Реферат на тему:

Деякі прагма-семантичні особливості англомовних науково-технічних
текстів

1.            Ця робота присвячена розгляду деяких
прагма-

семантичних текстів. Текст і дискурс є
інтегративними

поняттями сучасної лінгвістики. Ми розуміємо текст як «деяка

підпорядкована кількість речень, які поєднані між
собою

певними типами лексичного, граматичного, логічного зв’язку,

які здатні надавати певну інформацію» [11:11]. Дискурс, в

цьому сенсі, — це «текст у сукупності з екстралінгвістичними,

прагматичними, соціокультурними, психологічними та іншими

факторами» [3:137; 14:213-214].

2.            Текст і дискурс є об’єктом дослідження
сучасної

лінгвістики з різних точок зору. В цій роботі буде зроблена

спроба розглянути саме науково-технічні тексти та їх прагма-

семантичні особливості. В цьому і полягає актуальність цієї

роботи.

3. Розгляд цього питання зростає в тому плані, що сучасне

комунікативне спілкування передбачає мовну диференціацію. Як

відомо, мова виникла з необхідності спілкування людей і набула

свого подальшого розвитку з необхідності передачі знать з

покоління у покоління. Сталий розвиток суспільства спричинив

розподіл на сфери використання мови, що призвело до мовної

диференціації, до виділення тих чи інших функціональних

стилів.

4.          Під функціональним стилем ми розуміємо «суспільне

усвідомлену і функціонально зумовлену внутрішньо об’єднану

сукупність прийомів уживання у сфері тієї чи
іншої

загальнонародної, загальнонаціональної мови, яка співвідносна

з іншими такими же способами вираження, що служать для

інших цілей, виконують інші функції в мовній суспільній

практиці даного народу» [8:5-6].

5.          Існує декілька класифікаційних систем мовних
стилів

[8:6-18; 6:241-295; 9:167-179]. В цій роботі ми
будуємо

спиратися на класифікацію О.М. Мороховського [7:244-245], в

який науково-технічні тексти належать до
науково-

професійного стилю.

6.          Науково-технічні тексти є результатом, є продуктом

спілкування автора науково-технічної роботи та читача цієї

роботи. Це спілкування є опосередкованим, безконтактним

комунікативним спілкуванням, де автор науково-технічної

роботи виконує роль адресанта комунікації, а читач — роль

адресата комунікації. Текст, в цьому плані, є «свого
роду,

ареною, де зустрічаються, сходяться мислення автору та

мислення реципієнта, де розгортається справжня драма

розуміння текста, яка включає в себе протиборство і згоду,

непорозуміння і осяяння, відкриття нових світів
і

переусвідомлення» [4:78].

7. Текст, як відомо, є відбитком реально існуючого дискурсу

[2:3]. Дискурс ведуть особистості, які задають тон спілкуванню

[10:15]. Ми вважаємо, що науково-технічні тексти відбивають

реально існуючий дискурс науково-технічного спілкування,

який існує у вигляді вербальних знаків (у формі текстів) разом з

тими екстралінгвістичними умовами, в яких відбувається це

спілкування, ця комунікація.

8.       Науково-технічні тексти як відбиток реально існуючого

дискурсу мають певне прагматичне признання. На нашу думку,

науково-технічні тексти — це інформативні тексти,
які

призначені падати інформацію адресату з метою змінити його

світобачення, зміни його світосприйняття. Досягненню цієї мети

автор підпорядковує певну стратегічну і тактичну програму.

9.       Процес зміни світобачення людини є досить складним

процесом. Людині треба надати досить значні факти, значні

аргументи, щоб змінити її застарілу картину світосприйняття на

нову. Адресанту (автору) потрібно вжити досить вагомих

аргументів, щоб вплинути на ‘ адресата. Саме тому науково-

технічний дискурс є не тільки інформативним за своєю суттю,

але й аргументивним. Інформативність і аргументованість

науково-технічних текстів є обов’язковою рисою цих текстів.

