Реферат на тему:

Дієслова просторового розташування в сучасній англійській мові

Темою цієї статті є вивчення функціонально-семантичної
характеристики дієслів просторового розміщення на матеріалі сучасної
англійської мови.

Дієслова з просторовою семантикою створюють в англійській мові
лексико-семантичну групу, об’єднуясь на основі денотативної
співвіднесенності з типічною ситуацією просторового відношення між
предметами об’ективної дійсності, а також загального для всіх ціх
дієслів категоріального признака “локализація в просторі”.

Найбільш загальна диференціація дієслів просторового розміщення в
англійській мові здійснювалась на основі англійських АСК (абстрактних
семантичних категорій) „положення в просторі”.

Найбільш глибоку центральну зону цієї лексико-семантичної групи,
її ядро, утворюють дієслова to be somewhere (находитися де-небудь), to
stay (перебувати), а також to be present (бути присутнім).

«Позаядерні» периферийні області даної лексико-семантичної групи
складають одиниці, в значеннях яких відображується конкретизація
загального для усіх дієслів групи абстрактної категориальної ознаки
просторової локализації в меньш абстрактних субкатегориальних ознак «з
опорою на поверхню» та «без опори на поверхню».

Група дієслів, позначаючих просторову локализацію з опорою на
поверхню, в відповідності з семантикою зіставляючих її одиниць, підлягає
дальнішої диференціації на ядерні та периферійні зони.

Дієслова, які відносяться до ядерної зони, позначають просторове
положення з опорою на поверхню в самому загальному вигляді, не
диференційовано, без конкретизації положення предмета та характера його
опори на поверхню. Ядро цієї зони лексико-семантичної групи складають
дієслова to accommodate – розміщати (to have enough space for), дієслово
to locate – расположити (to fix or set in a certain place).Наприклад:

Are there enough shelves to accommodate all our books? . – На полках
достатньо місця, щоб розместити усі наші книги?

Інші дієслова, позначаючі просторову локализацію з опорою на
поверхню, містять у собі самих вказівку на конкретне положення предмета:
вертикальне (стояче), горизонтальне (лежаче), а також специфічне сидяче
положення, властиве лише людині та животним. Відповідно ці дієслова
створюють три лексико-семантичні класи наступного ступеню ієрархії, до
розглядання яких ми переходимо.

В значеннях дієслів, входячих до підгрупи дієслів позначаючих
вертикальне положення предметів на поверхні, загальна субкатегориальна
семантична ознака, вказуюча на находження предметів в просторі з опорою
на поверхню, конкретизується в семантичній ознаці «вертикально». Ядро
цієї групи утворюють дієслова to stand (to support oneself on the feet
in the upright position) — стояти; to put/place/set – ставити; to kneel
(to go down onto or remain on one’s knees) – становитися на коліні; to
erect (to fix or place a solid thing which was lying flat in an upright
position) – ставити; to apply (to put or spread on a surface) –
накладувати, прикладувати; to half-rise – привставати з додатковою семою
«злегка, не увесь зріст»:

В семантиці дієслів підгрупи позначаючих горизонтальне положення
предметів на поверхні, конкретизація загальної субкатегориальної ознаки
«находитися де-небудь з опорою на поверхню» здійснюється у вигляді
вказівки на горизонтальне положення живих істот, а також безлічі легких
предметів. Ядро групи складають дієслова to lie – лежати. До
колоядерних можно віднести дієслова: to recline fml (to lie back or
down; be or put oneself in a position of rest) – возлежати; to lay (to
put, esp. carefully in a flat position, place) – покласти; to mislay (to
put smth in a place and forget where; lose for a short time) – покласти
не на місце; to replace fml (to put smth back in the right place) –
поставити на місце, переставити:

Підгрупа дієслів, яка позначає сидяче положення в просторі, як й
дієслова двух попередніх груп, конкретизує своїм значенням
субкатегориальну семантичну ознаку «опора на поверхню». Таке просторове
положення в англійській мові відображується в семантиці ядерного
дієслова to sit – сидіти.

Дієслова, які позначають просторове розміщення без опори на
поверху (висяче положення). конкретизують загальнокатегориальну
семантичну ознаку “локализованість в просторі” як находження предмета
без якої-небудь опори на поверхню та протиставляються за цією ознакою
усім іншим дієсловам просторової локализації.

Ядро групи складає дієслово дієслово to hang – висіти, вішати.
Додаткові просторово-характеризуючі значення цієї групи нерідко
виявляються обумовленими їх загальнокласною семантикою висячого
положення униз. Дієслова: to droop – звисати; to dangle (to hang or
swing loosely) – звисати, звішуватися; to trail – звисати (о волоссі,
рослинах):The keys were dangling from a chain . – Ключи звисали з цепка.

Дієслова просторової локализованості являють собою важливий та в
одночас экономний засіб лексичної репрезентації просторової семантики. У
них позначається не лише просторове находження предмета, становлення
находження, його зміни – вони спроможні позначати позицію локализованого
предмета (стоячу, лежачу, сидячу, висячу) та його місцезнаходження по
відношенню к іншим предметам, а також самому простору (внутрі, знаружи,
на поверхні и т.ін.).

Похожие записи