КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Диференційовані завдання на уроках розвитку мовлення
ПЛАН
І. Роль диференційованих завдань на уроках розвитку зв’язного мовлення.
ІІ. Різноманітність завдань на уроках розвитку мовлення.
Значення і завдання уроків розвитку мовлення.
Приклади поступового ускладнення завдань і зменшення міри допомоги в
поєднанні різноманітних форм організації роботи.
а) 2 клас;
б) 3 клас;
в) 4 клас.
3. Система вправ з використанням карток-завдань, з розвитку мовлення.
а) добір влучних слів;
б) творча робота різного характеру;
в) ігри.
4. Конспект уроку з розвитку мовлення.
ІІІ. Виховна мета диференційованих завдань на уроках розвитку мовлення.
IV. Список використаної літератури.
І. Глибина, гнучкість, системність та інші якості учнівських знань
значною мірою залежать як від психологічних та розумових відмінностей,
так і від специфічних дидактичних умов, що забезпечують яскраве
сприйняття і відображення зовнішнього світу.
Психологи зазначають, що деякі учні схильні до абстрактного мислення,
інші – до наочно-образного. Тому одні успішніше оволодівають циклом
математичних та природничих наук, інші мають нахил до гуманітарних.
Щоб виявити типи вищої нервової системи, вчитель повинне розуміти
специфіку навчальної праці учнів на уроках.
Домінуючою у роботі з дітьми різного розумового розвитку має бути така
організація занять, яка б забезпечувала міцність знань усіх учнів.
Як показали дослідження психологів, однаковий підхід до школярів на всіх
етапах уроку – не результативний, бо вони по-різному сприймають
матеріал. Тому важливо акцентувати увагу на різноплановості кожної
особистості, створити ефективні навчальні ситуації, не допускати втоми,
спонукати учнівський інтерес до активної пізнавальної діяльності.
Останніми роками підвищується роль розвиваючого навчання. Учителі
прагнуть створити умови для творчої роботи вихованців, стимулюють їхню
допитливість, пропонуючи розв’язати завдання у нестандартних умовах
тощо.
Диференціація навчання при класно-урочній системі передбачає одночасну
роботу на уроках різних груп учнів. Це неможливо без підготовки завдань
різного ступеня складності. Діяльність дітей оцінюється на кожному етапі
уроку і встановлюється та чи інша причина невстигання.
Групова форма роботи з учнями має розглядатися як варіантні завдання, що
сприяють формуванню знань на основі активізації пізнавальної діяльності
учнів. Йдеться про підготовку для учнів диференційованих консультаційних
карток, у яких деталізовані й сконцентровані окремі поняття, зв’язки,
співвідношення в доступній формі для кожної групи школярів.
Диференціація учнів має відповідати умовам фронтальної, групової, парної
та індивідуальної форм організацій навчання, які б створювали можливості
для активізації їх навчально-пізнавальних і розумових відмінностей
школярів для утворення типологічних груп, котрі організовані на основі
різного рівня знань дітей.
Диференційований підхід передбачає досягнення дітьми однакової мети,
проте різними шляхами (враховуючи їхні неоднакові навчально-пізнавальні
можливості). Шкільна практика показує, що кількість дітей, які навчалися
на відмінно та добре в молодших класах, зменшується в старших. Це
свідчить про невикористані навчальні можливості, а також про невміння
окремих педагогів охопити своїх вихованців продуктивною творчою роботою
на уроці.
Спостереження показують, що більшість учнів на уроках недостатньо
активні. Чому? Бо вчитель нераціонально використовує робочий час, не
застосовує щоденний індивідуальний та диференційований підхід до дітей.
Диференціація не виключає індивідуальної роботи з дітьми, а навпаки,
ґрунтується на ній.
При збереженні класних фронтальних занять досвідчені педагоги
практикують різноваріантну складність завдань і прийомів самостійної
роботи в класі та вдома для слабких, середніх і шкільних учнів.
Використання різноваріантних завдань, визначення дидактичних шляхів
ліквідації прогалин у знаннях, коригування діяльності – такий зміст
диференціації навчального процесу.
При диференційованому підході педагогові важливо вміти дібрати різні
завдання, які відповідали б рівневі пізнавальної діяльності вихованців,
адже навчальний матеріал має відповідати їх загальному розвитку,
забезпечити практичну діяльність, котра потребує нестандартних,
нестабільних рішень, а творчих , продуктивних. А відтак, диференційовані
завдання мають відображати методичні, логічні, психологічні і дидактичні
вимоги до учнів різного рівня підготовленості.
Як показує досвід, різноманітні прийоми диференційованого підходу до
школярів на уроках забезпечують продуктивніше засвоєння навчального
матеріалу, а це – основа глибокого оволодіння знаннями і формування
діалектико-матеріалістичного світогляду учнів.
В.О.Сухомлинський відзначав, що кожен учитель повинен бути вмілим,
вдумливим вихователем розуму учнів. Розумове виховання у процесі
навчання здійснюється тільки тоді, коли нагромадження, розширення знань
педагог розглядає не як кінцеву мету, а лише як один із засобів розвитку
пізнавальних і творчих сил, гнучкої, допитливої думки. У такого вчителя
знання учнів – своєрідний інструмент, завдяки якому учень свідомо робить
нові кроки в пізнанні навколишнього світу.
Диференційоване навчання потребує серйозної підготовки вчителя до
уроків, творчості. Тільки такий шлях веде до практичної реалізації
діалектичного взаємозв’язку між навчанням і розвитком дитини.
ІІ.1.
Одним із основних завдань, які стоять перед учителем у період навчання
грамоти, є розвиток мовлення і мислення школярів. Як зазначається в
програмі, «навчальна мовленнєва д діяльність з шестирічними учнями
включає роботу над удосконаленням звуковимови; збагачення, уточнення й
активізацію словникового запасу; формування граматичного ладу мовлення;
заучування напам’ять невеличких віршів, потішок, скоромовок, дитячих
пісеньок, загадок, прислів’їв; формування діалогічного та монологічного
мовлення»1.
К.Д.Ушинський наголошував на тому, що в період навчання грамоти вчитель
повинен піклуватися про розвиток у школярів вимовної та слухової
культури і боротися з нечіткою, млявою артикуляцією звуків, яка пізніше
стає причиною багатьох помилок під час письма. Необхідно добиватися від
кожного учня правильної, чіткої, добре зрозумілої вимови звуків,
складів, слів. З цього приводу він писав, що хороша, ясна вимова слова,
така, щоб кожен із звуків, які його складають, було чути, і чутливе вухо
у розрізненні цих звуків є однією з найголовніших основ правопису. Тому
робота, яка розпочалась у добукварний період над удосконаленням
звуковимови дітей, формуванням у них правильних уявлень про систему
звуків рідної мови, продовжується протягом усього букварного періоду. У
букварний період ця робота тісно пов’язана з оволодінням навичкою
читання складів і слів. Учитель стежить за тим, щоб під час читання
складів учні чітко вимовляли всі наявні у них звуки, достатньо
розкриваючи рот для голосних і чітко артикулюючи приголосні.
