. Зв’язаний зі спільністю
ідей, поглядів, прагнень і т.ін]; …вони найвільніші у світі… (В. Шевчук)
[вільний – який перебуває на волі, позбувшись пут, ув’язнення і т.ін.;
який не терпить обмежень, не піддається їм; свободолюбний; який нічим не
обмежується, якому ніхто, ніщо не заважає]; Що кругліші і переляканіші
очі матимуть нещасні чоловіки…, то вдалішою можна вважати програму
(Україна молода, 2006)

[круглий – який має форму круга, кулі, циліндра тощо або формою нагадує
їх; округлий].

Досить вживаними у сучасній українській мові стали форми найвищого
ступеня порядкового числівника перший. Напр.: Серед найперших відкрито
заговорили про самоокупність партій есдеки (Україна і світ сьогодні,
2006); Найперший чинник здорового хребта – постава (Українська газета,
2006); Я маю велику радість і душевну втіху з того, що від найпершого
мовного змагання прилучився до жертводавців, які встановили свої премії
переможцям (Літературна Україна, 2006).

Процеси творення прикметників, дієприкметників і залучення їх у процеси
ступенювання відбуваються постійно. Зокрема, у СУМ відсутні такі
лексеми, як глобальний, концептуальний, заангажований, а прикметника
рейтинговий не засвідчує навіть ВТС СУМ. У сучасному ж слововжитку вони
функціонують і утворюють ступені порівняння: Кажуть, для “когось із них”
найглобальніша мрія – стрибнути з парашутом (Українська газета, 2005);
Телекомунікації стали концептуальнішими (Дзеркало тижня, 2006); Їх
іміджмейкери та ЗМІ мають зробити найрейтинговішими національними
політиками (Газета по-українськи, 2006); Найзаангажованіші канали “НТН”
і ТРК “Україна” (Народне слово, 2006).

Форми синтетичного ступенювання дієприкметників українські граматики
звичайно не розглядають, хоча вони відомі в мовній практиці ще з 20-х
років минулого століття [9, 54]. Кінець ХХ – початок ХХІ ст.
відзначається досить широким вживанням таких форм. Напр.: Його
корпорація розраховує, скориставшись іміджем цієї найпросунутішої країни
мусульманського світу, створити продукти, які б не викликали
відторгнення у представників цього світу (Дзеркало тижня, 2006), …такі
сценарії вже відпрацьовували … але цей крутіший і просунутіший (Дзеркало
тижня, 2006); Для багатьох він є одним із найочікуваніших дисків цього
року (Слово Просвіти, 2005), …серед найочікуваніших фільмів (Дзеркало
тижня, 2006); В Україні цей сорт вважається одним із найрозповсюдженіших
і найулюбленіших у населення (Слово Просвіти, 2005); …за найшанованішим
у цій “галузі” рейтингом, укладеним американським журналом для чоловіків
FHM, найпривабливішою секс-бомбою планети 2006 року визнана Скарлетт
Йоханссон (Україна молода, 2006); Що кругліші і переляканіші очі
матимуть нещасні чоловіки…, то вдалішою можна вважати програму (Україна
молода, 2006).

У наведених дієприкметниках можна помітити різні семантичні нашарування
й видозміни, а також неоднакове набуття якісності, оскільки семантичний
ступінь переходу дієслова у прикметник вирізняється своєю
неоднорідністю, відображаючи неоднаковий вияв семантичного віддалення
від вихідного дієслова [10, 146]. Ще інших якісно-оцінних нашарувань
набувають похідні від дієприкметників прикметники: …починаючи від Києва
і закінчуючи найвіддаленішим селом (Народне слово, 2006); У
найвіддаленішому курені гірського пасовиська Карпат (Українське слово,
2006); Бо чогось подібного не спостерігається ні у найближчих сусідів як
зі Сходу, так і з Заходу, ні у найвіддаленіших країнах (Літературна
Україна, 2005); …увазі цій варто завдячувати передусім економічно
найзацікавленішій стороні… (Дзеркало тижня, 2006); …один з
найталановитіших і найобдарованіших воєначальників… (Українське слово,
2006); …держава зачепила безпосередні бізнесові інтереси в економічно
найрозвиненішій царині культури (Дзеркало тижня, 2006); На тлі всього
цього наростає газовий конфлікт між Росією та Вірменією, яка до
останнього часу була найвідданішим союзником Москви на Кавказі (Україна
молода, 2006).

