Реферат на тему:
Документація особового складу
Автобіографія
Автобіографія (від грецьк. аотос; — сам і plot; — життя) — документ, що
містить опис життя та діяльності особи і складається нею самою.
Автобіографія пишеться у довільній формі, проте існують її обов’язкові
складові, як-от:
• назва виду документа (Автобіографія);
• прізвище, ім’я, по батькові автора;
• дата народження (число, місяць, рік);
• місце народження;
• відомості про освіту (повне найменування всіх навчальних закладів);
• відомості про трудову діяльність;
• відомості про громадську роботу;
• сімейний стан і склад сім’ї (батьки, дружина/чоловік, діти);
• домашня адреса і номер телефону;
• дата складання;
• підпис.
Усі відомості в автобіографії викладаються від першої особи (я навчався,
маю державні нагороди тощо). Займенник я, яким звичайно починається
автобіографія, у наступних реченнях може опускатися (1976року переїхав
до Вінниці. Наступного року вступив до КДУ). Відомості про навчання і
роботу викладаються у хронологічній послідовності. Обов’язково
вказуються повні найменування навчальних закладів, в яких автор здобував
освіту, і підприємств чи установ, у яких працював.
Автобіографія є офіційним діловим документом, тому в ній зайві
літературні тропи (метафори, епітети тощо), а також діалектна,
просторічна чи інша нелітературна лексика. У цьому документі
викладається інформація лише про ті події, які відбулися, і не пишеться
про бажання, сподівання, плани автора тощо.
Автобіографії літературно-публіцистичного характеру (це часто
автобіографії письменників) можуть містити емоційно-експресивні
елементи, вони не належать до офіційно-ділового стилю.
Ось зразок автобіографії.
Автобіографія
Я, Стеценко Михайло Васильович, народився 15 грудня 1963року в селі
Дмитрушки Уманського району Черкаської області. У 1970 р. пішов до
школи. Закінчив школу в 1980 р. із золотою медаллю.
У1980 році вступив на фінансово-економічний факультет Київського
інституту народного господарства і закінчив його у 1985 році, здобувши
спеціальність економіст.
З 1991 по 1992 рік працював у Жовтневому відділенні держбанку м. Києва.
З 1993 р. працюю в департаменті бухгалтерського обліку НБУ на посаді
головного економіста відділу методології.
У1991 році закінчив трирічні міські курси англійської мови.
Склад сім “і:
мати — Стеценко Стефанія Василівна, пенсіонер;
дружина — Стеценко Марія Степанівна, учитель хімії середньої школи № 45
м. Києва;
дочка — Стеценко Світлана Михайлівна, навчається у 7 класі середньої
школи № 88 м. Києва.
Підпис 22 жовтня 2000 р.
Резюме
Резюме — це документ про особисті, освітні та професійні дані, що
складається при прийомі на роботу до комерційних підприємств.
Особливістю цього документа є стислість (його обсяг, як правило, не
перевищує 1 аркуша). У резюме відомості про професійну діяльність та
освіту викладаються у зворотному хронологічному порядку. Графа
“Додаткові відомості” містить інформацію про навички чи досягнення в
будь-якій галузі, наприклад відомості про володіння іноземними мовами і
комп’ютером, вміння керувати автомобілем, участь у наукових
конференціях, наявність друкованих праць, громадську діяльність,
інтереси претендента тощо. У резюме може зазначатися мета — посада
(робота), на яку претендує автор, і бажана заробітна плата.
Отже, основними складовими резюме є такі:
• назва виду документа (Резюме);
• прізвище, ім’я, по батькові;
• адреса;
• телефон;
• дата і місце народження;
• мета;
• професійний досвід;
• освіта;
• сімейний стан;
• додаткові відомості;
• підпис.
Наведемо зразок заповненого резюме.
Резюме
Прізвище, ім’я, по батькові: Василенко Тетяна Семенівна Адреса: 03065.