Перехід дітей від ігрової діяльності до навчальної пов’язаний з активним
збагаченням їхнього словникового запасу. Найголовнішим джерелом
поповнення словника першокласників є, в першу чергу, сама навчальна
діяльність: учні засвоюють цілу низку слів, пов’язаних із назвами
шкільних приміщень, шкільного обладнання (меблів і навчальних приладь),
самого навчального процесу; величезна кількість слів поступає в активний
словник дитини зі сторінок підручників, за якими вона навчається в 1
класі. Важливим є те, що дитячий словник збагачується не тільки
кількісно, а й якісно. У ньому, зокрема, збільшується питома вага
лексики, яка відображає суспільно-політичні відносини (Батьківщина,
Вітчизна, держава, Україна, столиця України – Київ, рідна мова,
український народ, великий український письменник, видатна українська
поетеса закликав народ боротися проти царя і панів, народи-брати та
ін.). Букварні тексти та художні ілюстрації ознайомлюють дітей з новими
словами, які відображають досягнення радянського народу в галузі науки,
техніки і культури, трудову діяльність людей міста й села, назви рослин,
тварин, предметів побуту. Поповнюється лексика, пов’язана з
різноманітною діяльністю самих дітей, як на уроках, так і в позаурочний
час. Особливе значення в цій діяльності належить дитячій книзі.
Робота над реченням проводиться у зіставленні зі словами. Першокласники
дізнаються, що речення складаються із слів, що до складу речення може
входити одне і більше слів. За допомогою спеціальних вправ в учнів
формується уявлення про те, що речення висловлює закінчену думку, що для
нього характерна не тільки смислова, а й інтонаційна завершеність.
Поступово у мовлення дітей вводяться складніші синтаксичні конструкції –
прості речення, ускладнені однорідними членами, головними і
другорядними, складносурядні і складнопідрядні речення. Такі конструкції
з’являються в мовленні дітей внаслідок створених мовленнєвих ситуацій,
поставлених учителем запитань, які потребують відповіді ускладненим чи
складним реченням, необхідністю побудувати просте міркування («На цій
картині зображено осінь, бо…») та ін.
Важливим умінням, яке треба виробляти у першокласників уже в цей період,
є правильне поєднання речень у зв’язному висловлюванні. Безумовно, що на
цьому етапі навчання учні користуються такими засобами поєднання речень
у тексті, як вживання особових займенників, синонімів, прислівників часу
і місця, шляхом наслідування, за зразком, за порадою вчителя. Одним із
прийомів, спрямованих на практичне засвоєння засобів поєднання речень у
тексті, яким учитель може користуватися на уроках закріплення вивченої
букви, є робота з деформованим текстом. Для цього учням пропонується
прочитати речення і розташувати їх у такій послідовності, щоб вийшов
зв’язний текст. У ході такої роботи засоби зв’язку між реченнями у
зв’язному висловлюванні проступають особливо виразно.
Основою для розвитку у дітей діалогічного і монологічного мовлення є
робота над інсценізацією добре відомих діями казок, наприклад, «Ріпка»,
Вовк і семеро козенят», «Рукавичка», «Три ведмеді» та ін., розгадування
загадок з наступним поясненням змісту їх, робота над прислів’ями.
Велике значення в роботі над розвитком мовлення першокласників, як і над
іншими видами навчальної праці, має мотивація мовленнєвої діяльності
дітей. У кожній ситуації, пов’язаній з розвитком мовлення учнів, учитель
піклується про створення мотивів для висловлювання, які були б близькими
для дітей, забезпечували б найповніше природність дитячого мовлення.
Крім цього, учні повинні знати, що загальна оцінка їхньої роботи на
уроках рідної мови значною мірою залежить від їхнього вміння правильно
висловлюватись на уроці.
Окремої уваги вчителя вимагає проблема формування у дітей культури
мовлення і культури спілкування. Ця робота проводиться у 1 класі на всіх
без винятку уроках, а також у позакласній діяльності учнів. Однак слід
пам’ятати, що значну роль у цій справі відіграє зразок, а такі зразки
учні можуть брати з опрацьовуваних тексті у букварі та з дитячих
художніх книжок.
2. Зміст і обсяг сучасної програми з української мови д ля молодших
школярів вимагають повсякчасної уваги до розвитку мовленнєвої діяльності
кожного учня.
Один із шляхів здійснення цієї вимоги – раціональне поєднання
різноманітних форм організації роботи: колективної, парної та
індивідуальної. Їх поєднання в ході уроку створює умови для одночасної
роботи з різним, але доступним навчальним матеріалом для учнів як з
більшими, так і меншими навчальними можливостями.
Різні прийоми диференційованих завдань спрямовані на те, щоб усі учні
вчились розвивати своє мовлення. Поступово, на наступних етапах, учитель
зменшує різноманітні способи допомоги і ускладнює завдання для окремих
груп дітей, залежно від рівня сформованості певних навичок самостійного
виконання вправ.
Розглянемо приклади поступового ускладнення завдань і зменшення міри
допомоги в поєднанні різноманітних форм організації роботи.
2 КЛАС
Тема. Редагування тексту.
Фронтальна робота
Завдання 1. Прочитайте текст.
Синичка
Узимку прилетіла синичка до вікна. Синичка змерзла і шукала затишку.
Діти відчинили синичці кватирку. Синичка влетіла в хату. Діти годували
синичку.
– Яке слово часто повторюється? (Синичка).
їй;
пташка.
– Прочитай відредагований текст.
Завдання 2. Прочитай текст.
Зайчик
У лісі ми побачили зайчика. Зайчик сидів під кущиком. У зайчика куций
хвіст і довгі вуха. Зайчик побачив нас і побіг. Тільки ми зайчика й
бачили.
– Яке слово повторюється часто? (Зайчик).
його.
– Замінити слова і прочитай відредагований текст.
Завдання 3. Прочитай текст.
Білчина комора
Був кінець літа. Маленька білочка готувалась до зими. У дуплі дерева
білочка влаштувала комору. Білочка весь день носила в дупло горіхи.
Великий запас харчів зробила білочка на зиму.
– Зверни увагу: у тексті часто повторюється слово білочка.
трудівниця.
– Заміни слова і запиши текст.
Робота парами.
Завдання 4. Прочитайте текст.
Ялинка
Наближався Новий рік. Тато купив велику ялинку. Прикрасили ялинку
різними іграшками. На ялинці повісили і засвітили різноколірні лампочки.
Діти веселилися, грали, співали.
на ній.
Завдання 5. Прочитайте текст.
Допомога школярів.
Бабуся Ганна живе одна. Ось уже два дні бабуся хвора. Дізналися про це
школярі. Школярі відвідали бабусю. Щодня по черзі приходили школярі
доглядати хвору. Бабуся була дуже рада. Бабуся швидко видужала.
Замініть слова і запишіть текст. Подумайте, у яких реченнях використати
ці слова.
діти.
Індивідуальна робота.
І в. Завдання 6. Прочитайте текст.
Дружба.
Івась та Василько – нерозлучні друзі.
Друзі разом навчаються у школі, читають книжки. Друзі добре вчаться.
– Заміни виділені слова. Використай такі слова: вони, хлоп’ята.
ІІ в. Завдання 7. Прочитайте текст.
Шпаки.
Настала весна. Прилетіли шпаки. Ми почепили дві шпаківні. Шпаки наносили
туди пуху і пір’я. Шпаки – корисні птахи. Шпаки їдять черв’яків і
гусінь.
