Реферат на тему:

Інтерференційні зміни фразеологізмів унаслідок російськомовного впливу
(на матеріалі преси Харківщини 50-80-х років ХХ ст.)

Фразеологічний фонд кожного народу – це невичерпне джерело, що постійно
живить виражальні засоби літературної мови, надає їй яскравих рис
національного характеру, створює той неповторний колорит, який часто
відрізняє одну мову від іншої.

Мова преси є віддзеркаленням живої мови народу, а тому часто
використовує фразеологію, черпаючи її з живомовної стихії й
пристосовуючи до своїх потреб. Однак за умов російсько-українського
білінгвізму часто відбуваються зміни в лексичному складі компонентів
фразеологічних одиниць, що призводить до порушення їх образності, до
втрати експресивності. “Чужа фразеологія, – відзначав І. Огієнко, –
панує по наших періодичних і неперіодичних виданнях і шкодить розвиткові
не тільки нашої мови, а культури… Такі чужі нам фразеологічні вирази
(це так звані кальки), а їх довгі сотні – глибоко й органічно калічать й
занечищують нашу мову” [†Іларіон 1951: 290-291]. Подібні застереження
висловлювали, аналізуючи мову преси 20-30-х років, мовознавці М. Гладкий
та В. Сімович.

У сучасному українському мовознавстві зіставному аналізові
фразеологізмів слов’янських мов присвячені статті В.М.Мокієнка,
Н.Д.Бабич, Л.В.Бублейник, Л.А.Лисиченко та Г.В.Павловської, фразеологізм
як перекладознавчу категорію ґрунтовно розглядає Р.П.Зорівчак. Маємо
такі лексикографічні праці, як О.Ізюмов “Практичний
російсько-український словник. Правила правопису та фразеологія”
(К., 1992); І.Вирган, М.М.Пилинська “Російсько-український словник
сталих виразів” (Х., 2000); І.С.Олійник та М.М.Сидоренко
“Українсько-російський і російсько-український фразеологічний
словник”(К.,1971), а також “Приказки. Практичний російсько-український
словник (Х., 1996); чимало стійких виразів наведено в “Словнику
російсько-українських міжмовних омонімів” М.П.Кочергана (К., 1997),
однак позбутися російськомовного впливу в ділянці фразеології нелегко.
Мовні штампи й кліше радянського періоду, на які звертають увагу
Б.Антоненко-Давидович, С.Караванський, А.Сербенська, ще досить помітні:
“Найгірше те, що люди звикали до таких слів, фраз і приймали їх за свої:
зовнішній тиск на підсвідомому рівні переходив у внутрішнє… Утворення,
структурно відмінні від російської мови, відходили у пасив [Сербенська,
Волощак 2001: 88].

Перекладаючи фразеологізми, варто брати до уваги відмінності в
лексико-семантичній структурі слів-еквівалентів обох мов, оскільки
“фразеологія виростає з лексикології і тисячами ниток пов’язана з
останньою, що виявляється в конструюванні плану вираження, системних
зв’язках, семантико-структурних взаємопереходах” [Ужченко, Авксентьєв
1990: 155]. Механічне ж калькування може призводити до втрати
фразеологічного значення, до дефразеологізації [Лисиченко, Павловская
1975: 152].

Інтерференція у використанні фразеологізмів проявляється здебільшого у
вигляді буквалізмів [Закирьянов 1984: 59]. Дослідження мови преси
Харківщини вказаного періоду виявило такі порушення в структурі
фразеологізмів: заміна компонентів фразеологічних одиниць,
перефразування (переосмислення) фразеологічних одиниць, змішування
прийменників у складі фразеологічних одиниць, зміна граматичної форми
одного з компонентів фразеологічної одиниці.

Згідно з класифікацією В.В.Виноградова, виділяють такі типи
фразеологізмів: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності,
фразеологічні сполучення (Виноградов, 1977: 140-161). Не всі типи
фразеологічних одиниць виявляють однакову здатність до калькування.

