Реферат на тему:

Фразеологізми-новотвори в українському публіцистичному тексті

Сучасний публіцистичний текст – динамічний об’єкт дослідження, який
відображає рух мовної системи, а також формуються нові тенденції у
розвитку мовної ситуації. Публіцистика гостро реагує на зміни в
соціальному, політичному, економічному житті суспільства, на прогрес у
науково-технічній галузі, в інформаційно-комунікативній сфері. Одночасно
проявляється внутрішня суперечливість мови засобів масової інформації, в
якій співіснують такі риси, як динамізм та консервативність, прагнення
до якнайбільшої інформативності та забезпечення експресії будь-якими
засобами, еталонність і залежність від мовленнєвих пріоритетів соціуму,
моди. Зіткнення протилежних тенденцій зумовлює певну стійкість узусу
ЗМІ, з одного боку, а з іншого, є могутнім імпульсом у розвитку мови
засобів масової інформації. Попри весь консерватизм і традиційність
свого ядра, фразеологічний склад у периферійних частинах – найбільш
(поряд із лексикою) рухома частина мовного інвентаря. Мова друкованих
ЗМІ є одним із найдинамічніших підстилів публіцистичного стилю,
всередині якого лексико-фразеологічний рівень об’єктивно засвідчує
значну кількість змін за порівняно короткий часовий відрізок.

Українські та російські лінгвісти: О.О.Тараненко, Д.Х.Баранник,
В.М.Мокієнко, В.Г.Костомаров, Б.О.Коваленко, І.О.Соболєва, А.А.Смерчко,
М.О.Алексєєнко, Б.М.Ажнюк, О.А.Стишов та інші відзначають високу
фразеологічну активність у текстах ЗМІ, що значно впливають на
формування літературної норми.

Завдання статті – виявити основні види фразеологізмів-новотворів у
публіцистичному тексті. Об’єктом аналізу статті є фразеологічні одиниці
(ФО), дібрані з тижневика “Політика і культура” за 2003-2004 роки,
газети “Україна молода” за 2003-2004 роки, журналу “КіноТеатр” за 2003
рік. Предметом дослідження є фразеологізми-новотвори в українських
текстах засобів масової інформації.

І. Спостерігаючи за процесами, які відбуваються у фразеологічному складі
сучасної української публіцистики, не можна не помітити в ньому значної
питомої ваги просторічних елементів. Власне, просторічність – яскрава
риса, яка характеризує сучасний публіцистичний текст.

Деякі культурологи, філософи, мовознавці вважають, що подібні явища є
цілком природним процесом циклічного розвитку мови від її
аристократизації до демократизації [Трубачев 1991], інші стверджують, що
це данина моді на постмодернізм, своєрідна “мовна гра” [Парамонов 1995].

Просторічна периферія функціонує у фразеології публіцистики у вигляді
семантичних, структурних відхилень від норм літературної мови, які
надають текстові зумисної зниженості, фамільярності, іноді –
брутальності. Помітна тенденція до “пародійного обігрування освячених
традицією жанрових канонів та іронічного висміювання поважних мотивів”
[Тараненко 2002: 38]. Це своєрідна стилізація під мову середовища, яке
не володіє літературною мовою, або “мовна гра” адресанта та адресата
мовленнєвої комунікації. Проблему інтертекстуальності – “іронічний,
пародійний, театралізований смисл”, момент гри в тексті розглядав ще
Ю.Лотман [Лотман 1970: 155-156]. Використання “лапок” має в
публіцистичному тексті особливе прагматичне навантаження. Відбувається
не тільки зміна меж стилів – відбувається змішування стилів. Лапки
відображають зміну в смислах і взагалі в культурних парадигмах сучасної
комунікації.

У просторічних ФО засвідчено:

Власне просторічні фразеологізми активно входять в узус засобів масової
інформації: Спочатку купу паперів придумали, за які треба віддавати
шалені гроші… (УМ, 31.01.04); …податкові зміни здатні повністю знищити
такі галузі, як сільське господарство, харчова промисловість,
книгодрукування, аптечна справа, “накрутити” ціни на житло… (УМ,
31.01.04); …мені не подобається, коли партія влади, використовуючи
абсолютно неконкурентні ресурси, забиває місця в парламенті… (УМ,
29.01.04); На перший погляд, вона [ситуація] нагадує запорізьку (ті ж
дострокові вибори мера), але лише на перший. Якщо ж придивитися –
суцільний дурдом “Веселка” (ПіК, №19, с.19).

