Реферат на тему:

Критерії вибору вправ у процесі вивчення теми «прийменник»

Згідно з комунікативно-діяльнісним підходом до навчання рідної мови, на
який орієнтують чинні програми [8], школа має забезпечити формування
мовної особистості — людини, яка вільно й легко висловлюється з
різноманітних питань, виявляє високий рівень мовленнєвої культури, дбає
про якість свого мовлення та його вдосконалення.

Розвинене мовлення сучасного учня неможливе без оволодіння арсеналом
засобів мови та вміння правильного й комунікативно доцільного
використання їх. Успіх комунікації залежить від обґрунтованого вживання
усіх мовних засобів, одні з яких служать для передачі змісту
висловлювання, інші забезпечують його смислову єдність, служать засобом
оформлення висловлювання. Серед останніх важлива роль у комунікативній
структурі мовлення належить прийменникам.

Навіть без спеціальних обчислень можна на звичайному тексті, газетному
чи художньому, виявити, що прийменникові конструкції складають майже
половину словосполучень, адже прийменники служать одним із найголовніших
засобів вираження синтаксичних відношень між словами: просторових (росте
в полі, йде до хати, книжка на столі, учні біля школи); часових (з того
часу, під час сніданку, без п’ятнадцяти хвилин дванадцята година,
завдання на тиждень); причинових (плакати від болю, дякуючи вам, з
огляду на обставини, внаслідок неврожаю); об’єктних (взятися за роботу,
питати про школу, додати до суми, одягти на голову); відношень мети
(піти по воду, прийти на поміч, залишити про всяк випадок, заради
життя); способу дії (сказати по правді, зробити з охотою, пірнути з
головою, узятися під боки) тощо.

З різними прийменниками та сама форма іменника може означати різні
відношення поняття чи предмета до дійсності, наприклад, стояти перед
столом, святкувати за столом, пройти поза столом, сховатися під столом,
висить над столом, покотилося попід столом та ін.

Прийменники можуть істотно впливати на зміст цілого вислову, а іноді
робити його діаметрально протилежним: до — після: з’явитися до опівночі
— з’явитися після опівночі; за — проти: виступати за брата — виступати
проти брата; на — з: прийти на нараду — прийти з наради.

Деякі прийменники мають виразно виражене стилістичне забарвлення, що
визначає і сферу вживання словосполучень, до складу яких вони входять.
Так, похідні складені прийменники типу на думку, на наш погляд, з точки
зору, за повідомленням, зважаючи на сказане, які за своєю природою
сприяють логічній послідовності викладу змісту наукової інформації,
характерні для наукового стилю. У мові ділових паперів також є набір
усталених прийменникових сполучень, покликаних обслуговувати
адміністративно-виробничі ситуації: по лінії, з боку, в напрямку, з
метою, до уваги, у зв’язку з тим, з огляду на те, з приводу тощо.

Нарешті, у словосполученнях із прийменниками виявляється і своєрідна
національна специфіка мови. Так, щоб висловити мету дії, в українській
мові треба вживати конструкції з прийменником по: піти по воду (а не за
водою, бо цей зворот означає услід, як піти за сестрою); щоб означити
вид діяльності, усталилося вживання прийменника з, а не по: майстер
спорту з веслування, заступник директора з навчальної частини та ін.

Таким чином, прийменник — це один із засобів мови, ефективне засвоєння
якого допомагає оволодіти правильним, комунікативно доцільним
українським мовленням. Коли наявність у мовленні школярів розмаїття
повнозначних частин мови свідчить про його багатство, красу, виразність,
то вживання прийменників виявляється у забезпеченні таких якостей
мовленнєвої культури, як точність, чистота, граматична правильність,
виразність, логічність, послідовність.

Отже, викладати цю частину мови в школі, безперечно, потрібно на основі
функціонально-стилістичного підходу до вивчення мовних явищ та принципу
комунікативної доцільності мовлення. З усього сказаного випливає мета
нашої статті — розробити систему вправ, спрямовану на засвоєння
прийменників із погляду згаданих принципів, адже саме у процесі
виконання практичних завдань, головним чином, формуються
комунікативно-мовленнєві вміння й удосконалюються якості мовленнєвої
культури учнів. Пропонована стаття є елементом дисертаційного
дослідження «Формування в учнів основної і старшої школи комунікативних
якостей мовлення в процесі вивчення прийменників», а подані вправи і
завдання впроваджувалися у навчальний процес ряду шкіл Тернопільської,
Львівської та Донецької областей.