Кальок російських фразеологічних зрощень – немотивованих фразеологічних
одиниць, основною ознакою яких є їх семантична неподільність, абсолютна
неможливість встановити їх загальне значення на основі значень
компонентів – у мові періодики небагато, наприклад:

заварити гармидер < (рос. заварить кашу) – зчинити бучу (колотнечу, гармидер): На центральній садибі заварився справжній гармидер (Л., 1978, ч.1, с.4). Більш поширеними є кальки з таких фразеологічних одиниць, загальне значення яких мотивоване значенням їх складових елементів, тобто з фразеологічних єдностей і фразеологічних сполучень. Фразеологічні єдності (стійкі сполучення слів, загальне значення яких складається із значень їх компонентів, але здебільшого має переносний або образний характер) унаслідок дії інтерференції набувають вигляду буквалізмів, наприклад: добро пожалувати < (рос. добро пожаловать) – ласкаво просимо: Добро пожалувати, ювілейний 1970-й! (СН., 1970, ч.1, с.1); прожигати життя < (рос. прожигать жизнь) – марнувати, проциндрювати життя: Це була легковажна світська левиця, яка звикла до прожигання життя (СХ., 1957, ч.19, с.4); три шкури зідрати < (рос. три шкуры содрать) – три шкіри здерти: Як тільки люди на базарі не бувають, три шкури готові зідрати (СХ., 1968, ч.9, с.4); руки чешуться < (рос. руки чешутся) – руки сверблять: У Кукси руки чешуться (СХ., 1957, ч.4, с.2); курчат восени рахують < (рос. цыплят по осени считают) – що було - бачили, а що буде - побачимо; восени і курчата курми будуть; восени і горобець багатий: Курчат восени рахують (РЖ., 1973, ч.4, с.3); зароблений сухар краще краденого бублика < (рос. заработанный ломоть лучше краденого каравая) – ліпше заробити, як украсти; зароблена копійка краща за краденого карбованця: Народне прислів’я – “Зароблений сухар краще краденого бублика” Євгеній Семенович Гучек вважає дурницею (ТТ., 1963, ч.1, с.4); пальцем об палець не вдарить < (рос. палец о палец не ударит) – ані за холодну воду не візьметься; ні кує ні меле; і пучкою (і пальцем) не кивне: Днями в поле, а бригадир і палець об палець не вдарив, щоб вжити заходи, кидає слова на вітер, нехтує честю хлібороба (ТТ., 1963, ч.1, с.2); нічого гріха таїти < (рос. нечего греха таить) – ніде (нема де) правди діти: Нічого гріха таїти: щодо оплати квитанцій є немало проблем, над якими ще треба подумати (ЛШ., 1971, ч.9, с.4); діло майстра боїться < (рос. дело мастера боится) – діло майстра хвалить: Діло майстра боїться (РЖ., 1970, ч.2, с.1); забити тривогу < (рос. бить тревогу) – бити на сполох: Газета своєчасно забила тривогу (ЧЗ., 1976, ч.3, с.2); де не візьмись < (рос. где ни возьмись) – де не взявся (взялася, взялися): А на зустріч, де не візьмись, мчить, лежачи на санях, хлопчик (РЖ., 1970, ч.30, с.4). У фразеологічних сполученнях (одиниці, складові частини яких відзначаються значно більшою самостійністю, хоч все ж залишаються не вільними) під час калькування відбуваються порушення законів семантичних зв’язків, властивих українській мові. У мові преси кальки з російських фразеологічних сполучень зустрічаються особливо часто і спричинюють такі типи змін у фразеологічних одиницях української мови: а) зміну граматичної форми одного з компонентів фразеологічних одиниць, спричинену відмінностями у сполучуваності лексем російської та української мов: дотримати слово < (рос. сдержать слово) - дотримати слова: Слово дотримують комуністи... (КР., 1981, ч.70, с.3); опанувати собою < (рос. овладеть собой) – опанувати себе: Від несподіванки і здивування в Діда Мороза-83 було аж мороз поза шкірою пішов, але він швидко опанував собою (ЗК., 1981, ч.1, с.4); озброїти себе знаннями < (рос. воору-жить себя знаниями) – озброїтися знаннями: Трудівниці ланок і механізатори використовують зимовий час, щоб