Реферат на тему

Лексика мови з погляду стилістичної точки зору

План

1. Міжстилева лексика

2. Розмовно-побутова лексика

3. Арготизми

4. Книжкова лексика

5. Застарілі слова

Література Лексика мови з погляду експресивно — стилістичної точки
зору, поділяється на міжстилеву, розмовно-побутову і книжкову.

1. Міжстилева лексика

Багата своїми виразними можливостями і семантичною ємністю, лексика мови
являє собою складне і різноманітне явище не тільки з погляду походження,
соціально-діалектного характеру і важливості в загальній системі мови,
але і з погляду експресивно-стилістичної. Стилістичні розшарування
лексики і розходження слів по експресивному фарбуванню тісно зв’язане з
тим, що мова являє собою сукупність декількох стилів, різних по тим
мовним засобам і прийомам (у першу чергу лексичними), що беруться для
висловлювання визначеного змісту. Застосування тих, а не інших засобів
мови обумовлюється, як відомо, тією областю і ситуацією, у якій
розгортається мовне спілкування. Мета повідомлень, що ставить перед
собою той що говорить чи пише, змушує його відбирати з загальнонародної
мови таку лексику, що була б найбільш діюча, найбільш виразна, найбільш
придатна для поставленої задачі.

Саме тому кожний зі стилів мови характеризується визначеною системою
лексичних засобів.

Класифікація лексики з її стилістичної сторони звичайно ускладнюється її
класифікацією з погляду експресивної.

Це зовсім природно, тому що кожен стиль має свої, йому лише властиві
експресивні особливості. Ясно, наприклад, що такому стилю, як науковий,
буде далека емоційно пофарбована лексика; навпроти, для стилю художньої
літератури така лексика буде одним з найбільш характерних ознак.

У переважній більшості випадків саме емоційна характеристика слова й
експресивні особливості визначають його стилістичне вживання.

З погляду експресивної, слова поділяються на розряди і групи по їх
експресивному фарбуванню, що поясняється тим, що в слові іноді
спостерігається не тільки вказівка на будь-яке явище дійсності, але і
висловлюється відношення розмовника до цього явища. Саме супровід назви
визначеним оцінним моментом і створює в слова те чи інше
емоційно-експресивне фарбування (презирство, несхвалення, зневагу, жарт,
іронію, ласку).

З погляду експресивно-стилістичної, у лексиці мови виділяють такий шар
слів, що є міжстилевим, що має застосування у всіх стилях мови, і являє
собою розряд слів експресивно не пофарбованих, емоційно нейтральних.
Міжстилеві слова є назвами життєво важливих явищ дійсності без будь-якої
їхньої оцінки — це чисті найменування предметів, якостей, дій: wind, a
flower, night, to run, to fly, red, good, a dog, a person, to think, to
know, beautiful.

З огляду на експресивну нейтральність такої лексики, її нерідко
називають нейтральною лексикою.

2. Розмовно-побутова лексика

Розмовно-побутова лексика вживається в невимушеній бесіді. Вживання її в
писемній мові обмежено стилями художньої літератури і публіцистики, де
вона використовується з визначеними художньо-виразними цілями. Всіляке
вживання розмовно-побутової лексики в книжковій мові додає даному
контексту розмовний відтінок, і розмовно-побутові слова відчуваються в
ньому як елементи, якщо йому зовсім не далекі, так принаймні сторонні.

Розмовно-побутова лексика поділяється на 2 розряди:

загальнонародну розмовно-побутову лексику

розмовно-побутову лексику, чи соціально диалектно

обмежену. Це — діалектизми. Розмовні професіоналізми й арготизми.

Серед лексичних шарів обмеженого вживання, що є лексичними факторами
мови, однієї будь-якої групи людей, іноді дуже широкої, особливе місце
належить лексиці діалектної.

Під діалектною лексикою маються на увазі такі слова, що не входять у
загальнонародну лексичну систему, а є приналежністю одного чи декількох
діалектів мови.

Діалектна лексика є лексикою позалітературною, лексикою усної
розмовно-побутової мови будь-якої частини народу, об’єднаного
територіальною спільністю.

