Реферат на тему:
Етимологія терміну «сленг» та сучасне його тлумачення
Сленг – це не шкідливе утворення мови, яке вульгаризує усну мову, а
органічна та в деякій мірі необхідна частина цієї системи. Сленг
розвивається, змінюється дуже швидко, він може як легко утворитися, так
і зникнути. Ці всі зміни відбуваються для спрощення усної мови та її
розуміння. Сленг – дуже живе та динамічне утворення. Його використовують
у різних сферах суспільного життя. Тому ми вважаємо, що дослідження
етимології терміну «сленг» та розгляд сучасних підходів до його бачення
є актуальним на даному етапі. Власне розгляд цих позицій і є метою
нашої статті. Для реалізації поставленої мети ми прослідкуємо історію
розвитку терміну сленг, проаналізуємо наукову літературу з питань
вивчення сленгу, визначимо поняття сленг і висловимо наше бачення ролі
сленгу в мові.
Хомяков В. А. в одній із своїх книг вказав, що вперше термін сленг зі
значенням «мова низького вульгарного типу» ( language of low or vulgar
type) був засвідчений у 1756 році; з 1802 року цей термін розуміють як
«жаргон певного класу або періоду» ( The cant or jargon of a certain
class or period ), а з 1818 року під сленгом стали розуміти «мову
високого розмовного типу, нижчого за рівень стандартної освіченої мови,
із нових слів, або слів, які вжиті в певному сенсі» [4].
Е. Картридж, зокрема, вказує, що приблизно з половини минулого століття
термін сленг став загальноприйнятим значенням для розмовної мови
(“illegitimate” colloquial speech), тоді як до 1850 року цим терміном
називали всі різновиди «вульгарної мови» . Вітчизняний дослідник І. В.
Арнольд вказує, що сленг – включає лиш розмовні слова та вирази з
грубуватим чи жартівливим емоційним забарвленням (неприйнятим) в
літературній мові [2, 65]. І. Р. Гальпєрін пропонує розуміти під сленгом
– той шар лексики та фразеології, який проявляється у сфері живої
розмовної мови в якості розмовних неологізмів, які легко переходять у
шар загальноприйнятої розмовної літературної лексики [1, 21].
Циганська етимологія терміну сленг протрималась майже до кінця 19
сторіччя, вона дається і у відомому словнику Хоттена, де приводяться
такі синоніми сленгу як gibberish – циганський жаргон, flash language –
низька вульгарна мова. В кінці 19 століття сленг почали розглядати як
запозичення зі скандинавських мов. Починаючи з етимологічного словника
Скіта, така інтерпретація походження терміну потратила в деякі
авторитетні словники англійської мови. Скандинавське походження терміну
приймали такі дослідники як Бредні, Уіклі та Уайльд [4, 30].
?????????}? sling a yarn – to relate a story, to tell a lie ( брехати );
sling (a person) slang – to abuse, scold violently; в останньому виразі
slang – impertinence, abuse (значення, засвідчене з 1825 року) [4, 31].
Таким чином, етимологія терміну сленг зостається досі повністю не
розкрита і представляє одну із таємниць англійської лексикографії.
Сам термін сленг в перекладі з англійської мови означає:
1. мова соціально чи професійно відособленої групи в протилежність
літературній мові;
2. варіант розмовної мови (в тому числі експресивно забарвлені елементи
мови), що не співпадають з нормою літературної мови [5, 35].
Сленг складається зі слів та фразеологізмів (сталих зворотів), які
виникли та спочатку вживалися лише в окремих соціальних групах, він
відображав життєву орієнтацію цих груп. Ставши загальновживаними, такі
слова в цілому зберігають емоційно-оцінковий характер. Наприклад: penny
– yenep; two pence – owt yenep tumble to your barrikin – understand
you; cool to the dillo nemo – look at the little woman – back slang.
Із жаргону циган є також багато запозичень: bamboozle – брехати, bosh –
нісенітниця. Студентський сленг: This is quat good – This is pretty bad
.She is not very fit – This girl is not very attractive .She is nat very
fit – This girl is very attractive.
Отже, спочатку сленг використовувався лише в окремих соціальних групах,
а потім перейшов у загальне використання. Сленгізми є
загальнозрозумілими для всіх соціальних груп того чи іншого мовного
суспільства. Цей термін є багатозначним. Він належить до лексики
обмеженого вжитку: має неофіційний характер та емоційну забарвленість.
До лексики обмеженого вжитку також належать професіоналізми, жаргонізми,
арго, вульгаризми (останнім часом все більше вживається термін сленг).
Популярним зараз став сленг, який найбільш розповсюджений серед молоді,
а особливо серед школярів та студентів. Молоді люди більш емоційні, їм
важливо мати певну свою створену мову важко зрозумілу для інших – мати
свій особистий код для спілкування. Саме тому у сленгу весь час
виникають нові слова, а інші зникають, або продовжують використовуватися
лише в дуже вузьких колективах та групах.
Студентський сленг – динамічне утворення. В утворенні сленгізмів беруть
участь такі зміни, як: зміни голосної чи приголосної, чи двох
приголосних та двох голосних, можуть створюватись слова, які за змістом
нічого не несуть, але при вигуку мають специфічне емоційне забарвлення
тощо.
Література:
Арнольд И. В. Экспрессивные средства английского языка: сборник научных
робот/ Ленинград. гос. ин-т им. А. И. Герцена; – Л.: ЛТПИ, 1975, С.
123-126.
Жирмунский В. М. Национальный язык и социальные диалекты. – Ленинград,
1936. – 269 c.
Сучасний тлумачний словник української мови: 65 000 слів/За заг. ред.
д-ра філолог. наук, проф. В. В. Дубічинського. – Х.: ШКОЛА, 2006. – 1008
с.
Хомяков В. А. Введение в изучение основного компонента англ.
просторечия. – Вологда, 1971, С. – 29-39, 104 с.
H. L. Mencken. The American Language. New York, 1960, 655 p.
E. Partridge. A Dictionary of Slang and Unconventional English. London,
1963, vol. 1, 782 p.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