– Заміни виділені слова. Запиши текст.
З КЛАС
Тема. Ведення діалогу.
Фронтальна робота
Пам’ятай! Діалог – це розмова двох осіб.
Розглянь приклад діалогу. Розмова вчителя і учня.
Коротке речення (запис на дошці).
Вчитель. Петрику, скажи одне речення.
Учень. Собака голосно гавкає на вулиці.
Вчитель. А коротше?
Учень. Гав!
(Із «Смішинок»)
Робота парами
Завдання 1. Знайдіть слова мами і Сашка. Прочитайте в особах.
Відзначився.
Маленький Сашко повернувся зі школи і каже матері:
– Мамо, я сьогодні відзначився.
– Та ну!
– Так, так! Вчитель хотів поставити мене в куток, але у нього нічого не
вийшло, бо всі кутки були зайняті.
Завдання 2. Знайдіть слова учителя і учня. Прочитайте в особах.
Хворий зуб.
– Чому ти не був учора в школі?
– Болів зуб.
– А сьогодні не болить?
– Не знаю. Він лишився у зубного лікаря.
(Із «Смішинок»)
Завдання 3. Знайдіть слова матері і дочки. Прочитайте в особах.
Новий учитель.
Дочка повернулася зі школи.
– Ну, сподобався тобі новий учитель? – запитує мама.
– А, він нічого не знає…
– Як? Звідки ти взяла?
– Та він цілий урок лише мене все питав.
(Із «Смішинок»)
Завдання 4. Знайдіть слова лікаря і хлопчика. Прочитайте в особах.
– Скажи, хлопчику, скільки хвостів у кота?
– Один.
– А скільки у нього лап?
– Чотири.
– А вух?
– Лікарю, ви такий старий, невже ніколи не бачили кота?
(Із «Смішинок»)
Завдання 5. Знайдіть слова вчителя і учня.
Що ми бачимо над головою.
– Васильку, що ми бачимо над головою в ясну погоду?
– Блакитне небо.
– А коли йде дощ?
– Парасольку.
(Із смішинок)
Завдання 6. Побудуйте діалог. Доберіть можливі відповіді. Спишіть.
Розмова двох товаришів про зоопарк.
– Де ти вчора був?
– Їздив у зоопарк.
– І яких звірів ти там бачив?
– ………………
– А ведмедя бачив?
– ………………
– А що він там робив?
– ………………
– А чи були мавпочки?
– ………………
– От, мабуть, вони кумедні.
– ………………
Індивідуальна робота.
І в. Завдання 7. Побудуй діалог. Добери можливі відповіді. Спиши.
Розмова сина з батьком, що повернувся з полювання.
– Тату, кого ви сьогодні вполювали?
– ………………
– Навіть і не зустріли нікого?
– ………………
– А чому ви його не вполювали?
– ………………
– Я теж так зробив би.
ІІ в. Завдання 8. Пригадай казку. Добери можливі відповіді. Спиши.
Лисичка-сестричка і вовк-панібрат.
– Здорова була, лисичко-сестричко!
– ………………
– Що ти робиш, лисичко-сестричко?
– ………………
– Дай же мені!
– ………………
– Та як же я наловлю, коли я не вмію!
– ………………
– То хоч навчи мене як ловити.
– ………………
– Ну, спасибі за науку, – каже вовк.
Додаткові завдання.
Завдання 10. Побудуй діалог. Розмова мами і дочки, яка прийшла з школи.
4 КЛАС
Тема. Побудова текстів – міркувань.
Пригадай! У тексті – міркуванні є твердження, доказ (доведення) і
висновок.
Твердження. Дуже скрутно жити птахам узимку.
Доказ. Снігу намело багато. Бур’яни замело снігом. Голодують птахи.
Висновок. Про птахів треба турбуватися.
Попрацюймо разом
Завдання 1.Складіть і запишіть текст – міркування за поданим твердженням
і висновком. Дайте йому заголовок.
Твердження: Книга вчить, як на світі жить.
Доказ. Вона полегшує вам життя. Книга навчить вас шанувати людину й
самих себе. Книжка…
Висновок. Любіть книжку – джерело знань.
Завдання 2. Складіть і запишіть текст – міркування за поданим
твердженням і висновком. Дайте йому заголовок.
Твердження. Птахи – наші друзі.
Доказ. Птахи поїдають багато комах. Синиці…
Висновок . Бережіть птахів.
Завдання 3. Складіть і запишіть текст – міркування за твердженням і
доказом .
Твердження. Птахи прикрашають нашу природу.
Доказ. У травні з небесної блакиті, з дерев і кущів линуть радісні
пташині голоси. Польовий жайворонок дзвіночком вітає народження нового
дня. З ранку до пізнього вечора чути пташині серенади в парках, лісах,
садах. Розсипається перлинами навкруги солов’їна пісня.
Висновок. Птахів …
Робота парами
Завдання 4. Складіть і запишіть текст – міркування за поданим
твердженням і висновком.
Твердження . Рух – це життя .
Доказ. Рухатися необхідно протягом цілого дня. Зміцненню серця сприяють
помірна фізична праця на свіжому повітрі…
Висновок. Рухатися треба якомога більше. Використовуй для цього кожну
можливість .
Завдання 5. Складіть і запишіть текст – міркування за поданим
твердженням і висновком . Дайте заголовок .
Твердження. Зелені насадження добре очищають повітря .
Доказ. Кожен листочок – це фабрика кисню …
Висновок. Бережіть дерева, кущі, квіти, бо вони не тільки прикрашають
міста і села, а й сприяють збереженню нашого здоров’я.
Індивідуальна робота
І в. Завдання 6. Визнач у тексті твердження, доказ і висновок. Дай
заголовок. Запиши доказ.
Шкодить здоров’ю тютюновий дим.
У тютюновому диму є понад 30 отруйних речовин, найшкідливіша з яких –
нікотин. Він вражає мозок, серце, легені, шлунок.
Ті, хто курить, завдають шкоди собі й оточуючим, які змушені дихати
прокуреним повітрям .
ІІ в. Завдання 7. Склади текст – міркування на тему “Чому неправильна
хода і постава завдають шкоди здоров’ю” .
Слова і вирази: викривляється хребет, серце і легені стискуються, їм
погано, нахилитися трохи вперед, не опускати голову, на одному рівні
течі, не спирайся грудьми, всією ступнею .
Додаткові вправи
Завдання 8. Склади і запиши текст – міркування на теми :
Діло майстра величає.
Не одежа красить людину, а добрі діла.
Книжка для розуму, що теплий дощ для посіву.
Знання – сонце , книга – вікно .
Не смійся з другого , щоб тобі не було того.
На сонці тепло, а біля матері добре .
Тема. Вибірковий переказ за складеним планом .
Фронтальна робота
Завдання 1. Прочитай.
– Добери заголовок до тексту .
– Постав запитання до кожної частини тексту .
– Добери заголовок до кожної частини .
– Запиши план .
– Запиши одну з частин тексту , яка особливо запам’яталась .
1. Шановні діти! Незабаром закінчиться навчальний рік і настануть літні
канікули.
2. Багато з вас поїдуть в оздоровчі табори, допомагатимуть у домашніх
господарствах та бабусь на селі.