До проблеми добору та класифікації вправ і відповідних методичних
прийомів, спрямованих на формування комунікативно-мовленнєвих умінь,
зверталися у своїх методичних працях українські й російські
вчені-методисти М. Баранов [1], С. Караман [2], В. Мельничайко [3; 4],
Г. Михайловська [6], Н. Пашківська [7], М. Пентилюк [5].

Найбільш прийнятною на сьогодні серед методистів і вчителів-практиків є
класифікація вправ, запропонована В. Мельничайком. Вивчаючи різні
класифікації (за характером виконуваних учнями операцій, за характером
діяльності учнів, за навчальною метою, за відношенням до вихідного
тексту, за місцем у формуванні навичок мовлення, за лінгвістичним
змістом, за формою мовлення, за кількістю завдань до мовного матеріалу),
автор посібника «Творчі роботи на уроках української мови» [3] зауважує,
що, «організовуючи опрацювання навчального матеріалу, будуючи систему
вправ, учителеві слід керуватися тим, яку роль має виконати кожна з них
у процесі збагачення й вдосконалення мовлення учнів» [3; 29]. Практично
найбільш доцільним, на думку автора, є протиставлення видів роботи,
здійснюваних на готовому матеріалі, і створення мовного матеріалу.

Вправи першої групи передбачають: спостереження й аналіз мовних одиниць
у зв’язному тексті; аналіз текстів різних типів і стилів мовлення;
стилістичне експериментування (синонімічні заміни в тексті);
конструювання різних мовних одиниць (за моделями, схемами).

Другу групу складають вправи на конструювання зв’язних текстів (творчі
роботи) і на редагування чужих та власних висловлювань [4; 200].

Крім того, В. Мельничайко зауважує, що становлення навичок мовлення
проходить такі етапи:

— сприйняття і репродуктивне відтворення мовних засобів;

— формування вмінь будувати і вживати мовні засоби;

— формування вмінь добирати мовний матеріал, необхідний для вираження
певного змісту;

— використання засвоєного мовного матеріалу в непідготовлених
висловлюваннях [3; 29].

Кожному із зазначених етапів відповідає виконання певного виду вправ:
аналітичних (кваліфікаційних і вибіркових), трансформаційних,
конструктивних і комунікативних. Лише тоді, коли кожна з проведених
робіт виконує свою роль у формуванні певного комунікативного вміння,
коли всі вправи цілеспрямовані, наступні спираються на попередні і
підносять дітей на новий рівень оволодіння мовою, вони складають цілісну
систему, а саме це є однією з найголовніших передумов успішного
навчання.

Розглянемо використання зазначених видів вправ на уроках вивчення
прийменників у школі.

Аналітичні вправи

Спостереження за спеціально підготовленими запитаннями й завданнями на
основі тексту, що супроводяться характеристикою прийменників.

Вправа 1. 1) Уважно прочитайте текст.

А там за Россю, на роздоллі, попід горами й по долинах розсипались
біленькі хати в вишневих садах, в яблунях та кучерявих грушах. Городи
скрізь пообсаджувані понад Россю високими вербами.

Так хороше, так чудово кругом і нанизу й на горах. Зелені ліси то
виглядають з долин кучерявими верхами, то виходять і виступають сміливо
на самі гори. Аж одпочивають очі, зиркаючи по зеленому лузі, по
блискучій воді, по хатках та садочках! Тихе леління зеленої росьової
води по камінні, шум з-під млинових коліс, тихий благодатний літній
вечір — все це наводить на душу тихі думи, втихомирює серце. Й сам не
зчуєшся, як примічаєш ласку й любов до всього, що тільки видно навкруги
тебе, що тільки з усіх усюдів позирає на тебе… (За І.
Нечуєм-Левицьким).

2) Скажіть, прикладом якого стилю та типу мовлення є текст?

3) Чи пригадуєте ви, із якого твору І. Нечуя-Левицького взято цей
уривок?

4) Знайдіть у тексті прийменники, запишіть їх у парі з іменними
частинами мови.

5) Запам’ятайте правопис прийменника з-під.

6) Спробуйте прочитати текст без прийменників. Чи збережеться зв’язок
між словами?

7) Зробіть висновок про роль прийменників у мові.

Вправа 2. Прочитайте поданий текст. До якого функціонального стилю він
належить? Знайдіть у ньому прийменники. Які вони за походженням і
структурою? Зробіть висновок про особливості функціонування складених
похідних прийменників.