Суржикові елементи: Бо ж той Петкун виглядає зайвим елементом і
“найслабшим звєном” (ПіК, №7, с.46); Щоб усілякі нетверезі доброзичливці
не закидали, що у вас, мовляв, ще досі “ні в одном глазу”…(тверезий)
(ПіК, №16-17, с.47); Але поки що проєвропейська стратегія залишається в
тіні “руской рулєткі”, якою залюбки забавляються на Банковій (ПіК, №11,
с.17). + це назва статті “Руская рулєтка”; Із чітким визначенням, ху є
ху (пишеться і вимовляється окремо), й усіма домовленостями, які зідси
витікають (грубо – фонічне співзвуччя) (ПіК, №22, с.14); Звідси,
зокрема, спроба М.Ганнеке провести терапію насильства, позбавивши
глядача хеппі енду (КіноТеатр, №2, 2003, с.5); Саспенс, як наркотик,
відлучає від інших надбань культури, а незмінний “хепі енд” обіцяє
наслідувачам розкішне, безтурботне життя (КіноТеатр, №2, 2003, с.8).

3) Проникнення великої кількості професійних та молодіжних жаргонізмів у
фразеологічну систему: Автори “музичних перфомансів” вешталися тусовкою,
бо “мендельсон йшов у запису”, тобто, як би сказали у поп-середовищі,
“під фанеру” (ПіК, №4, с.43); Народ “відривався” за повною програмою до
самого заходу сонця (ПіК, №22, с.41); Швидкоплинне нездужання мине, а
натомість ви отримаєте оцінку на шару (ПіК, №21, с.41); Проте, смуток,
сором і біль трохи розвіялися наступого дня, коли стало відомо, що я
даремно “розкатала губу”, увірувавши в якусь ексклюзивність, – насправді
президентське вітання потрапило у кожну поштову скриньку (ПіК, №1, с.8);
кримінального арго: Як правило, чоловіки, які опинилися у неоднозначній
ситуації, в міліцію не заявляють. Це й дозволяяє шахраям вдало “рубати
капусту” на “амурному” фронті (ПіК, №24, с.32); В перекладі на людську
мову це означає, що ми погані, бо через наші дії американці невдовзі
розучаться “капусту” косити (“заробляти гроші”) (ПіК, №10, с.33); Тільки
от підприємцям на сьогодні дешевше купити імпортний фільм і спокійно
“стригти купони”, аніж вкладати гроші у зйомки шедевра… (ПіК, №1, с.43);
З листопада того ж року [2000] всі 5 українських заводів-виробників
дисків постійно перевіряли на “вошивість”… (ПіК, №19, с.33).

Яскравий експресивний і прагматичний потенціал жаргонізмів динамізує
сучасну комунікацію і всю мовну систему в цілому. Причому ця динамізація
пов’язана з факторами, які як поновлюють, так і руйнують її.

4) Обсценні ФО (евфемінізовані обсценізми). Загальну тенденцію до
“варваризації” (зниження) мови помітив ще Б.Ларін у 1931 році [Ларин
1977], В.Г.Костомаров назвав це явище “мовним розкріпаченням”
[Костомаров 1999 : 10]. Підкреслений “антиестетизм мови” [Тараненко 2002
: 39] дозволяє журналістам використовувати табуйовані, іноді
“недруковані” одиниці, пов’язані з фізіологічними потребами людини,
матюки, лайки тощо: За умов, коли більшість українців є противниками
війни в Іраку, голосувати за відправлення на Близький Схід вояків
батальйону радіохімічного захисту – здавалося би, те саме , що сходити
проти вітру / ФСУМ – до вітру – в туалет, с. 133; синоніми: плюнути
проти вітру, плюнути в криницю…) (ПіК, №12, с.10); До речі, уважні
спостерігачі нещодавно раптом помітили,що, маючи нібито власне
телебачення (Інтер), есдеки “велику нужду” стали справляти на іншому
загальнонаціональному каналі (ПіК, №8, с.9); Реформа по-маленькому –
заголовок у ПіКу №25, с.14 – про конституційну реформу суду.
Підзаголовок – Мала судова потреба.