Діалектизми, що вживаються в художній літературі, усвідомлюються як
чужі і сторонні літературній мові, своєрідні мовні інкрустації, вживані
звичайно у визначених стилістичних художньо-виразних цілях.

Наприклад:

Babbie — маля

Chaw — плямкання

Chop-chop — швидко

Emmat — мураха

Flasket — кошик для білизни

Fleet — дрібний

Всередині діалектної лексики можна намітити кілька типів слів в
залежності від того, що відповідає тому чи іншому діалектному слову в
літературній мові.

З цього погляду в ній виділяються власне лексичні діалектизми,
лексико-фонетичні, лексико-словотворчі, семантичні й етнографічні.

Професіоналізми

Прфесіоналізми — це слова, що є приналежністю мови визначеного
колективу, що об’єднаний будь-якою виробничою діяльністю, чи
спеціальністю чи професією.

У їх склад входять словникові одиниці, відомі не всьому народу, і
вживані однією будь-якою професійною групою (медичні працівники,
юристи, моряки).

Професіоналізм позначає спеціальні поняття, знаряддя чи продукти праці,
виробничі процеси. Тому їх іноді називають спеціальними словами чи
термінами. От кілька прикладів професіоналізмів:

Ab domen- черевна порожнина (мед.)

Abscess — раковина в металі (тех.)

Barbarize — засмічувати мову варваризмами

Biopsy — біопсія (мед.)

Bleeder — запобіжний клапан (тех.)

Debtor — дебет (бухг.)

Demandant — позивач (юридич.)

Parol – той, що не міститься в документі за печаткою (юридич.)

Mast-head — щогли (мор.)

Membrane — діафрагма (тех.)

Moulding — виливок (тех.)

Panzer — бронетанкові війська (воен.)

Sanction — передбачена законом міра покарання (юрид.)

Як і діалектизми, професіоналізми складають такий шар слів лексикі мови,
сфера вживання яких є обмеженою. Однак вони серйозно відрізняються від
діалектизмів:

сфера їхнього вживання обмежена не териториальністю, а соціально;

вони входять до складу лексики літературної мови.

ooooooooonoaaaaaaaaaaaaaaa

)*),)^*b+‚+?,TH-V/?/ae/80oooooooooooooooooooooooooooo

RzRoooooooooooooooooooooooooooo

арактер вживання і перетворюються в загальнонародні слова. Таке
входження спеціальних термінів у загальне вживання порозумівається або
широким поширенням спеціального предмета і поняття, або метафоричним
вживанням їх для позначення раніше не називаних ними предметів і явищ
дійсності.

Як слова, що стали з професіоналізмів загальновживаними завдяки
широкому поширенню спеціальних предметів і понять, що ними
позначаються, можна назвати, наприклад, слова globe, screen.

Професіоналізми вживаються звичайно в усному мовленні представників
будь-якої професії, спеціальності й у науково-технічних стилях письмової
мови. Можливі професіоналізми й у стилі публіцистики і художньої
літератури, однак також вони можуть бути виправдані лише як визначений
стилістичний засіб для зображення трудової діяльності чи мовної
характеристики персоналу. Використання професійної лексики повинне бути
розумним.

3. Арготизми

Під арготизмами варто розуміти такі соціально обмежені у своєму
вживанні слова, що є емоційно-експресивним вираженням того, що
стилістично нейтрально обертається загальновживаними словами.

Арготизми відрізняються від професіоналізмів наступними рисами:

1. Вони завжди являють собою слова, що є не

основними, а рівнобіжними позначеннями будь-якого явища дійсності.

2. Це означає, що поруч з ними завжди існують синоніми загальнонародного
вживання.

Всім без винятку арготизмам присуща яскрава експресивно-стилістична
зафарбованість.

Внаслідок експресивно-стилістичної зафарбованості арготизми мають
звичайно значно більш широке поширення і легко переходять у просторіччя,
розмовно-побутову мову, не зв’язану суворими літературними нормами. Ось
кілька прикладів арготизмів:

Те go on a bust — to have a merry time

Cow of a night — Devil of a night

Gawd it is crook — God it’s unnatural!