3. Але де б ви не були, ви зустрічатиметеся з електроустановками,
оскільки електроенергія надійно зайняла своє місце як у господарстві,
так і в побуті.
4. Користування електроенергією стало звичайним явищем, але не всі люди
пам’ятають, що електричний струм таїть у собі смертельну небезпеку.
5. Щоб уникнути нещасного випадку, ви повинні запам’ятати та
дотримуватися правил.
(З газети).
Міркуємо разом
– Про що йдеться в тексті? (Про небезпеку яку таїть в собі електрична
енергія).
– Кого попереджують про смертельну небезпеку? (Школярів).
– Який можна дібрати заголовок до тексту? (Школярам про електробезпеку).
– Чого з нетерпінням чекають діти? (Діти чекають літніх канікул).
– Який можна дібрати заголовок до першої частини? (Літні канікули),
– Як діти проводитимуть літні канікули? (Діти відпочиватимуть і
допомагатимуть дорослим).
– Який можна дібрати заголовок до другої частини? (Заняття дітей на
канікулах) .
– З чим постійно будуть зустрічатися школярі? (З електроустановками).
– Який можна дібрати заголовок? (електроустановки в побуті).
– Чим небезпечний електричний струм? (Він таїть у собі смертельну
небезпеку).
– Який можна дати заголовок четвертій частині? ( Смертельна небезпека).
– Що треба робити, щоб уникнути нещасного випадку? (Дотримуватися правил
експлуатації електричних приладів ).
Робота парами
Завдання 2. Прочитайте. Доберіть заголовок до тексту і до кожної його
частини.
– Запишіть план.
– Запишіть, як запам’ятали, що треба зробити негайно, якщо людина
потрапила під напругу.
1. У всіх випадках ураження людини електричним струмом необхідно
викликати лікаря та повідомити керівника структурного підрозділу або
дорослого працівника.
2. Людина, яка потрапила під напругу, через судоми не може самостійно
звільнитися від струмоведучих частин, що знаходяться під напругою. В
цьому разі необхідно негайно звільнити потерпілого від дії на нього
електроструму.
3. Для цього необхідно зняти напругу в струмопровідникових частинах, до
яких торкається потерпілий.
– Для добору заголовків скористайтеся запитаннями.
1. Що треба робити у всіх випадках ураження людини електричним струмом?
2. Що треба зробити негайно?
3. Як звільнити потерпілого від дії на нього електроструму?
Завдання 3. Прочитайте. Доберіть заголовок до кожної частини тексту.
– Запишіть план.
– Запишіть ту частину тексту ,яка найбільше запам’яталася.
1. Якщо спалахує вогонь у приміщенні, треба передусім вивести з дому
дітей, захопити пакет із документами та цінностями (заздалегідь
підготовлений) і до приїзду пожежників самим почати діяти.
2. Якщо загорівся телевізор, електропроводка тощо, то вимкніть
електролічильник, змоченою у воді ковдрою чи рядниною накрийте вогонь.
3. У разі, коли в приміщенні багато диму і немає змоги вийти, ви
врятуєте собі життя до приїзду пожежників, якщо впадете на підлогу.
(З газети).
Для добору заголовків використайте запитання.
1. Що треба зробити негайно коли спалахне вогонь у приміщенні?
2. Що треба зробити, якщо загориться телевізор чи електропроводка?
3. Як будете діяти, коли в приміщенні багато диму і немає змоги вийти?
Завдання 4. Прочитайте. Доберіть заголовки до кожної частини. Запишіть
план.
– Запишіть, чому пожежників називають бійцями “вогняного фронту”.
Пожежник – професія героїчна
1. У житті завжди є місце подвигу… Хтось витяг з ополонки дівчинку,
хтось виніс з палаючого будинку дітей. Ми називаємо таких людей героями
дому що в незвичних ситуаціях вони поводились як герої.
2. У пожежників інша доля. Вони готуються до героїчного вчинку кожен
день. Вони вивіряють кожен свій крок, кожний рух доводять все до
автоматизму, щоб під час гасіння пожежі надто довго не думати. Їх
називають бійцями “вогняного фронту”, тому що, як і на війні, їм щодня
загрожує смертельна небезпека.
(“Протипожежна робота в школах та дошкільних закладах”).
– Використайте запитання.
1. Які подвиги в житті може зробити людина?
2. Як пожежники готуються до героїчних вчинків?
Фронтальна робота
Завдання 5. Прочитай. Добери заголовки до кожної частини тексту.
– Запиши план.
– Запиши зміст другої частини.
Якщо ви провалились на льоду
1. Якщо з вами трапилась така біда, то широко розкиньте руки по краю
льодяного пролому, намагайтеся утримуватися від занурення з головою.
2. Намагайтеся не обламувати краї льоду, без різких рухів вибирайтеся на
лід, наповзаючи грудьми і по черзі витягуючи на поверхню ноги.
3. І головне – пристосувати своє тіло для того, щоб воно займало
найбільшу площу опори.
(З газети).
– Для добору заголовків використай запитання до кожної частини.
1. Як можна утримуватися на льоду?
2. Як вибратися на лід?
3. Що є головним у цьому нещасному випадку?
Робота парами
Завдання 6. Прочитайте. Доберіть заголовок до кожної частини тексту.
– Запишіть план.
– Запишіть частину тексту, яка найбільше запам’яталася.
Перший лід – дуже небезпечний.
1. Знайдіть для початку стежку або сліди на льоду. Якщо їх немає,
позначте з берега маршрут свого руху.
2. Подивіться заздалегідь, чи немає підозрілих місць, обминайте ділянки,
покриті товстим прошарком снігу. Під ним завжди тонкий лід.
dxAEV
?
??
??
ph>повертайтесь на те місце, звідки ви прийшли.
(З газети ).
Використайте запитання.
1. Що треба зробити перед виходом на лід?
2. Де бувають підозрілі місця?
3. Як перевірити міцність льоду?
Індивідуальна робота
І в. Завдання 7. Прочитай. Добери заголовок до тексту і до кожної його
частини.
– Запиши план.
– Запиши коротко зміст четвертої частини тексту.
1. Ні в якому разі не перевіряйте міцність льоду ударом ноги.
2. Якщо ви йдете групою, відстань між лижниками або пішоходами не
скорочуйте менше, ніж на 5 метрів.
3. Кататися на ковзанах слід лише у перевірених та обладнаних місцях.
4. Якщо лід почав тріщати та з’явилися характерні тріщини – негайно
повертайтесь. Не біжіть, відходьте повільно, не відриваючи ступні ніг
від льоду.
(З газети ).
Для добору заголовків використай запитання до кожної частини.
1. Як не можна перевіряти міцність льоду?
2. Якою повинна бути відстань між лижниками чи пішоходами?
3. Де можна кататися на ковзанах?
4. Що треба робити, коли у вас під ногами з’явилися тріщини?
II в. Завдання 8. Прочитай. Добери заголовок до тексту і до кожної його
частини.
– Запиши план.
– Запиши ту частину тексту, яка найбільше запам’яталася.
1. Вибравшись із льодяного пролому відкотіться, а потім повзіть у той
бік, звідки ви прийшли і де міцність льоду, таким чином перевірена.
2. Якщо на ваших очах на льоду провалилася людина, негайно сповістіть,
що йдете на допомогу.