озброїти себе знаннями (КШ., 1966, ч.6, с.2); користуватися нагодою < (рос. пользоваться случаем) – користати з нагоди використовувати нагоду: Користуючись нагодою, хочу побажати всім колективам фізкультури нових дерзань, хороших успіхів (П., 1978, ч.2, с.4); ближчим часом < (рос. в ближайшее время) – найближчим часом, у найближчому часі, незабаром: У нас ближчим часом районна нарада передовиків (СХ., 1957, ч.60, с.4); подавати допомогу < (рос. оказывать по-мощь) – надавати допомогу, ставати до помочі, до підмоги: Подають допомогу своїм батькам і учні Бригадирівської школи (РЖ., 1970, ч.64, с.3). Зараз вони подають велику допомогу в організації технічного догляду за машинами (К., 1973, ч.41, с.3); б) змішування прийменників у складі фразеологічних одиниць: звертатися за допомогою < (рос. обращаться за помощью) – вдаватися, звертатися по допомогу: Я хворію, і тому мені доводиться часто звертатися до них за допомогою (П., 1971, ч.13, с.4); судити по одягу < (рос. судить по одёжке) – судити із зовнішнього вигляду, зважаючи на зовнішність: Канув у вічність той час, коли можна було судити про професію тієї чи іншої людини по одягу (ЧЗ., 1976, ч.3, с.3); в будь- яку погоду < (рос. при всякой погоде) – за будь-якої погоди, хоч і яка буде погода: В будь-яку погоду трудівники нашого колгоспу не припиняють підготовки до весни (РЖ., 1965, ч.9, с.2); в останній час < (рос. в последнее время) – останнім часом: Та дуже прикро, що чимало молоді в нашому місті і на селі в останній час погано поводить себе в громадських місцях (КШ., 1965, ч.8, с.4); по мірі сил < (рос. по мере сил) – по змозі, у міру сили: Важливо працювати, по мірі своїх сил беручи участь в трудовому житті (Л., 1978, ч.3, с.4); при умові < (рос. при условии) – за умови: На мою думку, тільки при цій умові зросте активність всіх комуністів (КР., 1981, ч.44, с.2); - * , . 0 N P Z \ d f t v x z ‚ „ ? ? ? A Ae O Oe U Ue TH a o oe ¦ ? ? ? I I O U Ue TH o o 6 8 H J N P d h -u@?thy^d f j l ~ ? „ † ? ? c ¤ ° ? ? O Ue TH oe ue 4російських фразеологічних одиниць: кидатися в вічі < (рос. бросаться в глаза) – впадати, впасти в око (в очі); набігати, набігти на очі: Нікому не кинулося в вічі, що в червоному куточку тваринницької ферми вже років зо два висить табличка (П., 1971, ч.11, с.1); втратити свідомість < (рос. потерять сознание) – знепритомніти; утратити притомність; мліти, зомліти: І тут Рая втратила свідомість (ВХ., 1985, ч.1, с.2); приступити до роботи < (рос. приступить к работе) – братися до роботи, розпочати роботу: Митці приступили до роботи над багатосерійними кінострічками пригодницького жанру (РЖ., 1973, ч.4, с.3); включитися в роботу < (рос. включиться в работу) – братися, взятися до роботи: Ще задовго до сьогоднішнього дня працівники перепису включилися в роботу (З., 1970, ч.6, с.1); подавати приклад < (рос. подавать пример) – бути прикладом: Приклад всім працівникам ферм подають доярки цієї бригади О.Єфімова і Ф. Мальцева (РП., 1968, ч.56, с.1); нагромадити досвід < (рос. приобрести опыт) – набути досвіду: Партійні організації нагромадили чималий досвід масово-політичної роботи (РЖ., 1965, ч.6, с.1); володіти якостями < (рос. обладать качествами) – мати риси; риси, що притаманні: Пропагандист – центральна фігура комсомольської політосвіти, активний боєць партії. І всіма цими якостями володіє комуніст Борис Григорович Чухлєб (РЖ., 1970, ч.2, с.2); з повною віддачею сил < (рос. с полной отдачей сил) – на всю силу: В гарячу хліборобську пору доводилось працювати з повною віддачею сил (РЖ., 1965, ч.3, с.3); мати місце < (рос. иметь место) – бувати (бути), траплятися, діятися, відбуватися: Факти, вміщені у №146 газети, дійсно мали місце (ЧЗ., 1976, ч.3, с.3). Серйозні недоліки мають місце в лекційній