У Сонячній системі, що нараховує дев’ять великих планет, навколо яких
обертається понад п’ятдесят супутників, та незліченної кількості малих
тіл — комет і астероїдів, зараз атмосфери виявлені тільки в семи планет
(Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран та Нептун). Є підстави
припускати, що й Плутон оточений атмосферою. На відміну від
перерахованих планет та супутників, що мають постійні газові оболонки,
атмосфери можна спостерігати також і в комет. Вони утворюються
короткочасно на близьких відстанях комет від Сонця за рахунок
випаровування льодів (З журналу).

Вправа 3. Прочитайте виразно. Визначте стильову та жанрову приналежність
уривка. Поясніть функцію повторювальних прийменників у тексті.

Вечірнє сонце, дякую за день.

Вечірнє сонце, дякую за втому.

За тих лісів просвітлений Едем

і за волошку в житі золотому.

За твій світанок, і за твій зеніт,

і за мої обпечені зеніти.

За те, що завтра хоче зеленіть,

за те, що вчора встигло оддзвеніти.

За небо в небі, за дитячий сміх,

за те, що можу, і за те, що мушу.

Вечірнє сонце, дякую за всіх, котрі нічим не осквернили душу.

За те, що завтра жде своїх натхнень.

Що десь у світі кров ще не пролито.

Вечірнє сонце, дякую за день,

за цю потребу слова, як молитви (Л. Костенко).

Порівняння співвідносних явищ, перетворення поданого мовного матеріалу з
метою засвоєння поняття багатозначності прийменників, явищ
прийменникової синонімії, ознайомлення з прийменниками-антонімами та
явищами омонімії.

Вправа 1. Прочитайте подані словосполучення. Чи є відмінність у їх
змісті? У чому вона виявляється?

Пройшов вулицю — пройшов через вулицю;

показувати книжку — показувати на книжку;

розповідати новини — розповідати про новини;

заплітати косу — заплітати в косу;

заховати зошити — заховати в зошити.

Вправа 2. З’ясуйте, чи однакове значення словосполучень із різними
прийменниками.

1. Покласти … стіл (на, у, під, за).

2. Почепити … вікном (над, за, під, перед).

3. Сховати … шафі (на, у, під, за).

Вправа 3. З’ясуйте, на що вказує прийменник на у наведених
словосполученнях. Поясніть, у чому полягає багатозначність прийменників.

Покласти на стіл; вийти на люди; легко на душі; повернутися на світанку;
багато зазнати на віку; на шаблях битися; вибачайте на цьому слові;
зосередитись на чомусь.

Під час вивчення прийменників-синонімів особливу увагу звертаємо не лише
на ознаки подібності, які об’єднують прийменники в синонімічний ряд, а й
на відтінки значень, що розрізняють синонімічні слова, на сферу їх
використання.

Вправа 1. Згрупуйте подані прийменники в синонімічні ряди. Поясніть, до
якої групи за походженням належить кожен прийменник.

Задля, близько, всупереч, опріч, біля, межи, з, крім, понад, до, для,
наперекір, коло, між, із, побіля, кругом, промежи, заради, проміж, край,
серед, зі, близ, навкруг, поміж, окрім, круг.

Вправа 2. Прочитайте. До наведених прийменникових конструкцій доберіть
синонімічні. Поясніть, з якими стилями мовлення пов’язується їх
уживання.

Брат старший за сестру; пішов по воду; прийшов по обіді; живуть по
Дніпру; трава по пояс; біля школи; при землі.

Вправа 3. Замініть канцелярські звороти з прийменниками синонімічними
словосполученнями іншого стилю.

1. Поїзд прибув згідно з розкладом. 2. Пропустив заняття у зв’язку із
хворобою. 3. Завдяки великим дощам земля глибоко пройнялася вологою.

Вправа 4. Усно проведіть стилістичний експеримент: замініть виділені
прийменникові сполучення, дібрані автором, синонімічними. Дослідіть, чи
змінюється відтінок висловлювання у кожному конкретному випадку.
Вмотивуйте авторський вибір.

0

2

2

?? ?1. Літо. Шаріють вишеньки по садках (О. Гончар). 2. Надходив ранок.
Слався по долинах тонкий туман (М. Рильський). 3. Зеленіють по садочках
черешні та вишні. 4. По діброві вітер виє, гуляє по полю. 5. Реве, свище
завірюха, по лісу завило (Т. Шевченко). 6. Сіро і сумно ставало на
острові по заході сонця (М. Коцюбинський).