3. Підкладіть під себе лижі або дошку і повзіть на них. Наближайтесь до
ополонки тільки повзком, широко розкидаючи при цьому руки. До самого
краю ополонки не підповзайте.
4. Якщо ви не один, тоді, узявши одне одного за ноги, лягайте на лід
ланцюжком і рухайтеся до пролому.
(З газети ).
3.
1. Весняна лічилка Довідник
В річці плюснув (хто?) –
Раз.
В зайця шубка (яка?) –
Два.
Дощик теплий (що робить?) –
Три.
Журавлі (що зробили?) –
Це чотири.
На весну (що зробили?) –
П’ять. біла
сіра
іде
щука
карась
ллє
прилетіли
полетіли
проводжати
зустрічати
Додаток. Проводиться робота над змістом лічилки і добором відповідних
слів.
2. Весняночки Довідник
Всі дівчатка-паняночки
Мають (що?).
У Миросі –
На (чому?).
У Марічки –
На (чому?).
А маленька Іриночка –
Мов руденька (хто?). весняночки
носі
щічках
білочка
кізочка
Додаток. Проводиться словникова робота записаних слів; робота над
змістом весняночки. Цю вправу можна ускладнити творчим завданням,
попередньо забравши картку.
Творча робота
Дати повну відповідь.
1. Як було звати дівчаток?
2. Який колір має білочка?
3. Як вдягнути їжачка? Міркування
– Їжачок, їжачок,
Чом не вдягнеш піджачок?
– Та які там піджачки,
Як на спині (що?) 1. Для чого їжачку ці колючки?
2. Чим живиться ця тваринка?
3. Де живе їжачок?
Додаток. На основі цього вірша можна запропонувати скласти загадку про
їжака за планом.
План
1. Де можна зустріти цю тваринку?
2. Що він носить на колючій спинці?
3. Для кого ця їжа?
4. Вставити пропущені склади Довідник
В теплий …щик че…паха
Пара… не відкриває,
Че…паха під …щик
Панцир підстав…є до, ре, мі, фа,
соль, ля, сі.
Додаток. Проводиться робота над словами з довідника, над змістом. Можна
задати питання для роздуму. Чому черепашка носить панцир?
(Розібрати значення цього слова).
5. Дібрати вірну нотку Довідник
Г…бе …но зеб…нявко,
Щоб пишався сином татко. до, ре, мі, фа,
соль, ля, сі.
Додаток. Словникова робота над текстом.
Питання. Якими іншими словами можна замінити слова: гребе, сіно.
6. Дібрати вірну нотку Довідник
…ртух жира… начепила –
Готує …к д… крокодила. до, ре, мі, фа,
соль, ля, сі.
Додаток. Що ви знаєте про крокодила? Міркування дітей.
7. Продовжити розповідь Довідник
Було собі кошеня. Набридло йому жити самому і пішло воно шукати друга.
Приходить до лева, а він: «р-р-р-р!». Котик образився і поплентався
далі. Потім пішло до тигреняти, а він теж: «р-р-р-р». Злякалося кошеня,
заплакало та й почалапало геть. Аж іде хлопчик:
– Чого ти плачеш, кицю? 1) Друзі.
2) Котик і левеня.
3) Тигреня і киця.
Додаток. Продовж розмову між котиком і хлопчиком. Підбери заголовок до
тексту.
8. Постав усе по порядку у нісенітниці. Міркування
НІСЕНІТНИЦЯ
Три ведмеді вухаті
Пішли сіно копати
І картоплю косити,
І вирубувать жито,
Поливати будинки
Й будувати ялинки! Чому не можна вирубувати ялинок?
9. Продовж розповідь.
СОНЕЧКО
Якось дівчинка та хлопчик пішли сонечко шукати. Навіщо? Просити
сонечко, щоб завжди літо було. Ідуть, ідуть, аж раптом бачать: біля
хати — великий соняшник. Хлопчик і питає:
– Скажи, ти – сонечко?
– Ні, я не сонечко, я — соняшник. А сонечко у мене під листочком.
Здивувалися діти, але зазирнули під листочок і побачили сонечка-жучка.
Засміялася дівчинка:
– Нам справжнє сонечко потрібне. Ми хочемо, щоб завжди було літо, щоб
листя не жовтіло, щоб не падав холодний сніг!
Тепер уже соняшник здивувався і запитав…
Додаток. Що міг запитати у дітей соняшник?
Що вирішили діти? Дай імена дітям і повторіть цю розповідь.
10. Продовж думку автора Міркування
Полем віхола літала,
Всім обновки роздавала
– Зайчику-стрибайчику
… подарувала 1) Кому ще віхола подарувала свої наряди?
2) Чи може віхола літати?
11. Створи свій віршик Міркування
Білий світ
Біле …, білий …
І …, і …,
Це ж зима, холодна й біла,
Білим снігом землю вкрила! З ким може дружити тітонька Зима? Чому?
12. Добір пестливих слів Довідник
Про що говорили звірі,
Ворон шепче воронятку:
– Мій …
Слон говорить слоненятку:
– Мій …
Заєць каже зайченяті:
– Мій …
Гуска каже гусеняті:
– Мій …
Лев говорить левеняті:
– Мій …
Як почув я ті розмови
Птахів, звірів
Ні, зайчиську, ні слонів не повірив. маленький;
біленький;
хвостатий;
ласкавий;
крилатий
Міркування
Чому саме ці слова говорили батьки дітям?
13. Підбери відповідну риму Довідник
ДІД МОРОЗ
Дід Мороз – червоний (що?)
В Новорічну ніч
Подаруночки малятам
Всім (що зробив?)
Дівчатка – (що?)
Хлоп’яткам – (що?)
Ну, і всім дітлахам цукерки. рот;
ніс;
приніс;
показав;
ляльки;
машинки.
Додаток. Чому саме те слово ви вибрали?
14. Опиши сніжинку. Міркування
Летіла сніжинка.
___________, ___________.
Яка вона __________, яка ________.
Летить і летить. Якими словами можна замінити слова летить, летіла.
Заведи тваринок до своїх домівок.
У лісі:
У річці:
У домівці:
Завдання. Склади речення за схемами.
_______ ______ ______ у лісі
У лісі ______ ______ ______.
Міркування. Чому ви гадаєте, що ці тварини дійсно мешкають у лісі? У
річці? У домівці?
15. Упорядкуй і запиши деформований текст.
Вона красива, лагідна. Прийшла зима. Маленькі дерева і кущі
перетворилися у білі горбочки. Падає білий лапатий сніг.
16. Упорядкуй деформований текст.
Вона подарувала дітям білий сніг. У наше село завітала Снігова
королева. Покрила усе навколо пухнастою ковдрою. Моє село стало красиве
і веселе.
Додаток. Чому село стало красиве?
Чому село стало веселе?
17. Об’єднай словосполучення.
Який? Зайчик Коли?
__________
__________
__________
зимою;
зустрів лисичку;
восени;
їсть смачну морквину
18. Запиши чи скажи, яке буває сонечко і що вміє робити
Яке? Сонечко Що робить?
__________
__________
__________
__________
__________
__________
МАМА лагідна, як __________.
працьовита, як________.
мила, як__________.
добра, як__________.
красива, як_________.
20. За схемою склади речення.