Посилений інтерес до виразових та оцінних можливостей мови приводить до
того, що просторіччя вводиться в текст для досягнення особливих
стилістичних, смислових та ілокутивних цілей висловлювання.

ІІ. Поява великої кількості нових понять у зв’язку з розвитком технічних
засобів, у змінених соціально-політичних умовах зумовлює потребу
номінації та образної оцінки явищ дійсності, характерних для нової епохи
та появу власне нових ФО: Звісно, після “чорного вівторка” 11.09.2001р.
по всій території США були вжиті безпрецедентні заходи безпеки (ПіК,
№22, с.33); …Сполучені Штати залишилися, і вже не прості хулігани, а
фанатики-терористи протаранили посажирськими “Боїнгами” хмарочоси WTC у
“чорний вівторок” (ПіК, №20, с.35); Зрештою, як не згадати “чуму ХХ
століття” – СНІД? (ПіК, №12, с.32); Чума ХХІ століття – заголовок статті
про атипову легеневу пневмонію SARS (ПіК, №11, с.36). 31 грудня…починає
працювати гаряча телефонна лінія… (УМ, 02.12.03). Брудні гроші – брудні
люди – брудне телебачення. Це дуже просто (КіноТеатр, №2, 2003, с.4);
Гаряча точка; Гаряча тема – рубрики УМ, 02.12.03; Все ближче той час Х,
коли Євросоюз розростеться до кордонів України… (УМ, 29.01.04) тощо.

Спостерігаємо активне створення афоризмів, пов’язаних з конкретною
особою чи подією, використання так званих “фраз дня”, які проходять
перевірку на життєздатність у текстах ЗМІ.

Близькими до просторічно-розмовних фразеологічних одиниць є
субстандартні мовні утворення. Це прагматично задані відхилення від
норми літературної мови, які зумовлені ситуацією. Різновидами подібних
субстандартних мовних одиниць є оказіоналізми, авторські утворення, які
мають потужний експресивний заряд і являють собою, як правило, ФО
“одноразового використання”.

L

^

`

f

ue

&

F

AE

&

F

&

F

=Відомо, що ФО завдяки своїм категоріальним ознакам нарізнооформленості
та семантичної цілісності, потенційно тяжіють до кількісної та якісної
субституції компонентного складу. Фразеологізми як експресивні одиниці,
підпорядковуючись у контексті авторським модифікаціям, набувають
комбінованої, додаткової експресивності. У сучасній лінгвістиці
трансформації розглядаються як фундаментальна властивість мови, яскравий
вияв еволюції мови. До трансформаційних процесів у фразеологізмах
залучені як інтралінгвістичні (еволюційні) фактори, так і
екстралінгвістичні – посилення ролі автора-творця у тексті, або
індивідуалізація тексту.

Трансформації ФО, зафіксовані в текстах друкованих ЗМІ, відбуваються у
кількох напрямках:

семантичні трансформації або зміна значення традиційного фразеологізму
(структура ФО залишається незмінною): Йдеться про підприємства, що вже
давно мають своїх власників, але через прибутковість стали привабливими
для потужних фінансових груп, котрі накинули на “братів менших” око
[ПіК, №10, с.24] — брати менші – мова йде про тварин, а тут – про менші
за розміром та капіталом підприємства; Втім, перший млинець вийшов
вдалим, принаймні сміялися в народі з того пам’ятника не дуже …[ПіК, №7,
с.20] – перший млинець глевкий – вживається на позначення чогось такого,
що роблять вперше і невдало, тут – щось зроблено вперше ( про пам’ятник
С.Бубці у Донецьку) і з дуже великою натяжкою вдало, з маркером
“іронічно”; При затвердженні Януковича главою уряду обійшлося без
опозиціонерів – правда, Ющенку довелося забрати у своїх депутатів картки
для голосування: щоб ніхто не скакнув у гречку [ПіК, №16-17, с.13] –
скакати в гречку – зраджувати дружині або чоловікові, чи мати нешлюбні
зв’язки, тут – зраджувати інтересам блоку “Наша Україна” та подібні ФО;