Виконання подібних вправ допомагає навчити школярів краще відчувати
відтінки в значенні прийменників-синонімів, вибирати той прийменник,
який точніше виражає думку і відповідає стилю мовлення. Добір синонімів
до прийменників збільшує словник учнів, а відповідно робить більш
досконалим і синтаксис їх мовлення.

Засобом кращого усвідомлення значення прийменників є робота над
антонімами.

Вправа 1. Знайдіть антонімічні прийменники у наведених реченнях.
Поясніть, яку функцію вони виконують.

1. Мамині руки — щедрі, робочі — втоми не знають з ранку до ночі (В.
Грінчак). 2. У ці часи ви чуєте над собою, і перед собою, і за собою, і
праворуч, і ліворуч шум — свист качиних крил (О. Вишня). 3. Од Києва до
Лубен насіяла конопель. 4. І від міста і до міста; від села і до села
побіжать струмочки чисті — перші вісники тепла (Г. Бойко). 5. Таке
п’янке кохання. Кохатися ж не смієм, Любов в серцях лелієм Від рання і
до рання (М. Шпак).

Вправа 2. У наведені прислів’я та приказки введіть необхідні антонімічні
прийменники.

1. Без сім’ї та роду хоч .. моста та .. воду. 2. Хто не був .. коні, той
не був і .. конем. 3. .. панського двору ворота широкі, та .. двору —
вузькі. 4. Говоримо .. вовка, скажімо і .. вовка. 5. Переливати ..
пустого .. порожнє.

Вправа 3. Поясніть значення антонімічних прийменників у газетних
заголовках. Чи зустрічалися вам подібні вирази? Якщо так, то які?

1. Загадковий світ: «за» і «проти». 2. Відпочинок з користю і без. 3.
Від і до.

Вихованню чуття мови, мовної спостережливості та забезпеченню точності
мовлення сприяють вправи зі словами-омонімами.

Вправа 1. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Знайдіть омонімічні
прийменники й префікси. Поясніть, як ви їх розрізняєте.

1. Я синій сніг (від)хати (від)кидав і зупинився (П. Тичина). 2.
(на)блакитні очі білявого Василька (на)бігли сльози. 3. Василько
(з)бився (з)дороги і ледве (в)ночі (до)бився (до)свого дядька (М.
Коцюбинський). 4. (при)гнічений сніг міцно (при)пав до землі,
гладенький, покірний (Г. Глоткін). 5. Катря зірвала (при)дорозі кілька
крислатих кущів заячого холодку. 6. (при)дорожні канави (по)росли
низеньким бур’яном (В. Козаченко).

Вправа 2. Визначте, якими частинами мови виступають у реченнях виділені
слова. Як ви їх розрізняєте? Підкресліть їх як члени речення.

1. Хочеться хоч подивитись на свій край на милий. 2. Насипали край
дороги дві могили в житі. 3. Кругом широколистії тополі. 4. Кругом дуба
русалоньки мовчки дожидали (З тв. Т. Шевченка).

Конструктивні вправи слід застосовувати для показу ролі прийменника як
засобу зв’язку слів у словосполученні, для засвоєння прийменникового
керування, для ілюстрування синонімічності прийменників та вибору їх
варіантів на основі критерію милозвучності.

Вправа 1. Подані пари слів з’єднайте у словосполучення за допомогою
прийменників. Якщо можливо, утворіть кілька словосполучень із тих самих
повнозначних слів, уживаючи різні прийменники або різні відмінкові форми
іменників.

Відповісти, лист; сказати, правда; працювати, поле; танцювати, музика;
сумувати, минуле; турбуватись, діти; прокидатися, сьома; заносити, хата;
святкувати, стіл; зустрітися, Новий рік; не прийти, дощ; піти, вода;
узятися, робота; прийняти, черга; звернутися, прохання.

Вправа 2. Утворіть словосполучення, вживаючи один із прийменників,
поданих у дужках. Вибір обґрунтуйте.

Виняток (з, із, зі, зо) правило; двері (з, із, зі, зо) скло; позичити
сотень (з, із, зі, зо) два; був (у, в, уві) Київ; побувати (у, в, уві)
Львів; скотитися (з, із, зі, зо) гора; засяяла (в, у, уві) мла;
заглянути (в, у, уві) вічі; пролетіла (над, понад, наді) я; вирушити (з,
із, зі, зо) станція; бачити (у, в, уві) сон.

Вправа 3. Складіть словосполучення «дієслово + іменник» з прийменниками
у(в) або на. Що означають ці прийменники? З якими відмінками вживаються?