Яка? Білочка Що робить? Що?
__________
__________
__________
__________
__________
__________
__________
__________
__________
Додаток. Продовжити речення.
У білочки очки, мов… .
У білочки хвостик, мов… .
У білочки вушка, немов… .
21. За схемою склади речення.
Де?
Вітер
__________
__________
__________
__________
шумить
свище
віє
22. За схемою склади речення.
Де?
Хто?
__________
__________
__________
__________
__________
співає
живе
стрибає
спить
стукає __________
__________
__________
__________
__________
23. За схемою склади речення.
Де? Що робить? Струмок
__________
__________
__________
__________
__________
__________
24. Допоможи вороні поєднати слова.
Додаток. Проводиться словникова робота.
Ускладнене завдання. Продовжити речення.
(Картопля росте (де?). Картина (що робить?) на стіні).
25. У ставочку лин дрімав.
І нікого не чіпав.
Припливло ще п’ять рибин
І тепер вже лин – не лин.
Завдання.
26. А хто ж не любить пускати мильні бульки!
З усіма словами, що утворилися,
Гра «Замінити букву»
Обладнання. Картки із записаним словом.
Завдання. Дібрати і записати нові слова, що відрізняються від поданого в
картці першою буквою (звуком), наприклад: рік — сік, тік, бік, лік; рак
— мак, бак, так; чайка — майка, гайка, байка.
Гра «Допоможіть».
Допоможіть дістатись кішці до мишки, козі до ріпи, вовку до кози. Для
цього змінюйте в кожному наступному слові один звук так, щоб утворилось
нове слово. Слова записати в горизонтальні ряди кліточок знизу вверх.
Відповідь: кошка, кашка, шашка, мишка, шишка.
Відповідь: коза, коса, роса, ропа, ріпа.
Гра «Скажи одразу»
Гра сприяє розвиткові кмітливості, збагачує словник учнів.
1. Варіант. Учитель голосно називає прийменники. Учні по одному встають
і швидко називають сполучення прийменника з іменником, а потім
антонімічне до нього. У разі затримки відповідає другий учень.
Переможцем вважають того учня, що жодного разу не помилився.
2. Варіант. Учитель заздалегідь допише «сполучення іменника з
прийменником на одному боці 2—3 аркушів (залежно від кількості груп),
учні по одному, передаючи аркуші з парти на парту, пишуть проти кожного
прийменникового сполучення антонімічне (за вказівкою вчителя). Перемагає
та група, яка правильно і швидше виконає це завдання.
Для гри можна використати такі, наприклад, пари прийменникових,
сполучень: на стіл — під стіл, в шухляду — з шухляди, без води — з
водою, над вікном — під вікном, до хати — від хати.
Гра «Закінчи речення»
Матеріал для гри.
У лісі ростуть дерева товсті й…
Ми збирали яблука солодкі й…
Літом дні довгі, а зимою…
Гра «Непримиренні слова»
Багато слів нашої мови мають протилежне значення. їх називають
антонімами. Прочитай зашифровані слова протилежним значенням (антоніми).
Гра «Гра з літерами»
Завдання. Впишіть букви, які утворюють слова, що відрізняються тільки
одним звуком — співвідносним глухим або дзвінким при голос-ним.
Відповідь: міг, міх, жар, шар.
Пропущені букви
Обладнання. Картки, на яких у клітинках записано, перші та три останні
букви слів з подовженими приголосними.
Завдання. Вставити пропущені букви (олівцем).
Хід гри. Працюють самостійно. Переможцем вважається той, хто перший
правильно поставить потрібні і букви.
Матеріал для гри.
життя, лиття, гілля, зілля, вміння, доїння
кілля, рілля знання, прання
Тема. Складання казки.
Мета. Закріпити вміння учнів самостійно складати розповіді (зокрема,
казки), передаючи діалог дійових осіб; поповнити словниковий запас,
розвивати уяву, фантазію, виховувати любов до тварин, бережливе
ставлення до природи.
Обладнання і наочність. Малюнки дітей, книжечки з віршами, оповіданнями,
казками про їжачка.
Хід уроку
I. Організаційний момент.
II. Актуалізація опорних знань. Бесіда з учнями.
Учитель.
Що називається текстом?
З яких частин складається текст?
Чи можна до тексту дібрати заголовок?
Які типи текстів ви знаєте?
Які стилі мовлення вам відомі?
III. Оголошення теми і мети уроку.
Учитель. На сьогоднішньому уроці ми підведемо підсумки довгої і
кропіткої роботи. Кожен з вас гарно попрацював, зібрав багато матеріалів
до сьогоднішнього уроку. І я впевнена, що ми всі отримаємо задоволення і
від цього уроку, на якому ми з вами будемо казкарями. Кожен з вас матиме
можливість скласти свою казочку про їжачка.
IV. Робота з мовним матеріалом. 1. Загадки
(Учні читають загадки про їжачка).
1-й учень.
Гостроносий і малий,
Сірий, тихий і незлий.
Вдень ховається. Вночі
Йде шукать собі харчі.
Весь із тонких голочок.
Як він зветься? (Їжачок)
2-й учень.
В нього стільки голочок,
Як на небі зірочок,
Лає не мав, бідний, нитки,
Не пошив шапки, свитки,
Рукавичок, чобіток,
Сів, та й плаче… (Їжачок)
3-й учень.
Дивний звірок,
Круглий, мов клубок.
Голки стирчать,
Спробуй узять. (Їжак)
4-й учень.
В мене шубка з колючок,
В мене сіра спинка.
Ніс, як чорний п’ятачок,
Очі-намистинки. (їжак)
5-й учень. Повзун повзе, голки везе. (їжак)
6-й учень. Лише доторкнися до колючок —
Він загорнеться в клубок.
Не вгадаєте ніяк?
Підказати? Це… (їжак)
7-й учень.
Гострі голки стирчать із клубочка —
Не пошиєш ти ними сорочку,
Бо гуляє по лісі клубочок
Та шукає смачненький грибочок.
Цей клубочок з колючок
Має назву… (їжачок)
8-й учень.
В лісі є кравець чудовий,
Шиє звірам він обнови.
Для ведмедя — кожушок,
Для лисички — поясок,
Для куниці — рукавички,
А для білочки — спідничку,
Зайцю — валянки на лапки,
А для вовка — теплу шапку.
І собі пошив піджак.
Хто кравець такий? (їжак)
Учитель. А ці загадки склала я.
1. Що за звір в саду повзе,
На спині яблука везе? (їжачок)
2. Що за диво-їжачок —
Він увесь із голочок,
На вікні живе у мене,
Тільки він чомусь зелений. (Кактус)
Скоромовки
Учитель. А які скоромовки ви записали в свої зошити?
1-й учень.
Їжачиха з їжачком
Їли кашу з молоком.
2-й учень.
Їжачок їжаченят
Вчив ховатись від звірят.
3-й учень.
Їжачок-добрячок
Восени пішов в лісок,
Ягідок, грибків зібрав,
Їжачатам всім роздав.
4-й учень.
По ізюм та по інжир
Їздив наш їжак в Алжир,
Щоб цю їжу залюбки
Їли їхні малюки.
5-й учень.
Коник — їжачковий гість,
Їжачкову кашу їсть.
6-й учень.