м. Київ-65. вул. Метробудівська, буд. 5. кв. ЗО Телефон: 483-40-45
Дата і місце народження: 14 січня 1960р.. м. Івано-Франківськ Мета:
робота перекладачем
Професійний досвід: 1997-2000 — перекладач у канадській нафтогазовій
компанії “Lateral Vector Resources”. Відповідала за зв’язок з
партнерами, вела кореспонденцію.
1994-1997 — перекладач у київському офісі австрійської компанії NZ
Techno, яка спеціалізується на просуванні на ринках Східної Європи
медичного обладнання для інтенсивної терапії. Вела кореспонденцію.
перекладала технічні інструкції для лікарів, здійснювала переклад на
семінарах.
1993-1994 — перекладач на студії ICTV. Перекладала науково-популярні
фільми:
1983-1988 викладач англійської мови у середній школі № 26 м. Києва.
Освіта:
1989-1992 — навчання в аспірантурі при Київському державному
університеті ім. Т. Г. Шевченка. У1993 р. захистила кандидатську
дисертацію на тему “Композити іншомовного походження у сучасній
англійській мові”.
1977-1982 — навчання на факультеті романо-германської філології
Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Набула фаху
викладача англійської та німецької мов.
Сімейний стан: заміжня, двоє дітей (15 і 18років)
Додаткові дані: маю досвід роботи з текстовим і графічним редакторами у
середовищах DOS і WINDOWS, вільно володію польською мовою (закінчила
дворічні курси, пройшла стажування у Варшаві). 5років воджу автомобіль.
Підпис
Характеристика
Характеристика — це документ, у якому оцінюються ділові та моральні
якості особи. Вона подається при вступі до середніх і вищих навчальних
закладів, при висуванні на виборні посади, при атестаціях та в інших
випадках. Характеристики видаються адміністрацією підприємства
(організації, навчального закладу) на прохання працівника (студента,
практиканта тощо).
Характеристика складається із таких реквізитів:
1. Назва виду документа — Характеристика — угорі аркуша.
2. Анкетні дані особи: прізвище, ім’я, по батькові, посада, учений
ступінь і звання, рік народження (у родовому відмінку), освіта. Ці дані
розташовуються у стовпчик справа.
3. Дані про трудову діяльність (фах, посада, тривалість роботи на
підприємстві, просування по службі, рівень професійної майстерності).
Студенти зазначають, з якого часу навчаються, за яким фахом.
4. Власне характеристика, у якій зазначають:
• ставлення до роботи (навчання);
• підвищення професійного та наукового рівня;
• стосунки в трудовому (навчальному) колективі;
• нагороди, заохочення (стягнення).
5. Призначення характеристики.
6. Дата складання.
7. Підпис відповідальної службової особи, печатка організації, що видала
характеристику.
Текст характеристики викладається від третьої особи. Особливості
характеристик покажемо на двох зразках.
Характеристика
Петренка Максима Сергійовича, плиточника-облицювальника БМУ-7, 1981 року
народження, освіта середня спеціальна
Петренко Максим Сергійович працює плиточником-облицювальником у БМУ-7 з
вересня 1998 року. За час роботи на підприємстві виявив себе як
кваліфікований фахівець. У жовтні 1999 р. йому було присвоєно 4 розряд.
Роботу виконує якісно, відповідально ставиться до своїх обов’язків.
Дисциплінований.
Постійно підвищує свій професійний рівень. Опанував суміжну професію
муляра. З вересня 1999 р. навчається на заочному відділенні Київського
університету будівництва та архітектури.
Бере участь у житті колективу, входить до складу комісії з охорони
праці.
Має шану в колег. Доброзичливий, комунікабельний, увічливий.
Характеристику видано для подання у Печерський РВК м. Києва.