пропаганді (СХ., 1951, ч.5, с.1); тримати екзамен < (рос. держать экзамен) – складати іспит (екзамен): Тваринники тримають екзамени (ЧЗ., 1976, ч.21, с.3); райдужні надії < (рос. радужные надежды) – рожеві надії: З світлими думами, райдужними надіями, добрим настроєм зустріли радянські люди Новий рік (РС., 1966, ч.1, с.1); на відкритому повітрі < (рос. на открытом воздухе) – на (вільному) повітрі, надворі: За прикладом минулих років багато клубів працюватимуть на відкритому повітрі – в садах, парках, на стадіонах (СХ., 1957, ч.60, с.4); вступити в силу < (рос. войти в силу) – набрати сили (чинності); стати чинним: З січня цього року вступили в силу доповнення до діючих Правил шляхового руху (СН., 1987, ч.15, с.4); переслідувати мету < (рос. преследовать цель) – мати за мету (на меті); поставити собі за мету: Цим переслідуємо мету щодня, щогодини нагадувать колгоспникам про взяті соціалістичні зобов’язання (ТТ., 1963, ч.4, с.2); не грати ролі < (рос. не играет роли) – не відігравати ролі, не мати значення: Моє прізвище в даному разі не грає ніякої ролі (СХ., 1951, ч.1, с.4); нанести шкоди < (рос. причинить, принести вред) – зробити, заподіяти шкоду; нашкодити: Треба зробити все, щоб весняні талі води не нанесли шкоди населенню (СіМ., 1970, ч.25, с.4); користуватися повагою < (рос. пользоваться уважением) – бути в пошані, шанованим: Він користується повагою шоферів (РЖ., 1965, ч.6, с.3); Колектив механізаторів користується заслуженою повагою серед колгоспної артілі ім. Кірова (В., 1959, ч.3, с.3); користуватися авторитетом < (рос. пользоваться авторитетом) – мати авторитет: Користуються авторитетом і пошаною трактористи (СН., 1970, ч.2, с.1); служити прикладом < (рос. служить примером) – бути за приклад (прикладом): Яскравим прикладом служив кожен день місячника оборонно-масової роботи, який нещодавно закінчився (К., 1973, ч.25, с.4); підняти питання < (рос. поднять вопрос) – порушити питання: Найрізноманітніші питання піднімали ізюмчани в своїх листах (РС., 1966, ч.6, с.21); займати посаду < (рос. занимать должность) – обіймати посаду: Адже недарма займає посаду інженера (РЖ., 1969, ч.6, с.4); врізатися в пам’ять (рос. врезаться в память) – западати у пам’ять: А ще врізалась у пам’ять видатна подія – візит М.С.Хрущова до Америки (СХ., 1960, ч.1, с.3); застигнути зненацька < (рос. застигнуть врасплох) – захопити, заскочити зненацька: Гітлерівці, які думали, що перед ними купка деморалізованих людей, були застигнуті зненацька (РЖ., 1970, ч.88, с.3); порядком винятку < (рос. в порядке исключения) – як виняток: Слухали її “порядком винятку” вшосте цілісінький день (СХ., 1960, ч.7, с.4); в недалекому минулому < (рос. в недалеком прошлом) – недавно, в недавні часи: В недалекому минулому – один з кращих трактористів артілі (Х., 1965, ч.9, с.3); на чергу дня < (рос. на очередь дня) – на часі: На чергу дня стає питання: доки миритиметься з серйозними упущеннями правління артілі (ТТ., 1963, ч.1, с.2); Варто зазначити, що у фразеологізмах ці типи інтерференційних змін проявляються здебільшого комплексно. г) Часто вживані в пресі під упливом російської буквалізми, які в українській мові не мають фразеологічного відповідника: покласти початок < (рос. положить начало) – розпочати: В клубах і палацах, в квартирах за багато убраними сімейними столами трудящі зустрічали Новий рік, який поклав початок другій половині двадцятого віку (СХ., 1951, ч.1, с.1); підійти до кінця < (рос. приблизиться к концу) – закінчитися: Коли боєзапаси підійшли до кінця, комісар наказав зарити прапор, щоб він не дістався ворогові (РЖ., 1970, ч.88, с.3); піддавати критиці < (рос. подвергать критике) – критикувати: За такий стан справ з ремонтом техніки колгосп не раз піддавали гострій критиці (РЖ., 