Їжак у темному гаї жив,
Їжачків на візочку возив.
7-й учень.
Їде віз по дорозі,
Їздовий спить на возі.
Їжачок згорнувсь в клубок,
Їжить голки на візок.
2. Повідомлення про їжачка, які виписані з енциклопедії або іншої
наукової, довідкової та художньої літератури
(Діти читають свої повідомлення. При потребі вчитель доповнює їх).
ЇЖАК ЗВИЧАЙНИЙ
1-й учень. Їжак — невелика тварина (довжина тіла 20— 30 см). Замість
волосся спина в нього вкрита міцними колючими голками. Вони надійно
захищають їжака від ворогів. У випадку небезпеки він швидко згортається
у колючий клубок із 6—8 тисяч голок. Свій колючий покрив їжак
використовує також для перенесення матеріалу для будівництва гнізда.
2-й учень. Їжак — нічна тварина. Вдень він спить у своїй схованці, а
вночі виходить на пошуки їжі. Він живиться комахами та їх личинками,
червою, слимаками. Іноді його здобиччю стають жаби, миші, змії, яйця
птахів, що гніздяться на землі. Розшукувати здобич вночі їжаку допомагає
дуже добрий нюх. Зір і слух у нього погані.
3-й учень. Отже, їжак живиться тваринною їжею. Чому ж тоді нерідко
малюють їжака з яблуками на спині? Вважають, що їжаки наколюють лісові
яблука для того, щоб кислий сік, який стікає по голках на шкіру, виганяв
бліх. Ці паразити дуже дошкуляють тварині, а дістатися до них лапою
неможливо.
4-й учень. їжаки їдять дуже багато, протягом літа нагромаджуючи під
шкірою жир. Жир потрібний на період зимової сплячки, оскільки їжу на
зиму їжаки не запасають.
5-й учень. З настанням холодів їжаки залазять у гнізда, які влаштовують
під корінням дерев, купами хмизу або листя, у норах, і впадають у зимову
сплячку. Сплять їжаки міцно. У них знижується температура,
уповільнюється, дихання. На зиму їжак втрачає майже половину маси.
6-й учень. У дуже суворі зими багато їжаків гине від холоду. Весною
їжаки пробуджуються дуже виснажені і голодні, тому багато їдять.
7-й учень. На початку літа їжачиха народжує 3—6 сліпих і голих малят.
Вже на другий день після народження, у їжачат виростають на спині м’які,
білі голочки, які через два тижні змінюються на темні і гострі. їжачиха
— дбайлива мати. Вона вигодовує малят молоком, а потім вчить їх
знаходити собі їжу і захищатися від ворогів. Без дозволу матері їжачата
нічого не беруть до рота. Місяць вчить їжачиха своїх дітей, а потім вони
розходяться, хто куди. Наступного року вже у них самих будуть діти.
8-й учень. Недивлячись на те, що від їжака людина не отримує ані хутра,
ані смачного м’яса, — він корисна тварина. Адже їжаки охороняють ліси,
поля, сади і городи. Щоб задовольнити свій апетит, вони поїдають велику
кількість шкідливих комах, слимаків, мишей.
9-й учень. Завдяки своєму захисному колючому панциру, їжаки майже не
мають ворогів. Тільки лисиця зрідка примушує їжака розгорнутися,
закотивши його у воду. Полюють на їжаків пугачі, які своїми міцними
лапами хапають їх, незважаючи на голки.
3. Кросворд.
Учитель. Давайте спробуємо розв’язати кросворд:«Які тваринки є здобиччю
пугача?».
1. Записати слово, яким названо тварину у вірші.
Ой журився їжачок,
Що багато колючок
В нього на свитині.
Не було б тих колючок —
Він катав би діточок
День і ніч на спині. (їжачок)
2. Записати назву пташки, яка полює на їжачків. (Пугач
3. Біга він по долині
У сіренькій кожушині. (Зайчик)
4. Живе у густому лісі
Й ласує на горісі.
Як намисто оченята.
Хто це, спробуй відгадати? (Білочка)
5. Хвостик, як ниточка, сама як калиточка, а очі, як насінинки. (Мишка)
Фізкультхвилинка
Учитель. А хто написав цей віршик для фізкультхвилинки?.
Учень. Цей віршик написала учениця 6-Г класу нашої школи Яременюк
Тетяна.
Їжачок-боровичок
Не скидає голочок,
Робить все він по порядку
Раз-два, раз-два.
Спершу робить він зарядку
Раз-два.
Головою помахав
Раз-два-три-чотири.
Потім вправо присідав
Раз-два-три-чотири.
І від полу віджимався
Раз-два, раз-два.
На гілячці підтягався
Раз-два, раз-два.
Ну а потім до сніданку
Раз-два, раз-два.
На смачную запіканку
Раз-два, раз-два.
Ось який він молодчина,
Вправний он який хлопчина,
Наш маленький їжачок,
Їжачок-боровичок.
4. Хвилинка поезії
Учитель. А чи є у ваших записах вірші про їжачка?
1-й учень.
ЩЕДРИЙ ЇЖАЧОК
В їжачка багато голок,
Хватить всім у лісі.
По одній він дав сьогодні
Зайчику і лису.
Дав ведмедю і кроту,
Білці і куниці,
І іще подарував
Матері-вовчиці.
Вовченята-пустунці
Дуже люблять фати,
І доводиться щодня,
Дірочки латати.
2-й учень.
ЇЖАЧОК
На узліссі їжачок
Склав хатинку з гілочок.
Яблучок, грибів зібрав
Й друзів в гості наскликав.
Зайчик, білочка, лисичка,
Ведмежатко, вовченятко —
Всі прийшли до нього в хатку
Веселитись – танцювати,
Новосілля святкувати.
3-й учень.
ЇЖАЧОК
Чимчикує їжачок —
Ціла купа колючок,
Їсть комах він, гризунів,
І маленьких плазунів.
І до жаб він не байдужий.
Влітку він жиріє дуже,
Цей колючий хижачок.
А на зиму їжачок
Знайде ямку чи дупло,
Зробить там собі кубло,
Листячком його застеле,
Спатиме в м’якій постелі.
4-й учень.
ЇЖАЧОК
Їде зайчик у трамваї
І довкола позирає.
Тут підходить їжачок
І говорить: — Ваш квиток!
Червоніє зайчик густо
І дає листок… капусти.
Пожував їжак листок. —
Це, — говорить, — не квиток,
Доведеться вам зійти
І додому пішки йти!
ЇЖАЧКОВА ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА
Раз! Два! Час вставати:
Будемо відпочивати.
Три! Чотири! Присідаймо,
Швидко втому проганяймо.
П’ять! Шість! Засміялись,
Кілька разів понахилялись.
Їжачок сьогодні в клас
Завітав у вільний час.
Будем бігати, стрибати,
Щоб нам їжачка впіймати.
Прудко їжачок втікає,
Голочками нас шпиляє.
Сім! Вісім! Час настав
Повернутись нам до справ.
5-й учень.
ТАТО-ЇЖАК
По грядках їжак гуляв,
Спілі овочі збирав,
Помідори й огірки
наколов він на голки.
— Діткам корисний салат, —
Каже тато їжачат.
І тому час не марнує —
Всіх сьогодні почастує.
Запашним напоїть соком!