У сучасній українській мові можливе паралельне вживання суфіксів -ш- та
-іш- при творенні вищого ступеня від деяких прикметників: багатший –
багатіший, гірший –

гіркіший, рідший – рідкіший, старший – старіший, тихший – тихіший,
товщий –

товстіший, швидший – швидкіший. Проте мова прагне уникати варіантів, які
не мають додаткових відтінків або стилістичного забарвлення. Тому з
часом одні варіанти зникають, а інші набувають додаткових виражальних
можливостей [5, 83]. При цьому спостерігається семантична диференціація
паралельних форм: рідший (випадок) і рідкіша (сітка), старіший (віком) –
старший (своїм становищем), гірший (за якістю) – гіркіший (за смаком)
[3, 107]. Проте у формах найвищого ступеня порівняння прикметника старий
ВТС СУМ фіксує таке закріплення значень: найстаріший – 1. Який прожив
багато років. 2. Який існує довгий час, давно створений; найстарший –
який прожив найбільше років серед інших (переважно про дітей). Це
підтверджує і мовна практика останніх років: Найстаріша з парламентських
пісень (Дзеркало тижня, 2006); Одному з найстаріших і наймасовіших
видань на пострадянському просторі – газеті “Труд” – виповнюється 85
років (Голос України, 2006); …питання про газифікацію найстарішого міста
Одещини Білгорода-Дністровського (Голос України, 2006); Навчальний
заклад дав освіту тисячам українців і здобув славу найстаршого серед
усіх діаспорних навчальних закладів світу (Освіта, 2006).

У випадку розмежування форм гірший – гіркіший спостерігаємо прагнення
мовців уникнути омонімії: оскільки форма гірший є також вищим ступенем
порівняння від прикметника поганий, то для прикметника гіркий
закріпилася форма гіркіший.

Деякі прикметники утворюють суплетивні форми ступенів порівняння:
великий –

більший, поганий – гірший, гарний – кращий. При ступенюванні прикметника
гарний у сучасній українській мові маємо хитання у виборі тієї чи іншої
форми вищого ступеня. Так, ВТС СУМ подає такі його форми: гарний –
вищ.ст. кращий і ліпший, рідко гарніший. Однак у мові засвідчується
активне вживання останньої форми, пор.: …бо гарна дівчина була в одежі,
а ще гарніша – без одежі (В. Шевчук); …засвітилося її обличчя, таке
гарне, таке чарівне, таке чудове, таке прекрасне, що гарнішого в світі
не бачив (В. Шевчук); І сьогодні на цій найгарнішій вулиці країни все ще
живуть люди (Україна і світ сьогодні); …у найгарніших районах Києва…
(Літературна Україна, 2006); Тоді мені веліли боги вибрати з-поміж моїх
юних войовниць найліпшу, найгарнішу, найжорстокішу і найсміливішу
(В. Шевчук); …краса нас самих робить у цьому світі гарнішими
(В. Шевчук). Крім того, з’являється не фіксована в граматиках і
правописних виданнях паралельна форма вищого ступеня порівняння для
прикметника красивий – красивіший: …у той день люди мені здавалися
загадковіші, красивіші й приємніші… (В. Шевчук); Найкрасивіші піруети
виписують дітлахи (Дзеркало тижня, 2006); серіал “Найкрасивіша” (рос.
“Самая красивая”) (телеканал “1+1”, 2006).