To get ones own back (on a person) — to have ones revenge

Got the stuff? — Have you got the money?

I have got my eyes peeled all right -1 keep my eyes open

Work be hanged — До чорта роботу

Dud — a useless thing

When he dashed well pleased — when he wished

По експресивних стилістичних властивостях арготизми аналогічні
вульгаризмам.

Загальнонародна розмовно-побутова лексика включає у свій склад дві групи
слів:

1) Розмовно-літературну лексику, що поєднує слова розмовно-побутового
характеру, що не порушують норм літературного вживання;

2) Простонародну лексику, характерну для простої невимушеної мови, не
зв’язаної суворими нормами.Наведемо кілька прикладів розмовної лексики:

The schilling isn’t worth a damned thing = the schilling is worth
nothing

Quite a few = rather many

We shall stop them all right = we shall stop them for sure

Drop = spend

Bloke = fellow

What is yours? = What will you have?

If they keep after it — if they insist

A sandwich «to go» = a sandwich that was to be eaten outside the
lunch-room

To wire to my people = to send a telegram to my family

Jumpy = excited and nervous

Flatout — понад всіх зусиль

Flapdoodle — нісенітниця

Low- down — безчесний

Loudmouthed — крикливий

Від міжстилевої лексики, однаково характерної для усної і писемної мови,
розмовно-літературна і просторічна лексика відрізняється своїм
специфічним експресивно-стилістичним фарбуванням. Слова
розмовно-побутової лексики, називаючи що-небудь, дають також і визначену
оцінку називаного. Розмежовуючи в загальнонародній розмовно-побутовій
лексиці лексику розмовно-літературну і просторічну, варто мати на увазі,
що межі між цими розрядами дуже хиткі і рухливі й в існуючих словниках
встановлені далеко не завжди.

До розряду книжкової лексики входять такі стилістично обмежені і
закріплені у своєму вживанні слова, що зустрічаються переважно в
писемній мові.

5. Застарілі слова

Зникнення в мові слів і окремих значень являє собою складне явище, що
відбувається повільно і не відразу. Втрата слова чи його значення —
наслідок тривалого процесу архаізації відповідного мовного факту, коли
він з явища активного словникового запасу спочатку робиться надбанням
пасивного словника, і лише потім поступово забувається і зовсім зникає з
мови.

Цей процес не являє собою прямолінійного процесу; у ряді випадків
застарілі слова згодом знову повертаються в активний запас лексики мови.

Природно, що велике значення в ступені застарілості того чи іншого слова
й окремого значення має час виходу його з активного вживання. У великій
мірі вони визначаються також:

місцем даного слова з відповідним значенням у номінативній системі
загальнонародної мови;

первісною поширеністю слова і тривалістю споживання в складі активного
словника;

3) наявністю чи відсутністю ясним і безпосереднім зв’язком з родинними
словами.

Наведемо кілька прикладів застарілих слів в англійській мові:

Bagnio — в’язниця для рабів

Bait — зупинятися в шляху для їжі

BarVely — відкрито

Endlong — прямо

Entertain — підтримувати

Errantry — пригоди мандрівного лицаря

Esurient- голодний

I am fear — я боюся

Feign- видумувати

Flatiron — праска

Megrim — мігрень

Meed — нагорода

Meridian — опівдні

Paint — рум’яна

Peregrinate — подорожувати

Tarpaulin — моряк

Крім того, що застарілі слова різні по ступеню своєї архаїчності, вони
відрізняються один від одного причинами, внаслідок яких вони застаріли.
Виділяють дві основні категорії слів:

историзми;

архаїзми.

Таким чином, чітко просліджується неоднорідність лексики мови. Слова
розрізняються між собою не тільки тим, відкіля і коли вони з’явилися в
мові, життєво важливі це слова чи ні, але і тим, що вони виявляються
різнорідними в ряді випадків по своєму стилістичному вживанню й
експресивної зафарбованості.

Література:

І.С. Алєксєєва “Профессиональный тренинг переводчика”, издательство
“Союз”, С.-П., 2001.

Похожие записи