Він у нас не лежебока.
Зранку вже знайшов роботу,
Про сім’ю такі турботи!
Завантажив їжачок
На свої сто голочок,
Що в городі він збирав,
І у ліс попрямував.
Ну а вдома, наче свято,
Гарний стіл накрив наш тато,
Всім гостинців він приніс,
Знав про це весь рідний ліс.
Учитель. А чи зустрічали ви казки про їжачка?
КАЗКА
Учень. У їжачихи було двоє їжаченят. Мов клубочки, кругленькі, з
маленькими голочками. Одного разу покотилися клубочки поживи шукати.
Котяться садом, котяться городом, аж бачать — зайчик їсть солодку
морквину. І їжаченятам захотілося моркви покуштувати. Ледве висунули
маленькі голівки, а зайчик як крикне:
— Геть звідси, гидкі, колючі! Покотилися клубочки до матусі, плачуть.
— Чого ви плачете, дітки? — питає мати.
— Зайчик он каже, що ми гидкі, колючі,
— плачуть їжаченята.
Їжачиха пригорнула маленьких, приголубила:
— Та хіба ж ви колючі, дітки мої ріднесенькі, — заспокоює вона. —
Волоссячко на вас м’якеньке, як льон. Та ви ж пухкі, мов м’ячики.
(В.Сухомлинський)
Учень.
ЇЖАЧОК-ПУСТУН
Йде маленький їжачок додому зі школи, голову опустив, ледь-ледь ноги
переставляє. Сховався за ялинку, і вирішив із щоденника сторінку
вирвати. Але в цей час підійшли мама з татом, і побачили в його
щоденнику чотири одиниці. Від побаченого в них голки стати сюрчком.
— За що ти їх отримав, сину? — суворо запитав батько.
— На математиці вчитель Слон запитав:«Якщо в тебе дві ягідки суниць, і
одну ти віддаси маленькому єноту, скільки в тебе залишиться?»
— Ні за що не віддам, сам з’їм, — відповів я. — Потім в букварі на
кенгуру я сказав — заєць. На уроці музики коник-стрибунець запитав
мене:«Що таке скрипковий ключ?» Я не знав і відповів, що це ключ, яким
відкривають скрипку. І четверту одиницю я отримав за поведінку, тому шо
на стілець косоокому зайцеві поклав колючку.
— Ого-го-го! — глибоко зітхнули мама й тато. — Не голова у тебе, синку,
а ялинова шишка. Менше треба мишей ганяти і вужів лякати, а більше
книжок читати та розуму набиратися.
Учитель. Пропоную послухати пісню у виконанні кількох учнів.
ОЙ ЖЕ СМІХУ В НАС БУЛО
Ой же сміху в нас було —
Не забуть ніколи:
Записався їжачок
Восени до школи.
Ну, дитина, як дитина,
Тільки лихо та біда,
Надто колеться щетина,
З ким за парту він сіда.
Та учитель-чорногуз,
Мудрий був недаром,
Так промовив їжачку,
Знявши окуляри.
«Ти, маленький, не журись,
Не сумуй так тяжко,
Хай сусідкою тобі
Буде черепашка!».
Учитель. А цю пісню ми вчили на уроці музики.
ЇЖАЧОК
Їжачок, їжачок —
Він увесь із колючок,
Їжачок, їжачок,
Мов колючий колобок.
Їжачок, їжачок
Покотивсь через лісок,
Покотивсь через лісок,
А тоді через місток.
Зайчик сірий не догнав,
І ведмедик не догнав,
А зубастий хижий вовк
Тільки лапки поколов.
А клубочок навтьоки
Покотився до ріки,
Там живе його дружок
Малесенький борсучок.
5. Робота над складанням казки.
1. Бесіда з учнями.
Учитель. Багато ми з вами сьогодні говорили про їжачка. Ви всі молодці,
гарно підготувалися. І ось настав час для казки. Нехай ця пісенька
допоможе вам.
2. Діти виконують пісню«Ой же сміху в нас було». Словникова робота на
дошці: щетина, парта, учитель, пригода.
3. Учитель. А тепер уявіть, що ви в лісовій школі. Придумайте, яким
учнем міг би бути їжачок, які друзі у нього були, які пригоди могли
статися з їжачком.
4. Спочатку згадаємо, як починаються казки. (Жили собі, одного разу,
інколи, якось…).
Фізкультхвилинка.
Йшов по лісу їжачок,
В нього шубка з голочок.
Ніс багато грушечок,
Аж болів йому бочок.
Раз, два, три, чотири, п’ять!
Зупинився спочивать.
Піклувався їжачок
Про маленьких діточок,
Чарівних, непосидючих,
Дуже милих і колючих.
Десять, дев’ять, вісім, сім!
Яблучка ці ніс він їм.
5. Підбір заголовка.
Перший день у школі.
На уроці.
Пригода на перерві.
На контрольній.
Пригода їжачка в лісовій школі.
6. Написання казки.
ПРИГОДА ЇЖАЧКА В ЛІСОВІЙ ШКОЛІ
Йшов їжачок до школи. Бачить, що лісом йти швидше, а дорогою дуже довго.
Так і покотився лісом. Ось вже і школа, а він увесь у квітках. Він
зайшов у клас і згорнувся клубочком. Всі учні дуже здивувалися,
побачивши в класі клумбу з квітами. А він швидко розгорнувся і
крикнув:«Сюрприз!». Потім їжачок подарував усім квіточки, а вчительці —
цілий букет гарних квітів.
7. Підсумок уроку.
ІІІ. Завдання, які поставленні перед диференційованим підходом,
включають не тільки формування в учнів знань на основі активізації
пізнавальної діяльності, а й досягнення дітьми однакової мети, хоча
різними шляхами, також серйозну підготовку вчителя до уроків, залучення
його фантазії.
Різні прийоми диференційованих завдань спрямовані на те, щоб усі учні
вчились розвивати своє мислення. Тому урокам розвитку мовлення
відводиться в школі важлива роль.
Ушинський казав, що перш ніж підбирати завдання для розвитку мовлення з
диференційованим підходом, потрібно розуміти психіку дитини і її
внутрішній світ. А ще працювати з вірою в учня з серцем і розумінням.
Завдання вчителів – створювати комунікативні ситуації в яких би дитина
могла розвивати своє мовлення, та повноцінно викласти свою думку. Ці
завдання виховують у дітей бажання працювати на уроках, разом з тим і
розвивають їхнє мовлення.
Як казав Сухомлинський: «Отож до праці мої вчителі -», і з цим
погоджуємось ми всі, бо тільки працею, наполегливою працею наші діти
досягнуть певного розумового розвитку.
IV. Список використаної літератури.
Ващенко Г. «Виховний ідеал». – Полтава: Ред.Газ. «Полтавський вісник»,
1994р.
Сухомлинський В.О. «Сто порад учителеві». –К.: Рад. школа, 1988р.
Пачашинська М.О. «Диференціація в школі». – К.: Підручники і посібники,
200р.
Журнал. «Розкажіть онуку» 2003р. №5.
Журнал «Початкова школа» №4, №3; 2003р.
Журнал «Дивослово» №13; 2001р.
1 Див.: Програми середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. –К.:
Рад.шк., 1990. –С.9.
PAGE
PAGE 15
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