Усупереч твердженням про відсутність форм ступенів вияву ознаки у
більшості складних прикметників іменниково-прикметникового типу,
віддієслівних прикметників з префіксом не- [3, 106], сучасна мовна
практика репрезентує такі форми не лише в прикметниках, але й у
прислівниках: Після цього бідолашного підприємця починають направляти в
найрізноманітніші установи… (Дзеркало тижня, 2006); Із цим же моїм
знайомим сталася кумедна історія в Києві, місті, здавалося б, набагато
україномовнішому, ніж Харків (Дзеркало тижня, 2006); А саме масовість –
одне з найдорогоцінніших, що в цьому конкурсі є (Літературна Україна,
2006); …які забезпечили їй, без перебільшення, світову славу як одній з
наймилозвучніших мов планети (Українське слово, 2006); …куди краще,
приємніше, милозвучніше звучало б: “звинуватити людину в тому…”
(Українське слово, 2006); …в суспільстві є запит на українську мову, є
українські сили, на які мала б орієнтуватися державна влада, якби вона
була або розумніша, або україноцентричніша (Літературна Україна, 2006);
А війни “за віру” завжди в світовій історії були найжорстокішими і
найкровопролитнішими (Народне слово, 2006); Минулого року “капусник” був
зустрінутий значно доброзичливіше (Україна молода, 2006); …це
найлегковажніший підхід (В. Шевчук); Та де вони милосерднішого знайдуть?
(В. Шевчук); …хоча часом бувають …немилосердніші і не менш бойовиті за
чоловіків (В. Шевчук); Там люд богобійніший за наш (В. Шевчук); Річ,
очевидно, в тім, що закона зла вони сповідують послідовніше, старанніше
й добросовісніше (В. Шевчук); Тепер перед Помаранчевою Україною стоїть
найпершочерговіше завдання – виховати хоча б етнічно-українське наступне
покоління тільки україномовним (Літературна Україна, 2005); І доводів у
нього була маса, серед яких найочевидніший – закон зворотної сили не має
(Українська газета, 2005); Та саме націоналістичні теорії на короткому
відтинку Глобального історичного процесу виявилися найпродуктивнішими і
найжиттєздатнішими (Українська газета, 2006); …релігійне почуття
європейців стає дещо одноріднішим (Шлях перемоги, 2006); Ще більше, ніж
студенти, пам’ятники люблять туристи і закохані (наймарновірнішим,
безумовно, є “закоханий турист”) (Студентська газета, 2006); …піднялися
сходами з подряпаними стінами і найнеймовірнішою сумішшю кухонних
запахів (В. Шевчук); …можливі найнепередбачуваніші сценарії (Дзеркало
тижня, 2006); Найнебезпечнішими нині є низовини Тячівського, Хустського
… районів (Газета по-українськи, 2006); Найнебезпечніший шлях – це пошук
праці на так званих чорних ринках (Вечірній Київ, 2006); Ми торкнулися
найнесправедливішої справи (Хрещатик, 2006); Найнесприятливішими
режимами роботи авіаційних двигунів є малі швидкості й холостий хід…
(Народна газета, 2006); Найневинніший спосіб попросити в коней допомоги
– це обійти фонтан по колу… (Студентська газета, 2006); …досягти
найнеобхіднішого – довірливого спілкування зі слухачем (Літературна
Україна, 2005); …життя багатьох українців стало значно гострішим,
непримиреннішим (Українська газета, 2005).

Незважаючи на застереження щодо неможливості ступенювання якісних
прикметників з мірою ознаки, вираженою словотвірними засобами, зокрема
префіксами і суфіксами [3, 105; 8, 371], сучасна українська мова
засвідчує поодинокі приклади вживання таких форм: Вийшов
якнайсправжнісінький базар (Дзеркало тижня, 2006); …розповідає пані
Наталя, гладячи по голівці найменшеньку Катрусю, що притулилась до неї
(Шлях перемоги, 2006).

Іноді для посилення інтенсивності вираження певної ознаки у мові
використовується повтор префікса най-: Не позичаймо розуму в чужинців з
най-най-найвідоміших й найавторитетніших (Літературна Україна, 2005);
Йому, як най-найсвятішому, ночами почала з’являтися Діва Марія
(Літературна Україна, 2005).

Отже, на сучасному етапі розвитку української мови спостерігаємо
активізацію ступенювання прикметників, яка виявляється у залученні до
цього процесу не лише новоутворених слів, але й відносних прикметників,
а також дієприкметників. Характерним є і те, що ступені порівняння все
частіше утворюють складні прикметники, а також лексеми із заперечною
часткою не. Складені форми найвищого ступеня порівняння із займенником
самий вийшли з ужитку. Нові ступеньовані лексеми мають значний
виражальний потенціал.

Література

Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов.
ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2004. – 1440 с. (ВТС СУМ)

Виноградов В.В. Русский язык (грамматическое учение о слове). – М.; Л.,
1947. – 784 с.

Горпинич В.О. Морфологія української мови: Підручник для студентів вищих
навчальних закладів. – К.:

ВЦ “Академія”, 2004. – 336 с.

Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови:–
К.: Рад. шк., 1961. – Ч.І. –

408 с.

Пилинський М.М. Мовна норма і стиль. – К.: Наук. думка, 1976. – 288 с.

Словник української мови / І.К. Білодід (гол. ред.) та ін. – Т.1 – 11. –
К.: Наук. думка, 1970-1980. (СУМ)

Струганець Л. Динаміка лексичних норм української літературної мови ХХ
століття. – Тернопіль: Астон, 2002. – 352 с.

Сучасна українська літературна мова: підручник / А.П. Грищенко, Л.І.
Мацько, М.Я. Плющ та ін. / За ред. А.П. Грищенка. – 2-ге вид., перероб.
і допов. – К.: Вища шк., 1997. – 493 с.

Тараненко О.О. Сучасні тенденції до перегляду нормативних засад
української літературної мови і явище пуризму (у межах іменних
граматичних категорій) // Мовознавство. – 2006. – № 1. – С.44-62.

Теоретична морфологія української мови: Академ. граматика укр. мови / І.
Вихованець, К. Городенська; За ред. І. Вихованця. – К.: Унів. вид-во
“Пульсари”, 2004. – 400 с.

Похожие записи