Реферат на тему:

Колористична лексика як репрезентант концептів «ностальгія» і «любов»

Однією з перспективних тем сучасної лінгвістики залишається
функціонування лексики кольоропозначень в художньому тексті. Цим і
зумовлюється вибір теми пропонованої роботи.

Метою роботи є дослідження функцій колористичної лексики в репрезентації
концептів „ностальгія» і „любов»  в романі В. Набокова «The Gift». Для
вирішення цієї мети були поставлені наступні завдання:

1. Виявити структуру концептів „ностальгія» і „любов» в романі В.
Набокова «The Gift».

2. Встановити, яким чином колористична лексика репрезентує фрейми
концепту „ностальгія» і як вона вербалізує концепт „любов».

3 .Встановити тональність обох концептів та супоставити їх.

4. Виявити усі узуальні та оказіональні лексичні одиниці — маркери
кольору і встановити функцію кожного у художньому тексті.

Колористична лексика стала предметом уваги багатьох лінгвістичних робіт.
На значну роль колористичної лексики  у літературі вказує велика
кількість дослідників. Колір є найважливішою оцінною категорією
інтерпретації художнього тексту.

Сприйняття кольору — це фізичне відчуття, породжуване матерією, що
об’єктивно існує поза людиною і незалежно від її свідомості. Але
спектральний склад світла в різних місцевостях різний. Відмінності 
середовища у якому мешкає людина, розходження психофізичних здібностей
людей обумовлюють  і відмінності в системі колористичної лексики різних
мов і різних індивідів. Загальне число кольорів і відтінків кольору, що
розрізняються людським оком, перевищує 10 тис., однак це не означає, що
усі вони можуть бути виражені словесно. Хоча деякі письменники виявляють
надзвичайну майстерність у колірному описі героїв і навколишнього
простору. [2]

Проведене дослідження функцій колористичної лексики в романі В.Набокова
«The Gift» дозволяє зробити наступні висновки:

1. Концепт „носталгія» в романі складається з двох фреймів:
„відірваність від рідного» та „поєднання з чужим»; концепт „любов»
складає один фрейм.

2. Кольоропозначення слугують важливим засобом вербалізації концептів
„ностальгія» і „любов», за допомогою яких реалізується точка зору автора
на проблеми  відірваності від рідного, поєднання з чужим та взаємних
відносин двох осіб.

¤

¦

R T L

N

AE

E

 

N J

A

e

ься при описі батька Федора. Вони реалізують перший фрейм концепту
„ностальгія» — роз’єднання з близьким та рідним. Холодні і темні тони,
використовуються при описі  Чернишевського. Вони  реалізують другий
фрейм досліжуваного концепту — поєднання з чужим. У той час як прозорі
та біло-блакитні кольори репрезентують концепт „любов», що є не 
типовим, бо традиційно колір кохання — червоний.

4. Наряду з узуальними В.Набоков використовує оказіональні
кольоропозначення, які виконують роль кольорових уточнень. Це обумовлює
надбання кольором символічного звучання в романі.

5. Абсолютна частота використання кольоропозначень в романі дорівнює
372. 211 з них вербалізують концепт „ностальгія». Абсолютна частота
використання кольоропозначень вжитих при описі батька — 141. Негативна
конотація темних кольорів у другому розділі роману нивелюється
контекстуальним оточенням і тому вони отримують нейтральну конотацію.

Абсолютна частота використання кольоропозначень при описі Чернишевського
— 70. Позитивна конотація світлих кольорів в четвертому розділі роману
нивелюється контекстуальним оточенням і тому вони реалізують негативну
конотацію.

Абсолютна частота використання кольоропозначень для позначення концепту
„любов» дорівнює 161. Холодні і прозорі відтінки, вифарбовуючи концепт
„любов», отримують позитивну конотацію.

6. Тема примарності реального і дійсності уявленого світів проходить
через всю книгу. По контрасту реальний світ третього розділу в багатьох
випадках виявляється нечітким, хитким, безбарвним.[1] Для його
характеристики використовуються слова «transparent», «translucent»,
«ghostly’, «diffused», «glossy», «cloudy», «gleaming». Поетичний світ, у
якому спогади, міражі, фантазії, виглядають яскравіше ніж реальне життя,
зв’язаний в основному зі спогадами про батька — з дитинством Федора.
Раціональність мислення дорослих приводить до вицвітання фарб дитинства.
Звідси спостерігається яскравість дитячих спогадів у другому розділі
роману і сірість сьогодення  в третьому розділі.

Колірна насиченість роману «The Gif» велика невипадково — вона сюжетно
обумовлена. У книзі світ уявлення і реальний світ переплітаються між
собою. Незважаючи на свою ілюзорну природу уявленні зустрічі, містична
присутність, сни вражають своєю наявністю, розмаїттям кольорів. Між тим
реальний світ у багатьох випадках виявляється невиразним, чорно-білим.

Література:

Апресян Ю.Д. Роман „Дар» в космосе В. Набокова // Изв. РАН. Сер. Лит. и
яз. 1995, — т. 54 №3 — с.3-18; №4 — с.6-23.

Шевченко Н.Г., Грыженко А.Ю. Цветообозначения в оригинале и переводе
романа Р. Киплинга „Свет погас» // Контрастивное исследование оригинала
и перевода художественного текста. Сб. науч. тр. — Одесса:  ОГУ,  1986, 
—   с. 38-44.

Похожие записи