1975, ч.3, с.1); підбивати підсумок < (рос. подводить итог) – підсумовувати: Педагог підбиває підсумки (РЖ., 1970, ч.2, с.4); стати чоловіком і жінкою < (рос. стать мужем и женой) – одружитися: Вчора ми стали чоловіком і жінкою (РЖ., 1970, ч.2, с.2); вести мову < (рос. вести речь) – розповідати: Бригадир тракторної бригади тов. Таратута повів мову про дисципліну праці (П., 1971, ч.16, с.3); за рахунок чого < (рос. за счет чего) – використовуючи щось: Та роботу можна ще прискорити за рахунок дальшого удосконалення виробництва (РЖ., 1973, ч.28, с.1); куди більше < (рос. куда больше) – значно більше: Є люди, які вже куди більше мають прав на задоволення своїх потреб (СіМ., 1970, ч.23, с.3); далеко краще < (рос. гораздо лучше) – значно краще: У нас є всі умови далеко краще доставляти гній у поле (КШ., 1965, ч.10, с.1); нести відповідальність < (рос. нести ответственность) – відповідати, бути відповідальним: Відповідальність за гонку озброєнь несуть імперіалістичні кола заходу (СіМ., 1970, ч.29, с.4); належить виконати < (рос. надлежит исполнить) – треба виконати: Великі й відповідальні завдання належить виконати сільським коопереторам в наступному році (РЖ., 1973, ч.1, с.2); належить підняти < (рос. надлежит поднять) – потрібно: Нам належить підняти на ще вищий рівень культуру обслуговування сільського населення (РЖ., 1973, ч.1, с.2); належить провести < (рос. надлежит провести) – треба, необхідно: Велику роботу по забезпеченнню високої збереженості молока належить провести ветеринарним працівникам (ЧЗ., 1976, ч.2, с.3); увінчатися успіхом < (рос. увенчаться успехом) – вдало (щасливо, успішно) закінчитися: І ось нарешті творчі пошуки увінчались, як кажуть успіхом (РЖ., 1969, ч.6, с.3). Отже, значна частина фразеологічних одиниць української мови, вживаних у пресі, є кальками відповідних російських висловів. Такі звороти не є засобом образності й виразності, бо втрачають своє цілісне значення. Калькування російських фразеологічних одиниць є причиною появи численних штампів і кліше, що занечищують мову, призводять до втрати її своєрідності. Література Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке // Избр. труды: Лексикология и лексикография. М.: Наука, 1977. С.140-161. Закирьянов К.З. Двуязычие и интерференция: Учебное пособие. Уфа, 1984. 81 с. 3.†Іларіон. Історія української літературної мови.- Саскатун, 1951. 324с. Лисиченко Л.А., Павловская Г.В. Сравнительно-сопоставительное изучение фразеологических единиц русского и украинского языков в условии двуязычия // Всесоюзная научная конференция по проблемам обучения русского языка в условиях близкородственного билингвизма: Материалы конференции. Минск, 1975. С. 141-154. Сербенська О., Волощак М. Актуальне інтерв’ю з мовознавцем: 140 запитань і відповідей. К.: Вид. центр “Просвіта”, 2001. 204 с. Ужченко В.Д., Авксентьєв Л.Г. Українська фразеологія. Харків: Основа, 1990. 166 с. Перелік скорочень: ВХ – “Вечірній Харків” (м.Харків); З – “Зоря” (смт Золочів); ЗК – “Зоря комунізму” (смт Кегичівка); КР – “Колгоспний ранок” (смт Дворічна); К – “Колос” (смт Сахновщина); КШ – “Комуністичним шляхом” (м.Красноград); Л – “Ленінець” (смт Нова Водолага); ЛШ – “Ленінський шлях” (смт Дергачі); М – “Маяк” (м.Богодухів); НЖ – “Нове життя” (смт. Близнюки); П – “Перемога” (смт Зачепилівка); ПК – “Прапор комуни” (м.Богодухів); РЖ – “Радянське життя” (м.Ізюм); РС – “Радянське село” (смт Борова); РП – “Радянський патріот” (смт Великий Бурлук); СіМ – “Серп і молот” (м.Балаклія); СЖ – “Сільське життя” (м.Ізюм); СН – “Сільські новини” (м.Валки); СХ – “Соціалістична Харківщина” (м.Харків); ТТ – “Трибуна трудящих” (м.Харків); Х – “Хлібороб” (м.Вовчанськ); ЧЗ – “Червона зірка” (м.Чугуїв); ЧП – “Червоний прапор” (м.Куп’янськ).

Похожие записи