Реферат на тему:

Іван Карпенко-Карий

Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом митця, визначити
його роль у розвитку української драматургії і театру; розвивати у
старшокласників навички творчого мислення; формувати громадянські
почуття десятикласників на прикладі життя I. Карпенка-Карого.

Види роботи на уроці: усні повідомлення учнів, бесіда, вікторина,
побудова літературного портрета письменника.

Хід уроку

I. Організаційний момент. Оголошення теми та мети уроку.

II. Актуалізація опорних знань.

Тематична вікторина:

— Хто був організатором першого театру на Русі?

— Які вистави ставили студенти Києво-Могилянської академії у XVII-XVIII
ст.?

— На базі чого виник «театр корифеїв»?

— Хто входив до нього?

— Коли виник «театр корифеїв»?

— Які драматурги забезпечували репертуар цього театру?

— У якому році єдина трупа «театру корифеїв» розпалася? Хто очолив дві
новостворені трупи?

(Відповіді: 1) скоморохи; 2) інтермедії; 3) завдяки діяльності
самодіяльних театрів, а також творчості I. Котляревського, Г.
Квітки-Основ’яненки, Т. Шевченка; 4) брати Тобілевичі — Іван, Микола,
Панас — та їх сестра Марія; М. Кропивницький, М. Старицький, М.
Заньковецька та ін.; 5) 1883; 6) М. Старицький, М. Кропивницький, I.
Карпенко-Карий; 7) 1885; першу трупу очолив М. Старицький, другу — М.
Кропивницький).

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Зустріч з I. Карпенком-Карим (учень грає роль письменника,
розповідаючи від його імені про дитячі та юнацькі роки (1845-1865) і
єлисаветградський період: 1865-1883 роки).

2. Виступи учнів на основі рефератів (про окремі періоди життєвого і
творчого шляху письменника).

Окремі штрихи до виступів:

• Хутір Надія — культурно-історичний заповідник, розташований неподалік
від м. Кіровограда (названий він на честь першої дружини I.
Карпенка-Карого, Надії Тарковської, яка, як і чоловік, була завзятим
театралом. Померла вона дуже молодою від сухот. Від першого шлюбу було
четверо дітей: Галя, Назар, Юрій та Ірина. Двох старших дітей батьки
назвали на честь головних героїв драми Т. Шевченка «Назар Стодоля»).

• Доля склалася так, що I. Карпенко-Карий був двічі одружений (друга
дружина — Софія Дітковська. Коли Іван Карпович був на засланні в
Новочеркаську, Софія Віталіївна простягла руку підтримки Вона була
талановита актриса, для чоловіка — надійним другом, помічником, мудрим
порадником у творчих справах. Дітям Івана Карповича С. Дітковська
замінила матір. Шанобливо ставилась до пам’яті Н. Тарковської. Написала
спогади про I. Карпенка-Карого).

• У Кіровограді і досі знаходиться приміщення театру, на сцені якого
грали корифеї…

ae

e

D

X

E

4 ” .

|

?

e

gd -A

ь», «Наймичка», комедію «Мартин Боруля»). Праця ковалем, а потім у
палітурній майстерні. Нові знайомства. Відвідини місцевого театру.
Приїзд на гастролі в Новочеркаськ трупи М. Садовського).

• I. Карпенко-Карий і театр (захоплення театром у юнацькі роки. Перші
виступи на сцені в аматорському театральному гуртку (під час роботи у
Малій Висці та Бобринці). Акторська робота у трупі М. Старицького.
Повернення на сцену в 1888 році (до кінця життя письменные уже не
залишав її). Організаторські здібності, талант драматурга і актора тепер
були повністю присвячені справі розвитку театрального мистецтва (участь
у трупі М. Садовського, створення ново! трупи, яку I. Карпенко-Карий
очолив разом з П. Саксаганським. Ролі, які виконував Карпенко-Карий:
Назар Стодоля (драма Т. Шевченка «Назар Стодоля»), Тетерваковський
(«Наталка Полтавка»), Мартин Боруля («Мартин Боруля») та багато інших.

• М. Старицький так оцінював акторську майстерність братів Тобілевичів:
«На мою думку, найталановитішим з братів Тобілевичів треба визнати
Миколу Садовського, хоч і не завжди грає рівно, найдосконалішим з
технічного боку — Саксаганського, а найглибшим і, так би мовити, най
ґрунтовнішим — Івана Карповича Карпенка-Карого».

3. Проблемні запитання:

— Родина Тобілевичів як сузір’я талантів — це закономірність чи виняток
в українській культурі? (У чому полягає феномен родини Тобілевичів?)

— Що спонукало I. Карпенка-Карого до новаторських пошуків у драматургії?

— Чи продовжила українська драматургія XX ст. творчі пошуки, розпочаті
цим видатним драматургом?

ІV. Підсумки уроку.

На основі здобутої та поновленої інформації учні створюють літературний
портрет I. Карпенка-Карого (десятикласники використовують хронологічну
таблицю, виконану як одне з випереджувальних завдань, реферата,
самостійні виписки, інформацію, почуту на уроці тощо).

V. Завдання додому.

Підготувати реферати (інд. завд. чотирьом учням) за п’єсами «Наймичка»,
«Безталанна», «Мартин Боруля», «Сто тисяч». Решті учнів — опрацювання
творчості І. Карпенка-Карого за підручником та 1-2 додатковими
джерелами.

Повторити матеріал з теорії літератури (поняття про драму; специфіка
комедії, трагедії, драми; тип драматичного конфлікту: соціальний,
побутовий, психологічний; часто спостерігається поєднання цих типів.
Відповідно до цього драма може мати такі різновиди: соціальна, побутова,
історична, героїчна, психологічна та ін..

Актуалізувати інформацію про вивчену у 8 класі комедію «Сто тисяч».

Прочитати комедію «Хазяїн».

Похожие записи