Реферат на тему:

Членування та об’єднання речень при перекладі

У попередньому розділі уже розглядалися випадки необхідності розділу
англійських речень при перекладі, головним чином з міркувань різної
структури речення. Необхідно розрізняти зовнішнє і внутрішнє
розчленування. При зовнішньому розчленуванні одне речення оригіналу
перетворюється у перекладі в два або декілька речень. При внутрішньому
розчленуванні просте речення оригіналу замінюється складним. При
перекладі з англійської мови набагато частіше доводиться вдаватися до
розчленування, ніж до об’єднання речень. Це пояснюється
централізованістю структури англійських речень.

Внутрішнє розчленування речень буває необхідним при перекладі при
перекладі синтаксичних комплексів (інфінітивних, дієприкметникових,
герундіальних), які перекладаються складними реченнями:

The danger of flooding is believed to be over.

Є підстави вважати, що небезпека повені минула.

They saw the whole town shattered to a heap of ruins.

Вони бачили, як ціле місто перетворилося у руїни.

Your having been ill makes no difference.

Те, що ви були хворі, нічого не міняє.

Що ж стосується внутрішнього розчленування, то його необхідність нерідко
диктується слабкістю смислових зв’язків між частинами англійського
речення, що пояснюється тенденцією англійського синтаксису до об’єднання
в одному реченні не зовсім однорідних думок.

Деколи збереження структури речення ускладнюється різноплановістю думок,
які містяться у ньому, особливо, коли в одному реченні об’єднані
повідомлення, котрі відносяться до різного часу:

And here at times, when his mother’s father’s financial difficulties
were greates, they would be found thinking, or as Asa Griffith was wont
helplessly to say at times, praying their way out, a rather ineffectual
way, as Clyde began to think later.

(Th.Dreiser, An American Tragedy)

І тут же в періоди найбільших фінансових труднощів батько й мати сиділи
і роздумували, або як деколи безпомічно говорила Ейса Гріфітс, молили
бога вказати їм вихід із положення. Пізніше Клайд зрозумів, що це їм
мало допомагало.

Побудова речень навколо якогось елемента, який є свого роду його
смисловим центром, характерне для стилю коротких повідомлень і
кореспонденцій англійської преси. Автори таких повідомлень намагаються
включити в одне речення якомога більше деталей:

Thousands of Algerians tonight fled from the «dead city» of
Orleansville after a twelve-second earthquake had ripped through Central
Algeria, killing an estimated one thousand one hundred people.

Смисловим центром цього речення є підмет підрядного речення
(earthquake), а не підмет головного речення (thousands of Algerians).
Навколо цього смислового центру групуються всі інші елементи речення —
де відбувся землетрус, як довго він тривав, скільки людей загинули. При
перекладі це речення краще розбити на два або навіть три незалежних
речень:

gd.9•

Сьогодні вночі тисячі алжирців втекли від землетрусу із «мертвого міста»
Орлеансвіля. Землетрус, який тривав дванадцять секунд, охопив центральні
райони Алжиру. Як вважають, загинули тисяча сто чоловік.

Прийом об’єднання двох і більше речень оригіналу в одне речення при
перекладі застосовується як для уточнення змісту, так і з стилістичною
метою. Найчастіше до нього доводиться вдаватися, коли зв’язок між
сусідніми реченнями настільки тісний, що їх формальне об’єднання
диктується побудовою української фрази.

Об’єднання речень при перекладі може бути доцільним, коли жодне з них не
містить закінченої думки:

The Chartists had not planned to assemble in arms on Kennington Common.
Or march thence to the Houses of Parliament.

Чартисти ї не думали про те, щоб прийти у Кеннінгтонський парк із зброєю
в рукахі організувати похід до парламенту.

У цьому випадку немає підстав залишати логічно тісно зв’язані між собою
думки розділеними.

Ще один приклад:

We were overjoyed — there was about a week to go — until we saw the
«premises». Our faces fell, our hearts sank.

Ми раділи, адже залишався ще майже тиждень, але коли ми побачили
приміщення, обличчя у всіх витягнулися, настрій упав.

Передача ввідного речення в перекладі ввідним реченням небажана,
оскільки це порушило б смисловий зв’язок. Тому речення але коли ми
побачили приміщення краще об’єднати з другим реченням

У деяких випадках необхідність об’єднання речень диктується
стилістичними завданнями висловлювання. Підкреслення протиставлення у
наступному прикладі посилюється при об’єднанні двох речень, які несуть
це значення:

Once again the choice opens before the people. But it is no longer
1918. Nor is it 1938.The whole balance of forces is profoundly changed.

Народ знову стоїть перед вибором. Але тепер уже не 1918 рік і навіть не
1938. Розстановка сил докорінно змінилася.

Розчленування і об’єднання речень при перекладі тісно пов’язані із
вибором синтаксичних конструкцій.

Література:

Бархударов Л.С. Язык и перевод. Вопросы общей и частной теории
переводов. — М., «Международные отношения», 1975.

Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія. —
Львів: Вища школа. Вид-во при Львівському університеті, 1983.

Ковганюк С.П. Практика перекладу. (З досвіду перекладача). — К.,
«Дніпро», 1968.

Комиссаров В.Н. Теория перевода. — м,: «Высшая школа», 1990.

Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу. — К., «Вища школа», 1982.

Korunets I.V. Theory and Practice of Translation. — Вінниця, «Нова
книга», 2000.

Латышев Л.К. Курс перевода: (Эквивалентность перевода и способы её
достижения). — М., «Международные отношения», 1981.

Лилова Анна Введение в общую теорию перевода. — М., «Высшая школа»,
1985.

Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. Очерки
лингвистической теории перевода. — М., «Международные отношения», 1974.

Федоров А.В. Введение в теорию перевода (Лингвистические проблемы). —
М., Изд. лит. на иностр. яз., 1958.

Федоров А.В. Основы общей теории перевода: (Лингвистические проблемы). —
М.: «Высшая школа», 1983.

Похожие записи