Директор БМУ-7 (підпис) С. С. Салій
Печатка
Дата
ХАРАКТЕРИСТИКА
Півник Ірини Андріївни, доцента кафедри іноземних мов Київського
інституту Сухопутних військ, 1960 року народження, освіта вища
Півник Ірина Андріївна працює викладачем іноземних мов у Київському
інституті Сухопутних військ з вересня 1985 року. За час роботи в
інституті зарекомендувала себе сумлінним, компетентним і досвідченим
викладачем, який проводить заняття на високому науково-методичному
рівні, застосовує передові методи навчання, постійно підвищує свій
професійний рівень.
Ірина Андріївна вміє викликати у курсантів інтерес до свого предмета,
залучити їх до активної творчої роботи на заняттях. Викладач упроваджує
у викладання дисципліни елементи ефективного оволодіння іноземною мовою,
на заняттях застосовує методику співробітництва.
Ірина Андріївна постійно займається науковою роботою: бере активну
участь у наукових конференціях, друкує статті у науково-методичних
збірниках, випустила 4 навчальні посібники з англійської мови. Протягом
5 років Півник І. А. очолює предметно-методичну комісію, допомагає в
роботі молодим викладачам, з увагою ставиться до діяльності колег.
Ірина Андріївна — серйозна, доброзичлива і комунікабельна людина,
вимоглива до себе й інших. Вона користується у колективу кафедри та у
курсантів заслуженим авторитетом і повагою.
Характеристика видана для подання до ….
Завідувач кафедри В. М. Сокирко
іноземних мов
Дата
Список використаної літератури
Волощак М. Неправильно — правильно: Довідник з українського
слововживання: За матеріалами засобів масової інформації. — К., 2000.
Глущик С. В., Дияк О. В., Шевчук С. В. Сучасні ділові папери. — К.: А.
С. К., 2000.
Гнаткевич Ю. Уникаймо русизмів в українській мові. — К.: Видавничий
центр “Просвіта”, 2000.
Головащук С. І. Словник-довідник з українського літературного
слововживання. — К.: Рідна мова, 2000.
Гринчишин Д. Г., Сербенська О.А. Словник паронімів української мови. —
К.: Рад. шк., 1986.
Ділова українська мова: Навч. посіб. — К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000.
Ділова українська мова: Посіб. для студентів вузів / За ред. Н. Д.
Бабич. — Чернівці: Рута, 1996.
Ділові папери та документи підприємницької діяльності / Упоряд. В. -Л.
Кулініченко. — К.: Український центр духовної культури, 1996.
Караванський С. Пошук українського слова, або Боротьба за національне
“я”. —К.: Видавничий центр “Академія”, 2001.
Коваль А. П. Ділове спілкування. —К.: Либідь, 1992.
Коваль А. П. Практична стилістика сучасної української мови. — К.: Вища
шк., 1978.
Кочан І. М., Токарська А. С. Культура рідної мови. — Львів: Світ, 1996.
Культура мови на щодень. — К.: Довіра, 2000.
Культура української мови: Довідник. — К.: Либідь, 1990.
Молдованов М. І., Сидорова Г. М. Сучасний діловий документ: зразки
найважливіших документів українською мовою. — К.: Техніка, 1992.
Пилинський М. М. Мовна норма і стиль.— К.: Наук, думка, 1976.
Пономарів О. Д Культура слова: Мовностилістичні поради. – К.: Либідь,
1999.
Пономарів О. Д Стилістика сучасної української мови. – Тернопіль: Навч.
книга-Богдан, 2000.
Російсько-український словник-довідник “Порадник ділової людини”. -К.:
Основи, 1995.
Сліпушко О. М. Українська мова й етапи кар’єри ділової людини. -К:
Криниця, 1999.
Словник-довідник з культури української мови. – Львів: ФЕНІКС, 1996.
Український правопис. – К: Наук. думка, 1996.
Універсальний довідник-практикум з ділових паперів. – К.: Довіра, 1998.
Чак Є. Д Чи правильно ми говоримо? – К: Освіта, 1997.
Шевчук С. В. Службове листування: Довідник. – К.: Літера, 1999.
Шевчук С. В. Українське ділове мовлення. – К.: Вища шк., 1997.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