структурні модифікації: *лексична субституція — заміна компонента ФО
(значення при цьому залишається незмінним, але набуває додаткової
експресивності): Я розумію, звідки ноги ростуть [ПіК, №24, с.18] –
звідки руки ростуть – що є причиною чогось; Єдине нововведення Піскуна,
це публічне озвучення заяв, тоді як у цій справі ще “кінь не валявся”
[ПіК, №12, с.7] – і кіт не валявся – нічого не робиться; Справа складна:
захищати підозрюваного чи навпаки навісити на нього усіх слонів
(навісити усіх собак – інтенсивність – слон більший за собаку) (ПіК,
№21, с.31). Отак, одним фоліантом двох зайців можна прибити [ПіК, №11,
с.12] — убивати двох зайців (одним махом) домагатися одночасного
здійснення двох різних справ; та подібні ФО (великий поділ нафтового
пирога, залізна Юля; ні повзком, ні галопом…); *семантичне нарощування
або розширення значення за рахунок залучення ад’єктивів. У
трансформованій моделі змінюється лексико-граматичний склад, і значення
всього фразеологізму стає іншим: Для відродження галузі [кіно] потрібно
небагато: ентузіазм населення і первинні внески. А далі все піде як по
вершковому маслу [ПіК, №1, с.42]; Слід зауважити, що прем’єр
[В.Янукович] – важковаговик, йому буде надто непросто добратися крізь
терни до темно-синіх європейських зірок; Тому єврозірки Януковича
світять, але поки що не гріють [ПіК, №4, с.13]; […] незважаючи на свій
досить юний вік, уже знає, почім фунт акторського хліба […] (почім фунт
хліба) (УМ, 31.01.04); Каша (біла і ду-у-уже гірка) заварилася; коли у
червні 2000 року добрий американський президент Білл Клінтон завітав до
Києва […] [ПіК, №10, с.33] тут наявне залучення фонологічних засобів
(емфатичний наголос) (йдеться про боротьбу з аудіо- та відеопіратством)
та ін. *семантизація ФО або прийом реалізації одного з компонентів у
вільному значенні: Потрібно не лише “фільтрувати базар”, але й
фільтрувати розмови, коментарі, уміти протиставляти потоку негативної
інформації свій контрпотік (ПіК, №26-27, с.9); *усічення ФО: Десятка з
два найкращих людей міста [Черкаси] почали спати і бачити себе у
мерському кріслі (спати і в сні бачити – “дуже бажати, хотіти
чого-небудь, мріяти про здійснення чогось” [СФУМ: 679) (ПіК, №19, с.19);
Перші допитувані не вигадали нічого іншого, як вішати локшину, але
робили це досить непереконливо (вішати локшину на вуха) (ПіК, №24,
с.11);

цитація або квазіцитація та алюзійне цитування, які є атрибутом мовної
гри адресата-адресанта тексту, про що свідчить аналіз заголовків та
рубрик статей. Особливий і розповсюждений у наш час вид перетворень ФО
стосується висловів епохи соціалізму, які набувають іронічного звучання:
“Сухий закон” для столиці або Спроба міської влади “загнати” алкоголь у
стаціонарні магазини (заголовок — УМ, 31.01.04); А зараз лєпота – хто
був ніким, той став усім (про художників поп-арту) (ПіК, №24, с.44);
Перед Черкасами замерехтів привид нових виборів (привид комунізму) (ПіК,
№19, с.19); Привид бродить по країні. Привид єдиного кандидата
(заголовок статті Н.Тимошенко у ПіКу, №22, с.14-15).