Як зазначає Бєлова [1:103], «аргументація — це комунікативна

діяльність суб’єкта в поєднанні трьох складових: вербального,

невербального та екстралінгвістичного, метою яких
є

переконання адресанта шляхом обґрунтування своєї позиції».

10. Викладання аргументів в науково-технічних текстах

відбувається за особливою тактикою. Автору, який створює

певну систему аргументів, слід пам’ятати декілька речей.

По-перше, «ні один аргумент не має значення поза контекстом … і в
кінцевому рахунку, ні один аргумент не починається з нічого» [13:92].
Іншими словами, аргументи контекстозалежні. Одні й ті самі аргументи,
розміщені в різних контекстах можуть мати різний ступінь сприйняття
адресатом, і, як наслідок, аргументація може мати різний ефект
досягнення.

11. По-друге, аргумент — явище часу, тобто «те, що було

доказом вчора, наступного дня внаслідок нових отриманих

знань може не бути аргументом» [12:232]. Саме тому «вибір і цінність
аргумента в кожній конкретній ситуації визначається надрізком часу»
[1:25].

12.             В-трете, аргумент «повинен бути бездоганним
за

формою, тобто геометричне правильним» [18:43]. «Аргумент,

кінцевий висновок, до якого приходить аргументатор, повинен

відповідати цілі, яка була поставлена під час аргументації, та

мати конкретну, чітку форму, як чітку і запам’ятовуючу фразу,

яка подібна до м’яча, кругла та тверда, яку б адресат міг би

взяти з собою» [1:27]. Іншими словами, успіх викладення

аргументів залежить від форми їх презентації, яка цілком

залежить від адресата, якому ця аргументація спрямована.

13.             В-четверте, аргументація науково-технічних
текстів

повинна бути раціональною. Традиційно, «раціональність

асоціюється з використанням розуму у відповідності з чітко

встановленим набором правил /процедур» [15:108-109]. «В

комунікації раціональність пов’язують перше всього з

проблемами моделювання процесу комунікації. В комунікації

вона бачиться як деякий інваріант, сукупність
певних

принципів, які забезпечують максимальне розуміння людей»

[1:30]. Разом з А.Д. Бєловою [1:31-32] ми вважаємо, що

раціональність має значення «дозованого, квантового надання

інформації реципієнту». Аргументація в цьому сенсі повинна

бути раціональною за об’ємом, тому що засвоєння матеріалу

прямо пропорційне його об’єму. Більше того, ми згідні з

Бєловою [1:31-32] в тому, що іноді автору рекомендовано

розпочинати аргументацію з більш «приємних» аргументів або ж

закінчувати ними свою аргументацію, але ж досвітньому

аргументатору послідовність аргументів не має значення.

14. В-п’яте, аргументація повинна бути логічною за своїм

викладанням. Це означає, що надана інформація повинна мати певну логіку
викладання: від простого до складного, від менш значущого до більш
значущого з безпосереднім зв’язком усіх його частин. Логічність
викладання аргументів в науково-технічних текстах досягається шляхом
виконання трьох процедур: а) висування положення; б)його обґрунтування
шляхом наведення доказів та доводів; в) наведення висновків. Іноді
аргументації передує або ж опис, або ж пояснення, або ж розповідь.

15. В-шосте, «основу певної аргументованої ситуації

складають потреби, інтереси і особисті цінності»
[1:36].

Цінності можуть бути різними, навіть національно залежними

[1:35], що знайшло відбуття у концепції «громади»
для

вітчизняної культури та концепції індивідуалізму
для

американської та англійської культури. Це, в свою чергу,

знайшло відображення в науково-технічних текстах. Так,

вітчизняні науково-технічні тексти більш МИ-орієнтовані, що

має на межі показати кінцевий результат дослідження, в той час

як англомовні тексти більш І-орієнтовані, що має на меті

показати індивідуальні здобутки, досягнення автора.