Працювати (фабрика, завод, лікарня, бібліотека, Київ, магазин).

Вчитися (школа, коледж, університет, історичний факультет).

Поїхати (Україна, Кавказ, Урал, Крим, Ялта, Київ, Карпати).

Вправа 4. Складіть речення, в яких би подані слова виступали: а)
прийменниками; б) повнозначними частинами мови.

Кінець, круг, коло.

Близько, назустріч, кругом.

Вправа 5. Складіть речення з прийменниками-синонімами. Іменники з цими
прийменниками підкресліть як члени речення.

Край — коло; побіля — близько; задля — заради; мимо — повз.

Вправа 6. Зі словом «край» складіть не менше чотирьох речень, в яких
розкривалися б різні значення цього слова: а) «край» — регіон, частина
території; б) «край» — «відріж» (дієслово); в) «край» — «межа»; г)
«край» як прийменник.

Вправа 7. Обіграйте в одному реченні значення слів «протягом»
(прийменник) і «протягом» (іменник).

Прийменники входять до складу різноманітних стійких словосполучень.
Бажаючи вдосконалити стилістичні вміння учнів та збагатити їх мовлення,
не можна оминати увагою і вправи з фразеологічними зворотами.

Вправа 1. Поясніть значення фразеологізмів. Введіть їх у речення.

Брати до серця; дивитися крізь пальці; не спускати з ока; землі під
ногами не чути; вилами по воді писане; взяти себе в руки; налягати на
ноги; видно птаха по польоту.

Вправа 2. 1) Розкрийте значення поданих фразеологізмів. Поясніть роль
ужитих прийменників.

Вірити на слово; твердий на слово; піймати на слові; зимувати на кожному
слові; кидати слова на вітер; не лізе за словом до кишені; слово в
слово; цідити слово за словом; витягати слова з рота.

2) Напишіть твір-роздум на тему «Не кидай слова на вітер».

Вправа 3. Наведіть приклади фразеологізмів із прийменниками, які
найчастіше вживаєте ви, ваші друзі, близькі. Для якого стилю характерне
вживання фразеологічних сполук? Дані мовні засоби притаманні лише цьому
стилю мовлення чи іншим теж? Відповідь аргументуйте.

Використання комунікативних вправ полягає у творчому застосуванні
здобутих знань про прийменник, доцільному їх використанні в нових
умовах. Це вправи на редагування, переклад, створення висловлювань за
мовленнєвими ситуаціями.

Навчальне редагування речень, текстів передбачає колективне обговорення
помилок і недоліків, спільні пошуки кращих варіантів для вираження
думки. Позитивно впливає на розвиток мовлення учнів, виховуючи в них
критичне ставлення до відбору відповідного мовного матеріалу.

Вправа 1. Відредагуйте подані словосполучення і речення з прийменниками.
Назвіть причини порушень.

Зроблено по всім правилам; був відсутній із-за хвороби; книжка написана
на українській мові; по травень включно; урок починається у вісім годин;
виглянув без вікно; по моїй вині; виняток з

правил; змагання по футболу; одяг для свята; з року в рік; прийшов в
вівторок; по закінченні школи; при житті письменника; розповісти про
враження.

Вправа 2. Відредагуйте поданий текст. З якою метою в мовленні вживаються
фонетичні варіанти прийменників?

В вікно заглядають сутінки. Але друзям те байдуже. Ярослава із Русланом
цікавить, як же працює цей блок. Кожну деталь в ньому перемацали із
тестером в руках — а приймач мовчить. В чому справа? Таки доведеться
просити допомоги у старших…

Навчальний переклад є одним із засобів запобігання явищ інтерференції.
Він цінний і тим, що дає змогу порівняти співвідносні явища двох мов,
які вивчаються.

Вправа 1. Перекладіть словосполучення, беручи до уваги, що російським
конструкціям з прийменником по в українській мові відповідають
сполучення з прийменниками по, за, з, на, у(в), для, через; перевірте
правильність перекладу за допомогою словника.

Товарищ по школе; дежурный по вокзалу; экономист по образованию; по
многим причинам; исследование по физике; похожий по вкусу; называть по
имени и по отчеству; по всем правилам; по выходным дням; старший по
возрасту.

Вправа 2. Перекладіть речення, ураховуючи при цьому лексичні і
граматичні особливості англійської та української мов.