Відбувається їх зниження ФО внаслідок включення в знижено-побутовий
контрастний за семантикою і стилістичним звучанням контекст, що створює
різкий ефект. Д.Дубін називає подібне явище “стёбом“ або “ёрничанием“)
[Дубин 1994: 166]. Власне, створюється нова норма, новий варіант
публічної мовленнєвої поведінки, який називаємо авторською іронією –
авторське кепкування та суб’єктивна оцінка, часто самоіронія. Алюзійне
цитування – зниження високого, пародіювання кумирів. Відбувається
актуалізація попереднього асоціативного та аперцепційного досвіду
адресата, адресант створює натяк на щось широко відоме (цитування, схожа
ситуація, асоціація…). Т.Г.Винокур називає це явище “комунікативним
співавторством” [Винокур 1993: 84], у якому провідна роль належить
мовній грі – розгадуванню, згадуванню. Народ лягли і просять Кучму на
третє президентство? (заголовок у УМ, 29.01.04) – пані лягли і просять –
слова Проні Прокопівни з фільму “За двома зайцями” відразу створють
іронічно-жартівливий настрій; Скажи мені, який банк твій, і я скажу
тобі, хто ти? (УМ,02.12.03) – модифікація відомого прислів’я – скажи
мені, хто твій друг, і я скажу тобі, хто ти; Повернення блудного Алі,
самоволка якого затягнулася на 11 років (повернення блудного сина) (УМ,
02.12.03); Доки банкір вийде, хтось “лимони виїсть”? (доки сонце зійде,
роса очі виїсть) (про мільйони активу банку “Наш банк” та штучне
банкрутство банку “Слов’янський”) (УМ, 25.02.04); Мій дім – моя могила
(мій дім – моя фортеця) (про трагедію в Азербайджані – завал
5-поверхового будинку) (УМ, 31.01.04) та інші. “Гра” з цитатами –
улюблений виразовий засіб сучасної публіцистики. Зниження відіграє при
цьому ключову роль.

контамінація ФО: Кого не візьми [з політиків]…- всі у розквіті літ. Так
би мовити, мужчини у власному соку, із додаванням олії та спецій – кому
як подобається [ПіК, №8, с.12] – контамінація двох фразеологізмів —
варитися у власному соку та бути у соку; Цим можна пояснити відмову від
участі в саміті президентів чотирьох азійських держав. Їм до Європи, як
кажуть, ні повзком, ні галопом (можливо, контамінація – це ще більше
підкреслює неможливість дії) (як до неба рачки) (ПіК, №4, с.6); “5
капель” обурення для Президента (М.Томенко поставив 5 запитань про
свободу слова в Україні) (УМ, 02.12.03) (реклама горілки – “5 капель” чи
остання крапля).

“Активна мобільність форми і взаємозаміна компонентів – постійне джерело
поновлення експресивності фразеологізму, основна причина актуалізації
стійких сполучень у мовленні” [Мокиенко 1989 : 26] Такі перетворення
становлять специфіку друкованого тексту ЗМІ, який прагне до оновлення
готових схем, їх трансформацій.

Аналіз текстів засобів масової інформації за 2003-2004 роки засвідчує
такі види фразеологізмів-новотворів як: власне просторічні ФО, жаргонні,
обсценні, суржикові, ФО на позначення нових реалій дійсності;
трансформовані ФО, які охоплюють семантичні, структурні трансформації,
алюзійне цитування, контаміновані ФО.

Література

Баранник Д.Х. Українська мова на межі століть // Мовознавство. 2001.
№3. С.41.

Винокур Т.Г. Говорящий и слушающий: Варианты речевого поведения. М.:
Наука, 1993. 171 с.

Дубин Б. Литературный стёб и современные литературные нравы // Гудков
Л., Дубин Б. Идеология бессруктурности: Интеллигенция и конец советской
эпохи // Знамя. 1994. №11. С.166-179.

Коваленко Б.О. Розмовна лексика та фразеологія в мові сучасних
українських газет // Ономастика та апелятиви. 2002. Вип.17. С.54-69.

Костомаров В.Г. Языковой вкус эпохи. Санкт-Петербург, 1999. С.184.

Ларин Б.А. История русского языка и общее языкознание: Избр. работы.
М.: Просвещение, 1977. 224 с.

Лотман Ю.М. Структура художественного текста. М.: Искусство, 1970. 384
с.

Мокиенко В.М. Славянская фразеология. М., 1989.

Парамонов Б. Постмодернизм // Независимая газета. 1995. 26 января.

Словник фразеологізмів української мови. К.: Наук. думка, 2003. 1097
с.

Тараненко О.О. Колоквіалізація, субстандартизація та вульгаризація як
характерні явища стилістики сучасної української мови // Мовознавство.
2002. №4-5. С.33-39.

Трубачев О.Н. Этногенез и культура древнейших славян: Лингвистическое
исследование. М.: Наука, 1991. 269 с.

Похожие записи