Реферат на тему:
Колористична лексика як репрезентант концептів “ностальгія” і “любов”
Однією з перспективних тем сучасної лінгвістики залишається
функціонування лексики кольоропозначень в художньому тексті. Цим і
зумовлюється вибір теми пропонованої роботи.
Метою роботи є дослідження функцій колористичної лексики в репрезентації
концептів „ностальгія” і „любов” в романі В. Набокова “The Gift”. Для
вирішення цієї мети були поставлені наступні завдання:
1. Виявити структуру концептів „ностальгія” і „любов” в романі В.
Набокова “The Gift”.
2. Встановити, яким чином колористична лексика репрезентує фрейми
концепту „ностальгія” і як вона вербалізує концепт „любов”.
3 .Встановити тональність обох концептів та супоставити їх.
4. Виявити усі узуальні та оказіональні лексичні одиниці – маркери
кольору і встановити функцію кожного у художньому тексті.
Колористична лексика стала предметом уваги багатьох лінгвістичних робіт.
На значну роль колористичної лексики у літературі вказує велика
кількість дослідників. Колір є найважливішою оцінною категорією
інтерпретації художнього тексту.
Сприйняття кольору – це фізичне відчуття, породжуване матерією, що
об’єктивно існує поза людиною і незалежно від її свідомості. Але
спектральний склад світла в різних місцевостях різний. Відмінності
середовища у якому мешкає людина, розходження психофізичних здібностей
людей обумовлюють і відмінності в системі колористичної лексики різних
мов і різних індивідів. Загальне число кольорів і відтінків кольору, що
розрізняються людським оком, перевищує 10 тис., однак це не означає, що
усі вони можуть бути виражені словесно. Хоча деякі письменники виявляють
надзвичайну майстерність у колірному описі героїв і навколишнього
простору. [2]
Проведене дослідження функцій колористичної лексики в романі В.Набокова
“The Gift” дозволяє зробити наступні висновки:
1. Концепт „носталгія” в романі складається з двох фреймів:
„відірваність від рідного” та „поєднання з чужим”; концепт „любов”
складає один фрейм.
2. Кольоропозначення слугують важливим засобом вербалізації концептів
„ностальгія” і „любов”, за допомогою яких реалізується точка зору автора
на проблеми відірваності від рідного, поєднання з чужим та взаємних
відносин двох осіб.
¤
¦
RTL
N
AE
E
NJ
A
e
ься при описі батька Федора. Вони реалізують перший фрейм концепту
„ностальгія” – роз’єднання з близьким та рідним. Холодні і темні тони,
використовуються при описі Чернишевського. Вони реалізують другий
фрейм досліжуваного концепту – поєднання з чужим. У той час як прозорі
та біло-блакитні кольори репрезентують концепт „любов”, що є не
типовим, бо традиційно колір кохання – червоний.
4. Наряду з узуальними В.Набоков використовує оказіональні
кольоропозначення, які виконують роль кольорових уточнень. Це обумовлює
надбання кольором символічного звучання в романі.
5. Абсолютна частота використання кольоропозначень в романі дорівнює
372. 211 з них вербалізують концепт „ностальгія”. Абсолютна частота
використання кольоропозначень вжитих при описі батька – 141. Негативна
конотація темних кольорів у другому розділі роману нивелюється
контекстуальним оточенням і тому вони отримують нейтральну конотацію.
Абсолютна частота використання кольоропозначень при описі Чернишевського
– 70. Позитивна конотація світлих кольорів в четвертому розділі роману
нивелюється контекстуальним оточенням і тому вони реалізують негативну
конотацію.
Абсолютна частота використання кольоропозначень для позначення концепту
„любов” дорівнює 161. Холодні і прозорі відтінки, вифарбовуючи концепт
„любов”, отримують позитивну конотацію.
6. Тема примарності реального і дійсності уявленого світів проходить
через всю книгу. По контрасту реальний світ третього розділу в багатьох
випадках виявляється нечітким, хитким, безбарвним.[1] Для його
характеристики використовуються слова “transparent”, “translucent”,
“ghostly’, “diffused”, “glossy”, “cloudy”, “gleaming”. Поетичний світ, у
якому спогади, міражі, фантазії, виглядають яскравіше ніж реальне життя,
зв’язаний в основному зі спогадами про батька – з дитинством Федора.
Раціональність мислення дорослих приводить до вицвітання фарб дитинства.
Звідси спостерігається яскравість дитячих спогадів у другому розділі
роману і сірість сьогодення в третьому розділі.
Колірна насиченість роману “The Gif” велика невипадково – вона сюжетно
обумовлена. У книзі світ уявлення і реальний світ переплітаються між
собою. Незважаючи на свою ілюзорну природу уявленні зустрічі, містична
присутність, сни вражають своєю наявністю, розмаїттям кольорів. Між тим
реальний світ у багатьох випадках виявляється невиразним, чорно-білим.
Література:
Апресян Ю.Д. Роман „Дар” в космосе В. Набокова // Изв. РАН. Сер. Лит. и
яз. 1995, – т. 54 №3 – с.3-18; №4 – с.6-23.
Шевченко Н.Г., Грыженко А.Ю. Цветообозначения в оригинале и переводе
романа Р. Киплинга „Свет погас” // Контрастивное исследование оригинала
и перевода художественного текста. Сб. науч. тр. – Одесса: ОГУ, 1986,
– с. 38-44.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