16. В-сьоме, аргументи йдуть поруч з контраргументами. Це

є нормою. Але ж треба пам’ятати, що «заперечення повинні

бути швидкоплинними, в іншому випадку контраргументи

можуть стати більш вагомими, ніж аргументи і, навіть, їх

затьмарити, тобто точка зору «проти» ніколи не повинна бути

розгорнута так повно, як і точка зору «за» » [16:189].

17. Поряд з національністю в аргументації присутній

елемент ірраціональності. Ірраціональність є категорією, яка

протилежна раціональності. Якщо раціональність пов’язують з

розумом, то ірраціональність пов’язують з почуттями, з

емоціями. Тексти науково-технічного профілю є сутто
раціональними текстами за своїм призначенням. Апелювання до
ірраціонального є неприпустимим у цих типах текстів. Саме тому
науково-технічні тексти позбавленні емоційної, стилістично забарвленої
лексики.

18.          Аргументацію пов’язують з конфліктністю. Сьогодні

«конфлікт є розвиваючою інструкцією» [1:62]. «Конфлікт — це

не тільки протиріччя в різних формах його існування, але й

спосіб вирішення цих протиріч, які не підлягають вирішенню

іншим шляхом /логічним »[1:62]. Існування інших точок зору,

протиріч сприймається суспільством, як зазначає
Рейке

[17:226], досить природно. Щодо науково-технічного дискурсу,

ми пов’язуємо поняття конфлікту з протиріччям існування

застарілої системи світосприйняття у адресата і нової,

запропонованої автором. Вирішення цієї конфліктної ситуації

можливе завдяки успішній аргументації. Бо саме «парадокс

аргументації полягає в тому, що в ній існує і розбіжності і

згода» [1:63].

19.          Науково-технічні тексти є продуктом взаємодії автора

(адресанту) тексту та читача (адресата). Як відбиток реально

існуючого дискурсу, реально існуючої комунікації, вони

повинні відображати взаємовідношення між адресантом і
адресатом. Успішні взаємовідношення між адресатом і адресантом можливі
за умов, відомих як максими Грейса:

— максима переконливості: говори переконливо, не перевантажуй деталями;

— максима такту: висловлювався чітко, не вважай інших дурніших за себе;

— максима раціональності: пояснюй усе логічно;

— максима істини: висувай гіпотези з подальшими поясненнями, не висувай
неверіфікованих суджень.

Ці максими спрацьовують у будь-якому дискурсі, не
виключенням є і науково-технічний дискурс.

20.             Структура науково-технічних текстів
прагматичне

змодельована, тобто підпорядкована прагматичним цілям

переконання адресата з метою зміну його світогляду. Як відомо,

науково-технічні тексти належать до текстів, які мають жорстко

модельовану структуру [7:202], яка складається
з

інтродуктивного блоку, головного комунікативного блоку, та

підсумкового комунікативного блоку. Кожен з цих блоків має

певне комунікативне призначення.

21.             Інтродуктивний комунікативний блок (відомий
як

«Рrеfасе», «Іntroduction») призначений надати адресату ті

фонові знання, які йому потрібні для сприйняття
нової

інформації. В цьому блоці, як відомо, автори висловлюють

постановку питання, тему, об’єкт та завдання дослідження та

зв’язок з іншими суміжними проблемами. Саме в цьому

інформативному блоці автори використовують такі мовленнєві

форми як опис, пояснення, розповідь.

22.             Головний комунікативний блок призначений надати

адресату суттєву інформацію, яка повинна вплинути як на

адресата з метою виконання ним певної дії. Щодо науково-

технічних текстів головний комунікативний блок признаний

аргументовано змінити уявлення адресату. Саме цей блок

містить викладання певної системи аргументів у вигляді доводів

та доказів, які повинні змінити світобачення адресату. В цьому

блоці, іноді, аргументації передує викладання історії питання за

хронологічним або ж за тематичним принципом.

23. Підсумковий комунікативний блок, відомий як

«Conclusions», містить головні положення роботи, дослідження,

які є результатом успішної аргументації. Цей блок повинен
також мати накреслення шляхів подальшого практичного ви користування
результатів роботи та подальші шляхи наукових досліджень.