1. He was here in Monday. 2. A lecture on physics. 3. Translate into
English. 4. The poem which you are talking about was written in the war
yeas. 5. I am in form seven. 6. I want to see who it belong. 7. He works
at the institute. 8. What will you do after leaving school? 9. I was
absent because of illness. 10. I have read that book in the original.

Ситуативні завдання дають змогу наблизити умови навчання до природних
умов спілкування, стимулюють мислення учнів, викликають у них інтерес до
навчального матеріалу, підвищують активність у формуванні знань, умінь і
навичок; розширюють можливості практичного застосування вивченого
матеріалу.

Вправа 1. 1) Прочитайте діалог «В аптеці». Зверніть увагу на вжиті у
ньому прийменники.

— Дайте мені, будь ласка, в дорогу ліки від головного болю.

— Візьміть ще й таблетки від кашлю. Думаю, в дорозі вам знадобиться і
засіб від комарів.

— Спасибі. Дайте мені ще й бинт для перев’язки.

2) Складіть і проведіть діалог, використовуючи ситуацію: вам необхідно
купити шкільне приладдя. Зверніться до продавця із запитаннями, чи є в
магазині необхідні вам товари. Крім названих вами шкільних товарів,
продавець пропонує й інші. Доберіть необхідні для оформлення реплік
прийменники.

Слова для довідок: лінійка — креслення, альбом — малювання, блокнот —
запис.

Вправа 2. Уявіть собі ситуацію: ви запросили до себе на літературний
вечір товариша з іншої школи. Використовуючи відповідні прийменники,
поясніть, як йому краще доїхати до вашої школи.

Вправа 3. Уявіть собі, що вам необхідно:

а) написати замітку в газету на тему «Яким я хочу бачити у майбутньому
своє місто (село»;

б) провести діалог з однокласником про ваші плани на майбутнє;

в) підготувати виступ на лінгвістичну тему про вживання прийменників.

У якому стилі ви будуватимете кожне з висловлювань? Складіть і запишіть
одне з них, використовуючи характерні для стилю прийменники.

На самостійний вибір прийменників з урахуванням мети, змісту й стилю
висловлювання орієнтують і завдання, побудовані на основі лінгвістичного
матеріалу:

Вправа 1. Дотримуючись вимог наукового стилю, розкажіть про прийменник
та його роль у мовленні.

Вправа 2. Складіть діалог із сусідом по парті «Прийменник як частина
мови».

Вправа 3. Складіть і запишіть твір-гумористичну розповідь про прийменник
за поданим початком: «Повнозначні частини мови згорда поглядали на
Прийменник. Подумаєш, дрібне ще й не самостійне. Прикро стало
Прийменникові…».

Запропоновані нами вправи і завдання сприяють розширенню теоретичних
відомостей про функціональні властивості прийменників та орієнтують
учнів на самостійний вибір і вживання мовних засобів з урахуванням
комунікативної мети.

Література:

1. Баранов М. Выбор упражнений для формирования умений и навыков // Рус.
язык в школе. — 1993. — № 3. — С. 36—43.

2. Караман С.О. Методика навчання української мови в гімназії:
Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. — К.: Ленвіт,
2000. — 272 с.

3. Мельничайко В.Я. Творчі роботи на уроках української мови:
Конструювання. Редагування. Переклад. Посібник для вчителів. — К.: Рад.
школа, 1984. — 223 с.

4. Методика вивчення української мови в школі / О.М. Біляєв, В.Я.
Мельничайко, М.І. Пентилюк та ін.: Посібник для вчителів. — К.: Рад.
школа, 1987. — 246 с.

5. Методика навчання рідної мови в середніх навчальних закладах / За
редакцією М.І. Пентилюк: Посібник для студентів-філологів. — К.: Ленвіт,
2000. — 264 с.

6. Михайловская Г.А. Теория и практика формирования
коммуникативно-речевых умений у учащихся 5-9 классов в процессе изучения
русского языка: Дис. дра пед. наук: 13.00.02. — Херсон, 2000. — 406 с.

7. Пашковская Н. Лингводидактические основы обучения русскому языку:
Пособие для учителя. — К.: Рад. школа, 1990. — 192 с.

8. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Рідна мова /
підготували В. Новосьолова, Л. Скуратівський, Г. Шелехова. — К.:
Шкільний світ, 2001. — 95 с.

9. Рідна мова: Підручник для 7 класу / Г.Р. Передрій, Л.В.
Скуратівський, Г.Т. Шелехова, Я.І. Остаф. — К.: Освіта, 2001. — С.
120—137.

Похожие записи