24. Сучасні тенденції в лінгвістиці роблять необхідним

розгляд науково-технічних текстів з точки зору
тендерної

політики. Розподіл на «жіноче» та «чоловіче» знайшло своє

відображення у процесі комунікації. Чоловічий тип комунікації

— це «менш гнучка, але ж більш динамічним та
менш

орієнтована на співрозмовника комунікація». «Жіночий тип

комунікації — це більш орієнтована на співрозмовника, на діалог

комунікація» [5:122]. На наш погляд, науково-технічні тексти

більш схиляються до чоловічого типу комунікації. Але ж

чоловіче і жіноче знаходяться у певній
діалектичній

протилежності, але яка передбачає зміщення
вектору

комунікації в той чи інший бік. Саме тому науково-технічні

тексти повинні бути як досить логічно аргументуванні, так і

досить тактовно викладені.

25. З точки зору авторитарності, науково-технічний дискурс

не є авторитарним. Процес зміни світогляду
адресату

передбачає наявність симетричних відносин. Але науково-

технічні тексти як відбиток науково-технічного дискурсу

містять елементи авторитетності, яка полягає в посиланні та

цитуванні авторитетних джерел інформації.

26. Таким чином, науково-технічні тексти, як відбиток

реально існуючого дискурсу, мають певні прагма-семантичні

особливості. Головне призначення цих текстів — спричинити

аргументовану зміну світогляду адресату, що є досить складним

процесом, який потребує певної стратегії і тактики здійснення.

 

Література:

1.Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации //Дис. док. фил.н
-К., 1998. -443с.

2.3ернецкий П.В. Речевое общение в английском языке. — К: Лыбидь, 1992.
— 143с.

З. Лінгвистический словарь. — М., 1990. Маслова В. А.

4.Маслова В.А. Психололингвистические аспекты восприятия подтекста
//Текст в речевой деятельности. — М., 1988. — С. 78-83.

5.Маслова В.А. Лингвокультурология: Учеб. Пособ. Для студ. высш. учеб,
завед. — М.: Издательский центр «Академия», 2001. — 208с.

б.Мацько Л.У. Стилістика української мови: Підручник. — К.: Вища шк..,
2003.-462с.

7.Мороховский А.К. и др. Стилистика английского языка: Учебник. — К.:
Выща шк., 1991. — 272с.

8.Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник. — 3-є
вид., перероб. і доповн. — Тернопіль: Навчальна книга. — Богдан, 2000. —
248с.

9.Скребнев Ю.М. Основа стилістики английского язика: Ученик для ин-в
ИНОСТ.ЯЗ. 2-е изд., испр. — М.: 000 «Издательство ACT»: 000 «Издательсво
Астрель», 2000.-224с.

10.Сусов И.П. Личность как субъект языкового общения //Личностные
аспекты языкового общения: Сб. науч. тр./ Калининск гос. ун-т. — К,
1989. — С. 9-16.

11. Тураева 3. Лингвистика текста. — М.: Просвещение, 1986. — 126с.

12.Cooper, Thomas W. Methodical Challenges: Comparisson of Codes and
Countries // Communication Ethics and Global Change. — Communication,
1989. -Pp.227-241/

13.Hare R.M. Freedom and Reason. — Clarendon, 1990. — 278 p.

14.Hoey M. Patterns of dexis in Text. — Oxford: Oxford Univ. Press,
1991. -276 p.

15.Me. Kerrow, Ray E. Rationality and Reasonabness in a Theory of
Argument // Advances in Argumentation Theory and Research. — Pp.
105-122.

16.Meiland, Jack W. Argument as Inquiry and Argument as Persuasion //
Argumentation, 1989. — 3 — Pp. 185-196.

17-Reike, Richard D. Argumentation in the Legal Process // Advances in
Argumentation Theory and Research. — 1982. — Pp. 363-378.

18.Toulmin, Stephen Edelston. The Uses of Arguments. — Cambridge
University Press, 1958. -Pp. 10-145.

Похожие записи